Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/8593/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/8593/22 Суддя І інстанції - Олійник В.М. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Ясенової Т.І., за участю секретаря судового засідання Ліненко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України, про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ТОВ «Кристал Текс» звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 14.02.2022 року за № 3794698/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 01.02.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1 від 01.02.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (ЄДРПОУ 41557424) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 09.02.2022 року; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.02.2022 року за № 3809836/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 03.02.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 6 від 03.02.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (ЄДРПОУ 41557424) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 09.02.2022 року; - визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.02.2022 року за № 3823725/41557424 про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 09.02.2022 року та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 12 від 09.02.2022 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» (ЄДРПОУ 41557424) в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання 14.02.2022 року. В обґрунтування позовних вимог вказує, що в рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних не зазначено підкреслень тих документів, які на думку контролюючого органу не надані, що робить це рішення формальним, та таким, що не гуртуються на результатах аналізу пакету документів платника податків, які надавалися до перевірки і свідчать про реальний характер господарської операції. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2022 року позов було задоволено. Не погодившись з прийнятим рішенням Головне управління ДПС у Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини у справі оскільки Комісією відмовлено у реєстрації ПН/РК з огляду на те, що платником податку не надані копії документів, а саме первинні документи щодо зберігання ТМЦ за період з вересня 2019 року до лютого 2022 року (відсутні договір оренди складського приміщення, акт приймання-передачі приміщення, акти наданих послуг, банківські виписки тощо). У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Кристал Текс» просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Також у відзиві міститься клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн, що понесло підприємство при складанні відзиву на апеляційну скаргу та участі в судовому засіданні апеляційної інстанції. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник ТОВ «Кристал Текс» просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Кристал Текс» (код ЄДРПОУ 41557424) зареєстровано 01.09.2017 року. Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача є: 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний); 20.15 виробництво добрив і азотних сполук; 20.59 виробництво іншої хімічної продукції, н.в.і.у.; 25.94 виробництво кріпильних в ґвинтонарізних виробів; 46.41 оптова торгівля текстильними товарами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. 09 лютого 2022 року ТОВ «Кристал Текс» було подано на реєстрацію податкову накладну № 1 від 01.02.2022 року по взаємовідносинам з ПП «Ярослав» (код ЄДРПОУ 21635240) на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 11 448,00 грн. В ЄРПН зареєстровано за № 9022512670. Квитанцією про реєстрації податкової накладної було повідомлено, що документ прийнято, але реєстрація зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН. 10.02.2022 року позивачем було подано повідомлення за №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. За результатами розгляду пояснень до документів 14.02.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було винесено рішення № 3794698/41557424 про відмову в реєстрації податкових накладних, де підставою для відмови визначено - надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, додаткова інформація: ризикові операції та інше. За результатами адміністративного оскарження вказане рішення залишено без змін. Крім того, 09 лютого 2022 року ТОВ «Кристал Текс» було подано на реєстрацію податкову накладну № 6 від 03.02.2022 року по взаємовідносинам з ПП «Ярослав» (код ЄДРПОУ 21635240) на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 11 448,00 грн. В ЄРПН зареєстровано за № 9022517318. Квитанцією про реєстрації податкової накладної було повідомлено, що документ прийнято, але реєстрація зупинено, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН. 14.02.2022 року позивачем було подано повідомлення за №3 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. За результатами розгляду пояснень до документів 16.02.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було винесено рішення № 3809836/41557424 про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 03.02.2022 року, де підставою для відмови визначено - надання копій документів, складених із порушенням законодавства, додаткова інформація: ризикові операції та інше. За результатами адміністративного оскарження вказане рішення залишено без змін. Також, 14 лютого 2022 року ТОВ «Кристал Текс» було подано на реєстрацію податкову накладну № 12 від 09.02.2022 року по взаємовідносинам з ПП «Ярослав» (код ЄДРПОУ 21635240) на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 9 828,00 грн. В ЄРПН зареєстровано за № 9028853322. Квитанцією про реєстрації податкової накладної було повідомлено, що документ прийнято, але реєстрація зупинена, оскільки платник податку, яким подано для реєстрації ПН в ЄРПН відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПН. 16.02.2022 року позивачем було подано повідомлення за №4 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено. За результатами розгляду пояснень до документів 18.02.2022 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було винесено рішення № 3823725/41557424 про відмову в реєстрації податкової накладної № 12 від 09.02.2022 року, де підставою для відмови визначено - надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства, додаткова інформація: ризикові операції та інше. За результатами адміністративного оскарження вказане рішення залишено без змін. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. У Додатку №1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, наведені «Критерії ризиковості платника податку на додану вартість»:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. У Додатку №3 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, наведені «Критерії ризиковості здійснення операцій»:

1. Відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

2. Відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

3. Відсутність на дату складення податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, у яких зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.

4. Складення розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого/такої товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (надається).

5. Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

6. Складення розрахунку коригування на зменшення податкових зобов`язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складення податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом. Відповідно до п.25 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Згідно з п.30 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше семи членів. У п.40, п.42-п.46 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165, зазначено, що Голова, заступник голови, секретар та члени комісії контролюючого органу беруть участь у засіданні особисто та не мають права делегувати своїх представників для участі в її засіданні. Засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. Засідання комісії контролюючого органу проводиться у разі наявності матеріалів для розгляду. У разі потреби член комісії контролюючого органу подає голові комісії пропозиції щодо проведення додаткового засідання. Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови, секретарем та членами комісії, які брали участь у засіданні. Ведення обліку матеріалів щодо роботи комісії контролюючого органу здійснюється секретарем такої комісії. Присутній на засіданні комісії контролюючого органу член комісії, який не згоден з рішенням комісії або утримався від голосування, повинен викласти у письмовій формі свою окрему думку, яка додається до матеріалів засідання такої комісії. …

42. Рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

43. Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років.

44. Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

45. Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

46. У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення. В той же час контролюючим органом не надано результатів проведених перевірок поданих платником податку копій документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні), а також протоколів засідання Комісії під час прийняття Рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, матеріалів щодо роботи комісії, тощо, що свідчить про порушення процедури розгляду матеріалів. Відповідно до п.19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого 29.12.2010 постановою Кабінету Міністрів України №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України №341 від 26.04.2017) (надалі - «Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних»), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Згідно з п.20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п.2. Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Пунктом 3 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. Згідно п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі Відповідно до п.5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Згідно п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Пунктом 7 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до п.п. 9-13 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних стало подання копій документів, складених із порушенням законодавства, додаткова інформація: ризикові операції та інше. В той же час як вірно зазначив суд першої інстанції відповідачі не висловили жодних зауважень щодо поданих позивачем до контролюючого органу документів та способу їх направлення, при тому, що позивачем надано письмові пояснення, додані документи, на підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, до яких застосована процедура зупинення реєстрації згідно з п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України. Судом першої інстанції вірно надано оцінку документам первинної податкової та бухгалтерської звітності по взаємовідносинах позивача з ПП «Ярослав» наявність у позивача ділової мети і вчинення господарських операцій з метою отримання економічного ефекту . Визнаючи протиправними та скасовуючи рішення відповідача про відмову реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних суд першої інстанції вірно виходив з тих обставин, що останні прийняті без додержання процедури розгляду матеріалів, не наведено мотивації чому надані платником документи складені з порушенням законодавства, а ті що надані недостатні для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. Дійшовши обґрунтованого висновку про протиправність оскаржених рішень відповідача, суд першої інстанції вірно виходив із того, що належним способом захисту порушеного права є не лише скасування такого рішення відповідача, а й зобов`язання останнього зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, оскільки саме такий спосіб захисту порушеного права є свідченням того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін. Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У ситуації, що розглядається, Адвокат Алістратова Олена Іванівна відповідно до угоди про надання правової допомоги № 23/11/22/а від 23.11.22 р. надавала послуги з професійної правничої допомоги позивачу з приводу здійснення захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів, представництво Клієнта у Третьому апеляційному адміністративному судів у справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2022 у справі № 160/8593/22 . (п. 2 Угоди) Заявлені вимоги позивача щодо повернення йому витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн. ґрунтуються на тому, що згідно з договірними умовами гонорар адвоката складається з наступного: 1000 грн. підготовка відзиву на апеляційну скрагу, 2000 грн. - прибуття та участь у судовому засіданні в Третьому апеляційному адміністративному суді (п. 4 Угоди). На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу позивача за Угодою, надано копії наступних документів: - Угоду про надання правової допомоги № 23/11/22а від 23.11.22 р. ; - попередній розрахунок розміру гонорару Адвоката згідно умов договору № 23/11/22а від 23.11.22 р.; -Акт приймання-здачі наданих послуг від 25.11.2022 р.; - Платіжну Інструкцію № 2736 від 23 листопада 2022 року про сплату 3000 грн.. При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції надає оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами та законодавством, яке регулює спірні правовідносини, підлягає вирішенню за правилами спрощеного позовного провадження, тобто є справою не значної складності. Проаналізувавши зроблений позивачем розрахунок та надані заперечення на нього, а також враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо часткового задоволення витрат на правову допомогу. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката з участі у судовому засіданні апеляційної інстанції із розрахунку - 500 грн., складення відзиву на апеляційну скаргу з урахуванням складності справи - 500 грн. Колегія суддів зазначає, що на час апеляційного провадження між учасниками вже була сформована правова позиція, у тому числі щодо захисту прав та інтересів позивача та доводів відповідача. Відзив на апеляційну скаргу фактично ґрунтується на правових позиціях викладених в позовній заяві. З урахуванням усіх вищезазначених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за доцільним стягнути солідарно з бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу у цій справі в сумі 1000 грн., керуючись таким розрахунком: 1 судове засідання в суді апеляційної інстанції 500 грн., + 500 грн. написання відзиву на апеляційну скаргу - всього 1000 грн. З огляду на те, що витрати у сумі 3 000 грн. є неспіввісними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а підготовка цієї справи до розгляду в апеляційній інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію свого клієнта, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось, колегія суддів вважає за можливе зменшити понесені позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 1000 грн. які фактично складаються із написанням письмового відзиву на апеляційну скаргу та участь адвоката в судовому засіданні апеляційної інстанції.. Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду 29 серпня 2022 року - залишити без змін. Стягнути солідарно з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Текс» сплачені витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 грн. (одна тисяча грн.). Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі. В повному обсязі постанова складена 16 грудня 2022 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова суддя Т.І. Ясенова