Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/9543/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 160/9543/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Ясенової Т.І., розглянувши в у порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року в адміністративній справі №160/9543/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій (бездіяльності) та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі №160/9543/22 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій (бездіяльності) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині відмови ОСОБА_1 у відновленні виплати пенсії за вислугою років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ з 27 січня 2020 року, неправомірними, та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській відновити (нарахувати та виплачувати) ОСОБА_1 виплату пенсії за вислугою років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, з 27 січня 2020 року - відмовлено. Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи та неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки тим обставинам, що позивач виїхав з тимчасово окупованої території та зареєструвався на території, що контролюється державою, пройшов ідентифікацію як внутрішньо переміщена особа, відкривши рахунок в АТ «Державний ощадний банк України», що підтверджується заявою від 27.01.2021, яка засвідчена уповноваженою особою банку, про що Міністерство соціальної політики передало інформації до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та Пенсійного фонду України, а отже, позивач набув статусу внутрішньо переміщеної особи та має право на відновлення виплати пенсії. Водночас суд першої інстанції, вважаючи, що позивач не набув статусу внутрішньо переміщеної особи, у зв`язку з відсутністю в матеріалах справи довідки, переклав відповідальність за відсутність паперової пенсійної справи на позивача. Однак, позивач наголошує на тому, що перелік підстав для припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом, а отже відсутність паперової пенсійної справи не є підставою для відмови у відновленні виплати пенсії, оскільки позивач не може нести негативних наслідків у зв`язку із відсутністю його пенсійної справи, а протилежне позбавляє його права на відновлення такої пенсії. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є пенсіонером, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 21.11.2007, якому у липні 2007 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ довічно. У березні 2014 року у зв`язку із тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь російською федерацією, виплата пенсії позивачу органами пенсійного фонду припинилась. Остання виплата пенсії відбулась 05.03.2014 в сумі 3 312,21 грн. 11 грудня 2019 року позивач виїхав з тимчасово окупованої території на підконтрольну Україні територію та зареєструвався за місцем фактичного мешкання ( АДРЕСА_1 ), що підтверджується відміткою в паспорті позивача серії НОМЕР_2 , виданого 12.07.1996 Гагарінським РВ УМВС України в місті Севастополі. 27 січня 2020 року, позивач, у відповідності до порядку визначеного постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 05.11.2014 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», пройшов ідентифікацію та відкрив рахунок в Ощадбанку для отримання пенсії та соціальних виплат, що підтверджується заявою про приєднання №523700305/270120. У зв`язку із тим, що органи пенсійного фонду не поновили виплату пенсії, 20.05.2022 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області з письмовою заявою за вх. №12328/Л-0400-22 від 20.05.2022 про поновлення пенсії за вислугою років, визначивши рахунок та інші данні, що передбачені постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 05.11.2014 року «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 13.06.2022 №17030-12328/Л-01/8-0400/22 позивачу повідомлено про відмову у поновленні виплати пенсії та зазначено наступне. Відповідно до пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, заява про запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання. Виплату пенсій особам, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим або м. Севастополя та перебувають на обліку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання, можливо проводити за наявності паперової пенсійної справи та атестату про останній місяць виплати пенсії за попереднім місцем отримання пенсії. Запити щодо направлення паперових пенсійних справ направлялися до Пенсійного фонду Російської Федерації (119991 м. Москва, вул. Шаболовка, буд.4). Одночасно зазначено, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан. Враховуючи зазначене, до набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, листування з російською федерацією зупинено. Разом з тим, за умови надання позивачем паперової пенсійної справи та довідки-атестата про припинення виплати пенсії у м. Севастополь, буде розглянуто питання продовження йому виплати пенсії за нормами пенсійного забезпечення України. Правомірність дій відповідача щодо відмови позивачу у поновленні виплати пенсії є предметом судового розгляду у даній справі. З урахуванням положень ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що не маючи статусу внутрішньо переміщеної особи, на позивача, розповсюджується вимоги пункту 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року №3-1, згідно з яким заява про запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання. Виплату пенсій особам, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим або м. Севастополя та перебувають на обліку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання, можливо проводити за наявності паперової пенсійної справи та атестату про останній місяць виплати пенсії за попереднім місцем отримання пенсії. Тобто, питання продовження позивачу виплати пенсії за нормами пенсійного забезпечення України, як особі, яка не має офіційно встановленого статусу внутрішньо переміщеної особи, можливе за умови надання позивачем паперової пенсійної справи та довідки-атестата про припинення виплати пенсії у м. Севастополь. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Отже, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом. З 22.11.2014 набув чинності Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» № 1706-VII від 20.10.2014 (далі Закон №1706-VII), яким відповідно до Конституції та Законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1706-VII сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визнано тимчасово окупованою територією. Статтею 18 Закону №1706-VII встановлено, що громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території. Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» установлено, що: призначення та продовження виплати довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, субсидій та пільг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам, крім осіб, зазначених в абзаці вісімнадцятому пункту 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб» (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312), - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 р. № 269 та від 20 березня 2022 р. № 332, (далі - внутрішньо переміщені особи) здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з зазначеним Порядком. Призначення, відновлення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) (далі - пенсії) внутрішньо переміщеним особам, у тому числі особам, які відмовились відповідно до пункту 1 частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Виплата (продовження виплати) довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення (далі - соціальні виплати) та пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється через рахунки та мережу установ і пристроїв акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» з можливістю отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій через мережу установ і пристроїв будь-яких банків тільки на території населених пунктів, де органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Згідно з пункту 1 частини 1 статті 12 Закону №1706-VII підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб є обставини, за яких внутрішньо переміщена особа подала заяву про відмову від довідки. Із аналізу наведеного слідує, що умовами призначення та продовження виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам є: знаходження внутрішньо переміщених осіб на обліку місця перебування, що підтверджується довідкою; наявність рахунку в установі ПАТ «Державний ощадний банк»". Водночас продовження виплати пенсій особам, які відмовились від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на території, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, здійснюються територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей, що містяться в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб. Суд апеляційної інстанції також враховує, що відповідно до пункту 9 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207 (далі - Правила), відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком

1. Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України: у вигляді книжечки (зразка 1993 року) - шляхом проставлення в ньому штампа реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 1або штампа зняття з реєстрації місця проживання особи за формою згідно з додатком 2; у формі картки (зразка 2015 року) - шляхом внесення інформації до безконтактного електронного носія, який імплантовано у такий паспорт, у разі наявності робочих станцій та підключення органу реєстрації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр). У разі не підключення органу реєстрації до Реєстру особі видається довідка про реєстрацію або зняття з реєстрації місця проживання, а внесення інформації до безконтактного електронного носія здійснюється територіальним підрозділом ДМС на підставі такої довідки. Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1(далі - Порядок), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. Пунктом 2.9 Порядку передбачено, що особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Позивач є громадянином України та отримував пенсію за вислугу років, що не заперечувалось відповідачем. Згідно з відміткою в паспорті позивача місце проживання з 11.12.2019 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, на підконтрольній Україні території. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження. Отже, як встановлено судом та не заперечується сторонами позивач змінив місце свого постійного проживання та реєстрації, яке знаходиться на підконтрольній Україні території, і не бажає отримувати статус внутрішньо переміщеної особи, тому його право на отримання пенсії не може ставитись у залежність від наявності у позивача довідки внутрішньо переміщеної особи та виконання вимог нормативно-правових актів, які встановлюють порядок для осіб із таким статусом. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2018 у справі №234/11095/17 (№ К/9901/163/17). Також, розглядаючи справу зі схожими правовідносинами (№243/3505/16-ц) Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 дійшла висновку, що ненадання позивачем, який не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати позивачу страхових виплат. У цій же справі Велика Палата Верховного Суду визнала таким, що не відповідає фактичним обставинам справи правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 12.04.2017р. у справі №6-51цс17, оскільки на дату її прийняття набрали законної сили рішення судів у справі №826/18826/14, якими визнано незаконним пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 р. №595. Таким чином, відсутність у позивача статусу внутрішньо переміщеної особи не може впливати на реалізацію права на пенсійне забезпечення. Крім того, виключний перелік підстав для припинення виплати пенсій наведено у статті 49 Закону №1058-IV, наявність яких у справі що розглядається встановлено не було. Відмовляючи позивачу у поновленні виплати пенсії відповідач у листі від 13.06.2022 №17030-12328/Л-01/8-0400/22 вказав, що виплату пенсій особам, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим або м. Севастополя та перебувають на обліку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання, можливо проводити за наявності паперової пенсійної справи та атестату про останній місяць виплати пенсії за попереднім місцем отримання пенсії. До набрання чинності законом щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором, листування з російською федерацією зупинено. Разом з тим, за умови надання позивачем паперової пенсійної справи та довідки-атестата про припинення виплати пенсії у м. Севастополь, буде розглянуто питання продовження йому виплати пенсії за нормами пенсійного забезпечення України. Водночас суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що особливості виплати пенсій мешканцям АР Крим, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії та соціальні послуги від Пенсійного Фонду російської федерації або інших міністерств та відомств, що здійснюють пенсійне забезпечення у російській федерації регулюються Порядком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №234 від 02.06.2014 (далі - Порядок №234). Згідно даного порядку, особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон). За бажанням особи зазначені документи можуть бути подані її представником, який пред`являє документ, що посвідчує його особу, та подає документ (нотаріально засвідчену копію), що підтверджує його повноваження, або надіслані поштою. У таких випадках справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально. Територіальний орган на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації, зазначених у пункті 1 цього Порядку. Крім того, відповідно до п. 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 25.11.2021 року № 33-1), для здійснення виплати пенсії громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, електронна пенсійна справа передається до органу, що призначає пенсію, визначеного постановою правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-4 «Про органи, що здійснюють виплату пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 липня 2014 року за № 804/25581. Пунктом 2.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 25.11.2021 року № 33-1) передбачено, що громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Із аналізу наведеного слідує, що необхідність витребування матеріалів паперової пенсійної справи стосується осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, водночас позивач з 11.12.2019 має зареєстроване місце проживання на підконтрольній Україні території, що підтверджується паспортом громадянина України та не заперечується відповідачем, тому необхідності витребування матеріалів паперової пенсійної справи для вирішення питання щодо поновлення виплати пенсії в межах спірних правовідносин не має. Наведені обставини свідчать про те, що під час розгляду заяви позивача про поновлення виплати пенсії за вислугою років від 20.05.2022 за вх. №12328/Л-0400-22 відповідачем не було не взято до уваги всі обставини, що мають значення для вирішення спірного питання, та помилково застосовано положення Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині необхідності витребування паперової пенсійної справи позивача. З урахуванням того, що в межах спірних правовідносин відповідачем неправильно застосовано норми матеріального права та не з`ясовано усіх обставин, що мають значення для вирішення питання, суд апеляційної інстанції вважає, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2022 за вх. №12328/Л-0400-22 про поновлення виплати пенсії за вислугою років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ з 27.01.2020, з урахуванням висновків суду у цій справі. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, однак зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, тому рішення суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 05 вересня 2022 року підлягає скасуванню. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2022 року у справі №160/9543/22 - скасувати. Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії за вислугою років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ з 27 січня 2020 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.05.2022 за вх. №12328/Л-0400-22 про поновлення виплати пенсії за вислугою років відповідно до приписів Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ з 27.01.2020, з урахуванням висновків суду у цій справі Постанова набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов суддя Т.І. Ясенова