Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/1549/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/1549/20 пров. № А/857/13773/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Курильця А.Р., суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І., з участю секретаря Михальської М.Р., заявника ОСОБА_1 , представника заявника Решоти В.В., представника відповідача Кривецької О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду з питань заміни сторони виконавчого провадження від 22 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, суддя в 1-й інстанції Сподарик Н.І., час ухвалення рішення 22.08.2022 року, 11:57 год., місце ухвалення рішення м.Львів, дата складання повного тексту рішення 25.08.2022 року, в с т а н о в и в : На розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного Управління Пенсійного фонду України у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея,10; код ЄДРПОУ 13814885), із вимогами: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення відсоткового значення ОСОБА_2 розміру пенсії з 90% до 70% сум грошового забезпечення; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 відповідно до ст. 63 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб, у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб в розмірі 90% сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо зменшення ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) різниці основного розміру пенсії за вислугу років з 90% від відповідних сум грошового забезпечення до 70 % від відповідних сум грошового забезпечення, під час її перерахунку з 01.01.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 року відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб», у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» в розмірі 90% суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 840 (вісімсот сорок ) грн.80 коп. 02.09.2020 на виконання вказаного рішення, судом видано виконавчі листи у справі. 12.08.2022за вх. №52928 від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження. Така заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем позивача у справі ОСОБА_2 , що підтверджується відповіддю приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Топоровською Н.В. від 13.10.2021. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року заяву задоволено. Замінено стягувача у виконавчих листах, виданих Львівським окружним адміністративним судом 02.09.2020 у справі №380/1549/20 ОСОБА_2 на належного стягувача (правонаступника) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ). Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні заяви, оскільки відповідне звернення надійшло пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала, просить ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року скасувати та прийняти ухвалу про відмову в задоволенні заяви. Заявниця та її представник в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечили, просять ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року залишити без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником. Згідно з ч.4 ст. 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. За приписами частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження являє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону. При цьому, виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням. Закон України «Про виконавче провадження» не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, надає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача (абзац 2 частини 4 статті 4 Закону №1404-VIII). Крім того, слід наголосити, що за змістом частини 1 статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду заміна сторони у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №2а/0612/649/11, від 03.05.2018 року у справі №2-а-1864/10, від 13.12.2018 року у справі №2-а-1710/11, від 29.01.2020 року у справі №815/1303/17, від 14.06.2021 року у справі №2-а-1411/11. Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. (ст.ст.1296, 1298 ЦК України). Із змісту наданого свідоцтва на право на спадщину за законом вбачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна померлого, а отже, має право на спадкування коштів за рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01.04.2020 року у справі №380/1549/20. Згідно зі статтею 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (частина 1). У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини (частина 3). Отже, ЦК України не визначено строку, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Норми статті 52 Закону №1058-IV теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, а лише визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. При цьому, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, що набрало законної сили, і яким пенсійний орган було зобов`язано провести нарахування та виплату підвищення до пенсії. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 13.12.2018 року у справі №2-а-1710/11, від 14.02.2019 року у справі №2-а-2727/11/2209, від 07.03.2019 року у справі №617/7748/12, від 08.08.2019 року у справі №127/2-а-11792/11, від 05.08.2020 року по справі № 673/393/19. Відтак, позивачу у справі ОСОБА_2 судовим рішенням, яке набрало законної сили, було присуджено здійснити перерахунок пенсії, починаючи з 01.01.2018, яку на момент смерті останнього не було виплачено відповідачем у справі - ГУ ПФУ у Львівській області. Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 ). Згідно з листом від 13.10.2021 № 161/01-16, виданою приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Топоровською Н.В., ОСОБА_1 , є спадкоємцем до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка ОСОБА_2 . Таким чином, вірними є висновки суду першої інстанції, що оскільки ОСОБА_2 помер, а його спадкоємицею є ОСОБА_1 , вимоги заяви про заміну сторони виконавчого провадження є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає. Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2022 року з питань заміни сторони виконавчого провадження у справі № 380/1549/20 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя А. Р. Курилець судді М. П. Кушнерик О. І. Мікула Повне судове рішення складено 21 грудня 2022 року.