LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Другий апеляційний адміністративний суд520/2724/22

від 21.12.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 грудня 2022 р. Справа № 520/2724/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022, головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., м. Харків, по справі № 520/2724/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кегичівський молокозавод" до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" (далі по тексту - ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД", позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (далі по тексту - ДПС України, перший відповідач), Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту - ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган, другий відповідач), в якому просило суд: - визнати противоправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, № 78808 від 21.12.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення ГУ ДПС у Харківській області № 3765 від 18.01.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку; - визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, № 3660931/399908401 від 17.01.2022 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.01.2022, зобов`язавши врахувати таблицю даних платника податку днем прийняття рішення № 3660931/399908401 від 17.01.2022 про врахування таблиці ГУДПС України у Харківській області; - зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) здійснити реєстрацію днем фактичного надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних податкових накладних ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» податкових накладних № 13 від 16.12.2021, №14 від 17.12.2021, №15 від 20.12.2021, №16 від 21.12.2021, №17 від 22.12.2021, №18 від 23.12.2021, №19 від 24.12.2021, №20 від 24.12.2021, №21від 24.12.2021, №22 від 28.12.2021, №23 від 28.12.2021, №24 від 28.12.2021, №25 від 29.12.2021, №26 від 29.12.2021, №28 від 30.12.2021; - судові витрати стягнути з відповідачів. В обґрунтування позову посилається на протиправність та необґрунтованість винесених відповідачами оскаржуваних рішень про віднесення ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» до ризикових платників податку відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки жодне з них не містить належних мотивувань визнання позивача таким, що відповідає зазначеному критерію. Незважаючи на те, що після ознайомлення з оскаржуваним рішенням № 78808 від 21.12.2021 позивач надав контролюючому органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості разом з таблицею даних платника податків на додану вартість від 11.01.2022, які в повній мірі підтверджують невідповідність ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» критеріям ризиковості платника податків та реальність здійснення господарських операцій, відповідачем знов за відсутності підстав прийнято невмотивовані та не обґрунтовані рішення про відповідність критеріям ризиковості № 3765 від 18.01.2022 та №3660931/399908401 від 17.01.2022 про неврахування таблиці даних платника податків. Крім того зазначив, що на запит про отримання публічної інформації від 13.01.2022 щодо надання роз`яснень стосовно контрагентів позивача, які нібито задіяні у ризикових операціях, що призвело до відповідності п. 8 критеріїв ризиковості платника податків ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» відповіді від контролюючого органу позивачу не надходило. Враховуючи викладене та погіршення правового становища платника податків внаслідок прийняття оскаржуваних рішень, що призводить до абсолютної невідворотності зупинення реєстрації всіх податкових накладних, просить позовні вимоги задовольнити та зобов`язати ДПС України здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН днем їх фактичного надходження. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 по справі № 520/2724/22 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" (майдан Свободи, буд. 7, корп. 1, холл, м. Харків, 61022, ЄДРПОУ 39908401) до Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, б.46, м. Харків, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано противоправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, № 78808 від 21.12.2021 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення ГУ ДПС у Харківській області № 3765 від 18.01.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, № 3660931/399908401 від 17.01.2022 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.01.2022, зобов`язавши врахувати таблицю даних платника податку днем прийняття рішення № 3660931/399908401 від 17.01.2022р про врахування таблиці ГУДПС України у Харківській області. Зобов`язано Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) здійснити реєстрацію днем фактичного надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних податкових накладних ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» податкові накладні № 13 від 16.12.2021, № 14 від 17.12.2021, № 15 від 20.12.2021, № 16 від 21.12.2021, № 17 від 22.12.2021, № 18 від 23.12.2021, № 19 від 24.12.2021, № 20 від 24.12.2021, № 21 від 24.12.2021, № 22 від 28.12.2021, № 23 від 28.12.2021, № 24 від 28.12.2021, № 25 від 29.12.2021, № 26 від 29.12.2021, № 28 від 30.12.2021. Стягнуто з Державної податкової служби України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" сплачений судовий збір в сумі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 50 коп. Стягнуто з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" сплачений судовий збір в сумі 3721 (три тисячі сімсот двадцять одна) грн. 50 коп. Другий відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 по справі № 520/2724/22 та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована твердженнями про невірне застосування судом першої інстанції приписів постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 та наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, які регулюють Порядок роботи комісій з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування (далі ПН/РК) в ЄРПН щодо зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН та прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН (далі Порядок № 520), що на думку відповідача суперечить положенням ст. 242 КАС України. Посилаючись на приписи статей 185, 187 ПК України, стверджує, що аналіз діяльності позивача свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, втрат бюджету внаслідок проходження схемного кредиту - суб`єктів господарювання, які задіяні в формуванні ризикового податкового кредиту з податку на додану вартість через мінімізацію платежів до бюджету. Оскільки, позивач продає товар, який не придбавав, а купує товар, який не продає, та не несе витрати на його зберігання, про що свідчить схема руху ПДВ та враховуючи, що позивач мав взаємовідносини з контрагентами, які мають ознаки ризиковості, Комісією ГУ ДПС за результатами засідання, з огляду на наявну у контролюючих органах інформацію, були правомірно прийняті рішення про включення ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» до переліку ризикових платників податку. Додатково зазначив, що позивачем не було надано до контролюючого органу всіх документів, передбачених п. 5 Порядку № 520, необхідних і достатніх для реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, внаслідок чого Комісією ГУ ДПС були прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних. ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» у надісланому відзиві на апеляційну скаргу просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як законне та обґрунтоване. Вважає, що оскільки у тексті квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не було наведено чіткого переліку документів, які вимагаються від платника податку, позивач був змушений діяти на власний розсуд і керуючись нормами ПК України, Порядком № 520 та постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165) подав пояснення щодо господарських операцій та копії документів, що підтверджують в повному обсязі господарську діяльність ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ ЗАВОД». Однак, відповідачем протиправно та безпідставно прийняті рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Посилаючись на введення воєнного стану на всій території України, який завадив позивачу скористатись в повному обсязі своїми процесуальними правами та надати копії зазначених рішень про відмову в реєстрації податкових накладних разом із позовною заявою, з огляду на те, що електронний кабінет платника податків не працював, а рішення отримані вже після початку воєнних дій, просить суд апеляційної інстанції з метою належного та ефективного захисту прав позивача вийти за межі позовних вимог та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3810685/39908401 від 16.02.2022, № 3810696/39908401 від 16.02.2022, № 3826446/39908401 від 18.02.2022, № 3810694/39908401 від 16.02.2022, № 3810692/39908401 від 16.02.2022, № 3810693/39908401 від 16.02.2022, № 3810686/39908401 від 16.02.2022, № 3810689/39908401 від 16.02.2022, № 3819000/39908401 від 17.02.2022, № 3810690/39908401 від 16.02.2022, № 3810688/39908401 від 16.02.2022, № 3819010/39908401 від 17.02.2022, № 3810695/39908401 від 16.02.2022, № 3810697/39908401 від 16.02.2022, № 3810687/39908401 від 16.02.2022. Відповідно до ч. 3 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято відносно ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" рішення № 78808 від 21.12.2021 та № 3765 від 18.01.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків, у зв`язку із відповідністю ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку (підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій). 11.01.2022 ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" направлено до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України таблицю даних платника податку на додану вартість з поясненнями. За результатами розгляду таблиці відповідачем прийнято рішення від 17.01.2022 № 3660931/399908401 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" (від 11.01.2022 за № 9001041726). Вказане рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" вмотивовано наявністю в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. Також, на підставі того, що позивачу встановлено відповідність п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, Державною податковою службою України зупинена реєстрація податкових накладних № 13 від 16.12.2021, № 14 від 17.12.2021, № 15 від 20.12.2021, № 16 від 21.12.2021, № 17 від 22.12.2021, № 18 від 23.12.2021, № 19 від 24.12.2021, № 20 від 24.12.2021, № 21 від 24.12.2021, № 22 від 28.12.2021, № 23 від 28.12.2021, № 24 від 28.12.2021, № 25 від 29.12.2021, № 26 від 29.12.2021, № 28 від 30.12.2021 та прийнято протиправні рішення № 78808 від 21.12.2021, № 3765 від 18.01.2022. Не погодившись з рішеннями відповідача № 78808 від 21.12.2021 та № 3765 від 18.01.2022, № 3660931/399908401 від 17.01.2022 та зупиненням реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності та невмотивованості оскаржуваних рішень № 78808 від 21.12.2021 та № 3765 від 18.01.2022 про відповідність позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку, прийнятих за відсутності доказів здійснення ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» ризикових господарських операцій та з порушенням принципу правової визначеності. З огляду на встановлення неправомірності рішень про віднесення позивача до переліку ризикових платників податку, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Харківській області № 3660931/399908401 від 17.01.2022 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.01.2022, як такого, що прийнято лише на підставі наявної у контролюючих органів податкової інформації про здійснення платником податку ризикових операцій, без урахування наданих позивачем документів на підтвердження фактичної можливості здійснювати заявлені операції та виконувати податкові обов`язки. При цьому, обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважав за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) здійснити реєстрацію днем фактичного надходження в Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних податкових накладних ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» податкові накладні № 13 від 16.12.2021, № 14 від 17.12.2021, № 15 від 20.12.2021, № 16 від 21.12.2021, № 17 від 22.12.2021, № 18 від 23.12.2021, № 19 від 24.12.2021, № 20 від 24.12.2021, № 21від 24.12.2021, № 22 від 28.12.2021, № 23 від 28.12.2021, № 24 від 28.12.2021, № 25 від 29.12.2021, № 26 від 29.12.2021, № 28 від 30.12.2021. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. За змістом п.п. "а" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю. Положеннями п. 187.1 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Відповідно до абзацу першого п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Абзацами першим, другим п. 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних (далі за текстом - ЄРПН) відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246). Зокрема, п. 12 Порядку № 1246 передбачено, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком № 1165. Згідно з додатком № 1 до Порядку № 1165 затверджено критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, п. 8 визначено: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. За визначенням п. 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Відповідно до п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Додатком 1 до Порядку № 1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідно до п. 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном. Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (п. 26 Порядку № 1165). Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абз.8 п.40 Порядку №1165). У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. З положень наведених норм чинного законодавства України чітко та однозначно слідує, що прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку змінює правовий режим моніторингу реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з абсолютною невідворотністю призводить до зупинення реєстрації будь-якої складеної цією особою податкової накладної в ЄРПН, а відтак спірне рішення Комісії регіонального рівня може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку. Так, ч. 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Колегією суддів встановлено, що рішеннями про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №78808 від 21.12.2021 та №3765 від 18.01.2022 ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій". Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів з вказівкою дати та номеру. У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта п. 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Дослідивши зміст спірного рішення № 78808 від 21.12.2021 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості, колегією суддів встановлено, що при віднесенні позивача до ризикових платників Комісією регіонального рівня у рішенні не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №»; не наведено ані змісту (розшифрування) самої податкової інформації, ризикових операцій, назв підприємств, що були задіяні в таких операціях ані найменування товарів, які позивач придбавав та реалізовував тощо. В рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість, контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків без вказівки на відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку. При цьому, 11.01.2022 позивачем на рішення про відповідність платника податків критеріям ризиковості платника податку № 78808 від 21.12.2021 до контролюючого органу подано повідомлення про надання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку № 1 разом з поясненнями в довільній формі та копіями документів на підтвердження невідповідності критеріям ризиковості платника податку, а саме: договір оренди права користування нежилим приміщенням від 08.04.2016 з ТОВ «ОКТАВУС» за адресою: смт. Кегичівка, провулок Волошина, б. 1 площею 2614,4 кв.м., договір 85/20 від 01.10.2020 з ПАТ «Готель Харків» про розміщення офісу, договір № РК210920 від 21.09.2020 з ТОВ «РОВЕР ОСТ» про оренду обладнання, договір від 30.01.2020 з ТОВ «РОВЕР ОСТ» про суборенду транспортних засобів, договір поставки молочної продукції №19/02 від 19.02.2020 з ТОВ «Ермак Голд», договір закупівлі сировини (молока) №311219 від 31.12.2019 з ТОВ Агрофірма «Пісчанська», а також первинні документи, акти надання послуг, видаткові накладні до вказаних договорів. Проте, у відповідь на вказане вище повідомлення, першим відповідачем з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 11.01.2022 № 1, прийнято рішення № 3765 від 18.01.2022 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В графі «податкова інформація» першим відповідачем зазначено аналогічні твердження, що містить рішення від № 78808 від 21.12.2021, а саме: «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій», при цьому, також не відображено суть та характер наявної податкової інформації, що слугувала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Вказане свідчить, що оскаржувані рішення № 78808 від 21.12.2021 та № 3765 від 18.01.2022 не містять обґрунтувань підстав та мотивації віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Колегія суддів звертає увагу, що навіть під час розгляду справи контролюючим органом не подано ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанцій жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, які характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України. У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Колегія суддів вважає, що не виклавши у спірному рішенні розшифрування податкової інформації, не навівши ризикових операцій та назв підприємств, які були задіяні в таких операціях, як це передбачено п. 8 Порядку № 1165, відповідач фактично діяв без дотримання власної процедури, не прозоро та у спосіб, що виключає можливість мінімізувати ризик помилки у спірних відносинах. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування рішень Головного управління ДПС у Харківській області № 78808 від 21.12.2021 та № 3765 від 18.01.2022 про відповідність критеріям ризиковості ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД», як таких, що прийняті без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, непропорційно та нерозсудливо. Щодо позовних про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Харківській області №3660931/399908401 від 17.01.2022 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.01.2022 та зобов`язання врахувати таблицю даних платника податку днем прийняття рішення №3660931/399908401 від 17.01.2022 про врахування таблиці ГУ ДПС України у Харківській області, колегія суддів зазначає наступне. За визначенням, наведеним у п. 2 Порядку № 1165, таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Згідно з п.п. 4 п. 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі ознаки безумовної реєстрації): у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом. У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі (п. 4 Порядку № 1165). Відповідно до п. 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5). На виконання вимог п. 13 Порядку № 1165 у таблиці даних платника податку зазначаються: - види економічної діяльності відповідно до КВЕД; - коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; - коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України. Приписами п. 14 Порядку № 1165 встановлено, що Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання (п. 15 Порядку №1165). Виходячи зі змісту п. 16 Порядку № 1165, комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6). У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування (п. 15 Порядку №1165) У відповідності до абз. 2 п. 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (п.26 Порядку №1165). Відповідно до п. 11 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 р. за № 1245/34216, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Колегією суддів встановлено, що отримавши квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних № 13 від 16.12.2021 (а.с. 70), №14 від 17.12.2021 (а.с. 74), № 15 від 20.12.2021 (а.с.80), № 16 від 21.12.2021 (а.с. 85), № 17 від 22.12.2021 (а.с. 90), № 18 від 23.12.2021 (а.с. 95), № 19 від 24.12.2021 (а.с. 100), № 20 від 24.12.2021 (а.с. 105), № 21 від 24.12.2021 (а.с. 110), № 22 від 28.12.2021 (а.с. 115), № 23 від 28.12.2021 (а.с. 120), № 24 від 28.12.2021 (а.с. 125), № 25 від 29.12.2021 (а.с. 128), № 26 від 29.12.2021 (а.с. 132), № 28 від 30.12.2021, складених на адресу ТОВ «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» позивач, скориставшись правом, визначеним п. 12 Порядку № 1165, направив до контролюючого органу таблицю даних платника податків на додану вартість, в яких відображено види економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД 10.51); коди згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг товарів/послуг (придбання (отримання), ввезення на митну територію України; коди згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг товарів/послуг (постачання/надання) (а.с.158). Відповідно до витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видом діяльності ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД", серед іншого, є 10.51 перероблення молока, виробництво масла та сиру (а.с.23). Разом з цим, комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, розглянувши вищевказані документи, прийняла рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 17.01.2022 № 3660931/39908401. Дослідивши зміст вказаного спірного рішення за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 11.01.2022 за № 9001041726, колегією суддів встановлено, що останнє містить лише посилання на п.16 Порядку № 1165, яким передбачено загальні положення про прийняття комісією регіонального рівня рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, без наведення фактичних обставин, які слугували підставою для його прийняття, мотивів відмови, без будь-якої конкретизації, що саме у поданій платником податків таблиці від 11.01.2022 за № 9001041726 на думку контролюючого органу є сумнівним, помилковим або таким, що не відповідає даним платника податків на додану вартість. Посилання в оскаржуваному рішенні від 17.01.2022 № 3660931/39908401, в якості підстави для неврахування податковим органом таблиці даних платника податку на додану вартість позивача, на наявність в органах державної податкової служби України, податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій, без висвітлення змісту такої інформації та надання доказів наявності на час прийняття спірного рішення в розпорядженні контролюючого органу інформації, яка б свідчила про проведення ризикових операцій ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД", на переконання колегії суддів не можна визнати обґрунтованим та достатнім. Крім того, визнання судом протиправними рішень ГУ ДПС в Харківській області № 78808 від 21.12.2021 та № 3765 від 18.01.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, є самостійною окремою підставою для скасування рішення від 17.01.2022 № 3660931/39908401 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість позивача. Як вже було встановлено, контролюючому органу також були направлені пояснення та копії документів про виведення підприємства зі статусу «ризикових» із необхідним пакетом документів. Варто зазначити, що навіть віднесення позивача до переліку ризикових платників податків не може бути підставою для прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, без наведення контролюючим органом об`єктивних обставин, які перешкоджають врахуванню вказаної таблиці, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку разом із таблицею. Разом з цим, всупереч положенням п. 17 Порядку № 1165 рішення комісії контролюючого органу від 17.01.2022 № 3660931/39908401 не містить чіткої підстави для відмови у врахуванні таблиці даних, що призвело до правової невизначеності платника податку та позбавлення позивача можливості безумовної реєстрації вказаної таблиці. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття. Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18, яка в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, враховується судом апеляційної інстанції. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Харківській області при прийнятті рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 17.01.2022 № 3660931/39908401, діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому наявні підстави для його скасування. Колегія суддів звертає увагу на те, що в силу приписів п. 22 Порядку № 1165 Таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили. Отже, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку. Колегія суддів наголошує, що включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами. З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкових накладних або відмову у реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації. Відповідно до п. 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Згідно з п. 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Як вбачається зі змісту отриманих позивачем копій квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних № 13 від 16.12.2021 (а.с. 70), № 14 від 17.12.2021 (а.с. 74), № 15 від 20.12.2021 (а.с.80), № 16 від 21.12.2021 (а.с. 85), № 17 від 22.12.2021 (а.с. 90), № 18 від 23.12.2021 (а.с. 95), № 19 від 24.12.2021 (а.с. 100), № 20 від 24.12.2021 (а.с. 105), № 21 від 24.12.2021 (а.с. 110), № 22 від 28.12.2021 (а.с. 115), № 23 від 28.12.2021 (а.с. 120), № 24 від 28.12.2021 (а.с. 125), № 25 від 29.12.2021 (а.с. 128), № 26 від 29.12.2021 (а.с. 132), № 28 від 30.12.2021 (а.с.136) підставою для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН слугувала відповідність платника податків п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник «D» = 2.3720 %, «Р» = 369648.29. Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку №3 до Порядку №1165. Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Аналіз п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (п.п. 2 п. 11 Порядку № 1165). Так, з досліджених колегією суддів копій квитанцій про зупинення реєстрації ПН встановлено, що відповідач наводить показники «D» = 2.3720%, «Р» = 369648.29 і не надає при цьому розрахунку за критерієм п.п. 2 п. 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу у цьому випадку. Враховуючи, що в ході судового розгляду встановлено неправомірність рішень ГУ ДПС у Харківській області № 78808 від 21.12.2021 та № 3765 від 18.01.2022 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, що свідчить про не доведення відповідачем правомірності віднесення ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» до переліку ризикових платників податку, слід дійти висновку про відсутність у податкового органу підстав для зупинення реєстрації податкових накладних № 13 від 16.12.2021, № 14 від 17.12.2021, № 15 від 20.12.2021, № 16 від 21.12.2021, № 17 від 22.12.2021, № 18 від 23.12.2021, № 19 від 24.12.2021, № 20 від 24.12.2021, № 21 від 24.12.2021, № 22 від 28.12.2021, № 23 від 28.12.2021, № 24 від 28.12.2021, № 25 від 29.12.2021, № 26 від 29.12.2021, № 28 від 30.12.2021. Відповідно до п.5 Порядку № 520 , перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Згідно з вимогами п.п. 9-11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. При цьому, як підтверджується змістом п. 5 Порядку № 520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним. Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20. Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18. Натомість, у жодній з квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не наведено чіткого визначення мотивів зупинення Комісією ГУ ДПС у Харківській області реєстрації спірних ПН, вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації спірних ПН. Колегією суддів встановлено, що на виконання вимоги другого відповідача позивачем до ГУ ДПС у Харківській області були надіслані повідомлення від 10.02.2022 № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12, № 13 та від 11.02.2022 № 1, № 2 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, а саме: договір поставки № КМ3-061020 від 06.10.2020, видаткові накладні № 318 від 16.12.2021, № 319 від 17.12.2021, № 320 від 20.12.2021, № 321 від 21.12.2021, № 322 від 22.12.2021, № 323 від 23.12.2021, № 324 від 24.12.2021, № 325 від 24.12.2021, № 326 від 24.12.2021, № 327 від 28.12.2021, № 328 від 28.12.2021, № 330 від 29.12.2021, № 331 від 29.12.2021, № 333 від 30.12.2021, виписку по рахунку позивача за період з 01.12.2021 по 31.12.2021, договір поставки № 011221 від 01.12.2021 та видаткову накладну № 329 від 28.12.2021. Так, з досліджених колегією суддів документів встановлено, що за умовами договору поставки КМ3-061020 від 06.10.2020 та договору поставки № 011221 від 01.12.2021 ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товари різноманітних груп, у тому числі продукти харчування, у власність ТОВ «МАЛОРОГАНСЬКИЙ МОЛОЧНИЙ ЗАВОД» (покупець) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Сторонами узгоджено, що постачання товару проводиться партіями, склад і періодичність поставок визначаються за згодою сторін у відповідній специфікації. За умовами п. 3.2 договорів передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатковою накладною, в якій сторони визначають найменування товару, що постачається, кількість, узгоджену ціну та загальну вартість товару. Умови здійснення розрахунків передбачені розділом 9 договорів, відповідно до якого ціна товару, який входить у партію поставки, остаточно узгоджується та вказується сторонами у замовленні на поставку партії товару та видатковій накладній (п. 9.3). При цьому, п. 9.6 договору поставки КМ3-061020 від 06.10.2020 передбачено, що оплата кожної партії товару здійснюється покупцем протягом 90 днів з моменту отримання товару. На виконання умов вказаних договорів поставки ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» виписано видаткові накладні № 318 від 16.12.2021, № 319 від 17.12.2021, № 320 від 20.12.2021, № 321 від 21.12.2021, № 322 від 22.12.2021, № 323 від 23.12.2021, № 324 від 24.12.2021, № 325 від 24.12.2021, № 326 від 24.12.2021, № 327 від 28.12.2021, № 328 від 28.12.2021, № 330 від 29.12.2021, № 331 від 29.12.2021, № 333 від 30.12.2021, № 329 від 28.12.2021. Вважаючи, що 16.12.2021, 17.12.2021, 20.12.2021, 21.12.2021, 22.12.2021, 23.12.2021, 24.12.2021, 28.12.2021, 29.12.2021, 30.12.2021 у зв`язку з відвантаженням товару, у позивача виникло податкове зобов`язання в силу ч.1 ст.187 Податкового кодексу України (за правилом першої події), ТОВ "КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД», діючи відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, сформувало відповідні податкові накладні № 13 від 16.12.2021, № 14 від 17.12.2021, № 15 від 20.12.2021, № 16 від 21.12.2021, № 17 від 22.12.2021, № 18 від 23.12.2021, № 19 від 24.12.2021, № 20 від 24.12.2021, № 21від 24.12.2021, № 22 від 28.12.2021, № 23 від 28.12.2021, № 24 від 28.12.2021, № 25 від 29.12.2021, № 26 від 29.12.2021, № 28 від 30.12.2021 та подало їх на реєстрацію в ЄРПН. Проте, незважаючи на подані документи, відповідачем прийняті рішення № 3810685/39908401 від 16.02.2022, № 3810696/39908401 від 16.02.2022, № 3826446/39908401 від 18.02.2022, № 3810694/39908401 від 16.02.2022, № 3810692/39908401 від 16.02.2022, № 3810693/39908401 від 16.02.2022, № 3810686/39908401 від 16.02.2022, №3 810689/39908401 від 16.02.2022, № 3819000/39908401 від 17.02.2022, № 3810690/39908401 від 16.02.2022, № 3810688/39908401 від 16.02.2022, № 3819010/39908401 від 17.02.2022, № 3810695/39908401 від 16.02.2022, № 3810697/39908401 від 16.02.2022, № 3810687/39908401 від 16.02.2022, якими відмовлено позивачу в реєстрації зазначених податкових накладних в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; додатково вказано на ненадання первинних документів щодо придбання/походження товару, транспортування, зберігання. Колегія суддів зазначає, що суцільне посилання відповідача в оскаржуваних рішеннях на ненадання платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт/послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних без підкреслення при цьому конкретних видів таких документів, примірний перелік яких наведено в цьому ж рядку рішення, на переконання колегії суддів, є свідченням неналежної вмотивованості оскаржуваного рішення та призводить до правової невизначеності. Враховуючи, що у надісланих позивачу квитанціях про зупинення реєстрації спірних податкових накладних не вказано конкретного переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, та беручи до уваги надання позивачем вказаного вище переліку документів, який дозволяє повністю ідентифікувати господарські відносини, посилання, як на підставу для відмови, на відсутність зазначених вище документів, є неприйнятним. Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення. І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Зупинення реєстрації податкових накладних не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативних для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 819/330/18. Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою, в повному обсязі та відповідно до приписів п. 5 Порядку № 520 та пп.201.16.1, пп.201.16.2. пп.201.16. ст.201 ПК України подано до ГУ ДПС у Харківській області інформацію та документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій та є достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних. Колегія суддів зауважує, що в силу ч. 2 ст. 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» № 13 від 16.12.2021, № 14 від 17.12.2021, № 15 від 20.12.2021, № 16 від 21.12.2021, № 17 від 22.12.2021, № 18 від 23.12.2021, № 19 від 24.12.2021, № 20 від 24.12.2021, № 21 від 24.12.2021, № 22 від 28.12.2021, № 23 від 28.12.2021, № 24 від 28.12.2021, № 25 від 29.12.2021, № 26 від 29.12.2021, № 28 від 30.12.2021. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що ГУ ДПС в Харківській області при прийнятті рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України. Варто зазначити, що у разі відмови платнику податку на додану вартість в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних належним способом захисту порушеного права в судовому порядку є вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та, як наслідок, зобов`язання відповідний контролюючий орган вчинити дії щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Колегія суддів звертає увагу, що за умови існування чинних та не скасованих рішень ГУ ДПС в Харківській області про відмову в реєстрації податкових накладних, поновлення порушених прав позивача за захистом яких він звернувся до суду у спірних відносинах не є ефективним, оскільки реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН за наявності таких рішень здійснити неможливо. Отже, з огляду на викладене, враховуючи, що станом на дату звернення ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» до суду з позовом реєстрація податкових накладних була зупинена, однак рішень про відмову в реєстрації спірних податкових накладних відповідачем ще прийнято не було, внаслідок чого не було заявлено також позовну вимогу про їх скасування, колегія суддів вважає, що з метою ефективного захисту прав позивача у спірних відносинах слід вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати рішення ГУ ДПС в Харківській області № 3810685/39908401 від 16.02.2022, № 3810696/39908401 від 16.02.2022, № 3826446/39908401 від 18.02.2022, № 3810694/39908401 від 16.02.2022, № 3810692/39908401 від 16.02.2022, № 3810693/39908401 від 16.02.2022, № 3810686/39908401 від 16.02.2022, № 3810689/39908401 від 16.02.2022, № 3819000/39908401 від 17.02.2022, № 3810690/39908401 від 16.02.2022, № 3810688/39908401 від 16.02.2022, № 3819010/39908401 від 17.02.2022, № 3810695/39908401 від 16.02.2022, № 3810697/39908401 від 16.02.2022, № 3810687/39908401 від 16.02.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Як установлено п.п. 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та / або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та / або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та / або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та / або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування. У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та / або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та / або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений у такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)). Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату. Згідно з положеннями Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_4 11 березня 1980 року під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким. У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у відповідача був лише один вид правомірної поведінки - зареєструвати таку накладну. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Зважаючи на те, що підставами для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «КЕГИЧІВСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД» № 13 від 16.12.2021, №14 від 17.12.2021, №15 від 20.12.2021, №16 від 21.12.2021, №17 від 22.12.2021, №18 від 23.12.2021, №19 від 24.12.2021, №20 від 24.12.2021, №21від 24.12.2021, №22 від 28.12.2021, №23 від 28.12.2021, №24 від 28.12.2021, №25 від 29.12.2021, №26 від 29.12.2021, №28 від 30.12.2021 датою їх подання на реєстрацію. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно з ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (ч. 4 ст. 317 КАС України). З урахуванням встановлених обставин у справі, висновку суду апеляційної інстанції про вихід за межі позовних вимог, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 у справі № 520/2724/22 підлягає зміні шляхом викладення мотивувальної частини рішення в редакції цієї постанови та доповнення резолютивної частини рішення абзацами 4 та 5 у такій редакції : «Вийти за межі позовних вимог. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 3810685/39908401 від 16.02.2022, № 3810696/39908401 від 16.02.2022, № 3826446/39908401 від 18.02.2022, № 3810694/39908401 від 16.02.2022, № 3810692/39908401 від 16.02.2022, № 3810693/39908401 від 16.02.2022, № 3810686/39908401 від 16.02.2022, № 3810689/39908401 від 16.02.2022, № 3819000/39908401 від 17.02.2022, № 3810690/39908401 від 16.02.2022, № 3810688/39908401 від 16.02.2022, № 3819010/39908401 від 17.02.2022, № 3810695/39908401 від 16.02.2022, № 3810697/39908401 від 16.02.2022, № 3810687/39908401 від 16.02.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних № 13 від 16.12.2021, № 14 від 17.12.2021, № 15 від 20.12.2021, № 16 від 21.12.2021, № 17 від 22.12.2021, № 18 від 23.12.2021, № 19 від 24.12.2021, № 20 від 24.12.2021, № 21 від 24.12.2021, № 22 від 28.12.2021, № 23 від 28.12.2021, № 24 від 28.12.2021, № 25 від 29.12.2021, № 26 від 29.12.2021, № 28 від 30.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.». У зв`язку з чим абзац 4 резолютивної частини рішення вважати

6. Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 по справі № 520/2724/22 - змінити, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови, а резолютивну частину рішення доповнити абзацами 4 та 5 у такій редакції: Вийти за межі позовних вимог. Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН № 3810685/39908401 від 16.02.2022, № 3810696/39908401 від 16.02.2022, № 3826446/39908401 від 18.02.2022, № 3810694/39908401 від 16.02.2022, № 3810692/39908401 від 16.02.2022, № 3810693/39908401 від 16.02.2022, № 3810686/39908401 від 16.02.2022, № 3810689/39908401 від 16.02.2022, № 3819000/39908401 від 17.02.2022, № 3810690/39908401 від 16.02.2022, № 3810688/39908401 від 16.02.2022, № 3819010/39908401 від 17.02.2022, № 3810695/39908401 від 16.02.2022, № 3810697/39908401 від 16.02.2022, № 3810687/39908401 від 16.02.2022 про відмову в реєстрації податкових накладних № 13 від 16.12.2021, № 14 від 17.12.2021, № 15 від 20.12.2021, № 16 від 21.12.2021, № 17 від 22.12.2021, № 18 від 23.12.2021, № 19 від 24.12.2021, № 20 від 24.12.2021, № 21від 24.12.2021, № 22 від 28.12.2021, № 23 від 28.12.2021, № 24 від 28.12.2021, № 25 від 29.12.2021, № 26 від 29.12.2021, № 28 від 30.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Абзац 4 резолютивної частини рішення вважати

6. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»