Постанова Чернігівський апеляційний суд № 733/556/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 20 грудня 2022 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 733/556/22 Головуючий у першій інстанції - Овчарик В.М. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1190/22 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Шарапової О.Л., суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А., секретар: Приліпко В.В. Сторони: позивач: ОСОБА_1 , відповідач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова». Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 . Оскаржується рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2022 року, В С Т А Н О В И В: У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до СТОВ «Дружба-Нова», в якому просив стягнути з останнього безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою в період з 01.01.2021 по 10.04.2022 у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки землі за кожен календарний рік, що в грошовому еквіваленті складає 8828,59 грн, вирішити питання судових витрат. Позовні вимоги мотивовані тим, що він є власником земельної ділянки площею 3,59 га, кадастровий номер 741278200:02:000:0130. Починаючи з 2016 року вказаною земельною ділянкою без укладання договору оренди фактично користувалося СТОВ «Дружба-Нова», що встановлено рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09 серпня 2021 року. 11 квітня 2022 року на підставі вказаного вище рішення суду СТОВ «Дружба-Нова» повернуло йому земельну ділянку відповідно до акту приймання-передачі. При цьому з 2016 року по 2020 рік відповідач здійснив оплату за фактичне користування землею на у розмірі 7% від нормативної грошової оцінки землі за кожен календарний рік, однак за період користування землею з 01.01.2021 по 10.04.2022 оплата не була здійснена. Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове про задоволення позову, вирішити питання судових витрат. Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що оскаржуване рішення є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що обґрунтовуючи розрахунок суми відшкодування в розмірі 7% від нормативно грошової оцінки землі, він не посилався на умови неукладеного договору оренди, натомість аргументував свій розрахунок, виходячи з розміру плати, яку відповідач добровільно здійснював за фактичне позадоговірне користування землею в період з 2016 по 2020 роки. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на те, що розмір безпідставно збережених котів за користування землею може бути встановлений з розумним ступенем достовірності в розмірі 7% від нормативно грошової оцінки землі в межах граничних норм, передбачених Податковим кодексом України. Особа, яка подала апеляційну скаргу, з посиланням на приписи ст.18 Закону України «Про оцінку земель», зазначає, що розрахунок суми відшкодування за період 2021 та 2022 років може бути проведений на підставі нормативно грошової оцінки землі за 2021 рік. Особа, яка подала апеляційну скаргу, вважає акт приймання-передачі земельної ділянки належним доказом, що підтверджує в даному випадку факт припинення користування землею з боку відповідача і вказує на кінцеву дату для нарахування суми безпідставно збережених коштів відповідачем. СТОВ «Дружба-Нова» у своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,59 га, кадастровий номер 742178200:02:000:0130, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області (а.с.11). Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 09 серпня 2021 року усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_1 земельною ділянкою загальною площею 3,59 га, кадастровий номер 7421781200:02:000:0130, розташованої на території Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (колишньої Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), шляхом повернення ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки від СТОВ «Дружба-Нова» та скасовано державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер 7421781200:02:000:0130, площею 3,59 га, що розташована на території Парафіївської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області (колишньої Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області), цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, державна реєстрація права оренди якої була проведена державним реєстратором Реєстраційної служби Ічнянського районного управління юстиції Чернігівської області Хвіст В.М. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 28675787 від 11 березня 2016 року 12:45:55 (а.с. 17-20). Вказаним рішенням встановлено, що підпис у Договорі оренди землі від 02 січня 2015 року виконано не ОСОБА_2 , а іншою особою. Відповідно до акту прийому-передачі земельної ділянки від 11 квітня 2022 року СТОВ «Дружба-Нова» повернуло ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,59 га (а.с. 9). Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону. За змістом частин 1, 2 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними. Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої ст.1212 ЦК України. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за 2022 рік фактично позбавляє суд можливості перевірити розрахунок коштів, зазначених позивачем у позові; у матеріалах справи відсутній будь-який розрахунок суми коштів у розмірі 8828,59 грн, які просить стягнути позивач з відповідача, а суд позбавлений можливості самостійно розрахувати таку заборгованість. Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно з частиною другою ст.18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років. Відповідно до Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 25.11.21 року, кадастровий номер 7421781200:02:000:0130 , власником якої є ОСОБА_1 , нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 98492,02 грн. Зі змісту проекту договору оренди землі від 02.01.2015, який наявний в матеріалах справи та який не підписаний ОСОБА_1 , вбачається, що відповідач мав намір запропонувати орендодавцю плату за користування землею у розмірі 7% від грошової нормативної оцінки землі. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою в розмірі 8802 грн. 02 коп. за 2021 рік та за період з 01 січня по 11 квітня 2022 року ( 98492.02 грн.Х 7%= 6894.44 грн. 6894.44 грн. / 365 дн. Х 101 дн. = 1907.78 грн. 6894.44 грн.+ 1907.78 грн.= 8802.22 грн.). Позивачем понесені витрати на правову допомогу за розгляд справи судами першої та апеляційної інстанції на загальну суму 7000 грн.( а.с. 91-93, 98 зворот). Враховуючи ціну позову, категорію справи та тривалість її розгляду, апеляційний суд вваж є, що з відповідача на користь позивача у відшкодування витрат на правову допомогу слід стягнути 4000 грн. Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 03 листопада 2022 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою задовольнити частково. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба Нова» ( 17600 Чернігівська область, смт. Варва, вул. Комарова,59; код ЄДРПОУ 31333767) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою в розмірі 8802 грн. 22 коп. та 4000 грн. у відшкодування витрат на правову допомогу Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуюча: Судді: