Постанова 4851 № 440/13932/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 р.Справа № 440/13932/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Курило Л.В., Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2022, головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 10.05.22 року по справі № 440/13932/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), у якому просив суд: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки від 23.06.2021 №33/37-4/10118 про розмір грошового забезпечення, виданої ДУ "ТМО МВС по Полтавській області"; - зобов`язати відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці від 23.06.2021 №33/37-4/10118 про розмір грошового забезпечення, у розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням фактично сплачених сум. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі №440/13932/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним розпорядження відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 01.10.2021 №37/1600-0207-15. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 23.06.2021 року №33/37-4/10118 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на 19.11.2019 року, а також провести виплати з урахуванням раніше сплачених сум. Рішення суду набрало законної сили 18.12.2021. 19.04.2022 позивачу виданий виконавчий лист №440/13932/21. 29.04.2022 ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі. На обгрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що 16.02.2022 року він направив до ГУПФУ запит на отримання інформації щодо виконання рішення суду, а саме: чи здійснено перерахунок його пенсії з 01.12.20221 року, який розмір суми перерахованої пенсії та чи буде здійснено виплату цієї заборгованості. Листом від 21.02.2022 року за вих. №1600-0203-8/12806 ГУПФУ повідомило, що здійснено перерахунок та розрахунок на доплату до пенсії, а виплату на картковий рахунок не проведено. Крім того відповідач навіть орієнтовно не надає можливості визначити тривалість виконання судового рішення, оскільки не надає інформації на поставлені питання. 22.03.2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся до відповідача з запитом, у якому просив надати інформацію стосовно виконання рішення суду, а саме де обліковується заборгованість та коли буде здійснено її погашення. Листом від 30.03.2022 року за вих. № 1600-0203-8/15534 позивача повідомлено, що змістовну відповідь на його запит вже надано у листі від 21.02.2022 року. 19.04.2022 року від у третій раз звернувся із запитом на отримання інформації до відповідача, проте, станом на день подання заяви про встановлення судового контролю відповіді не отримав. Вважає формальним підхід відповідача до виконання судового рішення, тому просив встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.23021 року по справі № 440/13932/21 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом одного місяця з дати набрання законної сили винесеної ухвали подати звіт про виконання судового рішення та стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн. Відповідно до інформації про результати виконання рішення суду від 17.11.20221 року по справі № 440/13932/21 року ГУ ПФУ в Полтавській області повідомило, що позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.12.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від 23.06.2021 № 33/37-4/10118. Після проведеного перерахунку розмір пенсії становить 10288,15 грн. Сума нарахованої доплати за рішенням суду у розмірі 159244,50 грн обліковано в реєстрі судових рішень. З метою виконання рішення суду по даній справі пенсійним органом направлено лист від 05.05.2022 №1600-0404-5/22139 до Пенсійного фонду України з проханням виплатити заборгованість пенсії по рішенню суду по даній справі, включену до реєстру, який функціював згідно з "Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою". Фінансування пенсій особам яким призначена пенсія відповідно до Закону № 2262 з 01 квітня 2021 року здійснюється з рахунку Пенсійного фонду України централізовано, без перерахувань відповідних коштів на рахунок Головного управління. Бюджет Пенсійного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У Головного управління відсутня можливість самостійно формувати бюджет та виділяти кошти із державного бюджету на фінансування пенсій. Кабінетом Міністрів України не прийнято постанову про затвердження бюджету Фонду, затверджено тимчасовий розпис доходів і видатків Головного управління на II квартал 2022 року, однак, призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в тимчасовому розписі доходів і видатків не передбачено. Працівниками Головного управління, як територіального органу Пенсійного фонду України, вчинено всі дії, спрямовані на виконання рішення суду. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, оскільки судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв`язку з цим прав позивача. Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, вважає, що вона постановлена з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та подав апеляційну скаргу у якій просив її скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На обгрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що законодавством встановлено в імперативній формі обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, та обов`язковість його виконання особою, визначеною судом. Зазначив, що доказів здійснення заходів, направлених на виплату ОСОБА_1 заборгованості пенсії ГУПФУ, не надало та судом першої інстанції не встановлено. Вважає необгрунтованими посилання суду першої інстанції про перебування ГУПФУ у залежності від наявності достатніх бюджетних призначень для виплати заборгованості, оскільки гарантовані законом виплати не можливо поставити в залежність від видатків бюджету. Відповідач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу, надав заяву про розгляд справи без участі представника. Від апелянта надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Приписами ст. 129 Конституції України встановлено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Вимогами ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Обов`язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України передбачена також приписами Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Аналізуючи наведені норми, колегія суддів зауважує, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права. В абзаці третьому пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012). Також, Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року №2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику Європейського суду з прав людини підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі Валерій Фуклєв проти України від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі Юрій Миколайович Іванов проти України від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі Apostol v. Georgia від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04). Метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2, п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 30 червня 2009 року №16-рп/2009). На підставі аналізу ст.ст.3, 8, ч.ч.1, 2 ст.55, ч.ч.1 та 2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання. Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.ст. 14, 370 КАС України. З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Так, згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту, суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Колегією суддів встановлено, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у справі №440/13932/21 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01.12.2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи "Територіальне об`єднання МВС України по Полтавській області" від 23.06.2021 року №33/37-4/10118 про розмір грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського станом на 19.11.2019 року, а також провести виплати з урахуванням раніше сплачених сум. Вказане рішення суду набрало законної сили 18.12.2021. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист, отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили. Основним призначенням стадії виконання судового рішення є фактичне втілення судових присуджень у певні матеріальні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту. Слід зауважити, що норми ст.ст. 382, 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача. Положення КАС України не містять обмеження щодо застосування заходів судового контролю, передбачених ч.1 ст.382 КАС України. Тобто, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, суд може й після ухвалення такого рішення. Враховуючи, що відповідно до ст.382 КАС України, судовий контроль встановлюється після ухвалення судового рішення у справі (вживається словосполучення "суд, який ухвалив"), слід дійти висновку, що для встановлення судового контролю повинен видаватись окремий процесуальний документ (ухвала) після ухвалення рішення у справі, якщо воно фактично не виконується, і саме судом, який виніс відповідне рішення. Зважаючи на те, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 у частині зобов`язання відповідача здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених у довідці від 23.06.2021 №33/37-4/10118 про розмір грошового забезпечення, у розмірі 58% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням фактично сплачених сум, залишається не виконаним в частині виплати відповідних сум, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №440/13932/21. Відповідно до ст. 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Приписами ст.353 КАС України визначено, що підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Враховуючи викладене, ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 року по справі №440/13932/21 підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 229, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 10.05.2022 по справі № 440/13932/21 скасувати. Прийняти постанову, якою справу № 440/13932/21 направити до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.11.2021 року по даній справі. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Л.В. Курило Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц Повний текст постанови складено 21.12.2022 року