LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/6307/20

від 19.12.2022 · Адміністративна

УХВАЛА про відкриття касаційного провадження 19 грудня 2022 року м. Київ справа №640/6307/20 адміністративне провадження №К/990/28076/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача -Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Стрелець Т.Г., перевіривши касаційну скаргу Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" до Антимонопольного комітету України, треті особи Департамент освіти та науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про визнання протиправним та скасування рішення, У С Т А Н О В И В: Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 06 лютого 2020 року №109-Р. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано пункти 2-6 рішення Антимонопольного комітету України від 06 лютого 2020 року №109-Р. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, Антимонопольний комітет України звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Згідно з інформацією на поштовому конверті касаційна скарга подана до Верховного Суду 14 жовтня 2022 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів виходить з наступного. Розгляд справи в суді першої інстанції здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до частини першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України). Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункти 2 частини четвертої та підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, оскільки державна допомога суб`єктам господарювання надається з коштів місцевих або державного бюджетів. Скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені із застосуванням норми матеріального права, яка не підлягає застосуванню, а саме статті 8 Господарського кодексу України, оскільки поняття суб`єкта господарювання, яке має застосовуватися до спірних правовідносин, міститься у статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції», яка має переважне застосування та носить характер спеціальної норми, у зв`язку з чим суди безпідставно ототожнили орган місцевого самоврядування та комунальне підприємство, комунальне підприємство та комунальну установу. Також скаржник вважає, що висновки судів попередніх інстанцій про непоширення дії Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» на повідомлену державну допомогу свідчать про неправильне застосування норм матеріального права. При цьому таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов, враховуючи правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 11 липня 2022 року у справі №640/19887/20. У касаційній скарзі скаржник наголошує на необхідності відступлення від таких висновків Верховного Суду з огляду на те, що Верховний Суд застосував статтю 8 Господарського кодексу України, відповідно до якої органи місцевого самоврядування не є суб`єктами господарювання, однак не врахував, що відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» термін «суб`єкт господарювання» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про захист економічної конкуренції», відповідно до якого суб`єктами господарювання визнаються також органи державної влади, органи місцевого самоврядування. Також, на думку скаржника, висновки Верховного Суду у справі №640/19887/20 ґрунтуються на помилковому ототожненні органу місцевого самоврядування, який має власні функції та повноваження як самостійного суб`єкта правовідносин, та комунального підприємства. Наведені скаржником аргументи потребують ретельної перевірки та вивчення матеріалів справи, чого не можна виконати на стадії відкриття касаційного провадження, тому проаналізувавши підстави на яких подано касаційну скаргу у цій справі, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 328, 329, 330, 334 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Антимонопольного комітету України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" до Антимонопольного комітету України, треті особи Департамент освіти та науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про визнання протиправним та скасування рішення. Витребувати з Київського окружного адміністративного суду справу № 640/6307/20 за позовом Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" до Антимонопольного комітету України, треті особи Департамент освіти та науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), про визнання протиправним та скасування рішення. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя Я.О. Берназюк Суддя Т.Г. Стрелець

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»