Ухвала КЦС ВС № 362/7356/19
від 21.12.2022 · ЦивільнаУхвала 21 грудня 2022 року м. Київ справа № 362/7356/19 провадження № 61-12128ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Гребінківська державна нотаріальна контора Васильківського району Київської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно, ВСТАНОВИВ: Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Гребінківська державна нотаріальна контора Васильківського району Київської області, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно задоволено частково. Визначено ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у три місяці після набрання рішенням суду законної сили. Визнано недійсними: свідоцтво про право на спадщину, видане 13 грудня 2019 року Гребінківською державною нотаріальною конторою Васильківського району Київської області ОСОБА_2 про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у вигляді житлового будинку за АДРЕСА_1 з господарськими та побутовими будівлями та спорудами; свідоцтво про право на спадщину, видане 13 грудня 2019 року Гребінківською державною нотаріальною конторою Васильківського району Київської області ОСОБА_2 про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у вигляді житлового будинку за АДРЕСА_1 з господарськими та побутовими будівлями та спорудами; свідоцтво про право на спадщину, видане 13 грудня 2019 року Гребінківською державною нотаріальною конторою Васильківського району Київської області ОСОБА_2 про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у вигляді земельної ділянки площею 0,1277 гектарів, кадастровий номер 32214555001:01:021:0132, що розташована на території АДРЕСА_1 . В іншій частині позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У грудні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки згідно з поштовим штемпелем на конверті відправлена до Верховного Суду 01 грудня 2022 року. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. В окремо доданому до касаційної скарги клопотанні ОСОБА_1 просить поновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що строк пропущено з поважних причин, оскільки вперше з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року вона звернулася у визначений законом строк у вересні 2022 року. У подальшому, ухвалою Верховного Суду від 10 листопада 2022 року касаційну скаргу було повернуто у зв`язку із невиконанням ухвали Верховного Суду від 28 вересня 2022 року про залишення касаційної скарги без руху. Зазначає, що ухвалу Верховного Суду від 28 вересня 2022 року про залишення касаційної скарги без руху особисто вона не отримувала, оскільки через воєнний стан перебувала разом з малолітньою донькою не за місцем свого проживання. Вказує, що ухвалу Верховного Суду від 28 вересня 2022 року отримали її рідні, зв`язку з якими в неї не було. При цьому вважає дані обставини поважними для поновлення зазначеного строку. Наведені особою, яка подала касаційну скаргу, підстави для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки заявником не наведені обставини, що перешкоджали їй виконати вимоги ухвали Верховного Суду від 28 вересня 2022 року про залишення касаційної скарги без руху в установлений строк. Невиконання вимог ЦПК України та суду не є поважними причинами пропуску строку на касаційне оскарження. Крім того, Верховний Суд звертає увагу на те, що ухвала суду касаційної інстанції від 28 вересня 2022 року внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень та перебуває у вільному доступі. Заявник дійсно в силу норм ЦПК України має право на повторне звернення до суду касаційної інстанції, але це не означає безумовне поновлення строку касаційного оскарження. Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, зі спливом значного проміжку часу, є порушенням принципу юридичної визначеності та «права на суд», гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункти 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року). Доводи ОСОБА_1 з приводу неотримання ухвали Верховного Суду від 28 вересня 2022 року спростовуються змістом ухвали Верховного Суду від 10 листопада 2022 року про повернення касаційної скарги. Отже особі, яка подала касаційну скаргу необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії або навести інші підстави з відповідними доказами. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду. Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Крім того, касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. В окремо доданому до касаційної скарги клопотанні ОСОБА_1 , посилаючись на тяжкий майновий стан, просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Відповідно до частини першої та третьої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги слід відмовити, оскільки заявником не надано жодних доказів на підтвердження майнового стану, а тому підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні. Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять даних про те, що ОСОБА_1 є непрацездатною особою, має незадовільний стан здоров`я або інших доказів про наявність у заявника пільг, що підтверджують підстави звільнення від сплати відповідно до закону. Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. Отже, ОСОБА_1 потрібно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 1 921 грн. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом) за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Пунктом 2 частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Вимоги касаційної скарги свідчать про те, що ОСОБА_1 оскаржує постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року в частині відмови у задоволенні чотирьох позовних вимог немайнового характеру щодо: 1) визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком у три місяці після набрання рішенням суду законної сили. 2) визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого 13 грудня 2019 року Гребінківською державною нотаріальною конторою Васильківського району Київської області ОСОБА_2 про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у вигляді житлового будинку за АДРЕСА_1 з господарськими та побутовими будівлями та спорудами; 3) визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого 13 грудня 2019 року Гребінківською державною нотаріальною конторою Васильківського району Київської області ОСОБА_2 про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у вигляді житлового будинку за АДРЕСА_1 з господарськими та побутовими будівлями та спорудами; 4) визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину, виданого 13 грудня 2019 року Гребінківською державною нотаріальною конторою Васильківського району Київської області Луценку В. В. про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 у вигляді земельної ділянки площею 0,1277 гектарів, кадастровий номер 32214555001:01:021:0132, що розташована на території АДРЕСА_1 . Згідно із частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Отже, за вказані вимоги до сплати підлягала сума у розмірі 3 073,60 грн (1 921 грн * 0,4) * 4 = 3 073,60 грн). Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми та складає 6 147,20 грн (3 073,60 грн * 200% = 6 147,20 грн). Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно надати суду касаційної інстанції докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 6 147,20 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102, найменування податку, збору, платежу «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Також подана касаційна скарга ОСОБА_1 не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Як на підставу касаційного оскарження ОСОБА_1 посилається на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, а саме те, що апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази. Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Отже, посилаючись на вказану вище підставу касаційного оскарження, ОСОБА_1 не виконано умови пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України. Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження. Отже, ОСОБА_1 необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд
УХВАЛИВ: Визнати наведені ОСОБА_1 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець