Постанова 4855 № 640/4542/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/4542/22 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Мєзєнцева Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ПФУ у м. Києві, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оформлене листом від 16.09.2021 № 24746-24696/3-02/8-2600/21, про відмову у перерахунку пенсії з 01.12.2019 року ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» від 02.08.2021 № 2997; 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по м. Києву» від 02.08.2021 № 2997, відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.12.2019 без обмеження її граничного розміру, з урахуванням раніше виплачених сум. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2022 року позовну заяву повернуто позивачеві на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 травня 2022 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Станом на 14 грудня 2022 року відповідачем не надано до суду письмового відзиву (заперечень) на апеляційну скаргу. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції з таких підстав. Приймаючи ухвалу про повернення позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем недоліки позовної заяви не усунуто, а тому позовна заява підлягає поверненню. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу надано п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви на усунення недоліків позовної заяви із зазначенням номера справи, до якої долучити: копію позовної заяви та копії документів, доданих до позовної заяви для відповідача. Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Приписи п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. В оскаржуваній ухвалі зазначено, що ухвалу про залишення позовної заяви без руху отримано позивачем 11.03.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105107757887, а тому позовна заява підлягає поверненню, оскільки позивачем недоліки позовної заяви не усунуто. Натомість, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що з 25 лютого 2022 року став членом Боярської територіальної оборони та був задіяний по виконанню завдань по охороні громадського порядку без вибуття з місця дислокації (м. Боярка, Київської області). 09 березня 2022 року позивачем був укладений Контракт добровольця територіальної оброни з командиром добровольчого формування Боярської міської територіальної громади імені Євгена Коновальця Т.Бойко на трирічний термін. Коли ОСОБА_1 отримав можливість вибути з місця дислокації та прибути до свого місця проживання - до міста Києва у кінці травня 2022 року, у поштовій скриньці виявив повідомлення суду про необхідність отримання Ухвали про залишення позовної заяви без руху та усунення недоліків, що і було зроблено позивачем невідкладно. В матеріалах справи міститься заява про усунення недоліків позовної заяви разом із конвертом, в якому її було надіслано. Відповідно до штемпелю на поштовому конверті (а.с. 15), 31.05.2022 року заяву було здано на поштове відділення. Крім того, колегією суддів досліджувалось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи та на яке посилався суд першої інстанції. На даному рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зазначена дата - 11.03.2022 та в графі «розписка в одержанні» ручкою прописано - «вкл в а/с». Відомостей про особисте вручення позивачем та його підпис рекомендоване повідомлення не містить. Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. За приписами пункту 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Надаючи оцінку зазначеним доводам, суд враховує, що обставини, на які посилається позивач, є істотними і можуть бути визнані поважними підставами для скасування ухвали про повернення позовної заяви. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з постановленням нової ухвали про направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Згідно з частиною 3 статті 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Керуючись статтями 312, 315, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 травня 2021 року - скасувати. Справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Мєзєнцев Є.І.