Постанова 4814 № 641/7147/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 641/7147/19 Номер провадження 22-ц/814/1604/22Головуючий у 1-й інстанції Чайка І.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2022 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Абрамова П.С., Панченка О.О., при секретарі Філоненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року (повний текст рішення складено 09 грудня 2021 року) та за апеляційними скаргами акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», ОСОБА_1 на додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року (повний текст рішення складено 24 грудня 2021 року) по справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» про визнання дій протиправними та скасування рішення про сплату донарахованих сум, В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» (далі АТ «ОГС «Харківміськгаз»), державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (далі ДП «Укрметртестстандарт») про визнання дій протиправними та скасування рішення про сплату донарахованих сум, в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, прохав суд: відновити становище, що існувало до порушення та визнати недійсним складений АТ «ОГС «Харківміськгаз» акт про порушення від 13 серпня 2019 року № 48; визнати недійсною довідку про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки лічильника газу мембраного МКМ-U G6, заводський номер 289561, виданої представником ДП «Укрметртестстандарт»; визнати протиправними дії відповідача щодо складення акту про виявлені порушення від 13 серпня 2019 року б/н та Протоколу про демонтаж № 6069 о/р № 1310276393 від 13 серпня 2019 року; визнати незаконним та скасувати рішення відповідача про втручання в газовий лічильник та про непридатність лічильника до застосування, оформлене актом експертизи лічильника газу від 20 серпня 2019 року за № 2150Е, та визнати незаконним і скасувати протокольне рішення відповідача про задоволення акту про порушення від 13 серпня 2019 року № 48 та про необхідність сплатити суму у розмірі 45881,06 грн, оформлене протоколом необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 29 серпня 2019 року та актом-розрахунком вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі АТ «ОГС «Харківміськгаз». В обґрунтування позову позивач зазначив, що 12 травня 2011 року представниками АТ «ОГС «Харківміськгаз» за адресою розташування приватного домоволодіння у будинку АДРЕСА_1 було складено «Акт приемки законченного строительством объекта системы газоснабжения от 12.05.2011», а в подальшому між ним та відповідачем було укладено договір про надання населенню послуг з газопостачання за № 1003045622. 13 серпня 2019 року службові особи відповідача здійснили виїзд за вищезазначеною адресою та склали акт про порушення за № 48, зазначивши в ньому, що виявлені ознаки несанкціонованого втручання у роботу приладу, пломба заводу - виробника викликає сумніви. Лічильник був демонтований для проведення експертизи. Повідомлено, що засідання комісії щодо розгляду акту буле проводитись 29 серпня 2019 року також представником відповідача було складено акт про виявлені порушення від 13 серпня 2019 року за № 6069. В акті стверджується про сумнів у правильності роботи лічильника газу та зазначається про ознаки зняття пломб. За результатами проведеної відповідачем експертизи складено акт експертизи від 20 серпня 2019 року за № 2150Е, яким встановлено втручання в газовий лічильник. Також, вже після підписів членів експертної комісії, окремо зазначено, що за результатами позачергової повірки лічильник газу визнано непридатним до застосування. Позивач вказує, що з моменту встановлення лічильника та до моменту його демонтажу він жодного разу не втручався у його роботу, не пошкоджував жодних пломб. Лічильник йому був встановлений працівниками відповідача, тому незрозуміло як пломба на ньому не може відповідати зразку заводу виробника. Згідно висновку комісії відповідача, який був оформлений протоколом необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 29 серпня 2019 року, комісія прийняла рішення: «акт про порушення задовольнити. Необлікований (донарахований) об`єм природного газу визначений за граничними об`ємами споживання з урахуванням обсягу, відображеному на о/р становить 5242,20 куб.м. У зв`язку з чим споживачеві необхідно протягом 10 календарних днів з дати отримання цього рахунку сплатити суму у розмірі 45881,06 грн». На думку позивача, ним, як споживачем, було виконано всі обов`язки, які передбачені договором та вимогами чинного законодавства, що регулює відносини на ринку природного газу. З аналізу діючого законодавства йому незрозуміло, склад якого саме правопорушення на ринку природного газу утворюють дії, про які йдеться у протоколі необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу, складеного комісією АТ «ОГС «Харківміськгаз», та які кваліфіковано як несанкціоноване втручання у роботу ЗВТ. Таким чином, він не порушив жодного обов`язку та не вчинив жодного правопорушення, а тому не може нести відповідальності у вигляді сплати застосованих до нього штрафних санкцій. Підставою для застосування штрафних санкцій був акт про порушення, складений контролером та слюсарем відповідача. Складений акт не можна вважати дійсним, оскільки відмова від підпису акта споживачем не була зафіксована представниками відповідача на відеоносій та відповідно не може бути підтверджена відеозйомкою. Незрозуміло, який має сенс в акті позначка «відмова від підпису», у акті про порушення її проставлено нижче посад та ПІБ представників відповідача і вона логічно заповнює місце ще одного представника відповідача. Ким та коли зроблено таку позначку, тобто ким та коли задокументовано факт відмови від підпису та хто саме відмовився від підпису невідомо, відповідного підпису службової особи відповідача також немає. Окремим документом, який також було складено представниками відповідача 13 серпня 2019 року під час виїзду на об`єкт, був акт про виявлені порушення за № 6069, підписаний слюсарем Відділу обслуговування вузлів обліку газу ОСОБА_2 , який у акті висловив сумнів у правильності роботи лічильника газу. Окремо вказано про причину такого сумніву. Також зазначив, що службовими особами відповідача не було складено акта-претензії, а тому складений акт про виявлені порушення не може слугувати підставою для відшкодування збитків побутовим споживачем. Відповідно до приписів положення про проведення експертизи лічильників, позачергової повірки лічильника не проводилося, в акті експертизи від 20 серпня 2019 року за № 2150Е у розділі І «результати зовнішнього огляду лічильника газу» вказано, що «Пломба-заглушка» не відповідає зразку заводу виробника. Розділ ІІ «результати позачергової повірки» взагалі не містить будь-яких даних, а загальний висновок експертної комісії є наступним: «втручання в газовий лічильник». Також після підписів членів експертної комісії окремо зазначено, що за результатами позачергової повірки лічильник газу визнано непридатним до застосування. В результаті встановлених порушень йому було донараховано об`єм спожитого газу. Представником відповідача менеджером відділу з продажів ОСОБА_3 було складено акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі АТ «ОГС «Харківміськгаз», у якому у незрозумілий спосіб підраховано начебто його фактичні витрати природного газу. Жодних пояснень з приводу формули такого розрахунку йому надано не було. За умовами договору, періодична повірка лічильника має проводитися раз на п`ять років. Остання повірка ЗВТ була проведена у квітні 2010 року. Тобто, якщо представник відповідача позначив у договорі про останню повірку ЗВТ, це означає те, що він пересвідчився у такій повірці у 2010 року і встановлював придатний лічильник, який відповідає усім тим вимогам, яким має відповідати. Таким чином, для висновку про втручання у роботу ЗВТ щонайменше має бути проведено відповідне дослідження, предметом якого є встановлення факту пошкодження такої пломби із наступним нашаруванням мастичного матеріалу, але такого дослідження відповідачем проведено не було. Жодної періодичної повірки відповідачем до сьогодні проведено не було, а неодноразові нагадування позивача про це ігнорувалися. У разі пропущення терміну періодичної повірки лічильника газу з вини Оператора ГРМ об`єм спожитого газу по об`єкту побутового споживача за відповідний період визначається за фактичними даними лічильника газу, за яким пропущений термін повірки. Акти про порушення № 6069 та № 48 від 13 серпня 2019 року, не можуть бути достатнім доказом скоєння позивачем порушення Кодексу ГРС у вигляді несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, оскільки пошкодження пломб та несанкціонованого втручання в його роботу не доведено належними, допустимими та достовірними доказами. Експертизами не встановлено, що саме дії споживача призвели до викривлення даних обліку природного газу, тобто вину споживача не встановлено та не доведено. Вважає дії відповідачів протиправними, а прийняте рішення незаконним, в зв`язку з чим звернувся до суду з відповідним позовом. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним складений АТ «ОГС «Харківміськгаз» акт про порушення від 13 серпня 2019 року №

48. Визнано недійсною довідку про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки лічильника газу мембранного МКМ-U G6, заводський номер 289561, виданої представником ДП «Укрметртестстандарт». Визнано протиправним дії відповідача АТ «ОГС «Харківміськгаз» щодо складення акту про виявлені порушення від 13 серпня 2019 року б/н та Протоколу про демонтаж № 6069 о/р № 1310276393 від 13 серпня 2019 року. Визнано незаконним та скасовано рішення комісії АТ «ОГС «Харківсміськгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт» про втручання в газовий лічильник та про непридатність лічильника до застосування, оформлене актом експертизи лічильника газу від 20 серпня 2019 року за № 2150Е, та визнано незаконним і скасовано протокольне рішення відповідача АТ «ОГС «Харківсміськгаз» про задоволення акту про порушення від 13 серпня 2019 року № 48 та про необхідність сплатити суму у розмірі 45881,06 грн, оформлене протоколом необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 29 серпня 2019 року та актом-розрахунком вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі АТ «ОГС «Харківміськгаз». Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення Позивач звернувся до суду з заявою про вирішення питання про судові витрати, в якій зазначив, що рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року його позовні вимоги було задоволено. У позовній заяві на виконання вимог частин першої, третьої статті 134 ЦПК України ним було надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та зазначено, що орієнтовно сума судових витрат, які він очікує понести, становить 30000,00 грн. При цьому у позовній заяві було зазначено, що відповідно до частини третьої статті 134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат. Його позовні вимоги було задоволено, однак у рішенні суду не вирішено питання про судові витрати. Ним понесені витрати на проведення комплексної судової інженерно-технічної трасологічної експертизи лічильника газу у розмірі 12844,20 грн. Крім того, з метою отримання правової допомоги для ведення даної справи ним було укладено Договір про надання правової допомоги від 31 серпня 2019 року № 62/19 з Адвокатським об`єднанням «Адвокатське бюро «Юргазенерго». Так, умовами договору передбачено, що між ним та Адвокатським бюро з урахуванням співмірності та розміру позовних вимог, погоджений за взаємною згодою сторін та визначений у фіксованому розмірі гонорар 50000,00 грн. Також договором визначено, що у разі зменшення нарахувань за виявлені порушення або зовсім скасування оспорюваного акту та/або скасування нарахованих сум (санкцій) при наданні правової допомоги Адвокатським об`єднанням/адвокатом щодо спірних питань у досудовому/судовому порядку, у тому числі укладення мирової угоди, клієнтом виплачується гонорар успіху у розмірі 10000,00 грн. 02 грудня 2021 року між АО «АБ «Юргазенерго» та ним було складено та підписано Акт прийому-передачі наданих юридичних послуг за Договором про надання правової допомоги № 61/19 та в якому детально зазначено, яку роботу було проведено та яка кількість годин на це знадобилась. Також позивач просив суд врахувати, що до даної справи виник значний публічний інтерес. Він все життя був співробітником правоохоронних органів, боровся зі злочинністю, його сини також стали працівниками правоохоронних органів, а АТ «ОГС «Харківміськгаз» намагалось звинуватити його родину у крадіжці газу. З ним та його родиною зв`язувався ОСОБА_4 , на той час депутат Харківської обласної ради та голова правління ГО «Харківський антикорупційний центр» та ними було проведено спільну прес-конференцію на тему «Масові зловживання з лічильниками на газ зі сторони компаній у Харківській області». Таким чином, вважає, що витрати на правову допомогу у розмірі 60000,00 грн є співмірними зі справою, яка розглядалась, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню на його користь. Крім того, посилався на позиції, викладені Верховним Судом, відповідно до яких витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона уже сплатила чи їх вона ще має сплатити. Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції Додатковим рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року заяву позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з відповідачів АТ «ОГС «Харківміськгаз» та ДП «Укрметртестстандарт» на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати на проведення комплексної судової інженерно-технічної трасологічної експертизи № 28948/28949 в розмірі 12 844,20 грн, по 6422,10 грн з кожного. Стягнуто з відповідачів АТ «ОГС «Харківміськгаз» та ДП «Укрметртестстандарт» на користь позивача ОСОБА_1 гонорар успіху Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги за договором № 62/19 від 31 серпня 2019 року з урахуванням задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у розмірі по 5000,00 грн з кожного. В іншій частині заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовлено. Стягнуто з відповідачів АТ «ОГС «Харківміськгаз» та ДП «Укрметртестстандарт» на користь держави судовий збір в розмірі 1536,80 грн, по 768,40 з кожного. Короткий зміст вимог апеляційних скарг З рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року та додатковим рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року не погодилися відповідачі: АТ «ОГС «Харківміськгаз» та ДП «Укрметртестстандарт» й оскаржили їх в апеляційному порядку. В апеляційних скаргах прохали: скасувати рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі; скасувати додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про відшкодування судових витрат відмовити у повному обсязі. З додатковим рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі прохав додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року в частині відмовлених вимог заяви скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким вимоги позивача щодо розподілу судових витрат та стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 50000,00 грн задовольнити у повному розмірі. В іншій частині додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року залишити без змін. Позиції учасників справи Узагальнені доводи, викладені в апеляційній скарзі АТ «ОГС «Харківміськгаз» В апеляційній скарзі відповідач наголошує, що судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не вирішено питання щодо всіх позовних вимог позивача, зокрема, щодо визнання неналежними, недопустимими доказів та застосування концепції ЄСПЛ «плодів отруєного дерева». Крім того, місцевий суд не звернув увагу, що позивач, звернувшись до суду з позовною заявою, обрав неналежний спосіб захисту, що підтверджується правовою позицією, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі №522/12901/17-ц. Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що при вирішенні даного спору місцевим судом було використано норми матеріального права, які втратили чинність до моменту виникнення спірних правовідносин, а саме Правила надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №2246 від 09 грудня 1999 року, Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених Постановою НКРЕ №475 від 29 травня 2003 року . Також вказано, що акт №452 перевірки метрологічних характеристик побутового лічильника газу, складений 31 жовтня 2019 року, неможна вважати належним і допустимим доказом, оскільки у його виконавця відсутнє свідоцтво про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо врегульованої метрології. Водночас, на думку скаржника, висновок експерта за результатами проведення комплексної судової трасологічної та інженерно-технічної експертизи від 04 березня 2020 року неможливо вважати належним і допустимим доказом, оскільки складений після перебування лічильника газу у фізичної особи-підприємця, яка здійснює діяльність з ремонту і технічного обслуговування електронного та оптичного устаткування. Крім того, лічильник газу на дослідження в експертну установу надійшов з опломбуванням, яке не здійснювало АТ «ОГС «Харківміськгаз». Скаржник не погоджується і із стягненням суми витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, вказує, що додаткова винагорода адвоката за досягнення позитивного рішення у справі за своїм змістом і правовою природою не є ціною договору, а відповідно і професійною правничою допомогою, оскільки не є послугою адвоката, а тому не підлягає відшкодуванню. Узагальнені доводи, викладені в апеляційній скарзі ДП «Укрметртестстандарт» Відповідач у поданій ним апеляційній скарзі зазначає, що в оскаржуваному судовому рішенні не вказано, в якій частині це рішення стосується конкретного відповідача, чи їх обов`язок є солідарним, що в свою чергу зумовило до непропорційного поділу судових витрат. Довідка про непридатність законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №39-1-4/11589ЦСБ2150Е від 20 серпня 2019 року була оформлена працівниками ДП «Укрметртестстандарт» за результатами позачергової повірки лічильника газу мембранного МКМ-U G6, заводський номер 289561, виконаної на замовлення АТ «ОГС «Харківміськгаз» відповідно до Порядку. Водночас, особа, яка подає апеляційну скаргу зазначає, що нею не приймалось жодних рішень щодо цивільних прав та інтересів позивача. Узагальнені доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 . Позивач, оскарживши в апеляційному порядку додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року в частині незадоволених вимог, зазначив, що суд першої інстанції у судовому рішенні використав практику Верховного Суду, що є нерелевантною правовідносинам, які склалися у даній справі. Крім того, вказано, що гонорар його захисника в укладеному між ними договорі має фіксований розмір, що в свою чергу не потребує детального опису виконаних робіт адвокатом. Водночас, місцевий суд частково задовольняючи вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не звернув уваги, що відповідачі не висловлювали свою незгоду із розміром стягуваних судових витрат. Щодо відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу АТ «ОГС «Харківміськгаз» Позивач, вказавши на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі №910/17955/17, наголошує, що ним обрано належний спосіб захисту, який покликаний ефективно захистити його права у спірних правовідносинах. Водночас, оскільки до акту № 48 не додано відеозапис та його не підписано незаінтересованою особою, як того вимагає пункт 4 Глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ, вказаний акт є недійсним, а будь-які донарахування на його основі є незаконні. На думку позивача, акт експертизи лічильника газу №2150Е від 20 серпня 2019 року, складений комісією АТ «ОГС «Харківміськгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт», є відомчою експертизою, що в свою чергу підлягає критичній оцінці та потребує перевірки і зіставлення з іншими матеріалами справи. Крім того, твердження відповідача про здійснення ремонтних робіт досліджуваного лічильника перед проведенням його експертизи є хибним та ґрунтується виключно на припущеннях особи, яка вказала про них. Щодо відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу ДП «Укрметртестстандарт» Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає недоліки поданої ДП «Укрметртестстандарт» апеляційної скарги, зокрема, неподання доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, у зв`язку з чим ОСОБА_1 був позбавлений можливості ознайомитися із додатками апеляційної скарги. Крім того, копія апеляційної скарги не була належним чином засвідченою. У відзиві на апеляційну скаргу наголошено, що залучення ДП «Укрметртестстандарт» у якості співвідповідача відбулося на підставі ухвали суду на стадії підготовчого провадження. Крім того, позивачем наголошено, що відповідач, у разі незрозумілості судового рішення, має право звернутися до суду із заявою про роз`яснення рішення. Позивач, вказавши на постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі №910/17955/17, наголошує, що ним обрано належний спосіб захисту, який покликаний ефективно захистити його права у спірних правовідносинах. Щодо відзиву АТ «ОГС «Харківміськгаз» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу позивача зазначає, що останнім не було надано доказів на підтвердження перерахування коштів адвокатському об`єднанню, що є суттєвою умовою для відшкодування витрат. Крім того, АТ «ОГС «Харківміськгаз» вказує й на відсутність належним чином обґрунтованого розрахунку щодо заявлених витрат до стягнення, а сума є занадто завищеною, неспівмірною у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Також позивачем до місцевого суду не подавався попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс чи очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції Від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшла заява, в якій позивач прохав суд розгляд даної цивільної справи проводити за відсутності нього і його представника за наявними в справі матеріалами. Позивач наголосив, що він вимоги своєї апеляційної скарги підтримує у повному обсязі та прохає їх задовольнити, а проти задоволення апеляційних скарг АТ «ОГС «Харківміськгаз», ДП «Укрметртестстандарт» заперечуєта прохає відмовити у їх задоволенні. Представник АТ «ОГС «Харківміськгаз» - адвокат Черкашина С.Ю., взявши участь у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги відповідача підтримала та прохала їх задовольнити. Проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 заперечувала. Від представника ДП «Укрметртестстандарт» - адвоката Бойчун Н.Д. надійшло клопотання, у якому остання, у разі відсутності технічної можливості проведення судового засідання у режимі відеоконференції, прохала судове засідання проводити за її відсутності.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, приходить до такого висновку. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між ОСОБА_1 та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз» було укладено типовий договір № 1003045622 про надання населенню послуг з газопостачання (т.1, а.с. 16-20). 12 травня 2011 року був складений акт прийомки закінченого будівництвом об`єкту системи газопостачання. Відповідно до якого ОСОБА_1 було реконструйована система газопостачання житлового будинку АДРЕСА_1 . Роботи проводились ПАТ «Харківміськгаз» (т.1, а.с. 22). 13 серпня 2019 року відділом обслуговування вузлів обліку газу АТ «ОГС«Харківміськгаз» був складений акт про порушення № 48, відповідно до якого за адресою: АДРЕСА_1 , виявлені ознаки несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу, а саме: пломби заводу виробника викликають сумніви. Лічильник було демонтовано для проведення експертизи. Акт складений СЕСГ південного відділення ОСОБА_5 та слюсарем ОСОБА_2 в присутності споживача ОСОБА_1 . У примітках споживачем ОСОБА_1 зазначено, що наявні ознаки втручання в систему відсутні, фото цілісності в наявності (т.1, а.с. 23). 13 серпня 2019 року АТ «ОГС«Харківміськгаз» складено акт № 6069 про виявлені порушення, а саме висловлено сумнів у правильній роботі встановленого за адресою: АДРЕСА_1 , лічильника газу типу МКМ-UG6, заводський номер 289561, з показами 12 817 куб. м., пломба заводу виробника викликає сумніви. Акт складений слюсарем ОСОБА_2 та СЕСГ південного відділення Макаровим Є.І. Споживач ОСОБА_1 від підпису відмовився (т.1, а.с. 24). 13 серпня 2019 року був складений протокол № 6069 о/р 1310276393 про демонтаж лічильника газу для проведення експертизи. Демонтаж лічильника здійсненний на підставі акту про виявлення порушення від 13 серпня 2019 року №

48. Лічильник направлений на експертизу в сервісний центр з ремонту та повірки газових лічильників АТ «ОГС«Харківміськгаз» за адресою: м. Харків, пр. Гагаріна, 172-а, пов. 1, каб.

8. Замість демонтованого лічильника за адресою: АДРЕСА_1 , встановлений тимчасовий прилад обліку. Для захисту лічильника від зовнішнього втручання до дня проведення експертизи представник газопостачальної організації додатково опломбував вхідний та вихідний патрубки цього лічильника та пакет пломбою газопостачальної організації (вхідний В 13938746, вихідний В 13938745, пакет С 48039001) (т.1, а.с. 25). 20 серпня 2019 року комісією АТ «ОГС «Харківміськгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт» було складено акт № 2150Е експертизи лічильника газу МКМ-U G6, заводський номер 289561, пок. 12817, який належить ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Актом встановлено втручання в газовий лічильник. За результатами позачергової повірки лічильника газу його визнано непридатним до застосування. Після проведення експертизи лічильник упаковано в пакет та опломбовано пломбою №С49731270 (т.1, а.с. 26). 29 серпня 2019 року комісією АТ «ОГС«Харківміськгаз» на підставі акту про порушення від 13 серпня 2019 року № 48 з приводу виявленого порушення несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, складено протокол необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості. Необлікований (донарахований) об`єм природного газу, визначений за граничними об`ємами споживання з урахуванням обсягу, відображеному на о/р складає 5242,20 куб.м. Зазначено, що споживачеві необхідно протягом 10 календарних днів з дати отримання рахунку сплатити 45881,06 грн. ОСОБА_1 був присутнім на засіданні комісії та отримав зазначений протокол, про що свідчить його підпис та зазначив, що з протоколом не згоден. Позивач вказав, що доводи про незаконність висновків комісії до уваги не прийняті (т.1, а.с. 27). Регламентом засідання постійно діючої комісії з питань, пов`язаних з розглядом актів про порушення, складених у разі виявлення порушень вимог Кодексу ГРС побутовими споживачами природного газу від 29 серпня 2019 року встановлено вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі АТ «ОГС«Харківміськгаз» протягом періоду необлікованого природного газу, пред`явлена до сплати споживачу складає 45881,06 грн (т.1, а.с. 64). На підставі акта про порушення від 13 серпня 2019 року № 48 за період з 12 лютого 2019 року по 31 липня 2019 року складено акт-розрахунок вартості необлікованого (донарахованого) природного газу за цінами закупівлі АТ «ОГС«Харківміськгаз» на загальну суму 45881,06 грн (т.1, а.с. 28). Згідно довідки ДП «Укрметртестстандарт» за результатами повірки встановлено, що лічильник газу мембранний MKM-U G6, заводський № 289561, виробник Premagas, не відповідає вимогам: підпункту 6.4 Р50-071-08 «лічильники газу побутові. Методи та засоби повірки». Підстави для визнання ЗВ непридатним: невідповідність ідентифікаційних ознак захисного пломбування, що застосовується виробником лічильника (т.1, а.с. 62). Повідомленням про припинення газопостачання/розподілу природного газу від 20 серпня 2019 року АТ «ОГС«Харківміськгаз» повідомило ОСОБА_1 про припинення газопостачання природного газу з 02 вересня 2019 року з дотриманням ПБСГ (т.1, а.с. 156). Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №Л/6054 від 04 листопада 2019 року, виданого ДП «Харківстандартметрологія», за результатами повірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки лічильник газу мембранний MKM-U G6, заводський № 289561, відповідає вимогам ДСТУ 3336-96 «Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги» (т.2, а.с. 60). Актом №452 перевірки метрологічних характеристик побутового лічильника газу від 31 жовтня 2019 року, виконаної ФОП ОСОБА_6 , встановлено, що лічильник газу мембранний MKM-U G6, заводський № 289561, є придатним (т.2, а.с. 61). Сертифікат №42 від 21 вересня 2010 року виданий ОСОБА_6 , в тім, що він має право проводити експертизу на предмет втручання в роботу лічильників газу (т.2, а.с. 61, зворот). Висновком експертів за результатами проведення Харківським НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса комплексної судової трасологічної та інженерно-технічної експертизи № 28948/28949 від 04 березня 2020 року встановлено: «Металева пломба заводу-виробника, з відбитки матриць пломбувача «10»/«ПКУ», якою опломбовано гвинт кріплення корпусу та кришки досліджуваного лічильника газу МКМ-U G6, зав. № 289561 повторному перевстановленню (переопломбуванню) не піддавалась. Сліди повторного перевстановлення (переопломбування), на зовнішній поверхні пломби заводу-виробника, яка розміщена у технологічному отворі, що є на оглядовому вікні відлікового пристрою досліджуваного лічильника газу МКМ-U G6, зав. № 289561, відсутні. Полімерна пломба-заглушка, яка встановлена у технологічному отворі, що є на оглядовому вікні відлікового пристрою досліджуваного лічильника газу МКМ-U G6, зав. № 289561, відповідає за загальними ознаками (видом матеріалі, з якого виготовлена, його кольору, конструктивними особливостям, змістом маркування) пломбам заводу-виробника лічильників газу вказаного типу (підприємства-виробника «PREMAGAS»), 2010 року випуску. Однак її маркувальні позначення, відрізняються за ознаками, детальний опис яких наведений в дослідницькій частині висновку. Відліковий пристрій лічильника газу Premagas МКМ-U G6, зав. № 289561, відповідає вимогам наданої на дослідження експлуатаційної документації. На зовнішніх поверхнях корпусу та кришки наданого на дослідження лічильника газу МКМ-U G6, зав. № 289561, сліди (пошкодження), які свідчать про втручання в роботу його лічильного механізму, на момент дослідження, відсутні. Вирішення питання щодо відповідності комплектності постачання лічильника Premagas МКМ-U G6, зав. № 289561, вимогам експлуатаційної документації не потребує застосування спеціальних знань і тому експертом не вирішувався. В результаті проведеного дослідження встановлено в ідповідність зміни показів відлікового пристрою лічильника Premagas МКМ-U G6 зав. № 289561 об`єму прокачуваного через нього газу. На зовнішніх поверхнях корпусу відлікового пристрою наданого лічильника газу Premagas МКМ-U G6, зав. № 289561, та його оглядового вікна, у тому числі поблизу технологічного отвору, у якому розташована пломба-заглушка, сліди які могли б свідчити про втручання в роботу наданого лічильника газу, та його лічильного механізму відсутні. На елементах (доступних для огляду) лічильного механізму наданого на дослідження лічильника газу МКМ-U G6, зав. № 289561, сліди втручання в його роботу, на момент дослідження, відсутні» (т.2, а.с. 176-188). Позиція суду апеляційної інстанції Щодо належного способу захисту Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України). Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року по справі №522/12901/17-ц вказано, що складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року по справі №311/2314/16 дійшов до висновку, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача щодо прийняття актів про порушення у сфері газопостачання та визнання їх недійсними, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, обґрунтовано виходив з того, що акт № (о/р) 021 про виявлення порушень від 09 березня 2016 року, акт № 093 експертизи лічильника газу від 04 квітня 2016 року та акт про порушення № 000024 від 14 квітня 2016 року безпосередньо не встановлюють для позивача будь-яких обов`язків, а лише є фіксацією виявленого порушення, а тому їх оскарження не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту порушених прав. Зазначеного правового висновку також дійшли Верховний Суд України у постанові від 12 вересня 2011 року у справі № 6-25цс11 та Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі № 14-503цс18. Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2020 року висловила позицію, відповідно до якої вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установленим законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов`язки відповідного суб`єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача. Також колегія суддів звертає увагу, що відповідно до пункту 12 глави 5 «Порядок оформлення акта про порушення» розділу XI «Порядок перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог цього Кодексу» Кодексу ГРС, якщо об`єм та/або вартість необлікованого (донарахованого) природного газу буде оскаржуватися споживачем (несанкціонованим споживачем) у судовому порядку, тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою. З урахуванням вищевказаних правових вимог та норм матеріального права, колегія суддів вважає, що визнання недійсним складений АТ «ОГС «Харківміськгаз» акт про порушення від 13 серпня 2019 року № 48; визнання недійсною довідку про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки лічильника газу мембранного МКМ-U G6 заводський номер 289561, виданої представником ДП «Укрметртестстандарт»; визнання протиправними дії АТ «ОГС «Харківміськгаз» щодо складення акту про виявлені порушення від 13 серпня 2019 року б/н та протоколу про демонтаж № 6069 о/р № 1310276393 від 13 серпня 2019 року; визнання незаконним та скасування рішення комісії АТ «ОГС «Харківміськгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт» про втручання в газовий лічильник та про непридатність лічильника до застосування, оформлене актом експертизи лічильника газу від 20 серпня 2019 року за № 2150Е не є належним способом захисту, адже безпосередньо не встановлюють для позивача будь-яких обов`язків, а лише є фіксацією виявленого порушення. Натомість визнання незаконним і скасування протокольного рішення відповідача АТ «ОГС «Харківсміськгаз» про задоволення акту про порушення від 13 серпня 2019 року № 48 та про необхідність сплатити суму у розмірі 45881,06 грн, оформлене протоколом необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 29 серпня 2019 року, та актом-розрахунком вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі АТ «ОГС «Харківміськгаз», які безпосередньо впливають на права та обов`язки ОСОБА_1 , є належним способом захисту прав та законних інтересів позивача, оскільки сприяє ефективному відновленню порушених прав. Щодо залучення співвідповідачем ДП «Укрметртестстандарт» Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 жовтня 2019 року клопотання позивача про залучення до участі у справі у якості співвідповідача ДП «Укрметртестстандарт» задоволено та залучено до участі у справі №641/7147/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ «ОГС «Харківміськгаз» про визнання дій протиправними та скасування рішення про сплату донарахованих сумв якості співвідповідача ДП «Укрметртестстандарт». Згідно з вимогами щодо форми та змісту позовної заяви, вона повинна містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (пункти 2 і 4 частини третьої статті 175 ЦПК України). Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Визначення позивачем у справі складу сторін має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову у зв`язку з неналежним суб`єктним складом сторін. Саме такий правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20), від 20 січня 2021 року у справі 203/2/19 (провадження № 61-6983св20). З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання дій протиправними та скасування рішення про сплату донарахованих сум, вказавши наступні позовні вимоги: визнання незаконним і скасування протокольного рішення відповідача АТ «ОГС «Харківсміськгаз» про задоволення акту про порушення від 13 серпня 2019 року № 48 та про необхідність сплатити суму у розмірі 45881,06 грн, оформлене протоколом необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 29 серпня 2019 року, та актом-розрахунком вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі АТ «ОГС «Харківміськгаз». Відповідно до пункту 1 глави 5 «Порядок оформлення акта про порушення» розділу XI «Порядок перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування об`ємів природного газу у разі виявлення порушень вимог цього Кодексу» Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення (пункт 8 вищевказаної глави). За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення (пункт 11 вищевказаної глави). Ураховуючи, що Оператором ГРМ за адресою позивача є АТ «ОГС «Харківміськгаз», який відповідає за облік природного газу у побутових споживачів, а також до компетенції якого, у тому числі, відноситься нарахування суми боргу за необлікований (донарахований) об`єм та обсяг природного газу, то позивач правильно вказав це товариство відповідачем у поданому ним позові. Водночас, колегія суддів зазначає, що ДП «Укрметртестстандарт» своєю діяльністю не встановлював для позивача будь-яких обов`язків, лише здійснював фіксацію дослідження лічильника газу мембранного МКМ-U G6, заводський номер 289561, а тому не може вважатись належним відповідачем у даній категорії справ. Враховуючи, що колегія суддів дійшла до висновку, що ДП «Укрметртестстандарт» є неналежним відповідачем у даній справі, то, відповідно, заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 до останнього не підлягають задоволенню. Щодо стягнення вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу Підпунктом 4 пункту 1 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що суміжні суб`єкти ринку природного газу, зокрема, Оператор ГРС та споживач, під час введення в експлуатацію або протягом експлуатації комерційного ВОГ та його складових, у тому числі, в разі позаштатної ситуації чи виникнення спірних питань щодо результатів вимірювань об`єму природного газу, мають право здійснювати з дотриманням вимог цього Кодексу перевірку комерційного ВОГ та його складових щодо відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та/або несанкціонованого газопроводу. Підпунктом 6 пункту 7 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС передбачено, що у разі виявлення під час перевірки комерційного ВОГ чи його складових або контрольного огляду вузла обліку ознак нижченаведених порушень представник Оператора ГРМ на місці перевірки складає у порядку, визначеному цим Кодексом, акт про порушення, зокрема про наявність несанкціонованого газопроводу. Згідно з підпунктом 3 пункту 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об`ємів (обсягів) природного газу, належить несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу). Відповідно до пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу є втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (у тому числі, лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об`єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Положення наведеного пункту прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. Несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, зокрема, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Схожий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 904/4030/18, від 05 листопада 2019 року у справі № 922/137/19, від 28 грудня 2019 у справі № 911/721/19, від 12 березня 2020 року у справі № 920/1217/16, від 26 червня 2020 року у справі № 911/720/19, від 08 вересня 2020 року у справі № 922/4351/19, від 03 листопада 2020 року у справі № 908/554/19. Пунктами 1, 8, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРСМ передбачено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу. Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. За результатами розгляду акту про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акту про порушення. При задоволенні комісією акту про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості. Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Згідно з статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 11 жовтня 2021 року по справі № 646/6354/19, сам факт наявності пошкодження лічильника газу за відсутності інших обов`язкових елементів, а саме: витрати (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або наявність інших дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу, не свідчить про наявність несанкціонованого втручання споживача у роботу ЗВТ/лічильника газу. Водночас, висновком експертів за результатами проведення Харківським НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса комплексної судової трасологічної та інженерно-технічної експертизи № 28948/28949 від 04 березня 2020 року, зокрема, була встановлена відсутність слідів (пошкодження), які свідчать про втручання в роботу лічильного механізму приладу, а також відповідність зміни показів відлікового пристрою лічильника Premagas МКМ-U G6 зав. № 289561 об`єму прокачуваного через нього газу. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, встановивши, що АТ «ОГС «Харківміськгаз» не доведено належними та допустимими доказами факту несанкціонованого втручання позивача у роботу лічильнику газу, дійшов правильного висновку про наявність підстав для визнання незаконним і скасування протокольного рішення відповідача АТ «ОГС «Харківсміськгаз» про задоволення акту про порушення від 13 серпня 2019 року № 48 та про необхідність сплатити суму у розмірі 45881,06 грн, оформлене протоколом необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 29 серпня 2019 року, та актом-розрахунком вартості необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі АТ «ОГС «Харківміськгаз», оскільки таке рішення прийнято із порушенням норм чинного законодавства України. Щодо судових витрат, понесених в суді першої інстанції До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України). Порядок розподілу судових витрат між сторонами передбачений статтею 141 ЦПК України: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Щодо вартості експертизи Частиною шостою статті 139 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. З матеріалів справи вбачається, що Харківський НДІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса направив на адресу платника позивача по справі рахунки на оплату вартості робіт за проведення експертизи: рахунок №50 від 11 січня 2020 року на суму 8007,00 грн (т.2, а.с. 160); рахунок №51 від 11 січня 2020 року на суму 4710,00 грн (т.2, а.с. 161). На підтвердження оплати вищевказаних рахунків позивачем до місцевого суду надано: квитанцію №ПН102865 від 30 січня 2020 року на суму 8007,00 грн, де отримувачем вказано «ХНДІ суд. Експертиз см. Бокаріуса» (т.3, а.с. 232); квитанцію №ПН102865РК від 30 січня 2020 року на суму 80,10 грн, де вказано призначення платежу «комісія за перерахування коштів» (т.3, а.с. 232); квитанцію №ПН102866 від 30 січня 2020 року на суму 4710,00 грн, де отримувачем вказано «ХНДІ суд. Експертиз см. Бокаріуса» (т.3, а.с. 232, зворот); квитанцію №ПН102866РК від 30 січня 2020 року на суму 47,10 грн, де вказано призначення платежу «комісія за перерахування коштів» (т.3, а.с. 232, зворот). Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині скасування рішення про сплату донарахованих сум підлягають задоволенню, то колегія суддів вважає, що понесені витрати на проведення експертизи в сумі 12844,20 грн підлягають стягненню на користь позивача з належного відповідача по даній справі - АТ «ОГС «Харківміськгаз». Щодо витрат на професійну правничу допомогу Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19). Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Крім того, у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55). 06 грудня 2021 року (направлено засобами поштового зв`язку 03 грудня 2021 року) на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач подав до суду: копію договору про надання правничої допомоги №62/19 від 31 серпня 2019 року з терміном дії до повного виконання зобов`язань (т.3, а.с. 183-187); копію додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №62/19 від 31 серпня 2019 року, якою, зокрема передбачено гонорар успіху у розмірі 10000,00 грн (т.3, а.с. 188-189); копію додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги №62/19 від 17 жовтня 2019 року (т.3, а.с. 190-191); копія додаткової угоди №3 до договору про надання правової допомоги №62/19 від 03 листопада 2021 року, якою, зокрема, передбачена фіксована вартість наданих юридичних послуг у розмірі 50000,00 грн (т.3, а.с. 194-195); акт прийому-передачі наданих юридичних послуг за договором про надання правової допомоги №61/19 від 31 серпня 2019 року із зазначенням виду наданих послуг та часу їх надання (т.3, а.с. 196-203); рахунок на оплату №02/21 від 02 лютого 2021 року на загальну суму 50000,00 грн (т.3, а.с. 204). Також матеріали справи містять ордер на підтвердження представництва адвокатом інтересів позивача (т.1, а.с. 70) та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №1586 (т.1, а.с. 71). У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18-ц зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. З матеріалів справи вбачається, що 10 грудня 2021 року на адресу суду першої інстанції від АТ «ОГС «Харківміськгаз» надійшли заперечення щодо розміру стягнення судових витрат, в яких останній прохав суд відмовити в стягненні судових витрат. Вищевказане заперечення мотивовано тим, що сума витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою, занадто завищеною та неспівмірною складністю справи, яка перебувала на розгляді в суді, враховуючи, що спір стосувався скасування рішення про сплату донарахованих сум у розмірі 45881,06 грн. Враховуючи принцип співмірності з урахуванням складності категорії справи, а також беручи до уваги заперечення відповідача, колегія суддів вважає, що стягненню з належного відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Щодо судового збору Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Частиною третьою статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав. Оскільки позивач є звільненим від сплати судового збору, то з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає стягненню на користь держави судовий збір. Отже, з АТ «ОГС «Харківміськгаз» слід стягнути на користь держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн. Щодо інших доводів апеляційної скарги Колегія суддів звертає увагу, що довід особи, яка подала апеляційну скаргу про те, що висновок експерта за результатами проведення комплексної судової трасологічної та інженерно-технічної експертизи від 04 березня 2020 року неможливо вважати належним і допустимим доказом, оскільки складений після перебування лічильника газу у фізичної особи-підприємця, яка здійснює діяльність з ремонту і технічного обслуговування електронного та оптичного устаткування не може братись судом до уваги, оскільки скаржником, у даному випадку, не доведено факту попереднього втручання у даний лічильник з метою відновлення його належного функціонування. Нормами цивільного процесуального законодавства передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України). Крім того, з постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року по справі № 910/17955/17 вбачається, що оскільки у справі № 910/17955/17 предметом позову є скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПКЕЕ, а у справі № 522/12901/17-ц питання щодо скасування рішення комісії не було предметом розгляду, то підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц (провадження № 14-503цс18), відсутні. Водночас, згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту другого частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до переконання про необхідність часткового задоволення апеляційних скарг АТ «ОГС «Харківміськгаз», ДП «Укрметртестстандарт» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року та АТ «ОГС «Харківміськгаз», ДП «Укрметртестстандарт», ОСОБА_1 на додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року, а саме: - рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року у частині визнання недійсним складений АТ «ОГС «Харківміськгаз» акт про порушення від 13 серпня 2019 року № 48; визнання недійсною довідку про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки лічильника газу мембранного МКМ-U G6, заводський номер 289561, виданої представником ДП «Укрметртестстандарт»; визнання протиправними дії АТ «ОГС «Харківміськгаз» щодо складення акту про виявлені порушення від 13 серпня 2019 року б/н та протоколу про демонтаж № 6069 о/р № 1310276393 від 13 серпня 2019 року; визнання незаконним та скасування рішення комісії АТ «ОГС «Харківміськгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт» про втручання в газовий лічильник та про непридатність лічильника до застосування, оформлене актом експертизи лічильника газу від 20 серпня 2019 року за № 2150Е - скасувати. - у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП «Укрметртестстандарт» про визнання дій протиправними та скасування рішення про сплату донарахованих сум відмовити. - у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «ОГС «Харківміськгаз» у частині визнання недійсним складений АТ «ОГС «Харківміськгаз» акт про порушення від 13 серпня 2019 року № 48; визнання недійсною довідку про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки лічильника газу мембранного МКМ-U G6, заводський номер 289561, виданої представником ДП «Укрметртестстандарт»; визнання протиправними дії АТ «ОГС «Харківміськгаз» щодо складення акту про виявлені порушення від 13 серпня 2019 року б/н та протоколу про демонтаж № 6069 о/р № 1310276393 від 13 серпня 2019 року; визнання незаконним та скасування рішення комісії АТ «ОГС «Харківміськгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт» про втручання в газовий лічильник та про непридатність лічильника до застосування, оформлене актом експертизи лічильника газу від 20 серпня 2019 року за № 2150Е відмовити. - в іншій частині рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року залишити без змін. - додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення. - заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення -задовольнити частково. - стягнути з АТ «ОГС «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з проведенням експертизи в суді першої інстанції в розмірі 12 844,20 грн. - стягнути з АТ «ОГС «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені останнім у суді першої інстанції, у розмірі 10000,00 грн. - стягнути з АТ «ОГС «Харківміськгаз» на користь держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн. Щодо судових витрат За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи те, що апеляційні скарги АТ «ОГС «Харківміськгаз», ДП «Укрметртестстандарт» підлягають частковому задоволенню та звільнення позивача від сплати судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», то судові витрати, понесені АТ «ОГС «Харківміськгаз», ДП «Укрметртестстандарт» за подання апеляційних скарг у розмірі 2305,20 грн слід компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Водночас, представник ДП «Укрметртестстандарт» в поданій апеляційній скарзі, зокрема, прохав суд стягнути з позивача на його користь понесені судові витрати, у тому числі, й витрати на професійну правничу допомогу. У вищевказаному процесуальному документі заявник зазначила, що гонорар адвоката за надання правової допомоги при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції складає 10000,00 грн. Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19). Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Так, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представник відповідача подала до суду: копію договору №03-16/3 про надання правової (правничої) допомоги від 05 січня 2021 року, укладеного між адвокатом Бойчун Н.Д. та клієнтом ДП «Укрметртестстандарт» (т.4, а.с. 25-27); копію додаткового договору №7 від 21 грудня 2021 року до договору про надання правової (правничої) допомоги №03-16/3 від 05 січня 2021 року, у пункті 2 якого сторони узгодили вартість гонорару адвоката 10000,00 грн (т.4, а.с. 28); копію рахунку суми гонорару за надання правової допомоги (т.4, а.с. 29); копію рахунку на оплату №12/1 від 21 грудня 2021 року на суму 10000,00 грн (т.4, а.с. 30); копію платіжного доручення №4714 від 23 грудня 2021 року, яким підтверджується оплата ДП «Укрметртестстандарт» адвокату Бойчун Н.Д. наданих останньою послуг на суму 10000,00 грн (т.4, а.с. 31); копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги ДП «Укрметртестстандарт» адвокатом Бойчун Н.Д., у якому, зокрема, вказано, що правова допомога надається у судах. Колегія суддів наголошує, що сторонами договору про надання професійної правничої допомоги узгоджено суму гонорару адвоката, яка підлягає сплаті захиснику клієнтом за сукупність наданих послуг при апеляційному перегляді оскаржуваного судового рішення. Разом з тим, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача (пункт 2 частини другої статті 141 ЦПК України). У постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 596/2305/18-ц зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Отже, враховуючи той факт, що колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги ДП «Укрметртестстандарт» (неналежний відповідач у даній справі) та відсутності заперечень зі сторони позивача, який у поданому ним відзиві на апеляційну скаргу не заперечував щодо судових витрат, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про задоволення заяви про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а тому з ОСОБА_1 на користь ДП «Укрметртестстандарт» підлягають стягненню кошти на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн. Керуючись статтями 137, 141, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційні скарги акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року задовольнити частково. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року у частині визнання недійсним складений акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» акт про порушення від 13 серпня 2019 року № 48; визнання недійсною довідку про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки лічильника газу мембранного МКМ-U G6, заводський номер 289561, виданої представником державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів»; визнання протиправними дії акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» щодо складення акту про виявлені порушення від 13 серпня 2019 року б/н та протоколу про демонтаж № 6069 о/р № 1310276393 від 13 серпня 2019 року; визнання незаконним та скасування рішення комісії акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» спільно з державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» про втручання в газовий лічильник та про непридатність лічильника до застосування, оформлене актом експертизи лічильника газу від 20 серпня 2019 року за № 2150Е - скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» про визнання дій протиправними та скасування рішення про сплату донарахованих сум відмовити. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» у частині визнання недійсним складений акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» акт про порушення від 13 серпня 2019 року № 48; визнання недійсною довідку про непридатність законодавчо врегульованого засобу вимірювальної техніки лічильника газу мембранного МКМ-U G6, заводський номер 289561, виданої представником державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів»; визнання протиправними дії акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» щодо складення акту про виявлені порушення від 13 серпня 2019 року б/н та протоколу про демонтаж № 6069 о/р № 1310276393 від 13 серпня 2019 року; визнання незаконним та скасування рішення комісії акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» спільно з державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» про втручання в газовий лічильник та про непридатність лічильника до застосування, оформлене актом експертизи лічильника газу від 20 серпня 2019 року за № 2150Е відмовити. В іншій частині рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 29 листопада 2021 року залишити без змін. Апеляційні скарги акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз», державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», ОСОБА_1 на додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року задовольнити частково. Додаткове рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 грудня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення -задовольнити частково. Стягнути з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 судові витрати пов`язані з проведенням експертизи в суді першої інстанції в розмірі 12 844,20 грн. Стягнути з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, понесені останнім у суді першої інстанції, у розмірі 10000,00 грн. Стягнути з акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» на користь держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь державного підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» витрати на професійну правничу допомогу, понесені останнім у суді апеляційної інстанції, у розмірі 10000,00 грн. Судові витрати, понесені державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» за подання апеляційної скарги у розмірі 2305,20 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Судові витрати, понесені акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Харківміськгаз» за подання апеляційної скарги у розмірі 2305,20 грн компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 13 грудня 2022 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді П.С. Абрамов О.О. Панченко