Постанова Центральний апеляційний господарський суд № 904/2181/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.12.2022 року м.Дніпро Справа № 904/2181/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач), суддів: Антоніка С.Г., Іванова О.Г. Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2022 про повернення позовної заяви (суддя Бажанова Ю.А.) у справі №904/2181/22 за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича Про розірвання договору у справі: за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", м. Дніпро до Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт", м. Дніпро про стягнення 1 793 755,67 грн. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Металургтрансремонт" на свою користь 1 793 755,67 грн. заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань з повної та своєчасної оплати за спожиту електричну енергію, наданих позивачем у період з січня по травень 2022 року відповідно до умов договору № 100283 НР про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2020. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 29.08.2022. 21.09.2022 до Господарського суду від Фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича надійшов позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України), в якому просить суд розірвати договір покладення обов`язку на іншу особу №00147-ДЕП, укладений між Фізичною особою-підприємцем Коньковим Кирилом Валерійовичем та Приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт". Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 повернуто Фізичній особі-підприємцю Конькову Кирилу Валерійовичу позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України) з доданими до нього документами. 17.10.2022 до Господарського суду від Фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича надійшов позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України), в якому просить суд розірвати договір покладення обов`язку на іншу особу №00147-ДЕП, укладений між Фізичною особою-підприємцем Коньковим Кирилом Валерійовичем та Приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт". Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2022 у справі №904/2181/22 повернуто Фізичній особі-підприємцю Конькову Кирилу Валерійовичу позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України) з доданими до нього документами. Приймаючи ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України) є самостійним позовом з відмінними ніж у справі №904/2181/22 предметом та підставами, а тому вказана позовна заява у розумінні статті 49 Господарського процесуального кодексу України не може бути прийнята в якості позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись з вказаною ухвалою, Акціонерне товариство "ДніпроАЗОТ" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Апеляційну скаргу обґрунтовано настуним: - Господарським процесуальним кодексом не заборонений такий сумісний розгляд позовної заяви та наводить наступні аргументи. Альтернативний спосіб захисту Апелянтом не може бути застосований з огляду на те, що розгляд справи №904/2181/22 проходить саме зараз, права Апелянта порушені. У справі №904/2181/22 предметом позову є стягнення грошової заборгованості за Договором № 100283 HP про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2020 зВідповідача, а тому вимоги Апелянта повинні бути враховані при розгляді справи з огляду на наступне. Свої позовні вимоги Апелянт щодо Розірвання договору Покладення боржником обов`язку на іншу особу № 00147-ДЕП від 05.05.2021 обґрунтовує спільним предметом позову, а саме: Договором № 100283 HP про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2020. - Відповідно до п. 2.7. Договору Сторона-2 вправі розірвати даний договір у судовому порядку, вступивши в справу про стягнення грошових коштів за Первісним договором з ПрАТ «МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ» у якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору щодо розірвання даного договору. На сьогоднішній день ПрАТ «МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ» не виконало своє зобов`язання за Договором щодо своєчасного повідомлення ФОП Конькова К.В. Відтак, договір підлягає розвіванню в судовому порядку. - ФОП Коньков має легітимні очікування на втілення принципу Верховенства права в аспекті описаних спірних правовідносин та справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, адже спірні правовідносини передбачали розірвання договору у конкретному випадку - неналежне інформування відповідачем моменту виникнення зобов`язання. Така подія мала місце, а відтак без розірвання договору, третя особа може безпідставно опинитися в ситуації боргового обтяження. Така правова невизначеність була б несправедливою для третьої особи. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" та Приватним акціонерним товариством "Металургтрансремонт" не надано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді: Ухвалою суду від 04.11.2022 витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи № 904/2181/22. Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2022 про повернення позовної заяви у справі №904/2181/22 до надходження матеріалів даної справи з Господарського суду Дніпропетровської області. 11.11.2022 до Центрального апеляційного господарського суду надійшла справа №904/2181/22. Ухвалою суду від 16.11.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2022 про повернення позовної заяви у справі №904/2181/22. Розгляд апеляційної скарги ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору: Предметом позову у справі №904/2181/22 є стягнення 1 793 755,67 грн. заборгованості. Підставою позову є договір №00283 НР від 01.02.2020 про постачання електричної енергії споживачу. Разом з тим у позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України) предметом визначено розірвання договору покладення обов`язку на іншу особу №00147-ДЕП від 05.05.2021, який був укладений між відповідачем та заявником. Так, за первісним позовом предметом є заборгованість за договором №00283 НР від 01.02.2020 про постачання електричної енергії споживачу, в той час як у позові від третьої особи ставиться питання розірвання договору, який не є ані предметом, ані підставою первісного позову. З матеріалів справи вбачається, що Фізична особа-підприємець Коньков Кирило Валерійович звернувся до суду саме із позовною заявою як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, а не із зустрічним позовом, правом подавати який наділений відповідач. Відтак, заявник жодних вимог щодо предмета спору, визначеного первісним позовом не заявляє. Оскільки заявлений позов не містить самостійних вимог саме щодо предмета спору у справі, не взаємопов`язаний з первісним позовом, адже вимоги за цим позовом виникли з інших правовідносин, наведене унеможливлює його спільний розгляд з первісним позовом. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного: Предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду про повернення Фізичній особі-підприємцю Конькову Кирилу Валерійовичу, поданого ним, як треьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору (у порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України) позову з доданими до нього документами. Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України, Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах. Відповідно до частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. В постанові Верховного Суду від 27.11.2019р. у справі № 923/236/19, викладено наступний правовий висновок: « Верховний Суд зауважує, що відповідно до п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити в т.ч. зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову». Предметом позову у справі №904/2181/22 є матеріально правова вимога позивача про стягнення з ПАТ «Металургтрансремонт» на його користь 1 793 755,67 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію з урахуванням пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Оскільки ФОП Коньков К.В. у даній справі визначив себе як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету позову, то і позов ним міг бути заявленим виключно щодо суми заборгованості ПАТ «Металургтрансремонт» за спожиту активну електричну енергію у розмірі 1 793 755,67 грн. Натомість, предметом зустрічного позову, поданого ФОП Коньковим К.В. в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України, згідно прохальної частини його позовної заяви є матеріальна правова вимога про розірвання Договору від 05.05.2021р. № 00147-ДЕП. Колегія суддів констатує очевидну відмінність предметів заявлених позовних вимог. Висновок суду першої інстанції в частині того, що « … заявник жодних вимог щодо предмета спору, визначеного первісним позовом не заявляє…» визнається колегією суддів таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Підставою позову є юридичні факти, які наводяться позивачем на обґрунтування своєї матеріально-правової вимоги, а саме факти, які мають значення для судового захисту суб`єктивного цивільного права. Підстава позову - це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і докази, що підтверджують позов. Підстави позову, які підтверджують, що спірне право належить позивачу, а на відповідача покладено певні обов`язки, становлять активну підставу. До їх складу входять також факти, які обґрунтовують належність доказів до справи, те, що позивач і відповідач є суб`єктами прав та обов`язків спірних правовідносин. Пасивну підставу позову становлять факти, з яких вбачається, що відповідач вчинив дії, спрямовані на заперечення права позивача або утвердження за собою права, яке йому не належить. Ці факти обґрунтовують потребу подання позову та захисту прав чи інтересів позивача. Вони свідчать, що право позивача порушене, оспорене чи невизнане, є загроза його порушення чи потреба у зміні існуючих між сторонами правовідносин. Не вдаючись до теоретичних дискусій з надмірно ускладненою проблемою поняття про підставу позову, колегія суддів зауважує, що для потреб практичної діяльності ФОП Конькову К.В. досить усвідомлювати, що на підтвердження своїх вимог потрібно подати фактичні дані (відомості про факти), тобто те, що можна назвати матеріально-правовою складовою підстави позову. Але при цьому такі дані мають встановлюватись передбаченими та дозволеними процесуальним законом засобами. І перелік цих засобів є вичерпним. Відповідно доводи апеляційної скарги в частині того, що « …Альтернативний спосіб захисту Апелянтом не може бути застосований з огляду на те, що розгляд справи №904/2181/22 проходить саме зараз, права Апелянта порушені. У справі №904/2181/22 предметом позову є стягнення грошової заборгованості за Договором № 100283 HP про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2020 з Відповідача, а тому вимоги Апелянта повинні бути враховані при розгляді справи з огляду на наступне. Свої позовні вимоги Апелянт щодо Розірвання договору Покладення боржником обов`язку на іншу особу № 00147-ДЕП від 05.05.2021 обґрунтовує спільним предметом позову, а саме: Договором № 100283 HP про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2020… … оскільки у справі №904/2181/22 предметом спору є стягнення заборгованості за договором №100283 HP від 01.02.2020 про постачання електричної енергії споживачу, а предметом Договору Покладення боржником обов`язку на іншу особу № 00147-ДЕП від 05.05.2021, який просив Апелянт розірвати є часткове виконання зобов`язань Відповідача Апелянтом перед Позивачем у справі за договором №100283 HP від 01.02.2020 про постачання електричної енергії споживачу. Тобто, спір виникає навколо одного договору №100283 HP від 01.02.2020 про постачання електричної енергії споживачу. Так, ФОП Коньков Кирило Валерійович є орендарем належного ПАТ «МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ» нерухомого майна (копія наявна в матеріалах справи). 15.05.21 року ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ» з однієї сторони, (ДАЛІ ПО ТЕКСТУ- СТОРОНА 1) та ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ КОНЬКОВ КИРИЛО ВАЛЕРІЙОВИЧ, з другої сторони, (ДАЛІ ПО ТЕКСТУ- СТОРОНА 2), враховуючи положення норми статті 528 ЦК України, яка регламентує право боржника покласти частину своїх обов`язків на іншу особу уклали договір про те, СТОРОНА-1 поклала, а СТОРОРНА-2 погодилась частково виконати грошові зобов`язання ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ» перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ" (Код СДРПОУ 42082379) що виникли за договором № 00147-00 HP від 01.02.2020 про постачання електричної енергії споживачу та Договором № 100283 HP про постачання електричної енергії споживачу від 01.02.2020 (Далі по тексту - Первісні договори);… … Відповідно до п. 2.5. Договору обов`язок виконання СТОРОНИ-2 своїх зобов`язань за даним договором дійсний у випадку належного повідомлення СТОРОНОЮ-1 про отримання претензії про сплату грошових коштів від кредитора за первісним договором. Відповідно до п. 2.6. Договору належним є повідомлення, адресоване від СТОРОНИ- 1 до СТОРОНИ-2 протягом 10 днів з дня отримання відповідної претензії та\або отримання поштою СТОРОНО-1 відповідної позовної заяви, або постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі (в залежності від того, що відбудеться раніше). Прострочення вказаного строку є підставою для розірвання даного договору у судовому порядку. Відповідно до п. 2.7. Договору Сторона-2 вправі розірвати даний договір у судовому порядку, вступивши в справу про стягнення грошових коштів за Первісним договором з ПрАТ «МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ» у якості третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору щодо розірвання даного договору. На сьогоднішній день ПрАТ «МЕТАЛУРГТРАНСРЕМОНТ» не виконало своє зобов`язання за Договором щодо своєчасного повідомлення ФОП Конькова К.В. Відтак, договір підлягає розірванню в судовому порядку…» відхиляються як такі, що грунтуються на помилковому розумінні апелянтом понять «предмет» і «підстава» позову, в зв`язку із чим не потребують додаткових обгрунтувань їх відхилення. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі. Інші доводи апеляційної скарги які зводяться до цитування норм права, позицій ЄСПЛ і загального висновку «… ФОП Коньков має легітимні очікування на втілення принципу Верховенства права в аспекті описаних спірних правовідносин та справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, адже Рішення суду має бути ефективним інструментом поновлення порушених прав. Правовий аналіз положень ЦК та ГК України, дозволяє дійти висновку про те, що обраний Апелянтом спосіб захисту своїх прав, не суперечить положенням ст. 16 ЦК України та ст.20 ГК України. Зокрема, вказаними нормами передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Таким чином, обраний спосіб захисту повністю відповідає положенням правочинів укладених між Сторонами, матеріальному праву України закріпленому нормами ЦК та ГК України, положенням Конституції України та Конвенції про захист прав людини та основних свобод, а порушення цивільного права чи цивільного інтересу Апелянта підлягають судовому захисту у обраний спосіб, який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням…» відхиляються як такі, що носять декларативний характер і не містять в собі обгрунтувань на підтвердження незаконності оспорюваної ухвали. Відповідно до частини 1 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення. Оскільки судом апеляційної інстанції при перегляді ухвали суду першої інстанції не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, колегія суддів у урахуванням положень частин 1, 2 статті 269 Господарського процесуального кодексу України доходить до висновку, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2022 про повернення позовної заяви у справі №904/2181/22 винесена судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення її без змін, а апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича, відповідно, без задоволення. Розподіл судових витрат: У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 481,00 грн. (т.2 а.с. 7) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Конькова Кирила Валерійовича на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2022 про повернення позовної заяви у справі №904/2181/22 - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2022 про повернення позовної заяви у справі №904/2181/22 - залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору у сумі 2 481,00 грн. покласти на Фізичну особу-підприємця Конькова Кирила Валерійовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку в строки передбачені ст. 288 ГПК України. Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя С.Г. Антонік Суддя О.Г. Іванов