Постанова 4857 № 380/7816/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/7816/22 пров. № А/857/16306/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., за участю секретаря судових засідань Михальської М.Р., розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя: Гавдик З.В,, місце ухвалення м. Львів, дата складення повного тексту судового рішення 24.10.2022) у справі за адміністративним позовом Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, встановив: Миколаївське комунальне підприємство «Житлово-комунальне управління» 23.05.2022, через засоби поштового зв`язку, звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати: податкове повідомлення - рішення форми «Ш» № 0013945412 від 13.02.2019 за платежем податок на додану вартість у сумі 9732,20 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0053805412 від 29.05.2019 за платежем податок на додану вартість у сумі 3401,24 грн; податкове повідомлення - рішення форми «Ш» № 0077495412 від 07.08.2019 за платежем податок на додану вартість у сумі 19307,87 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0077495412 від 07.08.2019 за платежем податок на додану вартість у сумі 1633,32 грн; податкове повідомлення - рішення форми «Ш» № 0168515704 від 16.10.2019 за платежем податок на додану вартість у сумі 13653,60 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0012965704 від 30.01.2020 за платежем податок на додану вартість у сумі 6741,73 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0031315704 від 18.03.2020 за платежем податок на додану вартість у сумі 8098,79 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0066275704 від 25.08.2020 за платежем податок на додану вартість у сумі 3800,41 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0201055704 від 17.12.2019 за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 7919,94 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0006245704 від 21.01.2020 за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 8000 грн; податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0020245704 від 18.02.2020 за платежем надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для того місцях у сумі 52247,28 грн. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволено. Позовну заяву по справі № 380/7816/22 за позовом Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень залишено без розгляду. Із цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає таке необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального строку, а тому просить скасувати ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги покликається на те, що застосування нової судової практики щодо скорочення строку звернення до суду з цим позовом, є проявом надмірного формалізму, що є неприпустимим, оскільки на момент подання позову та відкриття судом провадження у справі сталою була судова практика щодо тривалості строку звернення до суду з позовом про скасування рішень про визначення грошових зобов`язань у 1095 днів. Відповідач 09.12.2022 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити таку без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Представник позивача Яцук Г.М. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримала. Представник відповідача Шаркаєва Х.С. в судовому засіданні просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів. Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції виходив з того, що Миколаївським комунальним підприємством «Житлово-комунальне управління» не надано жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про існування об`єктивних та поважних причин, які зумовили несвоєчасне звернення до суду. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України. Суд апеляційної інстанції зазначає, що предметом оскарження у цій справі є податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0013945412 від 13.02.2019, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0053805412 від 29.05.2019, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0077495412 від 07.08.2019, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0077495412 від 07.08.2019, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0168515704 від 16.10.2019, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0012965704 від 30.01.2020, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0031315704 від 18.03.2020, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0066275704 від 25.08.2020, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0201055704 від 17.12.2019, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0006245704 від 21.01.2020, податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0020245704 від 18.02.2020. Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України. Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається. Пунктом 56.18 ст. 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до п. 56.19 ст. 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Отже, п. 56.19 ст. 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору. Таким чином, п. 56.19 ст. 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження. Наведене застосування цих правових норм узгоджується із сформульованим правовим висновком, який викладений Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 листопада 2020 року справа № 500/2486/19. Разом з тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у спірних правовідносинах процедура адміністративного оскарження не проводилися. Відтак, у випадку судового оскарження податкових повідомлень-рішень без використання досудового порядку вирішення спору, строк звернення до суду визначається абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 січня 2022 року справа № 160/11673/20. Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення, позивачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення отримано 13.09.2020, а з цим позовом звернувся, через засоби поштового зв`язку 23.05.2022, тобто з пропуском строку на звернення до суду визначеного абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України. Щодо покликання апелянта, що оскільки на момент подання позову та відкриття судом провадження у справі сталою була судова практика щодо тривалості строку звернення до суду з позовом про скасування рішень про визначення грошових зобов`язань у 1095 днів, то суд апеляційної інстанції вважає такі безпідставними. Оскільки, застосування скорочених строків при вирішенні судами спорів у податкових правовідносинах, установлених КАС України, зумовлено легітимною метою оперативного забезпечення настання правової визначеності для особи - платника податків та у діяльності суб`єктів владних повноважень - контролюючих органів, що кореспондується із встановленим алгоритмом і строками адміністрування податків для забезпечення належного виконання конституційного податкового обов`язку і має пропорційний характер, оскільки скорочення строку звернення не впливає на реалізацію особою права на судовий захист у зв`язку з достатністю часу на підготовку й оформлення правової позиції, ознайомлення з позицією контролюючого органу, залучення за потреби правових і фінансових консультантів, у той час, як скорочені строки забезпечують досягнення зазначеної мети й завдань функціонування податкової системи держави. Крім цього, на момент звернення до суду (23.05.2022), Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 27 січня 2022 року справа № 160/11673/20, сформовано правовий висновок, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також, апелянт зазначає, що при розгляді заяви про поновлення строків звернення до суду, судом першої інстанції не враховано покликання позивача на судові рішення у справі № 1340/3526/18 та № 380/9789/20, якими встановлено протиправність дій контролюючого органу щодо списання безнадійного податкового боргу з Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» та якими позивач обґрунтовує протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у цій справі. Разом з тим, суд апеляцій інстанції вважає такі є безпідставними, оскільки після набрання законної сили судовими рішеннями у цих справах, звернувшись з цим позовом лише 23.05.2022, позивач допустив надмірне зволікання, не навів необґрунтованих причин та поважних обставин, які слугували підставою для звернення до суду з позовом лише 23.05.2022. Частиною 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов необхідно залишити без розгляду, оскільки позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду. Таким чином, апеляційна скарга Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду без змін. Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Миколаївського комунального підприємства «Житлово-комунальне управління» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 380/7816/22 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш Повне судове рішення складено 19.12.2022.