Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 279/536/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 279/536/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Волкова Н.Я. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 21 грудня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов по справі про адміністративні правопорушення, В С Т А Н О В И В : у січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанов серії ВМ№00008020 від 12.01.2022 року, ВМ №00007360 від 11.01.2022 року, ВМ №00007218 від 11.01.2022 року, ВМ №00007830 від 12.01.2022 року, ВМ №00007829 від 12.01.2022 року, ВМ №00007833 від 12.01.2022 року, ВМ №00007228 від 11.01.2022 року, ВМ №00008014 від 12.01.2022 року, ВМ №00008017 від 12.01.2022 року, ВМ №00007226 від 11.01.2022 року, ВМ №00007225 від 11.01.2022 року, ВМ №00007929 від 12.01.2022 року, ВМ №00007224 від 11.01.2022 року, ВМ №00007221 від 11.01.2022 року, ВМ №00007210 від 11.01.2022 року, ВМ №00007222 від 11.01.2022 року, ВМ №00008028 від 12.01.2022 року; №00007233 від 11.01.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.132-1 ч.2 КУпАП. 26 травня 2022 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області прийняв рішення про задоволення адміністративного позову. Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Із змісту оскаржуваних постанов встановлено наступне: -ВМ №00007210 від 11.01.2022 року, що 27.11.2021 року о 08-24 год. за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км.62+879 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 15,5 % (11,344 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 27,2% (11,34 тон); - ВМ №00007221 від 11.01.2022 року, що 27.11.2021 року о 09-13 год. за адресою М-06 Київ-Чоп, км.54+285 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 6,1 % (7,164 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 13,3% (7,678 тон); - ВМ №00007224 від 11.01.2022 року, що 24.11.2021 року о 09-47 год. за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км.81+000 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 10,1 %(8,951 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 19,7% (9,372 тон); - ВМ №00007929 від 12.01.2022 року, що 16.11.2021 року о 20-06 год. за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км.62+879 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_2 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 10 % (8,917 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 20% (9,434 тон); - ВМ №00007225 від 11.01.2022 року, що 24.11.2021 року о 08-37 год. за адресою Р-03 Північно-східний обхід м. Києва, км.19+543 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - навантаження на строєні осі транспортного засобу на 12,1% (7,38 тон); - ВМ №00007226 від 11.01.2022 року, що 24.11.2021 року о 06-26 год. за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км.62+879 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 10,7 % (9,24 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 18,6% (9,088 тон); - ВМ №00008017 від 12.01.2022 року, що 19.11.2021 року о 22-15 год. за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км.62+879 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_2 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 14,6 % (10,965 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 21,4% (9,802 тон); - ВМ №00008014 від 12.01.2022 року, що 01.12.2021 року о 19-09 год. за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км.62+879 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_2 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 14,1% (10,754 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 24,4% (10,602 тон); - ВМ №00007228 від 11.01.2022 року, що 15.11.2021 року о 17-01 год. за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км.81+000 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 9,1 % (8,528 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 18,3% (8,992 тон); - ВМ №00007833 від 12.01.2022 року, що 15.11.2021 року о 16-39 год. за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км.81+000 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_3 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 8,3 % (8,143 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 9,2% (6,626 тон); - ВМ №00007829 від 12.01.2022 року, що 30.11.2021 року о 07-16 год. за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км.81+000 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_3 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 6,4 % (7,314 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,8% (5,71 тон); - ВМ №00007830 від 12.01.2022 року, що 30.11.2021 року о 06-16 год. за адресою Р-03 Північно-східний обхід м. Києва, км.19+543 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_3 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,5% (5,636 тон); - ВМ №00007218 від 11.01.2022 року, що 15.11.2021 року о 14-03 год. за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км.62+879 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 16,2 % (11,67 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 25,4% (10,854 тон); - ВМ №00007360 від 11.01.2022 року, що 01.12.2021 року о 06-30 год. за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км.62+879 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_4 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 17% (12,006 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 25,8% (10,97 тон); - ВМ №00008020 від 12.01.2022 року, що 02.12.2021 року о 05-42 год. за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км.81+000 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_2 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, - загальної маси транспортного засобу на 9,6 % (8,731 тон), навантаження на строєні осі транспортного засобу на 18% (8,918 тон); - ВМ №00007233 від 11.01.2022 року, що 20.11.2021 року о 10-30 год. за адресою М-03 Північно-східний обхід м. Києва, км.62+879 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_1 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 5,3% (5,6 тон); - ВМ №00008028 від 12.01.2022 року, що 20.11.2021 року о 07-52год. за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км.81+000 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_2 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, навантаження на строєні осі транспортного засобу на 11,1% (7,11 тон); - ВМ №00007222 від 11.01.2022 року, що 26.11.2021 року о 14-39 год. за адресою М-06 Київ-Чоп, км.24+100 зафіксовано транспортний засіб DAF FT XF 105.460, ДНЗ НОМЕР_5 , відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України,-загальної маси транспортного засобу на 6,2% (7,207 тон) навантаження на строєні осі транспортного засобу на 12,3% (7,416 тон). Вказаними вище постановами, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафів. Непогоджуючись із вказаними постановами позивач оскаржив їх до суду. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваних постанов діяв не в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів зазначає наступне. Так, ст. 1 КУпАП визначено, що основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті. До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті. Відповідно до п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення. Згідно з п.7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі. Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі. Таким чином, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає: здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. №1567); фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 №1174 (в ред. постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. №623). Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (Порядок №1174). Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Так, порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 ( ПДР). Пунктом 1.1. ПДР передбачено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Пунктом 1.9. ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 22.5. ПДР визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами. При цьому, приписами ч. 2 цієї статті визначено наступне порушення: Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні. Крім того, ст. 251 КУпАП України визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, згідно з ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, у оскаржуваних постановах містяться «посилання в мережі інтернет на вебсайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом (за наявності) транспортного засобу в момент вчинення правопорушення та постановою в електронній формі». Проте, при переході за електронною адресою вказаними в постановах здійснюється вхід до системи «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі», відсутні постанови в електронній формі. Таким чином, відповідачем не подано будь-яких доказів щодо вимірювання фактичної маси (ваги) транспортних засобів позивача та доказів перевищення встановлених законодавством вагових норм під час руху великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами і відповідних висновків після проведення замірів. Також, відповідачем не доведено чи врахована похибка при винесенні постанов, у постановах не описано розрахунку перевищення нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5. ПДР України. Тобто, оскаржувані постанови містять лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувані постанови не містять, та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагових норм не надано. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте, таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумцій щодо фактів. У своєму рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі "Алене де Рібермон проти Франції" Європейський Суд з прав людини зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин. У відповідності до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 11 жовтня 2016 року по справі №816/4340/14, визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень. При цьому, суд вважає за потрібне наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа Руїз Торіха проти Іспанії (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Окрім зазначеного вище колегія суддів звертає увагу, що усі сумніви у правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень на користь особи-позивача. Для позивача достатньо вказати на факт прийняття рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, якщо допустимі докази для цього недоступні. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності. У разі невиконання цього обов`язку адміністративний суд повинен задовольнити вимогу позивача і визнати протиправними рішення, дії чи бездіяльність, на які вказував позивач. Таким чином, суд вважає, що фактичні обставини справи не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а в даному випадку відповідачем, в порушення вимог 72 КАС України не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, не надано належних і допустимих доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, що в свою чергу не дає можливості встановити винність позивача у вчиненні адміністративного правопорушення. За результатами апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваних постанов про накладення адміністративних стягнень. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті залишити без задоволення, а рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 травня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.