Постанова 4855 № 640/32221/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/32221/20 Суддя (судді) першої інстанції: Балась Т.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2022 року м. Київ Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Кузьменка В.В., суддів: Василенка Я.М., Ганечко О.М., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, за апеляційними скаргами Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (відповідач-1), Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (відповідач-2), у якому просив: - визнати бездіяльність Київської міської ради (Київрада) у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки реєстраційний № 310165367 від 03.11.2020 протиправною та незаконною; - визнати бездіяльність Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)) у незабезпеченні належного виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин в частині прийняття у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення позивачу земельної ділянки реєстраційний № 310165367 від 03.11.2020 - протиправною та незаконною; - зобов`язати Київську міську раду (Київрада) прийняти рішення на користь позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно клопотання реєстраційний № 310165367 від 03.11.2020 з урахуванням висновків суду. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в частині недотримання строку підготовки проекту рішення Київської міської ради «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » та направлення його до секретаріату Київської міської ради. Визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 03.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1 га на АДРЕСА_1 . Зобов`язано Київську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 03.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1 га на АДРЕСА_1 , та прийняти відповідне рішення у порядку, визначеному законодавством. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачами подано апеляційні скарги, в яких: - Київська міська рада просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалено з порушенням норм процесуального права, та закрити провадження у справі, з огляду на розгляд клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою; - Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просить скасувати оскаржуване рішення суду, відмовивши в задоволенні позовних вимог, з посиланням на те, що твердження позивача про те, що Київською міською радою порушено строки розгляду проекту рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою порушує права позивача є необґрунтованим, позаяк позивач не був позбавлений права самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційних скарг у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення. Отже, оскільки відповідачі у своїх апеляційних скаргах оскаржують судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 гектара для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 . До вказаного клопотання позивачем додані, зокрема, графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:62:511:0005). Позивач у позовній заяві зазначає, що станом на день подання цього позову Київською міською радою не розглянуто на пленарному засіданні клопотання про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надано дозволу та вмотивованої відмови. Не погоджуючись з бездіяльністю Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо незабезпечення належного виконання повноважень Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у сфері земельних відносин в частині прийняття у встановлений законом строк рішення за результатами розгляду його клопотання від 03.11.2020 та бездіяльністю Київської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду його клопотання від 03.11.2020, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Київська міська рада за результатами розгляду поданого позивачем клопотання від 04.11.2020 не приймала позитивного рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та не надала позивачу мотивовану відмову у його наданні. Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Згідно з частиною шостою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Отже, чинним законодавством чітко визначено, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. При цьому чинним законодавством не передбачено права суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідачами в доводах апеляційних скарг жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України. Поряд з цим, приписами п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин відповідно до Закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради. Відповідно до ч. 5 ст. 60 вказаного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Стаття 59 цього Закону визначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Відповідно до п.2 ч.1 ст. 22 Закону України від 15.01.1999 №401-XIV «Про столицю України - місто-герой Київ» у зв`язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право, зокрема, встановлювати порядок утримання та експлуатації об`єктів, розташованих у місті, та прилеглої до них території, правила благоустрою, торговельного, побутового, транспортного, житлово-комунального та іншого соціально-культурного обслуговування, визначати особливості землекористування та використання інших природних ресурсів. З огляду на вищезазначені норми, питання безоплатної передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян є виключною компетенцією органу місцевого самоврядування, яким в даному випадку є Київська міська рада. Порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності врегульовано Порядком набуття прав на землю із земель комунальної власності у місті Києві, що затверджений рішенням Київської міської ради від 20.04.2017 №241/2463 (далі - Порядок). У пункті 2.1 Порядку встановлено, що зацікавлена особа звертається до Київської міської ради через приймальню Київради з земельних питань з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або заявою на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюється право суборенди, сервітуту, технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Відповідно до пункту 2.4 Порядку приймальня Київради з земельних питань аналізує матеріали клопотання у частині наявності визначених додатком 2 до цього Порядку документів та за результатами такого аналізу пояснює зацікавленій особі необхідність подання додаткових документів згідно з цим Порядком або реєструє клопотання. У разі реєстрації клопотання приймальня Київради з земельних питань направляє запит, у тому числі через засоби електронного зв`язку, до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент містобудування та архітектури) щодо отримання витягу з містобудівного кадастру та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає матеріали клопотання до Департаменту земельних ресурсів. Згідно з пунктом 2.5 Порядку Департамент земельних ресурсів, керуючись даними міського земельного кадастру, містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру, аналізує подані матеріали клопотання на відповідність меж земельної ділянки, її заявленого функціонального призначення даним містобудівного кадастру та протягом не більше семи робочих днів готує проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який невідкладно, не пізніше наступного робочого дня, передає до секретаріату Київської міської ради у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради. Пояснювальна записка до проекту рішення Київської міської ради обов`язково має містити інформацію щодо: правового статусу земельної ділянки;- правового статусу об`єкта нерухомого майна (за наявності); особи заявника та іншу наявну інформацію, що має значення для прийняття рішення Київської міської ради. До справи-клопотання обов`язково додаються: витяг з містобудівного кадастру та чергового кадастрового плану з ПК «Кадастр» про земельну ділянку; матеріали супутникової зйомки земельної ділянки, зробленої не пізніше ніж за один рік до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради; матеріали актуальної фотофіксації, зробленої не пізніше ніж за тридцять календарних днів до дня реєстрації проекту рішення в секретаріаті Київської міської ради (за наявності), або на вимогу депутатів Київської міської ради. Департамент земельних ресурсів несе відповідальність за достовірність і повноту інформації, зазначеної вище. Таким чином, Департамент земельних ресурсів уповноважений щодо підготовки проекту рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки . За результатами розгляду заяви про надання у користування (оренду) земельної ділянки приймається відповідне рішення про передачу (надання) земельної ділянки в користування (у власність) або про відмову у передачі (наданні) земельної ділянки в користування (у власність). Як зазначалось, 03 листопада 2020 року позивач звернувся до Київської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1 гектара для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на АДРЕСА_1 , а відтак Департамент земельних ресурсів зобов`язаний був підготувати проект рішення Київської міської ради про надання дозволу або відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за наслідками його розгляду не пізніше 11.11.2020 та не пізніше 12.11.2020 передати його до секретаріату Київської міської ради. Департаментом земельних ресурсів було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 » та пояснювальну записку до нього № ПЗН-13386 від 19.11.2020, що свідчить про порушення строку підготовки відповідного проекту рішення, передбаченого пунктом 2.5 Порядку. Більше того, як вірно зауважив суд першої інстанції, згаданий проект рішення Департамент земельних ресурсів направив до Київської міської ради для подальшого опрацювання листом від 03.12.2020 № 05715-СЛ-13386, тобто також за межами граничного строку, установленого Порядком. Таким чином, Департаментом земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) була допушена протиправна бездіяльність в частині недотримання строку підготовки проекту рішення Київської міської ради «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 » та направлення його до секретаріату Київської міської ради. Стосовно бездіяльності Київської міської ради щодо неприйняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки реєстраційний № 310165367 від 03.11.2020 та зобов`язання Київської міської ради прийняти рішення про надання дозволу позивачу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки згідно клопотання реєстраційний №310165367 від 03.11.2020 з урахуванням висновків суду, колегія суддів враховує таке. Відповідно до пункту 2.7 Порядку проект рішення Київської міської ради про надання дозволу (проект рішення Київської міської ради про відмову у наданні дозволу) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується та приймається у порядку, встановленому Регламентом Київської міської ради. На момент виникнення спірних правовідносин порядок діяльності Київської міської ради регулювався рішенням від 07.07.2016 № 579/579 «Про Регламент Київської міської ради» (далі - Регламент). Відповідно до пункту 6 частини 3 статті 4 Регламенту Київський міський голова скликає сесії та пленарні засідання Київради, вносить пропозиції, формує порядок денний пленарних засідань Київради, узгоджений на засіданні Президії Київради, і головує на пленарних засіданнях Київради. За правилами частини 1 статті 30 Регламенту постійні комісії Київради (окрім профільної) протягом двадцяти днів з моменту реєстрації проекту рішення в управлінні організаційного та документального забезпечення діяльності Київради опрацьовують його та за результатами розгляду проекту рішення приймають висновок, яким: 1) підтримують проект рішення Київради без зауважень та підписують його; 2) підтримують проект рішення Київради із зауваженнями чи рекомендаціями; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка «із зауваженнями» або «з рекомендаціями»; 3) відхиляють проект рішення з відповідним обґрунтуванням; у цьому випадку на оригіналі проекту рішення навпроти назви відповідної постійної комісії поряд із підписом голови цієї постійної комісії ставиться відмітка «відхилено» із зазначенням дати та номеру відповідного протоколу засідання постійної комісії. Департаментом земельних ресурсів було підготовлено проект рішення Київської міської ради «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_1 », який станом на дату подання відзиву перебуває на розгляді постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин. Поряд з цим, під час розгляду справи в суді першої інстанції суд обґрунтовано вказав, на відсутність доказів того, що за результатами розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на пленарному засіданні ради було прийнято відповідне рішення, що свідчить про бездіяльність відповідача. Колегія суддів відхиляє посилання в апеляційній скарзі Київської міської ради, де зокрема вказано, що позивач не був позбавлений права самостійно замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, адже згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу. Вказаною нормою закріплено принцип «мовчазної згоди», згідно якого позивач має право розпочати виготовлення проекту землеустрою після спливу місячного терміну з моменту отримання органом місцевого самоврядування відповідного клопотання. В той же час, існування цього принципу у межах спірних відносин не означає відсутність у позивача законного права отримати відповідне рішення органу місцевого самоврядування за результатами розгляду заявленого клопотання навіть після сплину місячного строку, та не може свідчити про правомірність бездіяльності Київської міської ради щодо не розгляду такої заяви протягом встановленого законодавством строку. Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10.07.2018 у справі № 806/3095/17 та від 12.09.2019 у справі №826/3163/16 зазначивши, що цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку. Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку технічної документації вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України. Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідачами в доводах апеляційних скарг жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України. Водночас, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність об`єктивних причин неприйняття Київською міською радою у місячний строк відповідного рішення, визначеного частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України, за результатами розгляду клопотання позивача. Таким чином, суд першої інстанції вірно вказав, що з метою належного захисту порушених прав позивача слід зобов`язати Київську міську раду розглянути клопотання ОСОБА_1 від 03.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтовним розміром 0,1 га на АДРЕСА_1 , та прийняти відповідне рішення у порядку, визначеному законодавством. Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанцій та були враховані судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного рішення, яке, на переконання колегії суддів, є законним та прийнято з дотриманням норм матеріального права. Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку за наслідками розгляду даного спору. Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційні скарги Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач В. В. Кузьменко Судді: Я. М. Василенко О. М. Ганечко