Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/11038/20-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 грудня 2022 року справа №200/11038/20-а м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду (головуючий суддя І інстанції - Арестова Л.В.), складену у повному обсязі 16 грудня 2021 року у м. Слов`янськ Донецької області, у справі № 200/11038/20-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В : 26 листопада 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 : - визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року; - стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року включно в сумі 84764,08 гривень із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року; - визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.05.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3834,02 гривні відповідно до абзацу 4 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078; - стягнення з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 3834, 02 гривні за період з 01.03.2018 по 02.05.2020 року включно у загальній сумі 98432, 88 гривні відповідно до абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку грошового забезпечення - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.05.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 3834,02 гривні відповідно до абзацу 4 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.05.2020 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078, та висновків суду в дані справі. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 р. у справі №200/11038/20-а задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 р. у справі №200/11038/20-а - змінено. Змінений абзац четвертий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 р. у справі №200/11038/20-а та викладено в наступній редакції: «Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 02.05.2020 року відповідно до абзацу 4 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078». Змінений абзац п`ятий резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 р. у справі №200/11038/20-а та викладений в наступній редакції: «Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.05.2020 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 та висновків суду в даній справі з урахування раніше виплачених сум». В решті рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 р. у справі №200/11038/20-а - залишено без змін. Вказане рішення набрало законної сили 06 липня 2021 року відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду. 24 листопада 2021 року позивач звернувся до суду з заявою про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання рішення суду. В обґрунтування зазначеної заяви позивач посилалась на те, що внаслідок неврахування відповідачем абзаців 4,6 пункту 5 Постанови №1078 позивачу не було виплачено фіксовану суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 02.05.2020 року. Вважає, що сума недоплати за період з 01.03.2018 року по 02.05.2020 року складає 105259,47грн. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року відмовлено у вищевказаній заяві. Не погодившись із вищевказаною ухвалою ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила її скасувати та задовольнити заяву. В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що єдиним визначеним законодавцем методом визначення чи належить позивачу фіксована індексація грошового забезпечення у березні 2018 року є визначення суми, яка належна позивачу до виплати із застосуванням базового місяця січень 2008 року за виключенням суми збільшення грошового забезпечення позивача в березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року. Вважає, що сума недоплати за період з 01.03.2018 року по 02.05.2020 року складає 105259,47 грн., яка має бути виплачена на виконання рішення суду, яке набрало законної сили. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, з наступних підстав. Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу. Відтак, правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача. Відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021р. рішення суду першої інстанції змінено та визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 02.05.2020 року відповідно до абзацу 4 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 02.05.2020 року відповідно до абзацу 4 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженої постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078 та висновків суду в даній справі з урахування раніше виплачених сум. В рішенні суду не зазначено конкретно визначену фіксовану суму індексації, яка підлягає нарахуванню та виплаті позивачу. Суд зазначає, що застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів статті 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем. В контексті розуміння вимог чинного законодавства протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, про що зазначив у постанові від 13 червня 2017 року у справі № 21-1393а17 Верховний суд України, роз`яснивши при цьому, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи. З огляду на вищевикладене, суд вказує на те, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Позивач у заяві зазначає, що 12.11.2021 її надійшли кошти у сумі 83962,48 грн., але вважає, що сума має бути 105259,47 грн. та просить встановити фіксовану суму індексації. Однак, питання визначення конкретної суми, яку слід нарахувати та виплатити позивачу не було предметом розгляду даної справи, ця сума не є визначеною і в рішенні суду. З огляду на вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що у спірних відносинах не вбачається порушення прав позивача щодо невиконання у повному обсязі відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021 в адміністративній справі № 200/11038/21-а. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 19 грудня 2022 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.В.Сіваченко