Постанова 4855 № 640/2168/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2168/20 Суддя (судді) першої інстанції: Костенко Д.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2021 року адміністративну справу за позовом підприємства з іноземними інвестиціями «Вайтерра Україна» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ Підприємство з іноземними інвестиціями «Вайтерра Україна» (попередня назва «Підприємство з іноземними інвестиціями «Гленкор Агрікалчер Україна»), (надалі за текстом - «ПІІ «Вайтерра Україна») звернулось до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати: - податкове повідомлення-рішення № 0004224201 від 04.11.2019 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, на 12 872 349 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 6 436 174 грн. 50 коп.; - податкове повідомлення-рішення № 0004224201 від 04.11.2019 р., яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 355 123 грн. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що висновки контролюючого органу про відсутність реального постачання товарів по угодам з ТОВ «Агрофірма «Харвест», ТОВ «Приватмашстрой», ТОВ «Ексімо Плюс», ТОВ «Укрсервіс Центр», ТОВ «Анатоліївські Скарби» спростовуються первинними документами, а порушення податкової дисципліни його контрагентами не можуть створювати негативні наслідки для підприємства. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. В апеляційній скарзі Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і ухвалити постанову про відмову у задоволенні позову. Зокрема, скаржник посилається на неможливість встановити джерело походження товару. Апелянт також звертає увагу на те, що контрагенти позивача є фігурантами у кримінальних провадженнях. У відзиві на апеляційну скаргу ПІІ «Вайтерра Україна» вказує, що вона не містить доводів в обгрунтування незаконності судового рішення. Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків заявлено клопотання про заміну відповідача. Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Статтею 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Постанова № 893) ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком. Пунктом 2 Постанови № 893 установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій. Відповідно до пункту 3 Постанови № 893 права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи. Відповідно до статті 21-1 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 р. N 227 (зі змінами), Державна податкова служба України видала наказ від 30.09.2020 р. № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» (далі - Наказ № 529), яким наказано утворити як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, а Департаменту правової роботи - подати державному реєстратору документи для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідної інформації про утворення територіальних органів Державної податкової служби як її відокремлених підрозділів. Відповідно до Наказу Державної податкової служби України від 24.12.2020 року № 755 розпочато з 01.01.2021 року здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови №

893. Ураховуючи викладене, наявні правові підстави для заміни відповідача в порядку процесуального правонаступництва, а саме: з Офісу великих платників податків ДПС на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом першої інстанції встановлено, що у період з 26.09.2019 р. по 17.10.2019 р. посадовцями Офісу великих платників податків ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПІІ «Вайтерра Україна» по декларації за липень 2019 р., з урахуванням уточнюючих розрахунків, з метою перевірки відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. Результати перевірки оформлено актом № 305/28-10-42-01/23393195 від 18.10.2019 р. Згідно цьому акту позивачем порушено вимоги ст.ст. 198, 200 Податкового кодексу України (надалі за текстом - «ПК України») в результаті чого: завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1 203 637 грн.; завищено від`ємне значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду, на 2 798 547 грн. Такий висновок контролюючого органу вмотивовано наступним. У податковій декларації за липень 2019 р. позивачем заявлено до бюджетного відшкодування суму податку на додану вартість, що була сформована за результатами господарських операцій з ТОВ «Агрофірма «Харвест» у квітні 2019 р. Згідно договорів № ОР-17539 від 06.05.2019 р., № ОР-17636 від 24.05.2019 р., № ОР-17644 від 27.05.2019 р., № ОР-17567 від 10.05.2019 р., № ОР-17507 від 24.05.2019 р., № ОР-17677 від 06.06.2019 р., № ОР-17716 від 14.06.2019 р., № ОР-17716 від 14.06.2019 р., № ОР-17717 від 14.06.2019 р. та податкових накладних ПІІ «Вайтерра Україна» придбало у ТОВ «Приватмашстрой» кукурудзу 3-го класу на суму 5 482 361 грн. 85 коп., у тому числі 913 726 грн. 98 коп. ПДВ. За умовами договору поставки № МР-04778 від 07.05.2015 р. та додаткових угод до нього ТОВ «Ексімо Плюс» зобов`язалось передати у власність позивача соняшник, а останній - прийняти та оплатити товар. На підставі цього договору складено податкові накладні на суму 4 691 823 грн. 73 коп., у тому числі 781 970 грн. 62 коп. ПДВ. Згідно договорів поставки № МР-04655 від 26.11.2018 р., № VP-02171 від 15.11.2018 р. та податкових накладних ТОВ «Укрсервіс Центр» реалізувало ПІІ «Вайтерра Україна» соняшник, кукурудзу 3-го класу на суму 8 241 159 грн. 35 коп., у тому числі 1 373 526 грн. 56 коп. ПДВ. Відповідно до договорів № ОР-18508 від 11.07.2019 р., № ОР-18313 від 05.07.2019 р., № ОР-18312 від 05.07.2019 р., № ОР-18298 від 05.07.2019 р., № ОР-18261 від 04.07.2019 р., № ОР-18260 від 04.07.2019 р., № ОР-18259 від 04.07.2019 р., № ОР-18226 від 03.07.2019 р., № ОР-18225 від 03.07.2019 р., № ОР-18224 від 03.07.2019 р., № ОР-18223 від 03.07.2019 р., № ОР-18196 від 02.07.2019 р., № ОР-18195 від 02.07.2019 р., № ОР-18194 від 02.07.2019 р., № ОР-18133 від 01.07.2019 р., № ОР-18132 від 01.07.2019 р., № ОР-18131 від 01.07.2019 р., № ОР-18130 від 01.07.2019 р., № ОР-18120 від 01.07.2019 р., № ОР-18043 від 27.06.2019 р., № ОР-18042 від 27.06.2019 р., № ОР-18041 від 27.06.2019 р., № ОР-18021 від 27.06.2019 р., № ОР-17984 від 26.06.2019 р., № ОР-17971 від 26.06.2019 р., № ОР-17968 від 26.06.2019 р., № ОР-17904 від 25.06.2019 р. та податкових накладних ТОВ «Анатоліївські Скарби» здійснило поставку позивачеві ріпаку 1-го класу, пшениці 3-го класу, пшениці 2-го класу, пшениці 4-го класу, ячменю 3-го класу, ріпаку вищого класу на загальну суму 13 281 727 грн. 06 коп., у тому числі 2 213 621 грн. 18 коп. ПДВ. Разом з тим, позаплановою виїзною перевіркою, оформленою актом № 2239/28-10-41-01/23393195 від 19.07.2019 р. встановлено, що договори з ТОВ «Агрофірма «Харвест» не опосередковуються реальним виконанням операцій. Також, контрагенти ТОВ «Приватмашстрой», ТОВ «Укрсервіс Центр» є фігурантами у кримінальних провадженнях. Крім того, неможливо встановити походження придбаних позивачем товарів, а ТОВ «Анатоліївські Скарби» немає достатньої кількості земельних ресурсів для вирощування продукції. Із наведеного відповідач дійшов висновку, що надані позивачем первинні документи не підтверджують дані податкового обліку, що призвело до завищення податкового кредиту. На підставі таких висновків Офісом великих платників податків ДПС прийнято: податкове повідомлення-рішення № 0004224201 від 04.11.2019 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку, на 12 872 349 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 6 436 174 грн. 50 коп.; податкове повідомлення-рішення № 0004224201 від 04.11.2019 р., яким позивачеві зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 355 123 грн. Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (надалі за текстом - «Закон № 996-XIV») підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно частини 2 статті 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до підпунктів 2.1, 2.2 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24 травня 1995 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів. За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника. На підтвердження товарності укладених угод позивачем було надано копії: договорів поставки, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, видаткових накладних, звітів про посівні площі, податкових накладних, складських квитанцій, які свідчать, що зобов`язання між позивачем та його контрагентами виконувалось у повному обсязі. Таким чином, у ПІІ «Вайтерра Україна» наявні всі необхідні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для формування податкового кредиту, а аналіз наданих позивачем первинних документів свідчить про дотримання ним спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Агрофірма «Харвест», ТОВ «Приватмашстрой», ТОВ «Ексімо Плюс», ТОВ «Укрсервіс Центр», ТОВ «Анатоліївські Скарби». Не можуть бути прийняті в якості доказу висновки контролюючого органу про те, що контрагенти позивача не придбавали реалізований товар та не мали достатніх ресурсів для ведення господарської діяльності, оскільки їх зроблено без проведення відповідних перевірок, а виключно на підставі відомостей з Інформаційних баз ДПС. Помилковим є посилання відповідача на те, що контрагенти контрагентів позивача є фігурантами у кримінальних провадженнях. При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між іншими учасниками поставок товарів, робіт та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами. Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв`язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту. Водночас, у цій справі відповідачем не доведено, а судом першої інстанції не встановлено обставин, які б беззаперечно свідчили про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість. З огляду на викладене, судова колегія не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Замінити у порядку процесуального правонаступництва Офіс великих платників податків ДПС на Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків. Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 червня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 19 грудня 2022 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко