Ухвала КЦС ВС № 521/8287/21

Ухвала 14 грудня 2022 року м. Київ справа № 521/8287/21 провадження № 61-11867 ск 22 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , як представника ОСОБА_2 , на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 16 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_2 , особа, дії, рішення, бездіяльність, якої оскаржуються: державний виконавець Другого Суворовського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), стягувач: ОСОБА_3 , боржник: ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ:

1. У червні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною скаргою, у якій просив зупинити реалізацію майна в межах виконавчого провадження №49386849, а саме: автомобіля «SUZUKI» д.н. НОМЕР_1 , який описаний та арештований, переданий на зберігання представникам державного підприємства «СЕТАМ»; витребувати у Другого Суворовського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) матеріали виконавчого провадження № 49386849; витребувати у Департаменту праці та соціальної політики ОМР інформацію та відомості щодо надання допомоги у зв`язку з не сплатою аліментів ОСОБА_3 з 2015 року; визнати неправомірними та скасувати розрахунки заборгованості по аліментам Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби (м. Одеси) Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження №49386849, а саме: розрахунок заборгованості по аліментам від 23 травня 2018 року; розрахунок заборгованості по аліментам від 14 червня 2018 року; розрахунок заборгованості по аліментам від 26 лютого 2018 року; розрахунок заборгованості по аліментам від 05 липня 2017 року; розрахунок заборгованості по аліментам від 11 травня 2016 року; розрахунок заборгованості по аліментам від 11 січня 2019 року; розрахунок заборгованості по аліментам від 02 вересня 2018 року; розрахунок заборгованості по аліментам від 18 травня 2021 року; визнати неправомірними та скасувати розрахунок нарахування виконавчого збору Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження №49386849 від 26 травня 2021 року; визнати неправомірними та скасувати постанови Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження №49386849: про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 26 травня 2021 року; про визначення розміру додаткового авансування від 18 травня 2021 року; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами від 12 квітня 2019 року; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України 20 березня 2019 року; про опис та арешт майна (коштів) боржника від 18 травня 2021 року; визначити розмір заборгованості по аліментам - 48 900, 83 грн.

2. Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси від 16 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року, у задоволенні скарги відмовлено.

3. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 , як представник ОСОБА_2 , звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 16 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити.

4. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

5. Разом із касаційною скаргою ОСОБА_1 звернулася до суду із клопотанням про звільнення скаржника від сплати судового збору.

6. Обґрунтовуючи зазначене клопотання заявник посилається на частини першу та третю статті 136 ЦПК України, відповідно до яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати, а також на частину другу статті 8 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

7. Так частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

8. ОСОБА_1 вказує, що сума судового збору, яка має бути сплачена за подання касаційної скарги (496,20 грн) перевищує 5 відсотків розміру річного доходу ОСОБА_2 за попередній календарний рік, який склав 9 438,28 грн, що підтверджується відповідними доказами, а саме відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 21 листопада 2022 року № 1554-22-06101.

9. Враховуючи наведені заявником доводи, а також надані на підтвердження цих доводів докази Верховний Суд з урахуванням положень статті 136 ЦПК України, положень Закону України «Про судовий збір», а також того, що розмір судового збору, який скаржник має сплатити за подання касаційної скарги перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік, дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

10. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

11. Частиною першою статті 394 ЦПК України встановлено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

12. Також частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.

13. Обґрунтовуючи неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник вказує на те, що суди попередніх інстанцій розглянули справу формально та поверхнево, без належного дослідження доказів та матеріалів справи, а також застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року та від 11 жовтня 2019 року у справі № 910/22695/13, від 07 липня 2022 року у справі № 918/539/16.

14. Таким чином, наведені в касаційній скарзі доводи містять передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження у справі.

15. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статей 390 і 392 ЦПК України.

16. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 136, 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги задовольнити.

2. Звільнити ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

3. Відкрити касаційне провадження у справі за скаргою ОСОБА_2 , особа, дії, рішення, бездіяльність, якої оскаржуються: державний виконавець Другого Суворовського відділу держаної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), стягувач: ОСОБА_3 , боржник: ОСОБА_2 , за касаційною скаргою ОСОБА_1 , як представника ОСОБА_2 , на ухвалу Малиновського районного суду міста Одеси від 16 червня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року.

4. Витребувати з Малиновського районного суду міста Одеси матеріали цивільної справи № 521/8287/21.

5. Надіслати цю ухвалу скаржнику та учасникам справи, яким додатково надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

6. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді /підпис/ В. В. Пророк /підпис/ А. І. Грушицький /підпис/ Є. В. Петров