Постанова 4824 № 760/1280/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 760/1280/22 провадження № 22-ц/824/11591/2022 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів: судді - доповідача Кирилюк Г. М. суддів: Рейнарт І. М., Семенюк Т.А., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» - Сокуренко Наталії Вікторівни на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року в складі судді Фролової І.В., встановив: 12.01.2022 Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 15.07.2014 в розмірі 19 069,19 грн, яка станом на 27.12.2021 складається з наступного: 15 140,19 грн - заборгованість за тілом кредиту; 3 928,74 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 15.07.2014. Відповідач підтвердила свою згоду, що підписана заява разом з "Умовами та Правилами надання банківських послуг" та "Тарифами", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомлена із Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети-заяви, що підтверджується підписом відповідача в анкеті-заяві. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ КБ «ПриватБанк», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Дія договору підтверджується фактом користування відповідачем картковим рахунком та використанням кредитних коштів, що повністю узгоджується з ч. 2 ст. 642 ЦК України. Виконання відповідачем договору вбачається із виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, де зазначені операції щодо використання кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку на якій розмір кредитного ліміту в подальшому збільшився до 14 500 грн. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. договору на підставі яких відповідач при укладенні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості та підтверджується випискою по рахунку. Відповідач зобов`язалася повернути витрачену частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме згідно до п. 2.1.1.12.3. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п. 2.1.1.12.6.1. договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування. Відповідно до п.п. 2.1.1.12.10 договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором. В редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 згідно до п. 2.1.1.2.12. сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлюється за домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості у розмірі: 86,4 % - для картки «Універсальна» та 84,4% - для картки «Універсальна голд». У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 27.12.2021 має заборгованість в розмірі 19 069,19 грн, яка складається з наступного: 15 140,45 грн - заборгованість за тілом кредитом; 3 928,74 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року вказаний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 15.07.2014 у розмірі 15 140,45 грн та 1 969,91 грн судових витрат. В іншій частині позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі представник АТ КБ «Приватбанк» - Сокуренко Н. В. просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В іншій частині рішення залишити без змін. Стягнути з відповідача судові витрати. Свої доводи обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "ПриватБанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н від 15.07.2014. 15.07.2014 відповідачу було відкрито картковий рахунок, видано картку, яка в подальшому перевипускалася. 26.07.2019 та 12.11.2019 відповідачу було встановлено кредитний ліміт в розмірі 500 грн, який було зменшено до 0,00 грн, а 17.07.2020 було встановлено кредитний ліміт в розмірі 500 грн, який в подальшому було збільшено до 14 500 грн. 01.07.2020 ОСОБА_1 підписала Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.3 Заяви процентна ставка, відсотків річних становить 43,2 % - для карт Універсальна; 42,0 % - для карт Універсальна Gold. Таким чином, сторони письмово узгодили умови кредитування, в тому числі і розмір відсоткової ставки. Із виписки по рахунку вбачається, що заборгованість за відсотками, яка є предметом позовних вимог, нарахована починаючи з 01.05.2021, тобто після підписання заяви та ознайомлення з умовами кредитування. Заява про приєднання до Умов та Правил надання послуг не була долучена до позовної заяви та не надана до суду першої інстанції через великий обсяг документів, а саме 122 сторінки додатків, через технічну помилку дану заяву пропустили, що є поважною причиною її неподання до суду першої інстанції. Також, суд першої інстанції вийшов за межі вимог ч. 1, 2, 5 ст. 12 ЦПК України, оскільки спростував доводи позивача щодо факту ознайомлення відповідача з умовами кредитування, при тому, що відповідач участі у справі не брала і будь-яких заперечень не подавала. Посилання суду на те, що відповідач не була ознайомлена з умовами кредитування, не містять правового обґрунтування, оскільки відповідач жодного разу не з`являлась до суду першої інстанції, не заперечувала проти позову та не посилалась на порушення банком положень Закону України «Про захист прав споживачів». Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не надано. Відповідно до положень частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що 15 липня 2014 року ОСОБА_1 підписала Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій погодилася, що заява разом із пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Також у заяві, підписаній відповідачем, зазначено, що вона ознайомилася з договором про надання банківських послуг до його підписання та погоджується з його умовами. На підставі підписаної заяви, відповідач отримала картку № НОМЕР_1 з терміном дії до 04/18; № НОМЕР_2 з терміном дії до 02/23 та № НОМЕР_3 з терміном дії до 02/24. З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 27.12.2021 утворилась заборгованість у розмірі 19 069,19 грн, яка складається з наступного: 15 140,45 грн - заборгованість за тілом кредитом; 3 928,74 грн - заборгованість за простроченими відсотками. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в анкеті заяві позичальника процентна ставка не зазначена, крім того, в ній відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ "ПриватБанк" не повернуті, суд погодився з тим, що такі вимоги позивачем обґрунтовані належними, допустимими та достовірними доказами. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 15 140,45 грн сторони не оскаржують, а тому воно не є предметом апеляційного розгляду. Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 3 928,74 грн, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розуміла відповідач та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів) , та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядку нарахування. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону. Вирішуючи спір в цій частині суд першої інстанції вірно виходив з того, що анкета-заява ОСОБА_1 не містить відомостей про узгодження розміру процентної ставки за користування кредитними коштами, а доданий до позову витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку, не містить підпису відповідача, що у свою чергу свідчить про відсутність згоди між сторонами щодо істотних умов договору, зокрема розміру відсотків, та неможливість застосування вказаного банком у розрахунку розміру. Так, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України). За змістом ст.1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі. В матеріалах справи міститься анкета-заява, на підставі якої відповідач отримала грошові кошти і яка не містить відомостей про розмір процентів за користування грошовими коштами, що вказує на відсутність між сторонами домовленості про їх розмір, що у свою чергу свідчить про безпідставність застосування банком у розрахунку процентів за користування коштами у розмірі - 86,4 % та 42%. За таких обставин з огляду на відсутність домовленості між сторонами щодо умов та розміру сплати процентів, вимоги банку в цій частині не ґрунтуються на законі і задоволенню не підлягають. Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17. На спростування висновків суду першої інстанції в тій частині, що між сторонами не було погоджено розмір відсоткової ставки за користування кредитними коштами, позивачем до апеляційної скарги надано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, підписану відповідачем 01.07.2020, яка до суду першої інстанції не подавалась. У пункті 6 частини другої статті 356 ЦПК України передбачено, що в апеляційній скарзі мають бути зазначені, зокрема, нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Тлумачення пункту 6 частини другої статті 356, частин першої-третьої статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи (з урахуванням положень про належність і допустимість доказів), які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів, які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів як у запереченні на апеляційну скаргу, так і в засіданні суду апеляційної інстанції. Вирішуючи питання щодо дослідження доказів, які без поважних причин не подавалися до суду першої інстанції, апеляційний суд повинен врахувати як вимоги частини першої статті 44 ЦПК щодо зобов`язання особи, яка бере участь у справі, добросовісно здійснювати свої права та виконувати процесуальні обов`язки, так і виключне значення цих доказів для правильного вирішення справи. Про прийняття та дослідження нових доказів, як і відмову в їх прийнятті, апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні. Аналогічні за змістом висновки містяться у постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 145/474/17 (провадження № 61-35488св18), постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 року у справі № №346/5603/17 (провадження №61-41031св18) та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17 (провадження № 61-13405св18). Суд апеляційної інстанції не може врахувати як доказ копію Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг від 01.07.2020, оскільки остання суду першої інстанції надана не була. Підстав неможливості подання вказаного доказу суду першої інстанції для його врахування при ухваленні судового рішення в апеляційній скарзі не зазначено. Як вбачається зі змісту позовної заяви, остання також не містить жодного посилання на ту обставину, що відповідачем 01.07.2020 було підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання послуг, а розмір заборгованості по процентам визначено відповідно до погодженої між сторонами процентної ставки. Оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення не впливають, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, що відповідає положенням статті 6 Конвенції, а тому колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний Банк «Приватбанк» - Сокуренко Наталії Вікторівни залишити без задоволення. Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 серпня 2022 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач Г. М. Кирилюк Судді: І. М. Рейнарт Т. А. Семенюк