Ухвала КЦС ВС № 953/3429/20

Ухвала 21 грудня 2022 року м. Київ справа № 953/3429/20 провадження № 61-12072ск22 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «АІА ІНТЕРНЕЙШНЛ ГРУП ІНК» про стягнення грошової компенсації вартості частки у спільному майні, встановив: 03 грудня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року у вказаній справі, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Заявник у касаційній скарзі просить поновити строк на касаційне оскарження судового рішення, вказує, що копію постанови суду апеляційної інстанції нею було отримано лише 03 листопада 2022 року, на підтвердження чого надає копію поштового конверта. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на таке. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. Наведені заявником причини пропуску процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення та надані докази не дають достатніх підстав для визнання їх поважними. Зокрема, ОСОБА_1 не надано доказів на підтвердження належності поштового відправлення до постанови суду апеляційної інстанції, оскільки неможливо встановити, що у поштовому конверті надсилалась разом із супровідним листом саме постанова Харківського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року в справі № 953/3429/20. Більш того, на копії поштового конверта немає даних про особу відправника такої кореспонденції. Також на долученій до касаційної скарги копії поштового конверта відсутній номер трекінг-відправлення УДППЗ «Укрпошта», тому Верховний Суд позбавлений можливості здійснити перевірку доводів заявника щодо дати отримання нею копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції. Отже, до касаційної скарги не додано доказів на підтвердження отримання заявником копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції у зазначеній в скарзі день (03 листопада 2022 року) та відповідно щодо недотримання апеляційним судом вимог статті 272 ЦПК України. Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, повний текст оскаржуваної постанови апеляційного суду складений 23 лютого 2022 року, однак заявник звернулася до суду з касаційною скаргою лише 03 грудня 2022 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження, передбаченого статтею 390 ЦПК України, оскільки останнім днем звернення з касаційною скаргою є 25 березня 2022 року. У зв`язку з тим, що безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заявнику необхідно направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази (супровідний лист про надсилання кореспонденції апеляційним судом, поштовий конверт про надсилання постанови Харківського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року із номером трекінг-відправлення УДППЗ «Укрпошта» (копія має бути належної якості із відомостями про особу відправника), довідку апеляційного суду щодо дати отримання/неотримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови апеляційного суду від 14 лютого 2022 року тощо). Крім того, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. ОСОБА_1 подала заяву, у якій просить суд звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги або відстрочити його сплату до ухвалення судового рішення у справі. Посилається на скрутне матеріальне становище та неможливість сплати судового збору у розмірі 21 020, 00 грн, оскільки внаслідок пошкодження її будинку вона була змушена виїхати з постійного місця проживання до Полтавської області та орендувати житло. Вказує, що через військову агресію з боку Російської Федерації вона тривалий час була позбавлена можливості працювати. На підтвердження наведеного надає витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, з якого вбачається, що 20 вересня 2022 року ОСОБА_1 подала заяву про вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 438 КК України, про що до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відповідні відомості. Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи указане питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання. Аналізуючи заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати, Верховний Суд дійшов висновку, що надані нею докази не є достатніми, оскільки жодним чином не характеризують майновий стан заявника та не свідчать про наявність умов, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставами для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати. Таким чином, оскільки до касаційної скарги не надано належних доказів на підтвердження неможливості сплати заявником на час подання касаційної скарги судового збору, заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати задоволенню не підлягає. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 102, 00 грн. Судове рішення оскаржується заявником в частині відмови у задоволенні позовних вимог. Оскільки 1 відсоток від оспорюваної заявником суми становить більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на дату подання позову), тому судовий збір за подання касаційної скарги підлягає сплаті, виходячи з максимального розміру судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви до суду. Таким чином, судовий збір за подання цієї касаційної скарги підлягає сплаті у розмірі 21 020, 00 грн (10 510, 00 грн * 200 %). Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перерахований або внесений до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати оригінал квитанції (платіжного доручення), що підтверджує його сплату. Також відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (на яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. ОСОБА_1 однією з підстав касаційного оскарження судового рішення зазначено пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд звертає увагу заявник на те, що у випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми права для правильного вирішення справи. Проте заявник у касаційній скарзі не вказує конкретну норму права, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах, не обґрунтовує необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Таким чином, ОСОБА_1 слід уточнити підстави касаційного оскарження. З огляду на наведене, заявнику необхідно надати суду нову редакцію касаційної скарги разом із копіями скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, оформлену відповідно до положень статті 392 ЦПК України з урахуванням вимог цієї ухвали із уточненням підстав касаційного оскарження, подати заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судового рішення, в якій навести належні підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази, а також сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати відмовити. Визнати підстави для поновлення процесуального строку на касаційне оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року за клопотанням ОСОБА_1 неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 14 лютого 2022 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в частині подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням поважних підстав для його поновлення та наданням відповідних доказів у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали в іншій частині касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов