Постанова 4875 № 917/390/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2022 року м. Харків Справа № 917/390/22 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Зубченко І.В. , суддя Чернота Л.Ф. розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, (вх. №901 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.07.2022 (повний текст підписано 21.07.2022 у місті Полтава) у справі № 917/390/22 суддя Тимощенко О.М. за позовом Фізичної особи - підприємця Суховерхова Юрія Анатолійовича, АДРЕСА_1 до Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради, вул. Стрітенська, 19, м. Полтава, 36020 про стягнення 146 198,95 грн ВСТАНОВИВ: До Господарського суду Полтавської області 21.04.2022 надійшла позовна заява Фізичної особи підприємця Суховерхова Юрія Анатолійовича до Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради про стягнення 146198,95 грн заборгованості з оплати виконаних проектних робіт згідно з договором №13 на розробку проектної документації на об`єкт: "Капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїзних доріг житлового будинку за адресою вул. Ціолковського № 4 у місті Полтава" від 27.03.2020 року. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати переданої за актом здачі-приймання виконаних робіт проектної документації. Позивач також заявив до відшкодування 2 481,00 грн витрат на сплату судового збору та 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Ухвалою господарського суду від 27.04.2021 року суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.07.2022 позов задоволено повністю. Стягнуто з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь Фізичної особи-підприємця Суховерхова Юрія Анатолійовича 146 198,95 грн основного боргу, 2481,00 грн відшкодування витрат з оплати судового збору, 3 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Рішення господарського суду обґрунтовано тим, що сума боргу обґрунтована доведеністю тих обставин, що роботи, які оформлені актом здачі-приймання виконаних робіт проектної документації та не оплачені відповідачем, фактично виконані позивачем під час дії договору підряду, а тому приймаючи до уваги, що акт здачі приймання виконаних робіт є документом, що фіксує обсяги та вартість робіт та є підставою для проведення розрахунків, в матеріалах справи відсутні докази вмотивованої відмови відповідача від сплати фактично виконаних позивачем робіт за вищевказаним актом, а отже відповідач не може бути звільнений від обов`язку оплати фактично виконаних та прийнятих робіт. Не погодившись з прийнятим рішенням відповідач, Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, разом із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження та клопотанням про відстрочення сплати судового збору, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Рішення Господарського суду Полтавської області від 21.07.2022 у справі №917/390/22 скасувати, в задоволенні позову відмовити. Стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати. В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що розглядаючи справу, суд першої інстанції невірно встановив обставини справи, не надав належну оцінку доказам, які були подані сторонами, поза увагою суду залишились доводи відповідача, які були формально досліджені та відхилені судом без належної оцінки та обґрунтування. Скаржник зазначає, що позивач надав до суду завірені копії документів (акт здачі приймання проектних, вишукувальних та додаткових робіт від 06.07.2021 №13, які ним та попереднім керівником відповідача Сінельніком С.В. підписані 06.07.2021 та якого було звільнено із займаної посади у липні 2021 року. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що у нього відсутні оригінали акту, на які позивач посилався у позові та відсутня проектно кошторисна документація, за яку позивач вимагає сплатити кошти. Відповідач також вказував у відзиві, що не визнає як факт виконання робіт позивачем, так і факт складання документів, оскільки вони відсутні в управління, зазначений факт встановлений за результатами проведеної інвентаризації у 2021 році його працівниками. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача самої проектно кошторисної документації, звіту вишукувальних та додаткових робіт невірно застосував ст. 80-81 ГПК України, оскільки вони регулюють питання витребування нових доказів, а не оригіналів документів, зміст та справжність яких поставлені під сумнів стороною у справі. Скаржник вважає, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи у загальному порядку, не надав можливості відповідачу повністю реалізувати своє право на захист, у тому числі викликати у судове засідання та отримати пояснення колишнього головного бухгалтера установи Ю.Рижій, що була відповідальною особою за відображення в бухгалтерському обліку фінансово господарських операцій, яка неодноразово повідомляла та письмово засвідчувала факт відсутності в Управління проектно-кошторисної документації та у наслідок чого останні не відображені у бухгалтерському обліку. Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2022 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Чернота Л.Ф. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.09.2022 у даній справі апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради залишно без руху та зобов`язано апелянта усунути впродовж 10-ти днів з моменту отримання ціє ухвали, встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати до САГС докази сплати судового збору у розмірі 3721,50 грн. у встановленому порядку за встановленими реквізитами. У встановлений судом строк на адресу Східного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій останній надав платіжне доручення №224 від 04.10.2022 про сплату судового збору у розмірі 3721,50 грн. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 поновлено Управлінню житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради процесуальний строк на оскарження на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.07.2022 у справі №917/390/22. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.07.2022 у справі № 917/390/22. Розгляд апеляційної скарги Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.07.2022 у справі № 917/390/22 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено строк позивачу до 04.11.2022 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншим сторонам у справі. У строк встановлений судом, а саме 28.10.2022 через Електронний суд від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому останній просить рішення Господарського суду Полтавської області від 21.07.2022 року справі № 917/390/22 залишити без змін, апеляційну скаргу Управління ЖКГ ВК Полтавської міської ради без задоволення. Стягнути з Управління ЖКГ ВК Полтавської міської ради на користь ФОП Суховерхов Ю.А.. додаткові судові витрати на правничу допомогу в сумі 2500,00 гривень. У відзиві позивач зазначає, що посилання відповідача на визнання/невизнання факту виконання робіт позивачем не заслуговують на увагу, оскільки ще в грудні 2021 року, а саме позивачем направлено на адресу відповідача вимогу про оплату виконаної роботи по договору № 13 від 27.03.2020 року і тому відповідач будучи обізнаним про наявність заборгованості вважаючи її, на його думку, безпідставною не виконаною, мав всі можливості як мінімум направити додаткову угоду про розірвання договору № 13 від 27.03.2020 року. Але жодних дій щодо припинення, на думку відповідача не виконаного договору, не здійснено, в тому числі не реалізував своє процесуальне право щодо заявлення клопотання щодо проведення експертизи маючи сумніви щодо автентичності підпису та печатки на акті виконаних робіт. Спрощений процес розгляду справи не позбавляє відповідача такого права. Відповідач в апеляційній скарзі зазначає про відмову в задоволенні клопотання про витребування саме проектно-кошторисної документації, яка, на думку відповідача, є підставою для розрахунків за договором. Дане твердження спростовується п. 2.3. Договору, згідно якого за розробку проектної документації «Замовник» - відповідач перераховує кошти «Підряднику» - позивачу на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт та рахунків, а не на підставі проектно-кошторисної документації. Відповідно ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції, зокрема, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Розглянувши апеляційну скаргу та матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне. Між Фізичною особою-підприємцем Суховерховим Юрієм Анатолійовичем (далі - позивач, підрядник) та Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (далі - відповідач, замовник) укладений договір №13 від 27.03.2020 на розробку проектної документації на об`єкт: "Капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїзних доріг житлового будинку за адресою вул. Ціолковського №4 у місті Полтава" (далі - договір) (а. с. 8-13). В подальшому, додатковою угодою №1 від 24.12.2020 та додатковою угодою №2 від 13.09.2021 сторонами були внесені зміни та доповнення до договору (а. с. 17,18, 23, 24). Відповідно до п. 1.1 договору відповідач, як замовник, доручає, а підрядник зобов`язується відповідно до діючих державно-будівельних норм та державних стандартів України, законодавчих та нормативно-правових актів розробити проектну документацію на об`єкт: "Капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїзних доріг житлового будинку за адресою вул. Ціолковського № 4 у місті Полтава", відповідно до вимог чинного законодавства. Згідно з п. 2.1. договору загальна ціна договору згідно зведеного кошторису та договірної ціни складає: 94 197,89 грн, у тому числі ЄП 5%: 4 709,89 грн. У п. 2.2 договору вказано, що договірна ціна може бути уточнена. Згідно з 2.3. договору за розробку проектної документації замовник перерахує кошти підряднику на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації, рахунку (-ів). Згідно з п. 2.4. договору розрахунки проводяться у безготівковій формі із застосування платіжного доручення. Згідно з п. 2.7. договору вартість проектних робіт уточняється виходячи з вартості будівництва за підсумком глав 1-9, графа 4 зведеного кошторисного розрахунку в складі проектної документації, яка є предметом цього договору та такі зміни оформлюються Додатковою угодою, в такому випадку коефіцієнт договірної ціни не може бути змінений в сторону збільшення/зменшення та проводиться у відповідність до коефіцієнта договірної ціни передбачені цим договором. Згідно з п. 2.9. договору замовник сплачує підрядникові за виконані роботи по мірі фінансування з бюджету. Бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, що передбачається згідно з ч. 1. ст. 23 Бюджетного кодексу України. Після фактичного затвердження кошторису чи внесення змін до нього суму бюджетних зобов`язань за Договором може бути скориговано. Зобов`язання Замовника, за цим Договором виникають у разі наявності та виключно в межах затверджених бюджетних, призначень, виділених бюджетних асигнувань та фактично отриманих бюджетних коштів, а оплата здійснюється в межах виділених бюджетних асигнувань та фактичного надходження бюджетних коштів. Згідно з п. 4.1 договору по завершенню робіт з розробки проектної документації підрядник передає замовнику проектну документацію та акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної продукції, рахунок. Згідно з п. 4.2 договору проектна документація видається замовнику у чотирьох паперових примірниках. Згідно з п. 4.3 договору роботи (їх етапи) вважаються виконаними підрядником та прийнятими замовником з моменту підписання замовником відповідного акту здачі-приймання робіт. По кожному етапу робіт складається відповідний акт приймання виконаних робіт. В п. 4.4 договору вказано, що замовник на протязі 10-ти днів з дня отримання проектної документації, при відсутності зауважень зі сторони замовника, повинен підписати акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації та здійснити оплату за виконані роботи. Згідно з п. 5.2 договору строк закінчення робіт 30.12.2020. В п.5.3 договору вказано, що термін закінчення робіт може бути перенесений за згодою сторін. Згідно з п. 12.1 договору строк дії договору по 30.12.2020, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов`язань. Додатковою угодою № 1 від 24.12.2020 сторони внесли зміни у п. 2.1. п. 5.2., п. 12.1 договору, визначили договірну вартість робіт у сумі 146 198,95 грн, у тому числі ЄП 5%: 7309,95 грн. Сума фінансування у 2020 році 0,00 грн, сума фінансування у 2021 році 146198,95 грн; встановили термін закінчення робіт 08.10.2021; продовжили строк дії договору до 08.10.2021, а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов`язань; а також виклали у новій редакції додатки № 1, № 2, №3 та № 4 до договору (а.с.17-22). Також позивач та відповідач підписали кошторис № 2 (форма № 2-П) на проекті роботи загальною вартістю 146 198,95 грн. (а.с.20). Додатковою угодою № 2 від 13.09.2021 сторони внесли зміни в п. 5.2., п. 12.1 договору, зокрема, узгодили строк закінчення робіт 31.12.2021 та строк дії договору до 31.12.2021; а також виклали у новій редакції додаток Календарний графік виконання робіт (а.с.23). Остаточно сторони підписали кошторис №2 (форма №2-П) на проектні роботи загальною вартістю 146 198,95 грн (а. с. 27). В підтвердження факту виконання робіт та прийняття їх відповідачем, позивач надав до господарського суду двостороннє підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт № 13 від 06.07.2021, в якому вказано, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником. Сторони претензій одна до одної не мають. Загальна вартість складає 146 198,95 грн, у тому числі ЄП 5%: 7 309,95 грн. Отримано авансовий платіж - 0 (а. с. 26). 23.12.2021 року позивач направив відповідачу за супровідним листом № 167-4 вимогу про оплату виконаної роботи, до якої додав копію договору № 13 від 27.03.2020, копію акту здачі-приймання виконаних робіт № 13 від 06.07.2021 та примірник рахунку - фактури №13. Це підтверджується описом вкладення у лист-експрес від 23.12.2021 (а. с. 28, 29). Оскільки, вищезазначені вимоги позивача залишились без задоволення, позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості у 146198,95грн у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. За своєю правовою природою договір №13 від 27.03.2020 на розробку проектної документації на об`єкт: "Капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїзних доріг житлового будинку за адресою вул. Ціолковського №4 у місті Полтава" є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт. Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Згідно ч. 4 ст.837 ЦК України до окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів. Так, параграф 4 глави 61 ЦК України передбачає підряд на проекті та пошукові роботи. В ч. 1 ст. 887 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. Згідно з ч. 2 ст. 887 ЦК до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом. В п. 3 ч. 1 ст. 890 ЦК України вказано, що підрядник зобов`язаний, зокрема, передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт. Згідно зі ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплати виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Стаття 193 Господарського кодексу встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Згідно з ч. 6 ст. 882 ЦК України замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою. У договорі сторони погодили такі умови прийняття та оплати робіт: - п. 4.1 - по завершенню робіт з розробки проектної документації підрядник передає замовнику проектну документацію та акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної продукції, рахунок; - п.4.2 - проектна документація видається замовнику у чотирьох паперових примірниках; - п. 4.3 - роботи (їх етапи) вважаються виконаними підрядником та прийнятими замовником з моменту підписання замовником відповідного акту здачі-приймання робіт. По кожному етапу робіт складається відповідний акт приймання виконаних робіт; - п. 4.4 - замовник на протязі 10 днів з дня отримання проектної документації, при відсутності зауважень зі сторони замовника, повинен підписати акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації та здійснити оплату за виконані роботи. Господарський суд вірно вказав на те, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від оплати прийнятих замовником робіт. Позивач надав суду акт № 13 від 06.07.2021 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 13 від 27.03.2020, у належній чином посвідченій копії ( а.с. 26), в якому вказано наступне: - найменування об`єкта будівництва, етапи виконання робіт - "Капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїзних доріг житлового будинку за адресою вул. Ціолковського №4 у місті Полтава" ; - підрядник: Фізична особа - підприємець Суховерхов Юрій Анатолійович; - замовник: Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради в особі начальника управління Сінельніка Сергія Володимировича; - цей акт складено про те, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником; - сторони претензій одна до одної не мають; - загальна вартість складає 146 198,95 грн; - отримано авансовий платіж 0; - належить до сплати 146 198,95 грн. У цьому акті вказано, що він підписаний замовником начальником УЖКГ ВК ПМР Сінельником С. В. Підпис посвідчений гербовою печаткою Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради. Акт також підписаний підрядником, Фізичною особою-підприємцем Суховерховим Юрієм Анатолійовичем, посвідчений печаткою останнього. З огляду на заперечення відповідача, викладені у відзиві, суд першої інстанції ухвалою від 18.05.2022 зобов`язав позивача надати оригінал акту №13 від 06.07.2021 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 13 від 27.03.2020 на розробку проектної документації на об`єкт: "Капітальний ремонт внутрішньоквартальних проїзних доріг житлового будинку за адресою вул. Ціолковського № 4 у місті Полтава". З листом б/н б/д (вхід. № 3781 від 14.06.2022) позивач надав господарському суду оригінал вказаного акту № 13 від 06.07.2021 (а. с. 89, 90). Суд першої інстанції дослідив оригінал акту № 13 від 06.07.2021 та встановив, що подана до матеріалів справи копія акту повністю відповідає його оригіналу. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 06.07.2021, на дату складання акту № 13 здачі-приймання виконаних робіт, керівником Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради вказаний Сінельнік Сергій Володимирович. Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням господарського суду, що той факт, що на дату подачі позову змінився керівник відповідача, не впливає на чинність документів, підписаних попереднім керівником. Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання скаржника в апеляційній скарзі на звільнення попереднього керівника після дати підписання актів здачі - приймання виконаних робіт, оскільки останнім не надано доказів щодо звільнення керівника управління Сінельника С.В. саме після підписання відповідних документів та доказів того, що відповідний керівник не мав права підпису. Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Відповідач не надав господарському суду доказів того, що замовник заявляв підряднику про наявні відступи від умов договору або про недоліки робіт. Натомість, у акті № 13 від 06.07.2021 замовник підтвердив, що виконані позивачем роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником; сторони претензій одна до одної не мають; належить до сплати 146 198,95 грн. Замовник - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради - підписав акт № 13 від 06.07.2021 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 13 від 27.03.2020 без зауважень та посвідчив його гербовою печаткою. Отже, замовник прийняв роботи без зауважень. Відповідач також не надав суду першої інстанції належних доказів, зокрема вирок у кримінальній справі, в підтвердження того, що посадова особа замовника - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради - внесла до акту № 13 від 06.07.2021 завідомо неправдиві дані, чи доказів, що вказаний акт є сфальсифікованим. Отже, той факт, що замовник прийняв роботи та не заявив жодних зауважень під час розгляду справи, відповідач в установленому порядку не спростував. Таким чином, згідно з положеннями ч.1 ст. 853 ЦК України замовник втрачає право у подальшому посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Також відповідач заперечував позовні вимоги з тих підстав, що позивач не надав акти виконаних робіт по кожному з етапів виконання цих робіт. В п. 4.3. договору вказано, що роботи (їх етапи) вважаються виконаними підрядником та прийнятими замовником з моменту підписання замовником відповідного акту здачі-приймання робіт. По кожному етапу робіт складається відповідний акт приймання виконаних робіт. Згідно з п. 4.4. договору замовник на протязі 10 днів з дня отримання проектної документації, при відсутності зауважень зі сторони замовника, повинен підписати акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації та здійснити оплату за виконані роботи. Згідно зі т. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погодженні строк або, за згодою замовника, - достроково. Отже, за умовами договору та ст. 854 ЦК України не складення сторонами проміжних актів виконання окремих етапів робіт не звільняє замовника від оплати за кінцевим актом здачі-приймання робіт. Суд першої інстанції також зазначив, що відповідач у відзиві прохав врахувати постанову Верховного Суду від 22.05.2018 року у справі №910/12258/17 з висновком, що акт приймання-передачі є лише одним із доказів, що підтверджує належне виконання особою свого зобов`язання та не має ознак правочину. Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що постанова Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №910/12258/17 стосується визнання недійсним договору, що не схоже з предметом спору у цій справі. Згідно з ч.2 ст.853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Згідно з ч. 3 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. Відповідач не надав господарському суду доказів направлення позивачу повідомлення про недоліки робіт після їх прийняття. Згідно із статтею 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Відповідач не надав суду першої інстанції і доказів звернення до позивача з вимогою виправити недоліки на підставі ст. 852 ЦК України. В ч. 1 та ч. 2 ст. 849 ЦК України вказано, що замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. В підп. 3.4.1 п. 3.4 договору вказано, що замовник має право відмовитися від прийняття закінчених робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість їх використання відповідно до мети, зазначеної у проектній документації та цьому договорі, і не можуть бути усуненні підрядником, замовником або третьою особою. Відповідач не надав господарському суду доказів відмови від договору у порядку ч. 2 ст. 849 ЦК України, в зв`язку з невиконанням роботи позивачем чи на підставі підп. 3.4.1 п. 3.4 Договору. Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що в управлінні не була знайдена проектно-кошторисна документація за Договором. Згідно з п. 4.2 договору проектна документація видається замовнику у чотирьох паперових примірниках. В п. 4.4. договору вказано, що замовник на протязі 10 днів з дня отримання проектної документації, при відсутності зауважень зі сторони замовника, повинен підписати акт здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації та здійснити оплату за виконані роботи. Замовник - Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради - підписав акт № 13 від 06.07.2021 здачі-приймання виконаних проектних, вишукувальних та додаткових робіт за договором № 13 від 27.03.2020, та зазначив у ньому, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником. Жодних зауважень щодо недостатності поданої документації замовник у акті не відобразив. В п. 10.3 договору вказано, що підрядник погоджується з тим, що замовник має право без згоди підрядника розпоряджатися, передавати, тощо, проектну документацію, у тому числі для проведення коригування іншим організаціям чи будь-яким іншим способом відчужувати або змінювати отриману ним документацію, та використовувати окремі проектні рішення, втілені у документації. Таким чином, після прийняття документації відповідач міг вільно розпоряджатися нею. Пунктом 4.3. визначено, що роботи вважаються виконаними Підрядником та прийнятими Замовником з моменту підписання Замовником відповідного акту здачі-приймання виконаних робіт з розробки проектної документації. Дане положення має тотожне відображення і у розділі, який регламентує порядок розрахунків, а саме в п. 2.3. Договору, де зазначено, що за розробку проектної документації «Замовник» - Відповідач перераховує кошти «Підряднику» - Позивачу на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт. Якихось додаткових актів, листів, тощо щодо передачі виконаних робіт - проектної документації Договором не передбачено. Натомість пп. 3.4. та 4.4. договору передбачено право Замовника в разі виявлення зауважень, недоліків не підписувати акт здачі-приймання виконаних робіт. Отже, підписаний акт здачі-приймання виконаних робіт свідчить про належне та в повному обсязі виконання зобов`язання за договором «Підрядника». Скаржник зазначає про відмову в задоволенні клопотання про витребування саме проектно-кошторисної документації, яка, на думку останнього, є підставою для розрахунків за договором. Дане твердження апелянта не приймається до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки спростовується п. 2.3. Договору згідно якого за розробку проектної документації «Замовник» - відповідач перераховує кошти «Підряднику» - позивачу на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт та рахунків, а не на підставі проектно-кошторисної документації. Стаття 855 ЦК України регулює розрахунки між сторонами у разі випадкового знищення предмета договору підряду або неможливості закінчення роботи. У цій статті вказано, якщо предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений або закінчення роботи стало неможливим без вини сторін, підрядник не має права вимагати плати за роботу. Підрядник має право на плату, якщо знищення предмета договору підряду або неможливість закінчення роботи сталися через недоліки матеріалу, переданого замовником, чи внаслідок його вказівок про спосіб виконання роботи або якщо таке знищення чи неможливість закінчення роботи сталися після пропущення замовником строку прийняття виконаної роботи. Відповідач не довів належними доказами те, що предмет договору підряду до здачі його замовникові був випадково знищений. Натомість у акті № 13 від 06.07.2021 відповідач підтвердив, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником. Посилання відповідача на те, що у нього відсутня проектно-кошторисна документація, після підписання керівником відповідача акту про прийняття виконаних робіт, не є підставою для непроведення розрахунку за прийняту роботу. Відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з проханням надати примірник документації в зв`язку з її втратою чи відсутністю з інших причин. Відповідач у відзиві також посилався на те, що акт датований 06.07.2021, тобто на цю дату повинні були бути виконані всі роботи, проте надалі сторони уклали додаткову угоду № 2 від 13.09.2021, що ставить під сумнів факт виконання робіт у дату акту. Проте, ці твердження не є обґрунтованим, оскільки договором не заборонено дострокове виконання робіт. Наданий відповідачем наказ від 27.12.2021 про проведення інвентаризації є внутрішнім документом відповідача. Цей наказ не змінює умов договору і не відміняє підписаного відповідачем акту № 13 від 06.07.2021, за яким він прийняв роботи. Крім того, відповідач не надав господарському суду акт за результатами вказаної інвентаризації. Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 01.03.2018 у справі № 910/2280/17, лише у разі встановлення наявності порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу позивача та відповідності обраного останнім способу захисту такому порушенню або оспоренню суд може прийняти рішення про задоволення позову. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, або компенсація витрати, що виникли у зв`язку з порушенням прав, чи в інший спосіб нівелює негативні наслідки такого порушення. Разом з тим, не підтверджені документально посилання відповідача про відсутність порушень прав позивача з боку працівників Управління. До матеріалів справи надано оригінал акту № 13 від 06.07.2021, яким повноважний працівник Управління його керівник підтвердив належне виконання позивачем робіт та належну до сплати за роботи суму, проте розрахунок за виконані роботи відповідач не провів, чим порушив права позивача. Отже, відповідач не довів належними доказами свої заперечення, не спростував факту підписання відповідачем акту № 13 від 06.07.2021, за яким він прийняв роботи. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у скаржника оригіналів актів та проектно-кошторисної документації свідчить про неналежну організацію роботи Управління та виконання відповідними посадовими особами своїх функціональних обов`язків. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідачем з 21.12.2021 року ( дата акту ревізії, в якому зафіксовано ці договори) не вжито жодних дій щодо відновлення, отримання дублікатів необхідних документів або щодо спростування ( розірвання договору, проведення експертизи, тощо) наявних у позивача документів. З огляду на вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 146198,95 грн основного боргу за виконані роботи є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції. Також, колегією суддів перевірено та встановлено, що господарський суд правомірно задовольнив вимогу позивача щодо стягнення судових витрати, а саме 2481,00 грн судового збору та 3500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Стосовно доводів скаржника, що суд необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про розгляд справи у загальному порядку та клопотання про витребування доказів, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.05.2022 року від відповідача до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив, зокрема, вирішити питання щодо подальшого розгляду справи за правилами загального позовного провадження, відповідно до ч. 4 ст. 250 ГПК України, а також просив витребувати у позивача оригінали документів, у зв`язку з виникненням сумніву щодо справжності та достовірності поданих до позовної заяви документів (оскільки всі додані до позову документи, крім самого договору, у відповідача відсутні). Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 18.05.2022 року у цій справі судом відмовлено в задоволенні клопотань відповідача про перехід до загального позовного провадження та про витребування оригіналів документів, що підтверджують факт складання проектно - кошторисної документації за договором та проведення вишукувальних робіт у повному обсязі разом із доказами про вручення такої документації відповідачу (з відповідними вхідними штампами або підписами уповноважених посадових осіб) станом на 06.07.2021 року, або оригіналів документів, що підтверджують факт складання згідно закону проектно - кошторисної документації за договором. Клопотання відповідача про витребування у позивача доказів, а саме оригіналів документів, які подані до позовної заяви, було задоволено судом першої інстанції. 19.07.2022 року до господарського суду від відповідача надійшло повторне клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадженння. Щодо відмови господарського суду у задоволенні клопотання про розгляд справи у загальному порядку, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі. Частиною 1 ст. 247 ГПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України зазначено, що малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто, справи, у яких ціна позову не перевищує 248 100,00 грн. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 247 ГПК України) . За змістом ч. 2 - ч. 4 ст.250 ГПК України у випадку, передбаченому ч. 2 ст.247 цього Кодексу, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження, якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі. При цьому, відповідно до ч. 7 ст.250 Господарського процесуального кодексу України, частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до цього Кодексу справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження. Тобто, можливість подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та перехід до розгляду справу за правилами загального позовного провадження, передбачено лише для справ, які визначені у ч. 2 ст. 247 ГПК України. Враховуючи, що позивачем заявлено вимоги про стягнення 146198 грн 95 коп., господарський суд дійшов правомірного висновку, що справа згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України є малозначною в силу закону, тобто такою, де сума вимог не перевищує 248 100 грн 00 коп. З огляду на викладене доводи скаржника у цій частині визнаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими та безпідставними. Порушень судом першої інстанції норм процесуального права в розумінні частини третьої ст. 277 ГПК України, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення, колегією суддів під час перегляду справи не встановлено. Щодо відмови господарського суду у задоволенні клопотання відповідача про витребування у позивача оригіналів документів, у зв`язку з виникненням сумніву щодо справжності та достовірності поданих до позовної заяви документів, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до приписів ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. За приписами ч. 4, 5, 6 ст. 91 ГПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Дослідивши матеріали справи та надане відповідачем клопотання, господарський суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про витребування оригіналів документів, які подані до позовної заяви є обґрунтованим та підлягає задоволенню з метою всебічного та повного встановлення всіх обставин справи. Також, в прохальній частині відзиву відповідач просив, відповідно до приписів ст. 81 ГПК України, витребувати у позивача оригінали документів, що підтверджують факт складання проектно - кошторисної документації за договором та проведення вишукувальних робіт у повному обсязі разом із доказами про вручення такої документації відповідачу (з відповідними вхідними штампами або підписами уповноважених посадових осіб) станом на 06.07.2021 року, або оригінали документів, що підтверджують факт складання згідно закону проектно - кошторисної документації за договором, які є в наявності у позивача. Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази. Вказані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України, згідно з положеннями якої судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Стаття 81 ГПК України встановлює, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Колегія суддів погоджується з твердженням господарського суду, що відповідачем у клопотанні не вказано, який саме доказ витребовується, не конкретизовано назву цього доказу (зокрема, назву звіту, звітності, тощо), лише зазначено - оригінали документів, що підтверджують факт складання проектно - кошторисної документації за договором та проведення вишукувальних робіт у повному обсязі разом із доказами про вручення такої документації відповідачу (з відповідними вхідними штампами або підписами уповноважених посадових осіб) станом на 06.07.2021 року, або оригінали документів, що підтверджують факт складання згідно закону проектно - кошторисної документації за договором. Тобто, відповідач мав зазначити назву конкретного письмового доказу, який належить витребувати. Проте, цієї назви відповідач не вказав. Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що до клопотання про витребування доказів відповідачем не надано суду першої інстанції, жодних доказів на підтвердження того, що ним було вжито будь-які заходи для отримання витребуваних доказів самостійно та не наведено причин неможливості отримати ці докази самостійно, як це передбачено ст. 81 ГПК України. Підсумовуючи вищевикладене, звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення. Щодо відшкодування витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Розглянувши вимоги адвоката, які викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо стягнення з відповідача, Управління житлово - комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на користь позивача, ФОП Суховерхова Юрія Анатолійовича витрат на професійну правничу допомогу з підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 2500 грн., колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. В обґрунтування судових витрат за надані адвокатом послуги, до відзиву на апеляційну скаргу додані документи, що підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу з підготовки та складання відзиву на апеляційну скаргу у розмірі 2500 грн., а саме копію додаткової угоди №1 від 21.09.2022 року до договору №13/ц про надання правової допомоги; акт наданих послуг від 28.10.2022 року №13/ц-а; квитанцію про сплату гонорару №18-ц від 28.10.2022 року; Ордер ВІ № 1110073 від 21.09.2022 року. Враховуючи, що сума витрат на послуги адвоката є співмірною з ціною позову та наданими адвокатом послугами, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у відповідному розмірі. Надаючи оцінку доказам у справі та аргументам учасників справи, суд виходить з положень ст.ст.13, 73-86 ГПК України. Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до п.3 ч.4 ст.238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Отже, заявлені позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідають умовам і способам захисту порушеного права та законного інтересу, передбачених чинним законодавством України, у зв`язку з чим, судом першої інстанції задоволені правомірно. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновок місцевого господарського суду, рішення господарського суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Розподіл судових витрат здійснюється відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.07.2022 у справі № 917/390/22 залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Полтавської області від 21.07.2022 року у справі №917/390/22 залишити без змін. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Полтавської міської ради (36020, м. Полтава, вул. Стрітенська, буд. 19, ідентифікаційний код 03365854) на користь Фізичної особи-підприємця Суховерхова Юрія Анатолійовича ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 2 500,00 грн. Доручити Господарського суду Полтавської області видати відповідний наказ. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, відповідно до вимог ст. 287 ГПК України. Повний текст постанови складено 19.12.2022. Головуючий суддя О.О. Радіонова Суддя І.В. Зубченко Суддя Л.Ф. Чернота