LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803233/5067/21

від 20.12.2022 ·

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8358/22 Справа № 233/5067/21 Суддя у 1-й інстанції - Мартишева Т.О. Суддя у 2-й інстанції - Тимченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2022 року м.Кривий Ріг справа № 233/5067/21 провадження № 22-ц/803/8358/22 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ : головуючого - Тимченко О.О., суддів: Мірути О.А., Хейло Я.В., за участю секретаря судового засідання - Тимофєєвої В.О. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа - старший державний виконавець Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Петрова Катерина Володимирівна, третя особа - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу № 233/5067/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - старший державний виконавець Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Петрова Катерина Володимирівна, Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», про виключення майна з акту опису і арешт, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 січня 2022 року (суддя Мартишева Т.О.), ухваленого в приміщенні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області,повне судове рішення складено 28 січня 2022 року,- В С Т А Н О В И В: КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалася на те, що вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . У її власності перебуває квартира за АДРЕСА_1 . Відносно її чоловіка ОСОБА_2 старшим державним виконавцем Костянтинівського ВДВС Петровою К.В. на підставі рішення суду від 05 грудня 2020 року у справі № 233/4548/20 відкрито виконавче провадження № 64980378 про стягнення заборгованості на користь ПАТ «Приватбанк». Підстава відкриття - виконавчий лист від 11 березня 2021 року. 25 жовтня 2021 року державним виконавцем у належній позивачці квартирі було складено Акт опису та арешту майна, у даному випадку рухомого майна, яке визначено як належне боржнику без зазначення підстав та будь-яких документів. Із вказаним позивачка не згодна, зазначила, що проти арешту особистих речей відповідача вона не заперечує, однак більшість з включеного до акту державним виконавцем майна є її особистою власністю, деякі речі існували в її квартирі ще до одруження, деякі були подаровані їй та онуці її батьками. Опис та арешт майна відбувався у її квартирі у присутності відповідача але без її присутності, як власника, внаслідок чого вона не могла здійснити захист своєї власності. Відповідач через хворобу останні два роки не працює, перебуває на обліку державної служби зайнятості як безробітний. Самостійного доходу для придбання деяких коштовних речей у нього немає. Ні відповідач, ні державний виконавець не визначили достовірно що описане майно є особистою власністю боржника. Враховуючи викладене, позивачка просила виключити з акта опису та арешту, складеного 25 жовтня 2021 року старшим державним виконавцем Петровою К.В., таке майно: - телевізор kiwi (плазма) 1 500 грн., - пилосос samsung бордового кольору 900 грн., - ноутбук sony 4 500 грн., - мультіварка redmond 700 грн., - мікрохвильова піч midea 650 грн., - книжна полка 600 грн., - комод для речей 1 700 грн., - шифоньєр світлого кольору 4 500 грн., - планшет lenovo дитячий, - люстра 2 штуки 150 грн., - тренажерна лавка 650 грн., - праска mulinex синього кольору 300 грн., - годинник настінний 50 грн., власником якого є ОСОБА_1 . КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 січня 2022 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Судове рішення мотивоване тим, що заявлені позивачкою вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків стягувача у виконавчому провадженні АТ КБ «ПриватБанк», що залучений судом до участі в судовому розгляді справи в якості третьої особи, а тому суд не у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог, що є можливим лише за наявності належного складу відповідачів у справі. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ В апеляційній скарзі, поданій до апеляційного суду, ОСОБА_1 посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів, і не з`ясував, чи має позивач право або інтерес та чи не були вони порушені. Крім того, суд не навів висновків відносно існування предмета спору та наявних перешкод в реалізації прав стягувача або реальної конкуренції між право позивача та правом стягувача в цій або іншій справі. Суд проігнорував той факт, що описане майно не є особистою власністю боржника. УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШІХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від АТ КБ «ПриватБанк» до апеляційного суду надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги позивача, в яких зазначено про необґрунтованість доводів апеляційної скарги та висловлюються заперечення стосовно задоволення такої апеляційної скарги. Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Старший державний виконавець Костянтинівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Петрова К.В. в судове засідання не з`явися, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Представник АТ КБ «ПриватБанк» в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлено належним чином. Від представника Захарова М.І. надійшла заява про розгляд справи за їх відсутністю. Суд ухвалив, розглядати справу у відсутність сторін, які не з`явились, оскільки відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Згідно зі свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 22 листопада 2008 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Костянтинівці Костянтинівського МРУЮ Донецької області, актовий запис № 425 від 22 листопада 2008 року. Постановою старшого державного виконавця Костянтинівського міськрайонного відділу ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Петровою К.В. від 29 березня 2021 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 233/4548/20, виданого 11 березня 2021 року Костянтинівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» боргу 75 891,95 грн, ВП № 64980378. З матеріалів виконавчого провадження випливає здійснення державним виконавцем ряду виконавчих дій з примусового виконання вищезазначеного судового рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», зокрема, здійснення запитів про доходи та рахунки боржника, проведення опису та арешту майна боржника, визначення вартості майна, направлення заявок на реалізацію рухомого майна, звернення стягнення на доходи боржника. 25 жовтня 2021 року державним виконавцем за участю представників АТ КБ «Приватбанк» Дегтяр К.В., Здоренко С.С. , боржника ОСОБА_2 , понятих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , за адресою: м. Костянтинівка, вул.. Незалежності, 276-32, при примусовому виконанні виконавчого листа № 233/4548/20 від 11 березня 2021 року складено акт опису та арешту майна, до якого включено у тому числі спірне майно: - телевізор kiwi (плазма) б/у 1 500 грн, - пилосос samsung 900 грн, - ноутбук sony 4 500 грн, - мультіварка redmond 700 грн, - мікрохвильова піч midea 650 грн, - книжна полка б/у 600 грн, - комод для речей б/у 1 700 грн, - шифоньєр світлого кольору 4 500 грн, - планшет lenovo 10 б/у, - люстра б/у 2 штуки 150 грн, - тренажерна лавка б/у 650 грн, - праска mulinex б/у 300 грн, - годинник настінний 50 грн. Складений акт підписаний учасниками опису, в тому числі боржником, без зауважень. Все описане майно залишене боржнику. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. МОТИВИ З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА Відповідно до частин 1, 3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає. Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачкою вимоги безпосередньо стосуються прав та обов`язків стягувача у виконавчому провадженні АТ КБ «ПриватБанк», що залучений судом до участі в судовому розгляді справи в якості третьої особи, а тому суд не у змозі вирішувати питання про обґрунтованість позовних вимог, що є можливим лише за наявності належного складу відповідачів у справі. Такий висновок суду першої інстанції є правильним та ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Зі змісту вищезазначеної статті випливає, що під час вирішення такого спору з`ясуванню підлягають обставини щодо підстав набуття права власності на спірне майно. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами цивільного судочинства, якщо вони виникають у цивільних правовідносинах. Щодо заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов`язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог закону в межах виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами Розділу VІІ ЦПК України. Вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред`явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 905/386/18 (провадження № 12-85гс19), орган державної виконавчої служби у справах за позовами осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, може залучатися судом як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна. Керуючись наведеними правовими нормами, в разі звернення особи до суду в порядку позовного провадження з вимогою про звільнення майна з-під арешту (зняття арешту з майна) вказані позовні вимоги можуть бути пред`явлені до особи, в інтересах якої накладено арешт, - стягувача у виконавчому провадженні. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України). Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача, відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) зроблено висновок, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Водночас, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 523/9076/16-ц в постанові від 17 квітня 2018 року). Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). Разом з тим, відповідачами у такій справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки , попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України. Установивши, що позивач ОСОБА_1 просить виключити з Акту опису та арешту майно, на яке накладено арешт в межах виконавчого провадження, в якому стягувачам, тобто особою, в інтересах якого накладено арешт на спірно майно, є АТ КБ «ПриватБанк», суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на незалучення АТ КБ «ПриватБанк» до участі у справі в якості відповідача, що позбавляє його можливості здійснювати захист своїх прав. Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, які мають значення для її вирішення, та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову у зв`язку із неповним суб`єктним складом відповідачів в даній справі. Наведені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції з наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Згідно із статтею 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для скасування судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги відсутні, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 січня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий О.О.Тимченко Судді: О.А. Мірута Я.В. Хейло

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»