Ухвала КАС ВС № 200/3921/22

УХВАЛА 19 грудня 2022 року м. Київ справа №200/3921/22 адміністративне провадження № К/990/34698/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єресько Л.О., суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дяченко Олексій Володимирович, на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2022 року у справі № 200/3921/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправними дії щодо застосування січня 2016 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення в період з 02 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року включно; - зобов`язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 02 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 58065,68 гривень із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправною бездіяльності щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 19 грудня 2021 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463,15 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - стягнути щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463,15 гривень за період з 01 березня 2018 року по 19 грудня 2021 року включно в сумі 203289,28 гривень відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 "Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2022 року, задоволено частково позовні вимоги. Взнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 02 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 02 листопада 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями в частині відмови у зобов`язанні відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача щомісячної фіксованої індексації грошового забезпечення 4463 гривні 15 копійок за період з 01 березня 2018 року по 19 грудня 2021 року включно відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дяченко Олексій Володимирович, звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного. Пункт 8 частини 2 статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пунктом 2 частини 5 цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Виключень щодо посади позивача у цій справі відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 51-3 Закону України "Про запобігання корупції" не встановлено. Суд першої інстанції розглянув дану справу за правилами спрощеного позовного провадження. Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм або ж становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, а також становить значний суспільний інтерес для військовослужбовців та має виняткове значення для позивача. Зокрема, скаржником зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій приймають кардинально різні рішення в аналогічних (типових) справах. При цьому, аргументи скаржника зводяться до великої кількості існування подібних справ, з посиланням на відсутність правової позиції щодо виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у фіксованому розмірі, починаючи з березня 2018 року. Суд критично оцінює такі доводи скаржника, оскільки у касаційній скарзі останній самостійно цитує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у подібних правовідносинах, зокрема від 28 вересня 2022 року у справі № 400/1119/21 та у справі 560/3965/21. Крім того, Суд зазначає, що у пунктах 43-44 постанови Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 520/4061/21 у подібних правовідносинах зазначено, що за інформацією, розміщеною на офіційному сайті Державної служби статистики України, лише у жовтні 2018 року відбулося перевищення порогу індексації 103%. Таким чином, право на індексацію заробітної плати у позивача виникло у жовтні 2018 року та оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року. Висновки судів першої та апеляційної інстанції, викладені в оскаржуваних судових рішеннях, не суперечать зазначеній позиції Верховного Суду. Отже, доводи скаржника, що на цей час відсутня правова позиція щодо виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у фіксованій величині, починаючи з 01 березня 2018 року, не відповідають дійсності. Разом з цим, Суд відхиляє посилання скаржника про те, що справа становить значний суспільний інтерес для військовослужбовців та має виняткове значення для позивача. Суд зазначає, що про виняткове значення справи для її учасника, який подав касаційну скаргу, можна стверджувати в умовах, коли залишення в силі незаконного судового рішення може спричинити непоправну шкоду правам чи охоронюваним законом інтересам цієї особи. Проте справа, яка має виняткове значення для її учасника, може бути виокремлена із загальних правил розгляду адміністративних справ Верховним Судом, якщо виявлено після апеляційного розгляду справи неоднакове застосування судом апеляційної інстанції одного й того ж положення закону. Отже, допустимість відкриття касаційного провадження, якщо справа становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для скаржника, зумовлена потребою забезпечення єдності судової практики. Йдеться про реалізацію принципів верховенства права та правової визначеності, рівності перед законом і судом з метою гарантування передбачуваності судового рішення. Так, заявником не наведено обставин, які б свідчили про те, що справа має значення для уніфікованого розуміння та застосування права для сторін спору. У касаційній скарзі скаржник також вказує на те, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, подавши нову позовну заяву, оскільки при розгляді саме цієї справи розглядається питання правильності встановлення розміру індексації грошового забезпечення у фіксованій величині, починаючи з 01 березня 2018 року, що не може бути повторно розглянуто у новій справі. Суд відхиляє такі доводи заявника, оскільки, відмовляючи в частині позову, суд апеляційної інстанції виходив з інших мотивів та при цьому позивачем не конкретизовано, яким чином можуть бути використані висновки, установлені судами у цій справі в інших справах. Суд зазначає, що лише загальні посилання на такі обставини, за відсутності вмотивованих аргументів, не дають підстав для висновку, що є підстави для відкриття касаційного провадження з посиланням на підпункт "б" частини п`ятої статті 328 КАС України. Інші наведені у касаційній скарзі доводи та мотиви не дають підстав для висновку, що судове рішення, постановлене у зазначеній справі, можливо віднести до випадків, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд зазначає, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Водночас касаційна скарга не містить належних доводів, які могли б обґрунтувати дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Дяченко Олексій Володимирович, на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2022 року у справі № 200/3921/22 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. СуддіЛ.О. Єресько А.Г. Загороднюк В.М. Соколов