Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/353/22

Справа № 127/353/22 Провадження № 33/801/999/2022 Категорія: 307 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ковальчук Л. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2022 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Войтко Ю. Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, встановив: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі двісті п`ятдесят п`ять гривень в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі чотириста п`ятдесят чотири гривні. Відповідно до обставин встановлених судовим рішенням, 18.12.2021 року о 07:40 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинив психологічне насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , погрожував нанести їй тілесні ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. Не погодившись з постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити йому пропущений строк на апеляційне оскарження, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, що скаржник не погоджується з протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 218765 від 18.12.2021, а також з постановою суду першої інстанції, оскільки свою вину він не визнає. Зауважує, що в постанові суду від 23.02.2022 зазначено, що його винуватість підтверджується даними протоколу та письмовими поясненнями, однак, на думку скаржника, працівниками патрульної поліції не було здобуто жодних доказів, що підтверджують вчинення ним такої форми домашнього насильства, як завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи, а також не встановлено чи викликали його дії будь-які наслідки. Сам лише факт наявності між ними конфліктної ситуації не може свідчити про вчинення ним насильства в розумінні вимог ст. 173-2 КУпАП та ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». В обґрунтування клопотання про поновлення йому пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2022 року, зазначив, що оскаржувана постанова не була вручена йому в день її проголошення чи складання повного тексту, що не дало можливості йому ознайомитися з аргументацією суду про притягнення його до адміністративної відповідальності. При цьому повний текст цієї постанови ним отримано лише 22.11.2022 після самостійного звернення з заявою до суду першої інстанції, що підтверджується відповідною розпискою про отримання. Крім того, зазначає, що наступного дня після винесення постанови від 23.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 24.02.2022, що стало ще однією причиною порушення встановленого законодавством десятиденного строку на апеляційне оскарження. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП в разі заявлення клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, останнє вирішується суддею апеляційного суду. При цьому слід взяти до уваги обставини, які об`єктивно вплинули чи могли вплинути на можливість оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення. Суд дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просить її задовольнити. Зазначив, що між подружжям виникла побутова сварка, про що зазначила сама ОСОБА_2 в своїх поясненнях, які надійшли адресу апеляційного суду від 19.12.2022, а тому це не є домашнім насильством, як зазначив суд першої інстанції, у матеріалах справи відсутні пояснення свідків та диск відеозапису, що підтверджує факт відсутності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 . Зазначив, що суд невірно трактував його пояснення. Він дійсно казав, що виник побутовий конфлікт між подружжям, про що він жалкує, проте не визнавав кваліфікацію його дій за ст. 173-2 КУпАП. Суддя усно повідомила, що його визнано винним і рішення буде надіслано йому засобами зв`язку. На наступний день почалася війна, рішення йому так і не вислали. Потерпіла ОСОБА_2 надала суду письмові пояснення з яких встановлено, що 18 грудня 2021 року між подружжям відбулась побутова сварка. Будь-якого насильства ОСОБА_1 відносно неї не вчиняв, психологічного тиску не здійснював. Просить скасувати постанову Вінницького міського суду від 23.02.2022. Положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. З аналізу ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Відповідно до вимог ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Згідно з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. За змістом ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності, а положеннями ст. 245 цього ж Кодексу визначено, що завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом. Окрім того, згідно ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд, в тому числі, перевіряє правильність складання протоколу інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, належно з`ясовує обставини справи. Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З аналізу ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у випадку вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень), погрози, образи чи переслідування, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Зокрема, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи; економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру. Домашнє насильство - це один з різновидів насильства. Воно відрізняється від інших проявів (на вулиці, під час військових дій, під час конфлікту, в колективах тощо) тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім`ї), які мають тісні стосунки - кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські та які пов`язані між собою. Таким чином, попередження та протидія домашньому насильству, а також надання допомоги постраждалим ускладняються саме тим, що це правопорушення стосується близьких людей. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство». Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися. Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій (потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, планів тощо) у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних взаємодіях та міжособистісних стосунках індивідів чи груп людей. Ступінь виразності конфліктного протистояння припускає виділення прихованих і відкритих конфліктів. Відкриті конфлікти характеризуються явно вираженим зіткненням опонентів: сварки, суперечки, зіткнення. Взаємодія регулюється нормами, що відповідають ситуації й статусу учасників конфлікту. Прикладом деструктивного конфлікту є сварка, коли кожна з конфліктуючих сторін висловлює свою негативну оцінку особистості опонента. Суд першої інстанції на зазначене вище увагу не звернув, не викликав потерпілу в судове засідання, не дав належну правову оцінку доказам у справі - письмовим поясненням, де потерпіла вказує на її сварку з ОСОБА_1 (а. с. 6), а тому безпідставно дійшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП скасуванню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Керуючись ст. ст. 283, 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 лютого 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, скасувати і провадження у справі закрити. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя апеляційного суду Ю. Б. Войтко