Постанова Північний апеляційний господарський суд № 927/1177/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" грудня 2022 р. Справа№ 927/1177/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Разіної Т.І. суддів: Тарасенко К.В. Іоннікової І.А. Секретар судового засідання: Луцюк А.В. За участю представників учасників процесу: від позивача: не з`явився; від відповідача: не з`явився; Розглянув у відритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2022 у справі № 927/1177/21 (суддя Романенко А.В., м. Чернігів, повний текст складено 24.02.2022) за позовом Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" про повернення майна з орендованого користування За результатами розгляду апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Управлінням комунального майна Чернігівської обласної ради (далі позивач/ Управління комунального майна ЧОР) звернулося до Господарського суду Чернігівської області із позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" (надалі відповідач ПрАТ "Кінотехпром") з проханням: зобов`язати ПрАТ "Кінотехпром" повернути Управлінню комунального майна Чернігівської обласної ради нежитлові приміщення в будівлі, що розташована за адресою: вул. Любецька, 66, м. Чернігів, 14021, загальною площею 361,3 кв.м. шляхом підписання акту прийому-передачі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договірні відносини сторін щодо оренди спірного нежитлового приміщення припинено, в зв`язку із закінченням дії договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області від 01.11.2011 № 66 (надалі - Договір), проте спірні приміщення до цього часу позивачу не повернуто, що стало підставою для подачі позову до суду. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2022 у справі № 927/1177/21 позовні вимоги Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до Приватного акціонерного товариства Кінотехпром про повернення майна з орендного користування, задоволено повністю. Зобов`язано Приватне акціонерне товариство Кінотехпром повернути Управлінню комунального майна Чернігівської обласної ради нежитлові приміщення в будівлі, що розташована за адресою: вул. Любецька, 66, м. Чернігів, загальною площею 361,3м.кв, шляхом підписання акту приймання - передачі. Вирішено питання судових витрат. Обґрунтовуючи прийняте рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 66 від 01.11.2011, припинив свою дію 01.11.2021, у той час як сторонами в установленому законом порядку не було досягнуто домовленості щодо його пролонгації. Установивши факт припинення дії договору оренди № 66 від 01.11.2011, у зв`язку з закінчення його строку дії, враховуючи, що в відповідача з 01.11.2021 відсутні правові підстави займати спірне нежитлове приміщення, за відсутності складеного в двосторонньому порядку акту приймання - передачі нерухомого майна з орендного користування, ініціатива з підписання якого покладена на саме відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погодившись із прийнятим рішенням, ПрАТ "Кінотехпром" (далі скаржник) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2022 у справі №9127/1177/21 скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга ПрАТ "Кінотехпром" обґрунтована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 3, 16, 92, 525, 526, 610, 626, 627, 629, 794 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України; ст. 16 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також порушенням норм процесуального права, а саме - ст. 227 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, узагальненні доводи скаржника зводяться до того, що місцевим господарським судом: - залишив поза увагою той факт, що заборгованість за договором оренди № 66 відсутня, як і була відсутня протягом всього терміну дії договору, а тому підстави для не продовження строку вказаного договору у відповідності до ст. 284 Господарського кодексу України в позивача були відсутні; - не враховував, що 18.01.2022 Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалено постанову, якою залишено без змін рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі № 620/6623/20 за позовом ПрАТ «Кінотехпром» до Чернігівської обласної ради, за участю третьої особи - Управління комунального майна ЧОР, за яким позов ПрАТ «Кінотехпром» задоволено в повному обсязі; визнано протиправним та нечинним рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 №34-9/VІІ Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції; - суд першої інстанції не врахував, що при укладенні Договору купівлі продажу цілісного майнового комплексу від 27.02.1996 року та доповнень в частину другу п. 1.1. вказаного договору від 30.09.1996 ПрАТ "Кінотехпром", в законний спосіб отримало право, а відповідач зобов`язання про те, що в частині будівель (приміщень) між сторонами укладається окремий договір оренди з правом частково викупу будівель (приміщень). Однак, позивач без належного правового обґрунтування, ухиляється від зобов`язання по Договору купівлі - продажу від 27.02.1996 та не продовжує оренди приміщень будівель А-2. Крім того, скаржником у прохальній частині апеляційної скарги заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2022 у справі № 927/1177/21. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що скасування рішення, яким затверджено Методику, не призведе до автоматичного визнання недійсним договору оренди або зміни його умов, а буде лише підставою для подальшого врегулювання взаємовідносин сторін; обставини щодо передачі позивачем цих спірних приміщень в оренду третім особам позбавить відповідача його можливості приватизувати ці приміщення шляхом їх викупу як складової частини цілісного майнового комплексу, що не увійшло до статутного фонду товариства, виходить за межі предмета дослідження цієї справи (спір про повернення майна з орендованого користування внаслідок припинення зобов`язаних правовідносин); рішенням Господарського суду Чернігівської області від 26.11.2007, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2008 та постановою Вищого господарського суду від 23.04.2008 у справі № 15/338/16 встановлено, що на момент винесення рішення, відповідачем вже реалізовано право на оренду зазначеного майна на строк 10 років. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2022 апеляційну скаргу ПраТ "Кінотехпром" у справі № 927/1147/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В. Апеляційна скарга ПраТ "Кінотехпром" подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду. Оскільки в суді апеляційної інстанції матеріали справи № 927 /1177/21 відсутні, ухвалою Північного апеляційного господарського суду вирішено витребувати матеріали справи № 927/1177/21, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду. 03.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 927/1177/21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 (з урахуванням ухвали суду від 20.09.2022 про виправлення описки у дані судового засіданні) задоволено клопотання ПрАТ "Кінотехпром" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та поновлено ПрАТ "Кінотехпром" пропущений строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2022 у справі № 927/1177/21; відкрито апеляційне провадження у справі №927/1177/21; розгляд апеляційної скарги ПрАТ "Кінотехпром" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2022 у справі № 927/1177/21 призначено на 18.10.2022. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2022 розгляд справи № 927/1177/21 відкладено 15.11.2022. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 розгляд справи № 927/1177/21 відкладено 13.12.2022. Розгляд судом апеляційної скарги клопотань 20.09.2022 до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №927/1177/21 до набрання законної сили судовим рішенням Північного апеляційного господарського суду у справі №927/1082/20. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені. Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі є об`єктивна неможливість її розгляду до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства. Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов`язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з`ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено. Під об`єктивною неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі. Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду даної справи, а тому суд вважає, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ не свідчить про неможливість розгляду даної справи та прийняття у ній рішення. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2022 було зупинено провадження у справі № 927/1082/20 до набранням законної сили судовим рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі №620/6623/20, предметом якої (справи) є визнання протиправним та нечинним рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Чернігівської обласної ради від 17.05.2017 №34-9/VІІ Про затвердження Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області в новій редакції, з огляду на те, що вимоги позову у справі №927/1082/20 ґрунтується на розрахунках орендної плати по вказаній методиці, а також те, що предметом справи № 927/1082/20 є дострокове розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 від 01.11.2011, який є правовою підставою звернення Управління комунального майна Чернігівської обласної ради до суду у даній справі, а тому на переконання відповідача, оскільки в судовому порядку вирішується питання суду про дострокове розірвання договору оренди, то у даній справі не можуть бути належним чином встановлені, оцінені та дослідженні, у т.ч., покладені в обґрунтування рішення суду про задоволення або про відмову у задоволенні позову, питання про дію у часі вказаного договору оренди, які в даній справі являються правовою підставою для звернення до суду із позовом, що свідчить про неможливість розгляду справи № 927/1177/21 до набранням законної сили рішенням у справі № 927/1082/20. Однак, на переконання суду апеляційної інстанції розгляд Північним апеляційним господарським судом справи № 927/1082/20 жодним чином не перешкоджає розгляду справи № 927/1177/21, будь-яких обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи і встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідачем не надано. Таким чином, у даному випадку відсутня така умова зупинення провадження у справі як об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення пов`язаної з нею справи № 927/1082/20. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі № 927/1177/21 до набрання законної сили судовим рішенням Північного апеляційного господарського суду у справі № 927/1082/20. Явка представників сторін У судове засідання на вказаний час представники сторін не з`явилися Нормами ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість повідомлення сторін про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії шляхом направлення повідомлень на адресу електронної пошти. Ухвала Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2022 надіслана учасникам справи на їх електронні адреси, наявні у справі та в електронні кабінети учасників. У відповідності до вимог ч. 5 ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Заяв/клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги від позивача -1 та відповідачів 1, 2 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду не надходило. Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на те, що позивач та відповідач належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання у даній справі, явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (ст. 42 ГПК України), зважаючи на відсутність від позивача та відповідача клопотань/заяв про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, а також враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників останніх. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як убачається із матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, Управління комунального майна Чернігівської обласної ради утворене рішенням Чернігівської обласної ради від 25.03.2005, є уповноваженим органом обласної ради, який відповідно до законодавства України забезпечує реалізацію повноважень обласної ради по управлінню та розпорядженню майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області. До основних завдань Управління належить забезпечення ефективного управління та використання об`єктів комунальної власності. Відповідно до покладених на нього завдань, Управління виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів комунальних підприємств обласної ради, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць), нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного майна (пункти 1.1., 2.2., 3.6. Положення про Управління комунального майна ЧОР, затвердженого рішенням третьої сесії обласної ради восьмого скликання від 12.02.2021 № 31-3/VIII). За свідоцтвом про право власності на об`єкти нерухомості, виданого на підставі рішення виконкому Чернігівської міської ради 18.11.2002 № 237, об`єкти нерухомості (згідно з наведеним переліком) за адресою: вул. Любецька, 66, м. Чернігів, належать територіальним громадам сіл, селищ, міст Чернігівської області. 01.11.2011, між Управлінням комунального майна ЧОР, як орендодавцем та ПрАТ «Кінотехпром», як орендарем укладеного договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 (далі Договір №66 від 01.11.2011), за умовами якого (п.п. 1.1. - 1.3.) Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення в будівлі, що є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області (надалі - майно), розташовані за адресою м. Чернігів, вул. Любецька, 66 та перебуває на бухгалтерському обліку Управління комунального майна ЧОР. Приміщення, які знаходяться на 1 поверсі вищезазначеної будівлі, загальною площею 279,6 м.кв., що має окремий вхід; приміщення, які знаходяться в підвалі вищезазначеної будівлі, загальною площею 81,7м.кв., що має окремий вхід; загальна площа приміщень, що передається в оренду, складає 361,3м.кв. Майно передається в оренду з метою здійснення виробничої діяльності. За умовами п.п. 2.1., 2.2. Договору №66 від 01.11.2011 орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та Акта приймання-передачі майна, який є невід`ємною частиною цього Договору. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Майно залишається в спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, а Орендар користується ним протягом всього строку оренди. Відповідно до пунктів 2.3., 2.4. Договору в разі припинення Договору майно повертається Орендарем Орендодавцю в порядку, встановленому при передачі майна Орендарю. Майно вважається повернутим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Обов`язок по складанню акту приймання-передачі покладається на сторону, яка передає майно іншій стороні Договору. Положеннями п.п. 3.1., 3.2. Договору №66 від 02.11.2011 сторони визначили, орендна плата є платежем у грошовій формі, який Орендар вносить Орендодавцю та до обласного бюджету незалежно від наслідків діяльності Орендаря і сплачується за весь термін фактичного користування майном, що визначається на підставі акту приймання - передачі в оренду та акту приймання - передачі майна з орендного користування. До орендної плати не входить плата за комунальні платежі, вартість експлуатаційних витрат, податок на додану вартість. Відповідно до п. 3.12. Договору №66 від 02.11.2011 у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до повернення майна за актом приймання - передачі включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо вона виникла, в повному обсязі, враховуючи санкції до обласного бюджету та Орендодавцю. За п. 5.1.12. Договору № 66 від 02.11.2011 в разі припинення або його розірвання Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю одержане від нього майно в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з усіма зробленими в ньому поліпшеннями, та відшкодувати Орендодавцю збитки, в разі погіршення стану або втрати (часткової або повної) орендованого майна з вини Орендаря. Положеннями п.п. 10.6., 10.8., 10.9. Договору № 66 від 02.11.2011 після закінчення строку дії Договору оренди орендоване майно має бути звільнено і передано Орендодавцю за актом приймання-передачі. У разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю. Чинність цьому Договору припиняється, зокрема, внаслідок закінчення строку, на який його укладено. За пунктом 10.1. цей Договір діє з 01.11.2011 по 31.10.2016 включно. Факт передачі позивачем та прийняття відповідачем в строкове оплатне користування об`єкту оренди за Договором підтверджується двостороннім Актом прийому-передачі в оренду майна комунальної власності області, розташованого за адресою вул. Любецька, 66, м. Чернігів (додаток № 1 до Договору). У грудні 2011 року Управління комунального майна ЧОР, звернулось до Господарського суду Чернігівської області із позовом про врегулювання розбіжностей, які виникли між ним та ПрАТ "Кінотехпром" під час укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 66 від 01.11.2011. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.01.2012 у справі № 5028/15/150/2011, яке набрало законної сили 24.04.2012, позов задоволено частково та врегулювано розбіжності, які виникли між Управлінням комунального майна ЧОР та ПрАТ "Кінотехпром" під час укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 від 01.11.2011, виклавши пункти Договору 1.1., 3.10., 5.1.3., 5.1.4., 6.1.3., 8.1.3., 9.1., 9.5., 10.3., 10.4., 10.8. у редакції, вказаній в резолютивній частині цього рішення, а саме вказано: днем укладення договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 від 01.11.2011 між Управлінням комунального майна ЧОР та ПрАТ "Кінотехпром" вважати 21.11.2011. Сторони уклавши додаткову угоду № 2 від 23.08.2017 до Договору, переглянули редакцію п. 10.1. та пролонгували дію Договору по 31.08.2017 включно. У свою чергу уклавши додаткову угоди №3 від 31.08.2017, сторони переглянули редакцію п. 10.1. та пролонгували дію Договору по 31.10.2021 включно. 06.08.2021, позивач, листом № 03-865 від 05.08.2021, звернувся до відповідача (отримано адресатом 12.08.2021, поштове відправлення №1401305545986) та повідомив, що відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 №157-ІХ, п.143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна (затвердженого постановою КМУ від 03.06.2020 № 483) (надалі - Порядок № 483), орендар, який має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами аукціону, має звернутись до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. При цьому, якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звернутись із заявою про продовження договору оренди до моменту погашення ним такої заборгованості. Звертав увагу на наявність у відповідача непогашеної заборгованості з орендної плати, пропущення строку подачі електронної заявки через особистий кабінет щодо продовження строку дії цього Договору та про припинення договірних відносин сторін з 31.10.2021, та як наслідок, попереджав, що до указаної дати відповідач має звільнити орендоване майно та підписати акт прийому - передачі майна з орендного користування. 24.09.2021, та повторно 29.09.2021, позивач, листами № 03-1078 від 24.09.2021 та № 03-1086 від 29.09.2021, звертався до відповідача (отримано адресатом 27.09.2021 та 01.10.2021, поштові відправлення 1400052372315 та 1400052372374) з вимогою звільнити займане приміщення по закінченню строку дії Договору (по 31.10.2021) та надати до Управління комунального майна ЧОР на підписання акт приймання - передачі з орендного користування майна. Наведені дії відповідачем не вчинено. Таким чином, оскільки після припинення строку дії Договору оренди № 66 від 01.11.2011, відповідач не має правових підстав для перебування в спірному приміщення, позивач звернувся з даним позовом до суду. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга відповідача-1 не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення суду першої інстанції не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав. Даний спір виник із зобов`язальних відносин щодо оренди комунального майна територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області, інтереси якої представляє Управління комунального майна ЧОР, згідно з покладеними на нього повноваженнями за установчими документами. Оренда державного та комунального майна є різновидом майнового найму, і при розгляді справи застосовуються норми як Закону України «Про оренду державного та комунального майна», так і норми Цивільного та Господарського кодексів України. Відповідно до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно із частиною 1 статті 283 ГК України, частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), п. 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Договір найму укладається на строк установлений договором ( частина 1 статті 763 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його укладено. Чинне законодавство не передбачає автоматичного продовження договору, а лише можливість продовження договору з дотриманням певної процедури. Суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до частин 1-4 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які: укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною 1 статті 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною 2 статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини 2 статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством. Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною 2 цієї статті, і рішення про відмову в продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. За змістом статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято, зокрема, якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців; якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об`єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів. Пунктом 143 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна (затвердженого Порядком № 483) визначено, що орендар, що має намір продовжити договір оренди, що підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв`язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву в визначений Законом строк, та повідомляє про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акту приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна. Заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. При цьому, якщо чинний орендар має заборгованість із сплати орендної плати, він не може звертатися із заявою про продовження договору оренду до моменту погашення ним такої заборгованості. При цьому, місцевий господарський суд встановив, що відповідачем не доведено факту звернення до позивача в установлений строк, у порядку статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку № 483, із заявою про продовження договору оренди на новий термін. Водночас, суд першої інстанції також встановив, що відповідачем не було виконано обов`язку щодо страхування об`єкту оренди на суму не меншу, ніж його вартість за звітом про оцінку майна (як це узгоджено сторонами в п. 5.1.13. Договору) (що ним не заперечувалось). Сторонами не було досягнуто домовленості щодо пролонгації дії договору оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області № 66 від 01.11.2011. Позивач в установлений законом спосіб, своєчасно, листами № 03-865 від 05.08.2021, № 03-1078 від 24.09.2021, № 03-1086 від 29.09.2021, повідомив відповідача про припинення строку дії договору оренди № 66 від 01.11.2011 та про обов`язок останнього звільнити орендоване приміщення в установлений строк, шляхом передачі його позивачу за актом приймання-передачі майна з орендного користування, обов`язок по складанню якого покладено на відповідача. За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця в спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов`язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини 3 статті 202 ЦК України. Отже, оскільки відповідно до положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна" правовою підставою користування державним та комунальним майном є письмовий правочин, у той час як договір оренди №66 від 01.11.2011 припинив свою дію 01.11.2021 (у зв`язку із закінченням строку), і відповідач не надав доказів як пролонгації цього Договору, так і доказів укладення з позивачем нового договору, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача відсутні підстави для подальшого перебування в спірному приміщенні. Починаючи з 01.11.2021 правовідносини сторін щодо оренди спірного нежитлового приміщення припинились. Як наслідок, в орендаря виник обов`язок щодо повернення орендодавцю об`єкту оренди зі строкового користування, так як правова підстава, на якій спірне нерухоме майно було набуте в користування, відпала. У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або в стані, який було обумовлено в договорі ( частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди. Виходячи з наведених норм орендар має обов`язок після припинення дії договору оренди повернути об`єкт оренди орендодавцю, якому кореспондує право орендодавця вимагати повернення об`єкта оренди. Наведене узгоджується з пунктами 2.3., 2.4., 5.1.12., 10.6. Договору, за умовами яких майно вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, обов`язок по складанню якого покладено на Орендаря. Матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів, в розумінні статей 76-79 ГПК України, які б свідчили що відповідачем виконано обов`язок по поверненню позивачу в установленому порядку орендованого майна. Акт прийому-передачі спірного майна з орендного користування сторонами не складено, що відповідачем не заперечується. Позивач, листами від 29.09.2021 №03-1086 та від 01.11.2021 №03-1199, звертався до відповідача з вимогою про повернення об`єкту оренди, що залишена останнім без виконання. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не має правових підстав для ухилення від повернення позивачу об`єкту оренди в установленому договором порядку, після припинення дії договору оренди. Неповернення відповідачем як орендарем спірного майна, що належить до комунальної власності та управління якого здійснює позивач, після закінчення строку дії договору оренди, є порушенням орендарем взятого на себе зобов`язання з повернення об`єкта оренди орендодавцеві. Невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення спірного майна створює позивачу перешкоди в реалізації ним своїх повноважень на розпорядження або (та) користування таким майном. Наведене за висновком суду свідчить про наявність у позивача відповідного суб`єктивного права, яке підлягає захисту в судовому порядку. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Установивши факт припинення дії договору оренди №6 6 від 01.11.2011, у зв`язку з закінчення його строку дії, враховуючи, що в відповідача з 01.11.2021 відсутні правові підстави займати спірне нежитлове приміщення, за відсутності складеного в двосторонньому порядку акту приймання - передачі нерухомого майна з орендного користування, ініціатива з підписання якого покладена на саме відповідача, місцевий господарський суд, з яким і погоджується суд апеляційної інстанції, прийшов до вірного висновку про задоволення позову в повному обсязі. Водночас судом першої інстанції правомірно відхилено посилання відповідача про те, що передача позивачем спірних приміщень в оренду третім особам позбавить його можливості приватизувати ці приміщення шляхом їх викупу як складової частини цілісного майнового комплексу (ЦМК), що не увійшли до статутного фонду Товариства, оскільки, за висновком суду, дані обставини виходять за межі предмета дослідження цієї справи (спір про повернення майна з орендного користування внаслідок припинення зобов`язальних правовідносин). Водночас, відповідно до Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 06.03.1992 № 2171-ХІІ (на який посилається відповідач) втратив чинність 07.03.2018, у зв`язку з введенням в дію Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII. Статтею 18 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» від 18.01.2018 № 2269-VIII врегулювано порядок приватизації об`єктів державної та комунальної власності, переданих в оренду. За частиною 1 статті 18 Закону від 18.01.2018 № 2269-VIII приватизація об`єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені частиною 2 цієї статті. За частиною 2 статті 18 цього Закону, орендар одержує право на викуп орендованого майна (будівлі, споруди, нежитлового приміщення) за ціною, визначеною за результатами його незалежної оцінки, якщо виконується кожна з таких умов: орендарем здійснено поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від відповідного об`єкта без заподіяння йому шкоди, в розмірі не менш як 25 відсотків ринкової вартості майна, визначеної суб`єктом оціночної діяльності для цілей оренди майна; орендар отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід`ємних поліпшень, які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу; невід`ємні поліпшення виконані в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладення договору оренди або для цілей продовження договору оренди; здійснення і склад невід`ємних поліпшень, у тому числі невід`ємний характер поліпшень, підтверджені висновком будівельної експертизи, а вартість невід`ємних поліпшень, підтверджених висновком будівельної експертизи, визначена суб`єктом оціночної діяльності; орендар належно виконує умови договору оренди, відсутня заборгованість з орендної плати; договір оренди є чинним на момент приватизації. Орендар, який виконав умови, передбачені частиною 2 цієї статті, має право на приватизацію об`єкта шляхом викупу (частина 3 статті 18 Закону № 2269-VIII). При цьому, судом першої інстанції у ході вирішення цього спору встановлено, що договір оренди нерухомого майна, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області №66 від 01.11.2011, припинив свою дію 01.11.2021, у той час як сторонами в установленому законом порядку не було досягнуто домовленості щодо його пролонгації. Водночас, факт наявності чи відсутності в відповідача простроченої заборгованості зі сплати орендної плати за договором оренди № 66 від 01.11.2011 також не входить до предмету дослідження в межах даної справи, оскільки вимога про повернення майна з орендного користування обґрунтована припиненням зобов`язальних правовідносин, у зв`язку із закінченням строку дії договору, та відсутністю між сторонами домовленості щодо пролонгації цього правочину або укладення нового. Посилання заявника апеляційної скарги про те, що місцевий господарський суд не встановив наявність та чинність Договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 27.02.1996 року та доповнень в частину другу п. 1.1. вказаного договору від 30.09.1996 ПрАТ "Кінотехпром", в законний спосіб отримало право, а відповідач зобов`язання про те, що в частині будівель (приміщень) між сторонами укладається окремий договір оренди з правом частково викупу будівель (приміщень) судом апеляційної інстанції не приймається до уваги, оскільки предметом даного спору є вимога позивача зобов`язати ПрАТ "Кінотехпром" повернути Управлінню комунального майна ЧОР нежитлові приміщення в будівлі, що розташована за адресою: вул. Любецька, 66, м. Чернігів, 14021, загальною площею 361,3 кв.м. шляхом підписання акту прийому-передачі. Інші наведені доводи скаржника, викладені в поданій ним апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, викладених в оскаржуваному рішенні. Суд апеляційної інстанції зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»). Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно зі ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 2 ст. 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову, у зв`язку з його доведеністю та обґрунтованістю. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Частиною 1 ст. 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду в розумінні ст. 277 ГПК України, з викладених в апеляційній скарзі обставин. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2022 у справі № 927/1177/21, та, відповідно, апеляційна скарга ПрАТ "Кінотехпром" є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Також, оскільки ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2022 дія оскаржуваного рішення була зупинена в силу приписів ч. 5 ст. 262 ГПК України, і за наслідками апеляційного розгляду рішення залишено без змін, а тому дія рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2022 у справі № 927/1177/21 підлягає поновленню. Розподіл судових витрат Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2022 у справі № 927/1177/21 покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кінотехпром" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2022 у справі № 927/1177/21 залишити без змін.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Поновити дію рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.02.2022 у справі № 927/1177/21. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст судового рішення складено та підписано суддями 20.12.2022. Головуючий суддя Т.І. Разіна Судді К.В. Тарасенко І.А. Іоннікова