Постанова 4852 № 340/1645/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 340/1645/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач), суддів: Кругового О.О., Шлай А.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року (головуючий суддя: Дегтярьова С.В.) по адміністративній справі № 340/1645/22, розглянутої в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар-Україна Плюс» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ: Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ «Агродар-Україна Плюс») звернулося до суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі ГУ ДПС у Кіровоградській області), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем 16.12.2021 року податкове повідомлення-рішення №00057810702 форми Р, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 2 230 406,00 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 1 784 325,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 446 081,00 грн.; та податкове повідомлення-рішення №00057850702 форми В4, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення податку на додану вартість на суму 303 645,00 грн. В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки висновки акту перевірки щодо не підтвердження реальності здійснення операцій з придбання товару - органічної добавки (ТУУ 20.1-31370953-002) у контрагента-постачальника ТОВ «Завод біодобрив «ТРИВКО» є необґрунтованими, ним надавались всі первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, які обумовлені економічним змістом, направленим на досягнення розумної кінцевої мети у вигляді отримання доходу. У відзиві на позов ГУ ДПС у Кіровоградській області зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, сукупність доказів свідчить про відсутність факту реального вчинення ТОВ «Агродар-Україна Плюс» господарських операцій, у зв`язку з чим у задоволенні позову просить відмовити. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року адміністративний позов задоволено, визнані протиправними та скасовані прийняті ГУ ДПС у Кіровоградській області 16.12.2021 року податкові повідомлення-рішення №00057810702 форми Р, №00057850702 форми В4.На користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача стягнуті судові витрати в сумі 24810,00 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Кіровоградській області подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення скасувати з підстав порушення судом норм матеріального права, та відмовити в задоволенні позову. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надійшов. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1,2,3 ст.242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, ст.2 та ч.4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення суду першої інстанції відповідає, в зв`язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Агродар-Україна Плюс» перебуває на податковому обліку, є платником податку на додану вартість з 23.05.2005 року ,основним видом економічної діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с.19-20 т.1) Податковим органом у листопаді 2021 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Агродар-Україна Плюс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від`ємного значення, задекларованого у попередніх звітних періодах (травень-серпень 2021 року), за результатами якої складено акт №4159/11-28-07-02/33423315 від 29.11.2021 року (а.с.28-58 т.1) Перевіркою встановлено придбання ТОВ «Агродар-Україна Плюс» органічної добавки (ТУ У 20.1-31370953-00262017) у контрагента-постачальника ТОВ «Завод біодобрив «ТРИВКО» за серпень- вересень 2021 року ,та виявлені наступні порушення податкового законодавства, зокрема: п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 Декларації) за вересень 2021 року на суму 303 675,00 грн. та занижено податкове зобов`язання з ПДВ до сплати за вересень 2021 року на суму 1 784 325 грн. На підставі акту перевірки відповідачем прийняті 16.12.2021 року податкове повідомлення-рішення №00057810702 форми Р, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання на загальну суму 2230406,00 грн., у т.ч. за податковим зобов`язанням 1 784 325,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 446 081,00 грн.; та податкове повідомлення-рішення №00057850702 форми В4, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення податку на додану вартість на суму 303 645,00 грн. Не погодившись з винесеними відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, а після відмови в задоволенні скарги звернувся до суду із відповідним позовом. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючі позов, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у цій справі є реальність фінансово-господарських взаємовідносин позивача з контрагентом ТОВ «Завод біодобрив «ТРИВКО», на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит та визначено відповідну суму бюджетного відшкодування при декларуванні за серпень-вересень 2021 року, висновки щодо яких викладені контролюючим органом в акті перевірки №4159/11-28-07-02/33423315 від 29.11.2021 року, відповідач при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень діяв не у спосіб, передбачений чинним податковим законодавством, що свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України). Приписами пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.1 - 198.3,198.6 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними. У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Положеннями п. 200.1 ст. 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Пунктом 201.10 ст.201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєст- рована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Згідно з п.44.1, п.44.2 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абз. 1 цього пункту; для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Приписами ст.1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Викладене свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ. В силу викладеного будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Посилаючись на порушення контрагентом позивача ТОВ «Завод біодобрив «ТРИВКО» вимог податкового законодавства щодо ведення ним господарської діяльності контролюючий орган розцінив надані позивачем до перевірки первинні документи по господарським операціям з придбання товару складеними всупереч вимогам чинного законодавства та такими, що не можуть підтвердити реальність вчинення господарських операцій позивача з вищезазначеним контрагентом. Висновок податкового органу щодо нереальності здійснення позивачем фінансово-господарських операцій з вищезазначеним контрагентом спростовується наступними матеріалами справи. Судом першої інстанції встановлено, і зазначені обставини підтверджені матеріалами справи , що в періоді перевірки основним напрямком діяльності ТОВ «Агродар-Україна Плюс» є вирощування і реалізація зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ТОВ «Завод біодобрив «ТРИВКО» укладено договір поставки товару - органічної добавки (ТУ У 20.1-31370953-00262017) №1108-1 від 11.08.2021 року (а.с.82-86 т. 1). Здійснення поставки товару підтверджено специфікаціями №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 від серпня та вересня 2021 року до цього договору про поставку товару добавка органічна у кількості 34,8 м3 (а.с.87-104 т.1), видатковою та податковими накладними про поставку товару на загальну суму 12528000,00 грн. (а.с.120-137 т.1), платіжними дорученнями про перерахування коштів на рахунок ТОВ «Завод біодобрив «Тривко» у сумі 12 528 000,00 грн. (а.с.105-113 т.1), товарно-транспортними накладними про перевезення товарів (а.с.115-119 т.1), результати цих господарських операцій використані позивачем у власній господарській діяльності. Матеріалами справи підтверджено, і зазначені обставини не заперечуються сторонами, що під час перевірки податковим органом досліджено та описано в Акті перевірки первинні документи, які складені та оформлені ТОВ «Агродар-Україна Плюс» в зв`язку із здійсненням описаних господарських операцій, при цьому не встановлено порушення вимог ведення бухгалтерського чи податкового обліку в частині обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єкту оподаткування ПДВ. Суд не бере до уваги посилання відповідача на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, не є належним доказом в розумінні процесуального закону і сама по собі не породжує правових наслідків для платника податків. Правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його постачальниками. З огляду на викладене, доводи податкового органу про порушення позивачем норм податкового законодавства при формуванні податку на додану вартість за серпень та вересень 2021 року не відповідають фактичним обставинам та спростовуються наданими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документами, а тому є вірним висновок суду першої інстанції про визнання оскаржених податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування. Суд першої інстанції правомірно згідно з приписами ст.139 КАС України стягнув на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підтверджені документально судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 24 810,00 грн. Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовані. З урахуванням викладеного судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення відсутні. Керуючись ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області -залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 07 липня 2022 року по адміністративній справі № 340/1645/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 06 грудня 2022 року, та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду на протязі 30 діб. Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай