Постанова 4813 № 521/3746/20

Номер провадження: 22-ц/813/6714/22 Справа № 521/3746/20 Головуючий у першій інстанції Мазун І. А. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.12.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Князюка О. В., суддів: Заїкіна А. П., Таварткіладзе О.М., за участю секретаря - Власенко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживачів, ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог До Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» у якому, із урахуванням остаточної виправленої позовної заяви про захист прав споживачів від 19.04.2021р., просив визнати протиправними бездіяльності АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та ТОВ «ООЕК» щодо не розгляду заяв, скарг, звернень ОСОБА_1 , зокрема визнання протиправною бездіяльності АТ «ДТЕК Одеські електромережі» щодо вчасного відновлення трифазного електропостачання будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , визнання протиправною бездіяльності АТ «ДТЕК Одеські електромережі» щодо вчасного не зняття лічильника для проведення експертизи, визнання протиправними та скасування рахунків ТОВ «ООЕК» за грудень 2019 року, березень 2020 року, квітень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року, січень 2021 року з підстав відсутності в рахунках попередніх показників приладу обліку, визнання протиправної та скасування вимоги ТОВ «ООЕК» на суму 994,92 грн. по особовому рахунку НОМЕР_1 , визнання протиправною бездіяльність АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та ТОВ «ООЕК» щодо ненадання ОСОБА_1 рахунків для сплати послуг за електроенергію з показниками приладу обліку грудень 2019 року, березень 2020 року, квітень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року, січень 2021 року, визнання протиправним перенесення електролічильника та вузла обліку по особовому рахунку № НОМЕР_2 на фасад будинку АДРЕСА_3 , зобов`язання АТ «ДТЕК Одеські електромережі» встановити комерційний облік електроенергії для будинку АДРЕСА_3 в щитку обліку в житловому будинку АДРЕСА_3 , стягнення з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на користь ОСОБА_1 компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання будинку АДРЕСА_2 у розмірі 39 704,00 грн., стягнення з ТОВ «ООЕК» на користь ОСОБА_1 компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання будинку АДРЕСА_2 у розмірі 20 000,00 грн., стягнення з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на користь ОСОБА_1 компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання будинку АДРЕСА_3 у розмірі 39 704,00 грн., стягнення з ТОВ «ООЕК» компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання будинку АДРЕСА_3 у розмірі 20 000 грн., стягнення з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» компенсації з недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг з електропостачання будинку АДРЕСА_3 у розмірі 12 433,00 грн., стягнення з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» нанесеної матеріальної та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., стягнення з ТОВ «ООЕК» нанесеної матеріальної та моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн., зобов`язання АТ «ДТЕК Одеські електромережі» розпломбування, зняття, пломбування електролічильника для подальшої перевірки в центрі метрології та стандартизації. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на неналежне надання послуг з електропостачання, незаконне перенесення електролічильника на фасад будинку позивача, самовільну зміну АТ «ДТЕК Одеські електромережі» схеми підключення будинку, ненадання АТ «ДТЕК Одеські електромережі» даних комерційного обліку (показань лічильника) що призвело до виставлення ТОВ «ООЕК» незаконних рахунків та незаконних вимог їх оплати. На підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_2 зокрема щодо компенсації посилається на встановлений законодавством Порядок забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій за їх недотримання, затверджений постановою НКРЕКП. В обґрунтовування своїх позовних вимог позивач посилається на повідомлення останнім показань електролічильника у банківських установах при проведенні відповідних оплат. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 27 січня 2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» та Товариства з обмеженою відповідальність «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживачів - залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що дослідивши надані суду докази подані як позивачем так і відповідачами, зокрема листи від 17.03.2020 р., 26.03.2020 р., 15.05.2020 р., 16.10.2020 р. суд дійшов висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, оскільки надані до суду докази не свідчать про ухилення відповідачів від розгляду звернень позивача. Наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що на звернення позивача, які надходили як на адресу відповідача 1, так і на адресу відповідача 2, оператором системи розподілу та електропостачальником надані відповідні відповіді у межах їх компетенції та вчинені необхідні дії. Таким чином, розгляд по суті питань, поставлених у зверненнях споживача свідчить про відсутність у діях Оператора системи розподілу та електропостачальника порушень гарантованих стандартів якості надання послуг, передбачених Порядком, а, відповідно, і підстав для компенсацій. Відповіді на окремі звернення надані недостатньо розгорнуті або не бажаного змісту, не є доказами порушення відповідачами 1 і 2 у справі гарантованих стандартів якості електропостачання. Вимога позивача стосовно невідновлення своєчасно трифазного електропостачання будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 з посиланням на наведений Порядок не знайшла свого підтвердження, оскільки до гарантованих стандартів якості надання послуг належить відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні. Матеріали справи не місять доказів відключення за ініціативою відповідачів об`єктів споживача, а відтак відсутні підстави для застосування Порядку. Вимога позивача щодо вчасного незняття лічильника в буд АДРЕСА_3 для проведення експертизи не узгоджується з наступними положеннями законодавчих актів. Матеріали дійсної справи не містять вчинення позивачем заходів передбачених наведеними положеннями Кодексу комерційного обліку електричної енергії (звернення, оплати рахунків) за наявності наміру проведення експертизи засобу обліку, що не може вказувати на бездіяльність оператора системи розподілу, та як наслідок задоволення вимог в заявленій частині. Вимога позивача щодо зобов`язання АТ «ДТЕК Одеські електромережі» розпломбувати, зняти, опломбувати електролічильник у відповідному пакеті для подальшої його перевірки на переконання суду є передчасними, адже є наслідком вжиття, з урахуванням наведеного, відповідних дій не тільки з боку відповідача, а й з боку позивача. Позовні вимоги заявлені позивачем до ТОВ «ООЕК» щодо відсутності в платіжних документах (рахунках) відомостей про початкові та кінцеві обсяги споживання електричної енергії не ґрунтуються на нормах діючого законодавства. Обґрунтованих заперечень щодо неправильності виставлених обсягів Відповідачем АТ «ДТЕК Одеські електричні мережі», а відтак і неправильності наданого ТОВ «ООЕК» рахунку заборгованості позивачем не надано, а норми законодавства на підтвердження позиції Позивача, які б суд міг урахувати при ухваленні рішення, відсутні. Позивачем також не підтверджено належними й допустимими доказами вимогу визнання протиправними та скасування рахунків на оплату заборгованості за спожиту електричну енергію за грудень 2019 року, березень 2020 року, квітень 2020 року, липень 2020 року, серпень 2020 року та січень 2021 року з підстав відсутності в рахунках попередніх показників приладу обліку, а також щодо визнання протиправною бездіяльності енергопостачальника щодо ненадання таких рахунків із зазначенням попередніх показників. Вимога Позивача щодо визнання рахунку оплатb заборгованості за спожиту електричну енергію виставленого електропостачальником неправомірним чи скасованим не може бути задоволеною судом. Рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 915/641/19. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, 14.03.2022 року ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Апелянт вважає, що суд мав би дійти висновку про протиправність дій відповідачів щодо неналежного розгляду звернень позивача, які призвели до порушення права позивача на належний розгляд його звернень, на отримання рахунків з показниками лічильника, на нарахування коштів за показниками повіреного лічильника за фактичним (а не розрахунковим) обсягом наданих пocлyг. Наголошує, що відповідно до вимог чинного законодавства, відповідачі зобов`язані відновити електропостачання протягом 24 годин, провести экспертизу лічильника протягом 20 діб, розглянути питання щодо помилкових рахунків протягом 5 діб, питання щодо встановлення лічильника протягом 7 діб. Bci ці вимоги закону не виконанві i досі, а саме: експертиза лічильника в будинку АДРЕСА_2 -a не проведена, рахунки без показників виставляються i досі, перенос лічильника в будинку АДРЕСА_3 не виконаний i досі, відновлення елtктропостачання будинків АДРЕСА_2 -a та АДРЕСА_3 відбулося через 5 діб замість 24 годин. Відповіді за наслідками заміни ввідних кабелів немає (відповідно до п. 13.2.2 Кодексу). Отже звернення позивача належним чином не розглянуті i досі. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що споживач ненаділений правом самостійно визначати розмір компенсації. Разом з тим споживач має право вимагати компенсацію за недоотримання гарантованих стандартів якості, та вимагати усунення порушення йoro прав на отримання належним пocлyг. Вимагання компенсацii за завдану шкоду передбачено ЦК України, який має приорітет над профільними законами. Відповідно до п.13.2.2 Кодексу систем розподілу відповідачі надали відповідь пpo причини заміни ввідних кабелів в обох будинках, тобто визнали відсутність трифазного струму, та зазначили вжиті ними заходи, а саме: замінили ввідні кабелі. Тобто визнали свою бездіяльність та замінили ввідні кабелі з порушенням гарантованого часу у 24 години. Висновок суду щодо наявності струму в будинках позивача не відповідає дійсності, спростовується заміною відних кабелів, відповідями відповідачів та HKPEKП, відсутність трифазного електропостачання будинків позивача без вини відповідачів не відповідає дійсності, оскільки відсутність електроструму належної напруги в будинках позивача відбулося з підстав ушкодження ввідних кабелів, відповідальність за які покладена на ДТЕК. Бездіяльність ДТЕК щодо невчасної заміни ввідних кабелів i є підставою стягнення коштів за надання послуги неналежної якості в будинку АДРЕСА_4 протягом тривалого часу, замість 24 годин. Апелянт звертає увагу суду, що саме відповідачі (ДТЕК) відповідають за вчасну повірку електролічильника в будинку АДРЕСА_2 зобов`язані вживати всіх заходів при перешкоджанні цьому споживача пocлyг, зобов`язані відключати споживача від надання пocлyг у разі прострочення терміну повірки лічильника. Позивач навіть у судовому порядку вимагає зняти лічильник але в цьому відмовлено. Суд посилаєтьcя на необхідність оплати цих пocлyг, що є протиправним. По-перше, ДТЕК вказує, що термін повірки лічильника значно прострочений, а отже повірка лічильника повинна бути плановою, а не позачерговою, як вказує суд. Пo-дpyгe, планова повірка проводиться за рахунок тарифів, тобто кошками постачальника пocлyг. По-третє, рахунок за зняття лічильника, його пломбування не наданий, а у суду немає доказів, що споживач відмовився сплатити такий рахунок. В рішенні суду не зазначено які саме дії повинен вчинити позивач для зняття лічильника. А отже відмова суду у задоволенні вимоги про зняття лічильника для йoro експертизи (з підстав невчинення невизначених дій споживачем) є невмотивованою та суперечить закону, оскільки ДТЕК не надав рахунок, та не прописав порядок зняття лічильника, порядок проведения експертизи. А отже, має місце відмова відповідачів щодо надання пocлyг належної якості, а саме відсутня відповідь на звернення позивача з питань зняття лічильника та проведения йoro повірки aбo експертизи. Відповідно до листа ДТЕК від 21.10.2020 року лічильник в будинку № 56-a підлягає плановій заміні, за наслідками спливу терміну йoгo експлуатації. А отже роботи по заміні лічильника повинні виконуватися коштом ДТЕК, а позивач має сплати рахунок лише за метрологічну повірку. Такий рахунок виставляє метрологічна установа за наявності лічильника. Щодо передчасності питания зняття та пломбування лічильника, то висновок суду взагалі суперечить наявним доказам. Рішення суду є противравним оскільки має місце порушення ЦК України та законів України Про звернення громадян, Про захист прав споживачів з підстав відсутності достовірної інформації про фактичний обсяг наданих пocлyг (кількість проданого товару), волевиявлення споживача щодо достовірності обсягу послуги (як-то показники лічильника) не враховані, а ні судом, а ні відповідачами. Товар відпускається не за фактичними обсягами, а за розрахунковими. Прилад для обліку проданого товару (лічильник) значно перевищив гарантійний термін його експлуатації. Експертиза приладу для обліку товару, що продається не проведена. Документ про періодичну повірку (про якість) лічильника відсутній, а отже товар обліковується з порушенням законодавства. 12 грудня 2022 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна електропостачальна компанія» надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому посилаючись на те, що апелянтом ОСОБА_1 безпідставно визначено ТОВ «ООЕК» як співвідповідачем у справі № 521/3746/20 та недоведено протиправність дій електропостачальника. У Біляївському підрозділі ТОВ «ООЕК» за адресою: АДРЕСА_3 , відкрито особовий рахунок № НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 . Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг між ТОВ «ООЕК» та ОСОБА_1 укладено шляхом приєднання останнього до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті ТОВ «ООЕК», шляхом споживання обсягів електричної енергії в період з 01.01.2019 року та оплати ним рахунка, отриманого від ТОВ «ООЕК». Отже, з 01.01.2019 р. правовідносини між ТОВ «ООЕК» та ОСОБА_1 врегульовані умовами публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги на умовах публічної комерційної пропозиції № 1УП. Так, під час розгляду справи в суді першої інстанції апелянт зазначав що звертався до ТОВ «ООЕК» з зверненнями. В свою чергу, ТОВ «ООЕК» зазначає, що дане звернення було розглянуто та було надано відповідь на звернення у строк визначений Законом України «Про звернення громадян». Отже, будь-яких порушень строків надання відповіді ТОВ «ООЕК» не допускалось. Більш того, у матеріалах справи № 521/3746/20 наявна відповідь (правова оцінка діям учасників ринку) Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 4553/20.1/8-20 від 10.11.2020 року на звернення апелянта ОСОБА_1 (копія даної відповіді надавалася ТОВ «ООЕК» до відзиву на позовну заяву). Відповідно у відповіді НКРЕКП зазначено: «Всього за період з 01.01.2019 року за даним АТ «ДТЕК «Одеські електромережі» обсяг спожитої електричної енергії складає 6 440 кВт*год. У свою чергу ТОВ «ООЕК» за період з 01.01.2019 року по 01.10.2020 року здійснило нарахування на суму 6 755,40 грн., а ОСОБА_1 проведена оплата на суму 6 198,00 грн. Згідно з інформацією зазначеною листом ТОВ «ООЕК» від 26.10.2020 року № 587/17-02-710 на підставі отриманих від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» відкоригованих даних по обсягам спожитої електричної енергії за період з 18.06.2020 року по 01.10.2020 року товариством проведено коригування нарахувань. Станом на 20.10.2020 р. по особовому рахунку № 06014/445 утворилась дебіторська заборгованість (недоплата) на суму 557,40 грн. Даним листом НКРЕКП для уникнення в подальшому розбіжностей між обсягами визначеними АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та фактично спожитими споживачем обсягами електричної енергії НКРЕКП рекомендовано ОСОБА_1 передавати до АТ «ДТЕК Одеські електромережі» покази засобу обліку у терміни встановлені положеннями п.3.3 типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передач) електричної енергії, який є додатком 3 до ПРРЕЕ, та перелічено способи надання показань передбачені законодавством». Будь-яких порушень прав ОСОБА_1 за результатом розгляду звернень зі сторони ТОВ «ООЕК» Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг виявлено не було. Посилання апелянта на те, що останній звертався до ТОВ «ООЕК» чи АТ «ДТЕК Одеські електромережі» із висловленням незгоди щодо обсягів споживання у заявах по суті справи № 521/3746/20 після подачі позовної заяви не заслуговують на увагу. Оскільки, подача апелянтом позовної заяви, та уточнених позовних заяв адресованих суду (а не оператору системи розподілу, як уповноваженого суб`єкта ринку) і надіслання останньому як Відповідачу копій таких заяв є складовими судової процедури, а не цивільними правовідносинами щодо розподілу або постачання електричної енергії, і відповідні дії не можуть розглядатися як вимога чи звернення у розумінні нормативно-правових актів України. Щодо порушення зі сторони ТОВ «ООЕК», на думку ОСОБА_1 , прав та інтересів останнього в частині виставлення неправомірних рахунків за спожиту електричну енергію без показників вказує наступне. Пунктом 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, передбачено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником здійснюються за даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку, функції якого виконує АТ «ДТЕК Одеські електромережі». За розрахункові періоди грудня 2019 року, березня 2020 року, квітня 2020 року, липня 2020 року, серпня 2020 року та січня 2021 року ТОВ «ООЕК» від АТ «ДТЕК Одеські електромережі», отримувало дані щодо фактичного споживання електричної енергії Споживача ОСОБА_1 за особовим рахунком споживача № НОМЕР_3 відкритому у Біляївському підрозділі ТОВ «ООЕК». При цьому відомості про попередні чи кінцеві показники засобу обліку можуть бути зазначені електропостачальником у рахунках на оплату лише у разі їх отримання від АТ «ДТЕК Одеські електромережі». На підставі отриманих від АТ «ДТЕК Одеські електромережі» даних ТОВ «ООЕК» формувало та виставляло апелянту рахунки за спожиту електричну енергію. Рахунок на оплату заборгованості за спожиту електричну енергію виставлений енергопостачальною організацією ТОВ «ООЕК» не може бути скасованим чи визнаним неправомірним, оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Це відповідає правовій позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 915/641/19. При цьому, питання оспорювання обсягів споживання електричної енергії, визначення попередніх та поточних показників засобу обліку електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії, ведення реєстру точок комерційного обліку споживачів належить до виключної компетенції АТ «ДТЕК Одеські електромережі» в силу вищенаведених норм законодавства та повинно вирішуватися в рамках договірних правовідносин апелянта ОСОБА_1 та АТ «ДТЕК Одеські електричні мережі». Тому, рахунок виставлений енергопостачальною організацію не може визнаватись невірним лише з підстав невизнання апелянтом дійсності останнього. Вимога ТОВ «ООЕК» на оплату заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 994,92 грн. по особовому рахунку № НОМЕР_3 щодо сплати заборгованості не може бути скасованою чи визнаною недійсною, оскільки є лише частиною листування ТОВ «ООЕК» із споживачем, та інформаційним документом про наявність заборгованості із вимогою сплатити останню у відповідності до умов Договору та вимог чинного законодавства. Вимога направляється Споживачам із інформативною ціллю, та спонуканням провести оплату за поставлений товар, задля дотримання Споживачами належної фінансової дисципліни, факт отримання чи неотримання останньої споживачем не несе за собою жодних негативних процесуальних наслідків. Таким чином, визнання протиправною та скасування вимоги ТОВ «ООЕК» на оплату заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 994,92 грн. жодним нормативно-правовим актом не передбачено та не може бути задоволено судом. У висновку, посилаючись на доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27.01.2022 року по справі № 521/3746/20 необхідно, з тексту апеляційної скарги: «скасувати повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення по суті позовних вимог позивача». При цьому, ОСОБА_1 у апеляційній скарзі не наводить жодної із підстав для скасування судового рішення, не зазначаючи які саме норми матеріального чи процесуального права були порушені судом при ухваленні рішення, лише аргументи, які спростовуються вищенаведеним. ОСОБА_1 не надано жодного доказу, який би спростовував висновки суду першої інстанції і як наслідок, не може бути скасовано правильне по суті та законне рішення суду лише з формальних міркувань. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31.03.2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 січня 2022 року було залишено без руху, повідомлено апелянта про необхідність виправити недоліки апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду. Роз`яснено апелянту, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, суддею буде прийняте процесуальне рішення передбачене ст. 357 ЦПК України. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.04.2022 року провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 січня 2022 року було відкрито. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.04.2022 року справу було призначено до розгляду на 15 грудня 2022 року на 09 годину 30 хвилин в приміщенні Одеського апеляційного суду. 09 грудня 2022 року представником ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» - Албул Володимиром Сергійовичем було подано клопотання про проведення судового засідання, призначеного на 15.12.2022 року на 09:30 год. в режимі відеоконференції за допомогою програмного комплексу "EasyCon" (електронна адреса для здійснення підключення за допомогою ЕЦП та обліковий запис: ІНФОРМАЦІЯ_1 , т.: НОМЕР_4 ). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.12.2022 року клопотання представника ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» - Албул Володимира Сергійовича про проведення судового засідання, призначеного на 15.12.2022 року на 09:30 год. в режимі відеоконференції за допомогою програмного комплексу "EasyCon" (електронна адреса для здійснення підключення за допомогою ЕЦП та обліковий запис: ІНФОРМАЦІЯ_1 , т.: НОМЕР_4 ) було задоволено. Сторони до судового засідання не з`явились про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись, причини неявки суду не повідомили. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за відсутності її учасників. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач є споживачем електричної енергії та приєднався до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії опублікованого на сайті оператора системи розподілу за адресами будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Крім того, на виконання ЗУ «Про ринок електричної енергії» створено ТОВ «ООЕК», яке з 01.01.2019 року здійснює функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території та проводить діяльність по забезпеченню електропостачання юридичних та побутових споживачів Одеської області. Матеріали справи свідчать і сторонами цей факт не заперечується, що позивач приєднався та є стороною Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого на сайті постачальника універсальних послуг. Позов у даній справі заявлено з підстав недотримання відповідачами 1 і 2 гарантованих чинним законодавством стандартів якості послуг електропостачання, що виявилися у ненаданні останніми відповідей на численні звернення позивача, запитуваної інформації, не вчинення відповідачами 1 і 2 дій щодо надання позивачу компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, що передбачено Порядком забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсації споживачам за їх недотримання, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.06.2018 № 375, зі змінами та доповненнями (далі за текстом скорочено - Порядок).

Мотивувальна частина Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом. Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Вирішуючи спір, суд виходить із такого. Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими часниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017р. (надалі - Закон) та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14 березня 2018р. (Далі - Правила, ПРРЕЕ). З впровадженням нової моделі ринку електричної енергії в України пунктом 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб`єкт господарювання повинен до 01.01.2019 вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання. У разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов`язків, зокрема, пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за договорами на постачання електричної енергії. Статтею 4 вказаного Закону встановлено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу. Правила роздрібного ринку електричної енергії», які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. (п. 1.1.1 ПРРЕЕ) За умовами п. 1.2.1 ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку. Пунктами 2.1.1, 2.1.2 ПРРЕЕ встановлено, що відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи. Оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем. Згідно з п. 2.1.4 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України за формою договору, що є додатком 3 до цих Правил. Оператор системи розподілу зобов`язаний на головній сторінці свого веб-сайту, а також у друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та у власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору про надання послуг з розподілу електричної енергії та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за ініціативою споживача або оператора системи відповідно до визначених цими Правилами випадків, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи розподілу договору на умовах складеного оператором системи розподілу паспорта точки розподілу. У відповідності до ст., ст. 8, 45 Закону України «Про ринок електричної енергії» господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу, трейдерська діяльність, здійснення функцій оператора ринку та гарантованого покупця провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії. Розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. З урахуванням вище зазначених змін до законодавства, що регулює сферу електропостачання, з 01.01.2019р. АТ «ДТЕК Одеські електромережі» розпочало провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території Одеської області на підставі ліцензії з розподілу електричної енергії, що видана згідно постанови НКРЕКП від 06.11.2018 року № 1345. Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач є споживачем електричної енергії та приєднався до умов Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії опублікованого на сайті оператора системи розподілу за адресами будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 . Крім того, на виконання створено ТОВ «ООЕК», яке з 01.01.2019 року здійснює функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території та проводить діяльність по забезпеченню електропостачання юридичних та побутових споживачів Одеської області. Матеріали справи свідчать і сторонами цей факт не заперечується, що позивач приєднався та є стороною Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого на сайті постачальника універсальних послуг. Так, з позовних вимог, з подальшими змінами та апеляційної скарги вбачається, що підставами звернення позивача до суду із відповідним позовом стало: ?зняття лічильника по АДРЕСА_2 , його пломбування та передача незалежному експерту для повірки; ?встановлення вузла обліку, споживаємої будинком АДРЕСА_3 електроенергії, відповідно до проекту 2006 року; ?стягнення коштів за надання неякісних послуг (відсутність трифазного струму в обох будинках, відсутність вчасної повірки лічильника в будинку АДРЕСА_2 , протиправний винос лічильника на фасад будинку АДРЕСА_3 , відсутність достовірних рахунків та відомостей). Так, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії, який визначає принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, процеси та процедури для забезпечення формування даних щодо обсягу виробленої, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії з метою використання таких даних на ринку електричної енергії, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків із дотриманням рівних прав і без дискримінації учасників ринку електричної енергії. Згідно п. 14 п. 1.4 розділу І «Загальні положення» Кодексу комерційного обліку електричної енергії вузол обліку електричної енергії (вузол обліку, ВОЕ) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з`єднаних між собою за встановленою схемою з метою забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. Типовий ВОЕ складається з лічильника електричної енергії, трансформатора струму, трансформатора напруги, засобів захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинних кіл струму і напруги та інших допоміжних засобів (тестового блока, перетворювачів імпульсів, блоків живлення тощо); характеристики складових ВОЕ мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії з заданою періодичністю та похибкою. Відповідно до п. 1.2. глави 1 «Вимоги до метрологічного забезпечення» розділу VII «Метрологічне забезпечення засобів вимірювальної техніки) Кодексу комерційного обліку електричної енергії лічильники електричної енергії, трансформатори струму та трансформатори напруги відносяться до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Підпунктами 5, 8 пункту 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов`язаний: дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об`єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування. Пунктом 5.6.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачено, що дії щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, які ініційовані замовником (споживачем або іншими учасниками ринку) або які вимагаються нормативно-правовими актами, здійснюються за рахунок замовника або сторони ініціатора, якщо інше не встановлено законом, зокрема: 1) установлення (улаштування) вузлів обліку (зокрема проєктування, розробка технічної документації, монтаж тощо) для новозбудованих та існуючих об`єктів замовника; 2) заміна (зокрема монтаж/демонтаж), технічне обслуговування, відновлення працездатності, ремонт, повірка, контрольний огляд, експертиза, позачергова технічна перевірка стану функціонування (працездатності) належних замовнику ЗКО, схем підключення ЗВТ та інших складових вузлів обліку (вимикачів, роз`єднувачів та пристроїв захисного відключення, шаф обліку та захисних екранів тощо), дооблікових та післяоблікових електричних кіл, перевірка надійності підключення та перетяжка з`єднувальних контактів неопломбованих силових та інтерфейсних електричних кіл. Пунктом 5.8.1. визначено, заміна або зміна місця встановлення справного, непошкодженого та повіреного ЗКО, встановленого відповідно до виданих технічних умов та/або рекомендацій та який відповідає вимогам цього Кодексу, ПУЕ та проєктним рішенням (незалежно від того хто є власником ЗКО), здійснюється ППКО за рахунок ініціатора такої заміни/зміни та виключно за взаємною документально підтвердженою згодою власника ЗКО, СПМ та оператора мережі. Пунктом 5.8.2. визначено, що заміна несправних або неповірених ЗКО здійснюється за рахунок власника ЗКО. З пункту 5.8.3. вбачається, що заміна пошкоджених або відсутніх (з причини їх крадіжки, несанкціонованого демонтажу тощо) ЗКО здійснюється за рахунок сторони, відповідальної за збереження і цілісність ЗКО. Пунктом 5.8.4. встановлено, якщо сторону, відповідальну за збереження і цілісність ЗКО, неможливо встановити з будь-яких об'єктивних причин, то приведення комерційного обліку електричної енергії у відповідність до вимог цього Кодексу здійснюється за рахунок власника електроустановки, на якій був або має бути розміщений ЗКО. Підпункт 6.5.20. Кодексу комерційного обліку електричної енергії передбачає, що якщо ЗКО належать індивідуальному побутовому споживачу, оператор системи після оплати споживачем вартості робіт, пов`язаних з проведенням позачергового контрольного огляду, технічної перевірки або експертизи, забезпечує їх проведення протягом 20 робочих днів з дня оплати. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що матеріали дійсної справи не містять вчинення позивачем заходів передбачених наведеними положеннями Кодексу комерційного обліку електричної енергії (звернення, оплати рахунків) за наявності наміру проведення експертизи засобу обліку, що не може вказувати на бездіяльність оператора системи розподілу, та як наслідок задоволення вимог в заявленій частині. Вимога позивача щодо зобов`язання АТ «ДТЕК Одеські електромережі» розпломбувати, зняти, опломбувати електролічильник у відповідному пакеті для подальшої його перевірки на переконання суду є передчасними, адже є наслідком вжиття, з урахуванням наведеного, відповідних дій не тільки з боку відповідача, а й з боку позивача. Виходячи з викладеного, доводи апеляційної скарги щодо: ?необгрунтованості висновку суду першої інстанції в частині оплати пocлyг по заміні лічильника, що є протиправним; ?не назначення, які саме дії повинен вчинити позивач для зняття лічильника; ?має місце відмова відповідачів щодо надання пocлyг належної якості, а саме відсутня відповідь на звернення позивача з питань зняття лічильника та проведения йoro повірки a6o експертизи; ?щодо передчасності питания зняття та пломбування лічильника; є необгрунтованими та такими, що суперечать положенням чинного законодавства. Щодо стягнення коштів за надання неякісних послуг (відсутність трифазного струму в обох будинках, відсутність вчасної повірки лічильника в будинку АДРЕСА_4 , відсутність достовірних рахунків та відомостей) Позов у даній справі заявлено з підстав недотримання відповідачами 1 і 2 гарантованих чинним законодавством стандартів якості послуг електропостачання, що виявилися у ненаданні останніми відповідей на численні звернення позивача, запитуваної інформації, не вчинення відповідачами 1 і 2 дій щодо надання позивачу компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, що передбачено Порядком забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсації споживачам за їх недотримання, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 12.06.2018 № 375, зі змінами та доповненнями (далі за текстом скорочено - Порядок). Частиною 3 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено обсяг зобов`язань оператор системи розподілу. Зокрема, дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті інформацію про умови надання послуг з розподілу електричної енергії та послуг з приєднання до системи розподілу, показники якості послуг та іншу інформацію відповідно до законодавства; здійснювати відшкодування (компенсацію) користувачу системи у разі недотримання оператором системи розподілу показників якості послуг, визначених договором про надання послуг з розподілу та Регулятором; надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; укладати договори, які є обов`язковими для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів; припиняти електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи розподілу; відновлювати електроживлення споживача за зверненням електропостачальника у порядку, визначеному кодексом системи розподілу, Частиною 2 статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначений обсяг зобов`язань електропостачальника. Зокрема, електропостачальник зобов`язаний: надавати споживачам у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, дані про споживання ними електричної енергії; розглядати відповідно до порядку, визначеного Регулятором, звернення, скарги та претензії споживачів щодо надання послуг з постачання електричної енергії та надавати вмотивовані відповіді; надавати послуги з постачання електричної енергії споживачам із дотриманням установлених показників якості послуг; здійснювати відшкодування (компенсацію) споживачу у разі недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором та Регулятором. (пункти 10, 13-15 ч. с ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії») Зазначеним обов`язкам електропостачальника кореспондують визначені ст. 58 цього ж Закону права споживача, які, серед іншого, передбачають, що споживач має право: отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії; на компенсацію, що застосовується у разі недотримання показників якості послуг електропостачання; на доступ до інформації щодо діяльності на ринку електричної енергії у порядку та обсягах, визначених правилами ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; подавати відповідному електропостачальнику, оператору системи розподілу звернення, скарги та претензії, зокрема щодо якості електропостачання, щодо надання послуг з постачання електричної енергії та отримувати в установленому законодавством порядку вмотивовані відповіді або повідомлення про заходи щодо усунення електропостачальником причин скарги; отримувати від відповідного електропостачальника інформацію, передбачену законодавством та умовами договору постачання електричної енергії споживачу. В обґрунтування підстав для надання компенсації згідно Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсації споживачам за їх недотримання позивач зазначає ненадання відповідей Оператором системи розподілу (відповідачем 1) та електропостачальником (відповідачем 2) на його звернення, щодо питань, які стосувалися виконання договірних умов. Дослідивши надані суду докази подані як позивачем так і відповідачами, зокрема листи від 17.03.2020 р., 26.03.2020 р., 15.05.2020 р., 16.10.2020 р. суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що доводи позивача не знайшли свого підтвердження, оскільки надані до суду докази не свідчать про ухилення відповідачів від розгляду звернень позивача. Наведені вище фактичні обставини справи свідчать, що на звернення позивача, які надходили як на адресу відповідача 1, так і на адресу відповідача 2, оператором системи розподілу та електропостачальником надані відповідні відповіді у межах їх компетенції та вчинені необхідні дії. Таким чином, розгляд по суті питань, поставлених у зверненнях Споживача свідчить про відсутність у діях Оператора системи розподілу та електропостачальника порушень гарантованих стандартів якості надання послуг, передбачених Порядком, а, відповідно, і підстав для компенсацій. Відповіді на окремі звернення надані недостатньо розгорнуті або не бажаного змісту, не є доказами порушення відповідачами 1 і 2 у справі гарантованих стандартів якості електропостачання. Згідно з п. 1.1 Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсації споживачам за їх недотримання цей Порядок визначає перелік загальних та гарантованих стандартів якості електропостачання і регулює відносини, пов`язані з електропостачанням відповідно до загальних і гарантованих стандартів якості, захистом прав споживачів та наданням електропостачальником або оператором системи розподілу (далі - ОСР) компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання споживачам або замовникам (у разі недотримання гарантованих стандартів якості під час приєднання до електричних мереж). Пунктом 2.4 цього Порядку передбачено, що у разі недотримання гарантованих стандартів якості надання послуг, зазначених у п. 2.3 Порядку, ОСР надає споживачу (замовнику - у разі недотримання гарантованих стандартів якості при наданні послуги з приєднання до електричних мереж електроустановок, призначених для споживання) компенсацію у розмірах, наведених у додатку № 1 до Порядку (за вирахуванням необхідних сум податків, якщо такі застосовуються), та відповідно до процедур, визначених главою 5 цього Порядку. Згідно з п. 5.4 Порядку ОСР/електропостачальник самостійно визначає факт недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, визначає споживача (ів), яким він має надатикомпенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання, та надає таку компенсацію без додаткового звернення зі сторони споживача. У разі ненадання електропостачальником або ОСР компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання споживач має право самостійно звернутися до електропостачальника або ОСР із заявою за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку. У разі необгрунтованої відмови у наданні компенсації або залишення заяви без розгляду споживач має право звернутись до НКРЕКП та її територіальних органів. (п. 5.9 Порядку) За змістом п. 5.10 Порядку у разі невиплати електропостачальником або ОСР компенсації за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання НКРЕКП з урахуванням даних звітності та за результатами планових або позапланових перевірок дотримання електропостачальником або ОСР ліцензійних умов приймає рішення про накладення штрафу у розмірі, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії», а також щодо надання споживачам компенсації відповідно до п., п. 5.7 та 5.8 Порядку. Таким чином, вищезазначені норми Порядку встановлюють певний порядок надання компенсації споживачам, відповідно до якого: по-перше, ОСР/електропостачальник самостійно визначає факт недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання; по-друге, ОСР/електропостачальник самостійно визначає споживача (ів), яким він має надати компенсацію за недотримання гарантованих стандартів якості електропостачання; по-третє, ОСР/електропостачальник самостійно визначає розмір такої компенсації згідно із додатком № 1 до Порядку. Враховуючи вищезазначену процедуру надання споживачу компенсації у разі недотримання ОСР/електропостачальником гарантованих стандартів якості надання послуг, Споживач не наділений повноваженнями на самостійне визначення розміру компенсації. Вимога позивача стосовно невідновлення своєчасно трифазного електропостачання будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 з посиланням на наведений Порядок не знайшла свого підтвердження, оскільки до гарантованих стандартів якості надання послуг належить відновлення електропостачання після початку перерви в електропостачанні. Матеріали справи не місять доказів відключення за ініціативою відповідачів об`єктів споживача, а відтак відсутні підстави для застосування Порядку. Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції, що вимоги щодо стягнення матеріальної, моральної шкоди а також надання компенсацій за гарантовані стандарти якості послуг з електропостачання позивачу є необґрунтованими, оскільки Відповідачами прав та законних інтересів останнього порушено не було, та позивачем не було доведено обсягу моральних та фізичних страждань та понесених матеріальних збитків. Крім того, розмір компенсації вирахуваний позивачем на підставі власних обчислень, не мають правового підґрунтя та не відповідають положенням Порядку забезпечення стандартів якості електропостачання та надання компенсацій за їх недотримання. Енергопостачальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну споживачу або його майну, в розмірі й порядку, визначених законодавством. У разі тимчасового припинення електропостачання з вини енергопостачальника він несе відповідальність згідно з умовами договору в розмірі двократної вартості недовідпущеної споживачу електричної енергії. У разі порушення прав споживачів енергопостачальник несе відповідальність згідно із законодавством та договором. Що стосується вимог Закону України «Про захист прав споживачів», то відповідно до пункту 5 статті 4, статті 22 цього Закону споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 9 листопада 2016 року у справі № 6-1575цс16. З урахуванням викладеного, через невстановлення судом обставин та законних підстав для стягнення моральної шкоди з відповідачів на користь ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у даній позовній вимозі також слід відмовити. Колегія суддів зауважує, що апелянтом не надано жодного належного доказу, який би свідчив про порушення судом норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, доводи апеляційної скарги повторюють доводи позовної заяви, які були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права. Крім того, доводи апеляційної скарги є, фактично, переліком звинувачень щодо некомпетентності, на думку апелянта, судді при розгляді позовної заяви ОСОБА_1 , що не може бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Інші наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками судів першої інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів. Наведені у апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2020 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 27 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 (зареєстрований: АДРЕСА_1 ) до Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі», Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про захист прав споживачів - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 19 грудня 2022 року. Головуючий: О. В. Князюк Судді: О.М. Таварткіладзе А. П. Заїкін