Постанова 4857 № 813/4076/16

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 813/4076/16 пров. № А/857/14000/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., за участю секретаря судового засідання: Петрунів В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року, головуючий суддя Кузан Р.І., ухвалене о 11:19 год. у м. Львові, повний текст якого складено 25.08.2022 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-центр-плюс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В: Позивач ТзОВ «Меркурій-центр-плюс» звернулося в суд з позовом до ГУ ДПС у Львівській області, в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.05.2016 року №0000351400 та від 02.11.2016 року № 0001441401. В обґрунтування своїх позовних вимог посилалося на те, що факт порушення кримінального провадження та отримання свідчень посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами. Вказувало, що з матеріалів справи не слідує жодного прямого чи опосередкованого відношення позивача до кримінальних проваджень, тоді як сам факт того, що деякі контрагенти позивача фігурували в досудових розслідуваннях, порушених за ознаками кримінального правопорушення, не є доказом протиправного формування податкового кредиту позивачем. Зазначене не містить у собі встановлених обставин, які б підтверджували невиконання контрагентами своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між суб`єктами господарювання. Крім того зазначало, що позивачем представлено документи на підтвердження реального використання у своїй діяльності придбаних товарно-матеріальних цінностей. Можлива неправомірна діяльність контрагентами не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення його до відповідальності. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 року визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.05.2016 року №0000351400 та від 02.11.2016 року №0001441401. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 року скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 та ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Постановою Верховного Суду від 22.07.2021 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркурій-центр-плюс» задоволено частково; постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2018 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Верховний Суд в постанові від 11.02.2021 року вказав що судом апеляційної інстанції, при скасуванні рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень по господарським операціям Товариства з його контрагентами ПП «Ромо», ПП «Агрофірма Убині» та ТОВ «Бастіон Тайм», не навів належного обґрунтування, що вони не мали реального характеру щодо кожного з контрагентів. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення: №0000351400 від 19.05.2016 року в частині донарахування 21650,00 грн податку на додану вартість та 5409,50 штрафних санкцій; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення: №0001441401 від 02.11.2016 року в частині донарахування 24152,40 грн податку на прибуток; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Львівській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову в цій частині, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при винесенні оскарженого рішення суд попередньої інстанції дійшов передчасного висновку щодо ненадання відповідачем належних доказів правомірності податкових повідомлень рішень, не врахувавши при цьому правові позиції Верховного Суду. Відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТзОВ «Меркурій-центр-плюс» зареєстровано як суб`єкт підприємницької діяльності - юридична особа за кодом ЄДРПОУ 31979009 та з 04.08.1995 року перебуває на податковому обліку за №3013; станом на час перевірки перебувало на податковому обліку в Личаківській ОДПІ. Види діяльності Товариства: надання в оренду будівельних машин і устаткування; інші спеціалізовані будівельні роботи; надання інших індивідуальних послуг; вантажний автомобільний транспорт; неспеціалізована оптова торгівля; консультування з питань комерційної діяльності й керування. На підставі виданих Личаківською ОДПІ направлень від 11.04.2016 року за №№ 165 - 169 та наказу від того ж числа посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Меркурій-центр-плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаєморозрахунках із рядом суб`єктів господарювання, серед яких ПП «Проект-інвест», ПП «Ромо», ТзОВ «Агросмарт-70», ПП «Агрофірма Убині» та ТзОВ «Бастіон Тайм», за період з 01.01.2014 року по 31.12.2015 року, за результатами якої складено акт від 22.04.2016 року за № 73/14-00/31979009. За висновками акта перевірки, з огляду на безтоварність господарських операцій позивача з його контрагентами, Товариством порушено приписи: - пп. 138.1.1 п. 138.1, пп. 138.8.1 п. 138.8, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (далі - ПК України), внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2014 рік в сумі 915 грн; - п. 138.2 ст. 138, п. 137.1 ст. 137, п. 135.1 ст. 135, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2015 рік в сумі 50 733 грн; - п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст. 186, п.п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ), що підлягає сплаті до бюджету, на суму 57 902 грн, в т.ч.: вересень 2014 р. - на суму 6977 грн, жовтень 2014 року - на суму 9935 грн, листопад 2014 року - на суму 7570 грн, березень 2015 року - на суму 11 750 грн, квітень 2015 року - на суму 11 750 грн, серпень 2015 року - на суму 9900 грн. На підставі акта перевірки та відповідно до встановлених порушень 19.05.2016 року Личаківською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: - № 0000341400, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання із податку на прибуток на суму 64 610 грн, у т.ч.: 51 688 грн - за основним платежем та 12 922 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; - № 0000351400, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ на суму 72 378 грн, у т.ч.: 57 902 грн - за основним платежем та 14 476 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. За результатами адміністративного оскарження рішенням ДФС України про результати розгляду скарг від 27.09.2016 року №20890/6/99-11-01-02-25 було скасовано податкове повідомлення-рішення Личаківської ОДПІ від 19.05.2016 року за №0000341400 у частині донарахувань по операціях за період 2015 року, щодо яких контролюючим органом підтверджено здійснення оплати ТзОВ «Меркурій-центр-плюс» на користь ПП «Проект-інвест», ПП «Ромо», ТзОВ «Агросмарт-70», ПП «Агрофірма Убині» та ТОВ «Бастіон Тайм» і у відповідній частині штрафну санкцію з цього податку, а податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 року за № 0000351400 залишено без змін. На підставі цього рішення 02.11.2016 року Личаківська ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення за № 0001441401, яким збільшила Товариству суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 30 362 грн, у т.ч.: 30 133 грн - за основним платежем та 229 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 19.05.2016 року за №0000351400 та від 02.11.2016 року за № 00001441401, Товариство оскаржило їх до суду. У ході судового розгляду встановлено, що Товариство у перевірений період здійснювало, зокрема, господарські операції з ПП «Проект-інвест», ПП «Ромо», ТзОВ «Агросмарт-70», ПП «Агрофірма Убині» та ТзОВ «Бастіон Тайм», на підтвердження здійснення яких ним надано копії наступних документів: - по операціях з ТзОВ «Агросмарт-70»: договору купівлі-продажу будівельних матеріалів № 210; видаткової накладної № РН-0000210; товаро-транспортної накладної (далі - ТТН) № 210; податкової накладної № 210 (усі документи - від 31.03.2015 року); - по операціях з ПП «Проект-інвест»: договору купівлі-продажу від 09.09.2014 року № 28; видаткових накладних № РН-0000176 від 09.09.2014 року, № РН-0000202 від 30.10.2014 року, № РН-0000218 від 31.10.2014 року та № РН-0000280 від 26.11.2014 року; податкових накладних від 09.09.2014 року № 176, від 30.10.2014 року № 202, від 31.10.2014 року № 218, від 26.11.2014 року № 280; - по операціях з ТзОВ «Бастіон Тайм»: договорів постачання пиломатеріалів, гіпсової шпаклівки та гіпсової штукатурки № СФ-0000024 від 24.04.2015 року та № 1-26 від 26.08.2015 року; видаткових накладних від 24.04.2015 року № РН-0000024 та від 31.08.2015 року № РН-0000094; ТТН від 24.04.2015 року № 24 та від 31.08.2015 року № 94; податкових накладних від 24.04.2015 року № 24 та від 31.08.2015 року № 94; - по операціях з ПП «Агрофірма Убині»: договору купівлі-продажу будівельних матеріалів від 10.04.2015 року № 10042015/01, видаткової накладної від 24.04.2015 року №4000005; податкової накладної від 10.04.2015 року № 4; ТТН від 24.04.2015 року № 005; - по операціях з ПП «Ромо»: договору на виконання робіт з влаштування навісних приміщень від 02.11.2015 року № 02/11-1; акту виконаних робіт від 31.12.2015 року №

105. Крім того, на підтвердження цих операцій надано копії виписок за особовими рахунками Товариства; карток рахунку 631с за січень 2014 року - грудень 2015 року; договорів про переуступку права вимоги від 03.03.2015 року № 07/ПБ та від 30.102015 року № 11/ПБ, згідно з якими кредиторська заборгованість ТОВ «Меркурій-центр-плюс» перед ТзОВ «Бастіон Тайм» переведена відповідно до нового кредитора ПП «Ромо». Суми ПДВ, згідно з отриманими від ТзОВ «Агросмарт-70», ПП «Проект-Інвест», ТзОВ «Бастіон Тайм» та ПП «Агро-фірма Убині» податковими накладними, включено Товариством до складу податкового кредиту у відповідних періодах; рух коштів і товарів відображено в регістрах бухгалтерського обліку, при цьому, вартість придбаних товарів включено у 2015 році до складу собівартості придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг), здійснено нарахування амортизаційних відрахувань. Станом на 31.12.2015 року заборгованість Товариства перед його контрагентами відсутня. Згідно з системою співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту на рівні ДФС розбіжність між сумою податкового кредиту Товариства та сумою податкового зобов`язання ТОВ «Агросмарт-70» складає 11 750,00 грн, а щодо ТзОВ «Бастіон Тайм» та ПП «Агро-фірма «Убині»» - розбіжності відсутні. Суд встановив, що відносно позивача та його контрагентів слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області проводилось досудове розслідування у кримінальних провадженнях за ознаками вчинення злочинів, передбачених частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 КК України (які внесено до ЄРДР за № 32014140000000282 від 15.12.2014 року; за № 32015140000000115 від 29.05.2015 року та за № 32016140000000013 від 18.01.2016 року), у ході яких, за результатами допиту як свідків засновників та службових осіб цих юридичних осіб, встановлено здійснення діяльності, пов`язаної з незаконним формуванням податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов`язань та ухилення від сплати податків, а також неможливість повідомлення про обставини ведення господарської діяльності. Вироком Сихівського районного суду м. Львова від 25.03.2016 року засуджено ОСОБА_1 за вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 27, частиною першою статті 205 КК України. У вироку зокрема вказано, що реєстрація ПП «Проект-Інвест» проведена з метою прикриття незаконної діяльності та використання зазначеного суб`єкта господарювання для створення видимості фінансово-господарської діяльності, незаконного обернення безготівкових коштів в готівкові, здійснення документального оформлення начебто проведених господарських операцій. Установлено, що у ПП «Проект-Інвест» відсутні необхідні умови для досягнення результатів підприємницької (економічної) діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходилося за юридичною адресою, тобто здійснення операційної діяльності без реальної мети настання правових наслідків, що свідчить про нікчемність укладених ним угод. Аналогічні обставини встановлено вироком Сихівського районного суду м. Львова від 29.06.2016 року, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджено за вчиненні злочинів, передбаченого частиною другою статті 27, частиною першою статті 205 КК України, щодо ТОВ «Агросмарт-70» та ПП «Проект-Інвест». Зі змісту акту перевірки судом встановлено, що позивачем до перевірки не було надано доказів на підтвердження транспортування придбаних матеріалів; не надано кошторисів на проведення будівельно-ремонтних робіт щодо спорядження тимчасових (не титульних) споруд; не надано документального підтвердження ведення складського обліку; кошторисні розрахунки примірних витрат на проведення капітального ремонту основних засобів. Відповідно до інформації, отриманої із слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Львівській області, у контрагентів позивача відсутні будь-які активи (основні фонди, орендовані або власні складські приміщення, транспортні засоби, інструменти тощо), наявність яких може забезпечити виконання своїх зобов`язань по поставці товарів та виконанню будівельно-ремонтних робіт; відсутні кваліфіковані працівники, які б могли виконувати різні види будівельно-монтажних робіт. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлення факту фіктивності господарської діяльності ПП «Проект-Інвест» та ТОВ «Агросмарт-70» та засудження посадових осіб цих товариств за ст.205 Кримінального кодексу України безумовно свідчить про нереальність господарських операцій позивача з вказаними підприємствами. А укладення господарських договорів між ТзОВ «Меркурій-центр-плюс» та ПП «Ромо», ТзОВ «Бастіон Тайм» та ПП «Агрофірма Убині», факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне. У відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів. Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Як передбачено п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 вказаного Кодексу. Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку. Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності, які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Враховуючи наведене, слід зробити висновок, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Для з`ясування обставин реальності вчинення господарської операції належить ретельно перевіряти доводи податкових органів про фактичне нездійснення господарської операції, викладені в актах перевірки або підтверджені іншими доказами. Відтак, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Згідно з Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити, як: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам. Отже, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Верховний Суд у своїй постанові від 11.09.2018 року у справі №815/6105/17 зазначив, що непідтверження операцій за ланцюгом постачання, так само як і інші порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом не є свідченням нереальності господарських операцій за умови її підтвердження іншими належними і допустимими первинними документами податкового та бухгалтерського обліку. Як слідує з матеріалів справи, на підтвердження здійснення господарських операцій з ТзОВ «Бастіон Тайм» позивачем надано копії наступних документів: - договір постачання від 24.04.2015 року №СФ-0000024, укладений між ТзОВ «Меркурій-Центр-Плюс» (покупець) та ТзОВ «Бастіон Тайм» (продавець), згідно до якого, предметом є постачання пиломатеріалів, гіпсової шпаклівки та гіпсової штукатурки; - видаткову накладну від 24.04.2015 року №РН-0000024; - товаро-транспортну накладну від 24.04.2015 року №24; - податкову накладну від 24.04.2015 року №24; - договір постачання від 26.08.2015 року №1-26, укладений між ТзОВ «Меркурій-Центр-Плюс» (покупець) та ТзОВ «Бастіон Тайм» (продавець), згідно до якого, предметом є постачання пиломатеріали, гіпсова шпаклівка та гіпсова штукатурка; - видаткова накладна від 31.08.2015 року №РН-0000094; - товаро-транспортна від 31.08.2015 року №94; - податкова накладна від 31.08.2015 року №94; - виписки по особовим рахункам позивача; - картка рахунку 631с за січень 2014 року - грудень 2015 року. Крім того, позивачем до матеріалів справи долучено договори про переуступку права вимоги від 03.03.2015 року №07/ПБ та від 30.102015 року №11/ПБ, згідно з якими кредиторська заборгованість ТзОВ «Меркурій-центр-плюс» перед ТОВ «Бастіон Тайм» переведена відповідно до нового кредитора ПП «Ромо». Суми податку на додану вартість, згідно отриманих від ТзОВ «Бастіон Тайм» податкових накладних, включено до складу податкового кредиту всього в сумі 18 316,67 грн. в т.ч. за квітень 2015 року 8 416,67 грн та серпень 2015 року 9 900,00 грн., вартість придбання товару включено до складу собівартості товарів (робіт, послуг). ТзОВ «Меркурій-Центр-Плюс» включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 2015 році товаро матеріальні цінності (послуги) від ТзОВ «Бастіон Тайм» на суму 91 583, 33 грн. В регістрах бухгалтерського обліку відображено наступним проведенням: Дт 221, 281, 90 Кт 631, 3711 на суму 91 583,33 грн, Дт 6442 Кт 631, 3711 на суму 18 316,67 грн. Станом на 01.01.2014 заборгованість із ТзОВ «Бастіон Тайм» по рах. 631 відсутня, обороти за період 2014 2015 років складає 109 900,00 грн в т.ч. ПДВ 18 316,67 грн, заборгованість станом на 31.12.2015 року відсутня. Згідно системи співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту на рівні ДФС відсутні розбіжності між сумою податкового кредиту ТзОВ «Меркурій-Центр-Плюс» та сумою податкового зобов`язання ТзОВ «Бастіон Тайм». На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Агрофірма Убині» позивачем надано копії наступних документів: - договір купівлі-продажу від 10.04.2015 року №10042015/01, укладений між ТзОВ «Меркурій-Центр-Плюс» (Покупець) та ПП «Агро-фірма Убині» (Продавець), предметом якого є будівельні матеріали; - видаткова накладна від 24.04.2015 №4000005; - податкова накладна від 10.04.2015 року №4; - товаро-транспортна накладна від 24.04.2015 року №005; - виписки по особовим рахункам позивача; - картка рахунку 631 за січень 2014 - грудень 2015 років. Суму податку на додану вартість, згідно отриманої від ПП «Агро-фірма Убині» податкової накладної, включено до складу податкового кредиту за квітень 2015 року в сумі 3 333,33 грн, а вартість придбаного товару включено до складу собівартості товарів (робіт, послуг) та зменшено фінансовий результат підприємства за 2015 рік на вказану суму витрат. ТзОВ «Меркурій-Центр-Плюс» включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 2015 році товаро матеріальні цінності (послуги) від ПП «Агро-фірма Убині» на суму 16 666, 67 грн. В регістрах бухгалтерського обліку відображено наступним проведенням: Дт 221, 90 Кт 631, 3711 на суму 16 666,67 грн, Дт 6441 Кт 631 на суму 3 333,33 грн. Станом на 01.01.2014 заборгованість із ПП «Агро-фірма Убині» по рах. 631 відсутня, обороти за період 2015 року складає 20 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 3 333,33 грн., заборгованість станом на 31.12.2015 року відсутня. Відповідно до системи співставлення податкового зобов`язання та податкового кредиту на рівні ДФС відсутні розбіжності між сумою податкового кредиту ТзОВ «Меркурій-Центр-Плюс» та сумою податкового зобов`язання ПП «Агро-фірма Убині». На підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Ромо» позивачем надано копії наступних документів: - договір на виконання робіт від 02.11.2015 року №02/11-1, укладений між ТзОВ «Меркурій-Центр-Плюс» (виконавець) та ПП «Ромо» (замовник), предметом якого є виконання робіт з влаштування навісних приміщень; - акт виконаних робіт від 31.12.2015 року №105; - картка рахунку 631 за 2015рік. ТзОВ «Меркурій-Центр-Плюс» включено до складу собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) у 2015 році товаро матеріальні цінності (послуги) від ПП «Ромо» на суму 145 680, 00 грн. Станом на 31.12.2015 року заборгованість ТзОВ «Меркурій-Центр-Плюс» перед ПП «Ромо» по рахунку № 6851 становить 134 180,00 грн. Вказані вище господарські операції відображені позивачем у податкові звітності. Наявні у справі документи надавались позивачем до перевірки та були предметом дослідження. Порушень щодо форми та порядку їх заповнення в акті перевірки не встановлено, а тому такі є належними доказами та приймаються судом до уваги при прийнятті рішення. Суд зазначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження того, що господарські операції із вказаним суб`єктами господарювання носили реальний характер, договори були виконані належним чином, товари були поставлені. Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка презюмує економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі. Також, не подано відповідачем жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку на додану вартість або можливої фіктивності його постачальника, як-от: пояснень посадової особи щодо її непричетності до фінансово-господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання, судових рішень, вироків, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення позивачем операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо. Жодних інших обставин для невизнання первинних документів для врахування господарських відносин позивача з вказаними контрагентами відповідачем не наведено. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», Суд звертав увагу на необхідність покладення обов`язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положенням статті 72 КАС України. Недослідження контролюючим органом первинних документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності позивача за перевіряємий період вказує на те, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем норм податкового законодавства зроблені без належної оцінки та дослідження необхідних документів, що, як наслідок, вказує на передчасність викладених в акті перевірки висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства. Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду попередньої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується укладення господарських договорів між ТзОВ «Меркурій-центр-плюс» та ПП «Ромо», ТзОВ «Бастіон Тайм» та ПП «Агрофірма Убині», факт виконання яких підтверджений належним чином оформленими первинними документами, відтак позовні вимоги в цій частині є підставними та обґрунтованими, відтак підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року у справі №813/4076/16 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький Повний текст постанови складено 21.12.2022 року.