Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 524/6305/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Андрієць Д.Д. 21 грудня 2022 р.Справа № 524/6305/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Машури А.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою інспектора взводу№ 1 роти № 2 Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Білюги Валерія Володимировича на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 листопада 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора взводу № 1 роти № 2 Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області ДПП Білюги Валерія Володимировича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент патрульної поліції Національної поліції України про визнання протиправною та скасування постанови, - В с т а н о в и в: 07.07.2021 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕГА № 338513 від 02.07.2021 року (далі - Постанова), якою її притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст. 183 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 1700 грн., та закрити справу про адміністративне правопорушення. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що дійсно, 02.07.2021 року о 16 год. 45 хв. вона зателефонувала на спец. лінію « 102» та повідомила про свою занепокоєність з приводу того, що у соцмережах Facebook та Instagram розміщені пости, зміст яких свідчить, що за адресою кв. АДРЕСА_1 протягом тривалого часу (цілодобово) виє собака, а власник (користувач) квартири двері не відкриває. Також вона повідомила, що користувачі соцмереж з цього приводу висували думку, що власник (квартири/собаки) можливо помер, а органи поліції у даному випадку проявляють бездіяльність. Позивач вказує, що доказів, перелічених у ст. 251 КУпАП, які беззаперечно підтверджують факт вчинення порушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, при розгляді справи не надано. Заперечуючи вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 у відзиві відповідач інспектор взводу № 1 роти № 2 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Білюги В.В., вказує, що під час несення служби 02.07.2021 року екіпажем патрульної поліції було отримано виклик - повідомлення від ОСОБА_1 про те, що по АДРЕСА_2 близько тижня сусід не виходить з квартири та там закрита собака, що постійно лає, заявниця підозрює, що останній помер. Дане повідомлення також отримали ДСНС та ШМД, що прибули на місце виклику. Прибувши за адресою по АДРЕСА_2 , було виявлено власницю вказаної квартири, яка повідомила, що про обставини, зазначені ОСОБА_1 у зверненні, їй нічого не відомо, з жодними скаргами до неї ні сусіди, ані інші особи не звертались, та згадала, що напередодні мала конфлікт із заявницею. За час спілкування з даною громадянкою, до працівників поліції звернень від сусідів чи інших осіб також не надходило. Зателефонувавши заявниці, остання на телефонні дзвінки не відповідала, після чого за допомогою бази ІПНП АРМОР було встановлено її місце проживання - АДРЕСА_3 . Прибувши за адресою АДРЕСА_3 , виявлено заявницю - ОСОБА_1 , в ході спілкування з якою встановлено, що інформацію, викладену у виклику на лінію 102 вона нібито отримала із соціальних інтернет мереж. Пояснення позивача, що окрім неї на лінію 102 з цього ж приводу звертались і інші особи не знайшли свого підтвердження. Окрім того, ОСОБА_1 спочатку повідомила, що мешканці кв. АДРЕСА_1 їй не знайомі, але згодом в ході розмови зазначила, що знайома з власницею вказаної квартири та мала з нею конфлікт по телефону. Доводи Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, викладені у поясненнях, по суті, аналогічні доводам, викладеним інспектором взводу № 1 роти № 2 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Білюгою В.В у відзиві на адміністративний позов ОСОБА_1 . Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.11.2021 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Судовим рішенням, скасовано постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА № 338513, винесену 02.07.2021 року інспектором взводу № 1 роти № 2 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Білюгою В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.183 КУпАП, а провадження по справі про адміністративне правопорушення - закрито. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 454 грн. В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено про те, що відповідачем не було надано доказів, які б підтверджували наявність умислу позивача на здійснення неправдивого виклику поліції. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі інспектор взводу № 1 роти № 2 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Білюги В.В., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23.11.2021 року і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов. Відзиви на апеляційну скаргу не надходили, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи. У справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1 ст. 268 КАС України). Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2 ст. 268 КАС України). Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України). За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення слід частково скасувати, з наступних підстав. Пунктом 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги особам, які постраждали внаслідок кримінальних чи адміністративних правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в ситуації, небезпечній для їхнього життя чи здоров`я. Статтею 183 КУпАП унормовано, що завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно із ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ст. 183 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Судом встановлено, що постановою поліцейського від 02.07.2021 року серії ЕГА № 338513, позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн. за те, що вона цього дня у АДРЕСА_4 , здійснила завідомо неправдивий виклик на спец. лінію « 102» та повідомила, що в кв. АДРЕСА_1 не відкриває двері сусід, котрий можливо помер. Через даний виклик, також було викликано бригаду ШМД. Погоджуючись з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості вимог позивача ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що згідно з п. 5 розділу 1 Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 27.04.2020 року № 357, зареєстрованого в Мінюсті України 15.05.2020 року за № 443/34726, - з урахуванням отриманої від заявника (інших джерел) інформації про вид, ступінь тяжкості, стадію та наслідок правопорушення або події, їх завершеності (закінченості), часу, який минув після вчинення правопорушення або виникнення події, місця перебування правопорушника та його суспільної небезпеки, заяви (повідомлення) поділяються на такі, що: мають високий ступінь загрози особам та поліцейським (повідомлення категорії «Альфа»); потребують негайного оперативного реагування (повідомлення категорії «Бета»); відпрацьовуються в звичайному режимі (повідомлення категорії «Гамма»); не потребують оперативного реагування (повідомлення категорії «Дельта»). В засіданні суду апеляційної інстанції прослуханий аудіозапис телефонної розмови, що був витребуваний судом першої інстанції в порядку, встановленому ч. 4 ст. 9 КАС України, у відділу служби « 102» УОАЗОР. Із аудіозапису слід, що 02.07.2021 року о 16:56 год. особа, яка здійснила виклик на лінію « 102» та представилася ОСОБА_1 , повідомила підрозділ « 102» про те, що Інтернет спільнота м. Кременчука занепокоєна з приводу того, що на протязі часу від 4 суток до тижня в квартирі АДРЕСА_1 гучно лає/виє собака. Із джерел, які розміщені в мережі Інтернет, їй відомо, що означена квартира зачинена, спроби поспілкуватися з мешканцями квартири успіху не мали і ці обставини визивають занепокоєння з приводу добробуту як мешканців квартири так і собаки. На запит особи, яка здійснювала спілкування з позивачем, особа, що представилася ОСОБА_1 повідомила, що вона не проживає в означеному вище будинку та про те, що вона спілкується він імені «усіх людей». Пунктом 4 розділу Ш Інструкції з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України визначено, що в АРМ «оператор « 102» зазначаються відомості про дату і час надходження заяви чи повідомлення, заявника (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, місце проживання (реєстрації), місце перебування, абонентський номер, стислий зміст заяви чи повідомлення, орган (підрозділ) поліції, до якого передано повідомлення, та інша інформація. Відповідно до Електронного рапорту, наданого відповідачем до відзиву на позов, фабула повідомлення ОСОБА_1 викладена в наступній редакції: « 02.07.2021 року о 16:56 надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 02.07.2021 року о 16:56 за адресою АДРЕСА_2 , 02.07.2021 року заявниця вказала, що близько тижня тому сусід не виходить з квартири, також повідомила, що там заперта собака, котра постійно лає. Підозрює, що можливо останні помер. ДСНС - Лисова. ШМД -

678. Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 , тел.: НОМЕР_1 » (а.с. 35). Колегія суддів зазначає, що згідно з п.1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. При накладенні стягнення за скоєне адміністративне правопорушення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі (ч. 2 ст. 33 КУпАП). Порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення регламентований главою 22 КУпАП. За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол (у випадку його складання) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Згідно із ст. 279 КУпАП розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу (ч. 1 ст. 279). Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання (ч. 2 ст. 279). За змістом ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право, зокрема, - знайомитися з матеріалами справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП). Враховуючи також, що диспозиція ст. 183 КУпАП передбачає об`єктивну сторону правопорушення - виклик представника хоча б однієї з перерахованих у статті спеціальних служб нібито для надання допомоги, знаючи наперед про те, що в цьому немає ніякої необхідності. Колегія судів зазначає, що склад адміністративного правопорушення, це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону. При цьому, об`єкт адміністративного правопорушення, це сукупність суспільних відносин, що охороняються адміністративним правом, за порушення яких накладаються адміністративні стягнення, а об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. При цьому, суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю прямого умислу. З огляду на диспозицію ст. 183 КУпАП. правопорушник, повідомляючи певну інформацію спеціальній службі, повинен усвідомлювати, що вона є неправдивою, і бажати виїзду на місце виклику працівників цієї служби. Однак, відповідач, не перевіривши та не надавши оцінки обставинам, які зумовили позивача зателефонувати до підрозділу « 102», не вивчивши фактичні обставини справи, притягнув позивача до адміністративної відповідальності. Таким чином, оскаржуване позивачем рішення суб`єкта владних повноважень не відповідає критерію обґрунтованості (тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), встановленого п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України. За приписами ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.07.2019 року у справі № 524/832/17, який в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковим для врахування судом. Враховуючи вище наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак - підлягає скасуванню. Не погоджуючись із висновком суду першої інстанції в частині, якою судом задоволено вимоги адміністративного позову про закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне. За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 27.01.2022 року по справі № 569/8213/17 «<…> право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених ст. 221 Кодексу України про адміністративні правопорушення випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесення суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності». При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України). Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог апеляційної скарги. Інші доводи учасників справи на висновки колегії суддів не впливають. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині <>є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). На підставі наведеного, керуючись статтями 13, 23, 31, 268, 269, 286, 271, 272, 292, 293, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу інспектора взводу№ 1 роти № 2 Батальйону патрульної поліції в м. Кременчук управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Білюги Валерія Володимировича задовольнити частково. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 листопада 2021 року скасувати в частині, якою судом задоволено вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1 в цій частині. В іншій частині, рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 23 листопада 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 21 грудня 2022 року.