Постанова Одеський апеляційний суд № 521/21309/20

Номер провадження: 22-ц/813/3205/22 Справа № 521/21309/20 Головуючий у першій інстанції Мазун І. А. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20.12.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Колеснікова Г.Я., Сєвєрової Є.С., за участю секретаря - Поворозко І.Ю., переглянувши справу №521/21309/20 за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 11 травня 2011 року у складі судді Мазун І.А., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 17 грудня 2020 року до суду з вищеназваним позовом, просила розірвати договір від 26 вересня 2020 року №6/9 на виготовлення предметів меблі та інтер`єру, укладеного з відповідачем ФОП ОСОБА_2 ; стягнути з ФОП ОСОБА_2 на її користь сплачений аванс з урахуванням пені в сумі 14998,40 грн. (а.с.1-11). Ухвалою судді Малиновського районного суду м. Одеси від 11 січня 2021 року (описку виправлено ухвалою від 11 січня 2021 року) відкрито провадження у справі (а.с.43, 44). ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.53,54). Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 11 травня 2021 року провадження у справі закрито на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України. Висновок суду мотивовано тим, що заявлені позовні вимоги є особистими немайновими правами, які виникли між позивачем та відповідачем та випливають із захисту прав споживача, тому не успадковуються, а отже не виникає правонаступництва в даній справі (а.с.38-39). Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу суду про закриття провадження у справі. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає у помилковості висновку суду про те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Спірні правовідносини виникли з договору від 26 вересня 2020 року №6/9 на виготовлення предметів меблі та інтер`єру, відповідно до змісту якого відповідач ФОП ОСОБА_2 взяв на себе зобов`язання виготовити за завданням позивача предмети меблі та інтер`єру. З метою виконання відповідачем цих зобов`язань позивач передала аванс у розмірі 50% вартості замовлення, а саме 14140,00 грн. Проте відповідач ФОП ОСОБА_2 до виконання замовлення не приступив, взяте на себе зобов`язання за договором від 26 вересня 2020 року №6/9 не виконав, аванс не повернув. Фактично спірний договір є договором підряду. Спірний договір, як і спірні правовідносини, не стосувалися особистих немайнових прав його сторін. Щодо правонаступництва, то фізична особа -підприємець відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном як фізична особа. Чинне законодавство та висновки Верховного Суду допускають можливість заміни фізичної особи-підприємця на його правонаступника фізичну особу. Правонаступник підлягає залученню до участі в справ в порядку частини 1 статті 55 ЦПК України. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зміну ухвали суду з огляду на наступне. ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про розірвання договору №6/9 від 26 вересня 2020 року, стягнення грошових коштів 17 грудня 2020 року. Відповідачем за вимогами позивач ОСОБА_3 зазначила фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 . Фізична особа ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено витребуваним судом актовим записом про смерть №9816 від 3 жовтня 2020 року (а.с.54). Отже, на момент звернення ОСОБА_3 до суду з позовом ОСОБА_2 був померлою особою, тобто смерть фізичної особи ОСОБА_2 настала до звернення ОСОБА_3 до суду з вимогами до ОСОБА_2 як фізичної особи-підприємця. Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до положень пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Із аналізу пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України слідує, що правонаступників у справу можна залучити тільки у тому випадку, коли смерть особи настала після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі. Цивільна правоздатність фізичної особи визначена статтею 25 ЦК України. Даною нормою матеріального права передбачено, що здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи; цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження; цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. Цивільна процесуальна правоздатність визначена статтею 46 ЦПК України, якою передбачено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи мають усі фізичні і юридичні особи. Цивільна процесуальна дієздатність визначена статтею 47 ЦПК України, якою передбачено, зокрема, здатність особисто здійснювати цивільні права та виконувати свої обов`язки в суді мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Системний аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що на момент звернення до суду з позовом відповідач у справі повинен мати цивільну процесуальну правосуб`єктність; що подання позову до померлої особи цивільним процесуальним законодавством не передбачено; що на момент звернення до суду з позовом відповідач у справі має бути живим, в іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України (не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства). Норма статті 255 ЦПК України є імперативною, тобто, за наявності підстав, зокрема, визначених пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, вчинених судом та учасниками процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі. Отже, якщо позов пред`явлено до померлої особи, то відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, оскільки така справа (справа до померлої особи) не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Якщо правонаступництво допускається, то правонаступники підлягають залученню до участі в справі за правилами статті 55 ЦПК України лише у випадку, коли смерть особи настала після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження. Таким чином, встановивши, що позов пред`явлено до померлої особи, суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України, закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України у такому випадку є неправильним. Оскаржувана ухвала про закриття провадження у справі підлягає зміні в частині підстав закриття провадження у справі з пункт 7 частини 1 статті 255 ЦПК України на пункт 1 частини 1 статті 255 ЦПК України. При цьому апеляційний суд висновків щодо правонаступництва прав та обов`язків ФОП ОСОБА_2 не робить, оскільки дані обставини підлягатимуть з`ясуванню у разі звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до спадкоємців в порядку спадкового законодавства. Справа призначалась до розгляду на 10 березня 2022 року, 1 грудня 2022 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада»; учасники справи повідомлені завчасно, підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено. Відповідно до положень частин 4, 5 статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення; датою ухвалення рішення за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 1 грудня 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 11 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору, стягнення грошових коштів - змінити в частині підстав закриття провадження у справі з пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України на пункт 1 частини 1 статті 255 ЦПК України. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 20 грудня 2022 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Г.Я.Колесніков Є.С.Сєвєрова