Постанова 4824 № 758/6971/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 758/6971/22 Головуючий в суді І інстанції Бузунко О. А. Провадження № 33/824/2946/2022 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2022 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року, якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ВСТАНОВИВ: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 243320 від 11 травня 2022 року - 11 травня 2022 року о 21:45 годині ОСОБА_1 по вул. Мостицька, 2 в Києві керував транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, бліде обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Подільського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року визнано винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 496 грн 20 коп.. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року та провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП. Доводи апеляційної скарги обгрунтовував тим, що оскаржувана постанова суду винесена з неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що проходити огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння не відмовлявся, направлення для огляду в медичний заклад працівники поліції не вручали. Звертає увагу суду на те, що в матеріалах справи відсутні докази відмови пройти огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння, зокрема відсутні пояснення свідків та відеозаписи. Разом з поданою апеляційною скаргою, скаржник заявив клопотання про витребування в Управління патрульної поліції в м. Києві, повну відеофіксацію з місця зупинки щодо всіх обставин справи, посилання на яку є в протоколі про адміністративне правопорушення від 11 травня 2022 року ААД № 243320 як на доказ по суті справи. Київським апеляційним судом клопотання ОСОБА_1 про витребування з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліціївідеофіксацію з місця зупинки щодо всіх обставин справи задоволено. 10 листопада 2022 року витребувано з Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліціївідеофіксацію з місця зупинки щодо всіх обставин по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 87-88). 02 грудня 2022 року на поштову адресу Київського апеляційного суду надійшов лист Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції до якого додано відеозапис із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, що здійснювали оформлення адміністративних правопорушень вчинених ОСОБА_1 (а.с. 91-93). У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам. Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах. Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться: - у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 243320 11 травня 2022 року о 21:45 годині ОСОБА_1 по вул. Мостицька, 2 в Києві керував транспортним засобом «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, тремтіння пальців рук, бліде обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1); - на відеозапису із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, що здійснював оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР (а.с. 92). Відповідно до постанови КАС ВС у справі №678/991/17 від 15.11.18 року відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора, яким зафіксовано обставини зупинки автомобіля, є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Протокол підписаний особою, яка його склала, ОСОБА_1 , крім того, йому було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Також, ОСОБА_1 у поясненнях протоколу зазначив - зобов`язуюсь не керувати автомобілем на протязі 24 годин. Виявлені працівниками поліції 11.05.2022 року у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння в розумінні п.п. 1,2,3 п. 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини, зазначені в протоколі повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудних камер (відеореєстраторів) поліцейських, на яких відображені події, які відбувалися 11.05.2022 року за участю ОСОБА_1 .. Так, з відеофайлу вбачається, що інспектор поліції пропонує водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, однак водій відмовився їхати в медичний заклад для проходження огляду у встановленому законом порядку. Відеозаписи свідчать про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. А на відео зафіксовані подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги про те, що направлення для огляду ОСОБА_1 в медичний заклад працівники поліції не вручали, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки положення ст.ст. 256, 266 КУпАП, не передбачають обов`язок уповноваженої особи долучати до протоколу про адміністративне правопорушення направлення особи для проходження медичного огляду у закладі охорони здоров`я, а тому не є підставою для скасування оскаржуваної постанови. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 проходити огляд на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння не відмовлявся, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки з відеозапису із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, які містяться в матеріалах справи (а.с. 92) зафіксовано відмову водія ОСОБА_1 від проведення огляду в закладі охорони здоров`я. Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі не наведено відомостей щодо свідків, яких не було залучено при складанні протоколу, для фіксації факту відмови водія від проведення огляду в закладі охорони здоров`я свідки не залучались, протокол про адміністративне правопорушення складено за відсутності двох свідків, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки при наявності фіксації порушення на нагрудній камері поліцейського, свідки не обов`язкові. Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейські не відсторонювали ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки у поясненнях протоколу серії ААБ № 243320 від 11 травня 2022 року ОСОБА_1 зазначив - зобов`язуюсь не керувати автомобілем на протязі 24 годин. Окрім того, вимога відсторонення водія від керування транспортним засобом, передбачена частиною першою статті 266 КУпАП, не впливає на порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння, передбачений частинами другою-четвертою вказаної статті, та не тягне наслідків, передбачених частиною п`ятої цієї статті. Отже, доводи апеляційної скарги щодо порушень, які, на переконання апелянта, були допущенні працівниками поліції, щодо не відсторонення водія від керування транспортним засобом, не спростовують висновків, викладених у постанові суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Подільського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Подільського районного суду міста Києва від 09 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено «19» грудня 2022 року. Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко