Постанова 4803 № 174/207/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8383/22 Справа № 174/207/22 Суддя у 1-й інстанції - Ілюшик І.А. Доповідач - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. при секретарі Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2022 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України про стягнення моральної шкоди спричиненої протиправною бездіяльністю органу прокуратури, - В С Т А Н О В И Л А : У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Дніпропетровської обласної прокуратури, Державної Казначейської служби України про стягнення моральної шкоди спричиненої протиправною бездіяльністю органу прокуратури. Позовні вимоги мотивовані тим, що 24 січня 2019 року на підставі ухвали Вільногірського міського суду Дніпропетровської області, інформація про скоєння громадянином ОСОБА_2 у відношенні неї кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040150000033 слідчим СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровської області. Вищезазначене кримінальне правопорушення було скоєно ОСОБА_2 16 січня 2019 року. Досудове слідство, а потім дізнання в кримінальному провадженні № 12019040150000033 проводилося спочатку слідчими, а потім дізнавачем відділення поліції № 4 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області, а процесуальне керівництво здійснювалося прокурорами Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області. У 2019 році в зазначеному кримінальному провадженні вона була визнана потерпілою. На протязі 2019 року слідчим в кримінальному провадженні № 12019040150000033 було проведено усі необхідні слідчі дії, за наслідками яких беззаперечно вбачалося, що легкі тілесні ушкодження їй спричинив умисно громадянин ОСОБА_2 , однак з незрозумілих їй причин, ОСОБА_2 до 28 вересня 2021 року не пред`являлася підозра в кримінальному провадженні. Так, тільки 28 вересня 2021 року начальник сектору дізнання відділення поліції № 4 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровської області лейтенант поліції Сайгаченко Є.Д. повідомила про підозру ОСОБА_2 . Також тільки 29 вересня 2021 року прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області Тімченко С.М. було складено та вручено ОСОБА_2 обвинувальний акт у вчиненні ним кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та зазначений обвинувальний акт був направлений до суду. Тобто, оголошення підозри та обвинувальний акт у відношенні ОСОБА_2 були складені вже після закінчення двохрічного строку з часу скоєння ним кримінального правопорушення. Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2021 року в справі № 174/656/21, ОСОБА_2 був звільнений від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України у зв`язку із закінченням строку давності передбаченого ст. 49 КК України, а кримінальне провадження № 12019040150000033 закрите у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності. Таким чином ОСОБА_2 уник кримінальної відповідальності за вчинення ним умисного у відношенні неї кримінального проступку, у вигляді спричинення їй легких тілесних ушкоджень, і таке уникнення прямо пов`язано з діями працівників прокуратури, які своєчасно, незважаючи на зібрані органом дізнання докази, необхідні для пред`явлення обвинувачення ОСОБА_2 в межах двохрічного строку, не пред`являли таке обвинувачення останньому та не передали обвинувальний акт до суду на протязі двох років з дня вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, та зробили вказані процесуальні дії, без будь-якої поважної причини, тільки коли закінчився строк. Водночас, саме на відповідача-1 покладалися обов`язки щодо своєчасного проведення досудового розслідування в розумний строк та контроль за таким проведенням і направлення обвинувального акту до суду. Однак надмірна, безпідставна тривалість досудового розслідування з вини відповідача-1 (недотримання розумних строків), привела до того, що ОСОБА_2 уникнув кримінальної відповідальності за вчиненій ним кримінально-карний проступок у відношенні неї, що спричинило їй моральну шкоду, яка має вираз в наступному. Так, вона втратила віру у законність та справедливість державної влади, а саме органу прокуратури України. Внаслідок безпідставної тривалості досудового розслідування викликаного неналежним процесуальним керівництвом з боку відповідача-1, обвинувачення ОСОБА_2 було висунуто та направлено до суду, вже після закінчення строку в межах якого ОСОБА_2 міг бути притягнений до кримінальної відповідальності. Зазначене викликало у неї глибокі душевні страждання і психологічний шок, розчарування та відчуття несправедливості, які вона відчуває до цього часу. Враховуючи викладене, позивачка просила стягнути на її користь спричинену моральну шкоду у розмірі 800 000,00 грн.. Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2022 року відмовлено у задоволенні позовних вимог. Рішення суду мотивоване тим, що позивачкою не доведено як факту заподіяння шкоди, так і наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями прокуратури та шкодою. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що саме на відповідача покладено обов`язок щодо своєчасного проведення досудового розслідування в розумні строки та контроль за таким проведенням і направленням обвинувального акту до суду. Крім того, апелянт вказує, що висновок суду щодо недоведеності завдання моральної шкоди суперечить правовим позиціям Верховного суду з аналогічних правовідносин і практики Європейського суду з прав людини. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що з копій матеріалів кримінального провадження вбачається, що 24 січня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за № 12019040150000033 за ч. 1 ст. 125 КК України. Потерпілою у кримінальному провадженні є ОСОБА_1 (матеріал № 1 арк. 1) В період часу з 24 січня 2019 року проведено низку слідчих дій, зокрема, ОСОБА_1 допитувалась як потерпіла, подавала клопотання, які були розглянути слідчим шляхом винесення постанов, допитано свідка, подано клопотання про призначення судово-медичної експертизи, які ухвалами слідчих суддів задоволені, отримано висновки експертів, проведено слідчий експеримент тощо. Згідно копії постанови від 31 жовтня 2019 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д., останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24 січня 2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити, у зв`язку з відсутністю складу злочину (матеріал № 1 арк. 116). Ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 11.11.2019 року вказана постанова скасована (матеріал № 1 арк. 124, 125). Відповідно копії постанови від 28 листопада 2019 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д., останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24 січня 2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити, за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення (матеріал № 1 арк. 127-128). Згідно ухвали слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2019 року вказана постанова скасована (матеріал № 1 арк. 128-130). Після цього ОСОБА_1 подано клопотання про проведення слідчої дії, яке було частково задоволено слідчим, подана скарга на рішення слідчого, яка ухвалою слідчого судді задоволена частково. Листом від 16 грудня 2019 року за вих. № 03/90-871вих-19 прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури Тімченко С. слідчому СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області лейтенанту поліції Власову С.Д. надані вказівки у кримінальному провадженні № 12019040150000033 (матеріал № 1 арк. 143). В подальшому проводились певні слідчі дії, зокрема, проведено слідчий експеримент, допитано свідка, тощо. Відповідно копії постанови від 15 лютого 2020 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д., останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24 січня 2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити, за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення (матеріал № 1 арк. 203-209). Ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 28 лютого 2020 року вказана постанова скасована (матеріал № 1 арк. 219, 220). Відповідно копії постанови від 11 березня 2020 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д. останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24 січня 2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування (матеріал 1 арк. 223-226). Ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2020 року вказана постанова скасована (матеріал № 1 арк. 229). Відповідно копії постанови від 10 квітня 2020 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д. останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24 січня 2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування (матеріал 1 арк. 231-234). Ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 2020 року вказана постанова скасована (матеріал № 1 арк. 240, 241). Відповідно копії постанови від 27 квітня 2020 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д. останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24 січня 2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування (матеріал 1 арк. 243-246). Ухвалою слідчого судді Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 07 травня 2020 року вказана постанова скасована (матеріал № 2 арк. 6, 7). Відповідно копії постанови від 08 травня 2020 року слідчого СВ Вільногірського ВП Жовтоводського ВП ГУНП України в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Власова С.Д. останній розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24 січня 2019 року, за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, постановив вказане кримінальне провадження закрити в зв`язку із закінченням строку досудового розслідування (матеріал № 2 арк. 9-12). Вказана постанова про закриття кримінального провадження була скасована постановою прокурора Вільногірського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури (матеріал № 2 арк. 20). Постановою від 10 липня 2020 року прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури була визначена підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні за № 12019040150000033 за ознаками складу злочину передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, за підрозділом дізнання Вільногірського ВП ЖВП ГУ НП в Дніпропетровській області (матеріал № 2 арк. 28зв). Після цього органом дізнання проводилось досудове розслідування. Відповідно копії постанови від 27 серпня 2021 року начальником СД ВП № 4 Кам`янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Сайгаченко Є.Д. остання розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12019040150000033 від 24 січня 2019 року, за ознаками складу кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, постановила вказане кримінальне провадження закрити за відсутністю складу кримінального проступку (матеріал № 2 арк. 110-113). Постановою від 28 вересня 2021 року прокурором Вільногірського відділу Жовтоводської окружної прокуратури вказана постанова була скасована (матеріал № 2 арк. 115). 28 вересня 2021 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру, 29 вересня 2021 року складено обвинувальний акт. Ухвалою Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2021 року ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та закрито кримінальне провадження № 12019040150000033 (а.с. 11). Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що він та ОСОБА_1 працюють разом і йому відомо, що десь після 14 січня 2019 року, точну дату не пам`ятає, ОСОБА_1 їздила у відрядження. Наступного дня вона прийшла з перебинтованою рукою, з її слів йому відомо, що ОСОБА_2 пошкодив їй руку і причиною конфлікту було те, що у нього були борги і він залишив її номер телефону колекторам, які їй постійно телефонували. Потім вона сходила до лікаря та звернулась до поліції. І починаючи з того часу вона ходила до поліції, суду, приймала заспокійливе, пігулки від тиску. У грудні 2021 року вона була засмучена тим, що особа, яка спричинила їй тілесні ушкодження була звільнена, оскільки пройшли строки у зв`язку із закінченням строків давності. Вона багато плакала, морально страждала. Про погіршення стану її здоров`я свідок дізнався зі слів ОСОБА_1 .. Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , який є сином позивачки, пояснив, що з ОСОБА_2 у нього нейтральні стосунки. Показав, що 16 січня 2019 року зателефонував ОСОБА_1 і вона повідомила, що близько 16.00 вона зустріла свого колишнього чоловіка ОСОБА_2 , їй дзвонили колектори і вона спитала чому він не хоче з ними спілкуватися і він почав викручувати їй руку. Вона була змушена звернутися до приймального покою, оскільки рука опухла, наступного дня травматолог наклав лангет та виписав їй знеболювальне. Зі слів ОСОБА_1 свідку відомо, що вона подавала клопотання слідчому, всі слідчі дії було проведено своєчасно, а підозру повідомили після спливу строку давності і ОСОБА_2 не поніс ніякого покарання. Позивач була знервована та засмучена, приймала ліки. У грудні 2021 року вона поїхала до суду м. Кринички, де судом було закрито кримінальне провадження. Коли вона вийшла з суду, то плакала, тому, що людина залишилась без покарання, дуже нервувала. В її житті відбулися негативні події, вона приймала ліки і на думку свідка це пов`язано саме з цими подіями. Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Отже, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Частиною 1 ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Свої вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовував бездіяльністю прокуратури, вважаючи незаконною бездіяльність щодо проведення досудового розслідування у розумні строки. Однак вказана обставина не є безумовною підставою для визнання позовних вимог обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода наслідком. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою. Зокрема, шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державною лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких визначено ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, яка виявилась у її душевних стражданнях через тривале проведення досудового розслідування за її заявою про вчинення злочину та незважаючи на зібрані органом дізнання докази, необхідні для пред`явлення обвинувачення ОСОБА_2 в межах дворічного строку, не пред`являли таке обвинувачення останньому та не передали обвинувальний акт до суду на протязі двох років з дня вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а зробили вказані процесуальні дії, без будь-якої поважної причини, тільки коли закінчився строк передбачений п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, хоча саме на відповідача-1 покладені обов`язки щодо своєчасного проведення досудового розслідування в розумний строк та контроль за таким проведенням і направлення обвинувального акту до суду. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачкою не доведено причинно-наслідкового зв`язку між діями заподіювача та шкодою, на яку вона посилається. Скасування шести постанов про закриття кримінального провадження слідчими суддями і тільки двох останніх прокурором, не свідчить про протиправність дій прокуратури та завдання моральної шкоди позивачці. Факт закриття кримінального провадження, подальше скасування постанов ухвалами слідчих суддів не свідчить про завдання особі шкоди та про наявність підстав для її відшкодування, оскільки це свідчить про реалізацію учасником кримінального провадження свого права на оскарження дій чи бездіяльності органів досудового розслідування, яке передбачено кримінальним процесуальним законодавством. При цьому, права та інтереси позивачки були поновлені, враховуючи прийняття слідчими суддями та прокурором відповідних рішень. Встановивши вказані обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності і взаємозв`язку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що копіями матеріалів кримінального провадження № 12019040150000033 не підтверджується заподіяння позивачці моральних страждань або втрат немайнового характеру, встановлення факту протиправності дій працівників прокуратури, факту наявності причинного зв`язку між шкодою та протиправними діями (бездіяльністю) працівників зазначеного органу та їх вини в заподіянні цієї шкоди. Доводи апелянта в скарзі про те, що саме на відповідача покладено обов`язок щодо своєчасного проведення досудового розслідування в розумні строки та контроль за таким проведенням і направленням обвинувального акту до суду, - колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони зводяться до незгоди з висновками суду стосовно встановлених обставин справи та спрямовані на переоцінку доказів у справі. Більш того, на вказані доводи позивачки, суд першої інстанції дав чіткі та обґрунтовані відповіді, які відповідають нормам чинного законодавства та з якими погоджується колегія суддів. Інші твердження апелянта колегією суддів перевірені та визнані такими, що не впливають на законність оскаржуваного рішення. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, врахувавши заявлені позовні вимоги та підстави, на які сторони посилалися в обґрунтування своїх вимог, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, надавши належну оцінку обставинам справи, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 22 вересня 2022 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко