Постанова 4870 № 926/1455/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" грудня 2022 р. Справа №926/1455/19 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді: Марка Р.І., Суддів: Матущака О.І., Скрипчук О.С., секретар судового засідання Багряк Ю.А., за участі представників, учасників справи: від прокуратури: Рогожнікова Н.Б., від позивача: Гайсан О.В., від відповідач: Клим Н.І., розглянувши матеріали апеляційних скарг Заступника Чернівецької обласної прокуратури № 15-259вих-22 від 19.09.202 та Фізичної особи-підприємця Паламарюка Миколи Георгійовича б/н від 19.09.2022 (вх. № 01-05/2366/22 від 26.09.2022) на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.08.2022, повний текст рішення складено 01.09.2022 у справі № 926/1455/19 (суддя Проскурняк О.Г.) за позовом: Керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вижницької міської ради, м. Вижиниця до відповідача Фізичної особи-підприємця Паламарюка Миколи Георгійовича, смт. Берегомет про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням та стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 55 127,56 грн, ВСТАНОВИВ: В червні 2019 Керівник Кіцманської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом в інтересах держави в особі Вижницької міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця Паламарюка Миколи Георгійовича про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням та стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 40 910,77 грн (в подальшому заявою про збільшення розміру позовних вимог дану суму збільшено з 40 910,77 грн до 55 127, 56 грн, у зв`язку із донарахування різниці за період починаючи з 01.04.2019 по 30.11.2019 включно ) В обгрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що ФОП Паламарюк М.Г., починаючи з 2016 року користується приміщенням комунальної власності Вижницької територіальної громади, площею 70,9 м. кв., що знаходиться по АДРЕСА_2 у с. Багна без укладення договору оренди та не сплачує до міського бюджету коштів за його користування. Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 23.08.2022 у справі №926/1455/19 позов задоволено частково Зобов`язано Фізичну особу-підприємця Паламарюка Миколу Георгійовича усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням, яке знаходиться по вулиці Головній, 114 у с. Багна, Вижницького району, загальною площею 70,9 м.кв. шляхом звільнення його від 16 торгівельних прилавків, 8 пристінних прилавків. 1 холодильника, 1 морозильної камери та продукції продовольчої і промислової групи. Відмовлено у задоволенні позову в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Паламарюка Миколи Георгійовича безпідставно збережених коштів в розмірі 55 127,56 грн. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Паламарюка Миколу Георгійовича на користь Чернівецької обласної прокуратури - 1 921,00 грн. судового збору. Щодо позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням суд першої інстанції з врахуванням акту обстеження приміщення комунальної власності Вижницької міської ради, що знаходиться в с. Багна, АДРЕСА_2 Вижницького району від 20.03.2019 та свідчень самого відповідача у судовому засіданні при розгляді справи по суті, встановив, що саме в приміщенні першого поверху, яке складається з однієї кімнати площею 70,9 кв. м. і належить Вижницькій міській раді на праві власності знаходиться 16 торгівельних прилавків, 8 пристінних прилавків, 1 холодильник, 1 морозильна камера, 1 піч кахельна та продукція продовольчої і промислової групи. У зв`язку із наведеним на підставі ч. 1 ст. 317, ч.1 ст. 319, ч. 1 ст. 321 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що така немайнова позовна вимога прокурора (про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням) підлягає до задоволення. Щодо позовної вимоги прокурора про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі 55 127,56 грн, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення таких позовних вимог, з огляду на відсутність індивідуальних ознак приміщення загальною площею 70,90 кв. м. та не подання до матеріалів справи доказів стосовно існування домовленості про порядок володіння та користування майном між сторонами, а також з огляду на те, що право власності на земельну ділянку на якій знаходиться спільне майно Вижницької міської ради та ОСОБА_1 належить виключно відповідачу - ФОП Паламарюку Миколі Георгійовичу. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Заступник Чернівецької обласної прокуратури та ФОП Паламарюк Микола Георгійович оскаржили таке в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, прокурор не погоджується із оскаржуваним рішенням в частині відмови від стягнення з відповідача на користь позивача 55 127, 56 грн безпідставно збережених коштів. При цьому, прокурор зазначає, що при оформленні права власності на будинок по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та Багнянська сільська рада поділили в натурі приміщення будинку. Зокрема, Багнянській сільській раді у власність перейшло одне приміщення будинку площею 70,90 кв. м., а ОСОБА_1 два приміщення загальною площею 137,5 кв. м., що підтверджується матеріалами інвентарної справи, доданої до позову. Тому, твердження суду першої інстанції про те, що між Вижницькою міською радою та ОСОБА_1 існують правовідносини щодо спільної власності на приміщення площею 70,90 кв. м. у будинку по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 апелянт вважає безпідставними та такими, що не обгрунтовані належними у справі доказами. Також прокуратура не погоджується з твердженнями суду про відсутність індивідуальних ознак приміщення комунальної власності загальною площею 70,90 кв. м. у будинку по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_3 , зазначаючи, що у матеріалах інвентарної справи на приміщення площею 70,90 кв. м., відображено ширину та довжину (5,80 X 12,21) приміщення комунальної власності, віконні та дверні пройоми. Прокурор наполягає на тому, що приміщення комунальної власності загальною площею 70,90 кв. м. у будинку по АДРЕСА_2 не входить до складу об`єкта нерухомості загальною площею 285,2 кв.м. Факт використання приміщення Вижницької міської ради, зазначає прокурор, підтверджується актом обстеження приміщення від 20.03.2019, який складений позивачем у присутності продавця ОСОБА_2 , яка перебувала у трудових відносинах з відповідачем. Оскільки передача в оренду комунального майна не може здійснюватися безоплатно, прокурор вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути безпідставно збережені ним кошти на підставі ст. 1212 ЦК України. В апеляційній скарзі Паламарюк М.Г. заперечує щодо висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні щодо усунення перешкод в користуванні майном Вижницької міської ради шляхом звільнення його від 16 торговельних прилавків, 8 пристінних прилавків, 1 холодильника, 1 морозильної камери та продукції продовольчої і промислової групи. При цьому апелянт зазначає, що акт обстеження приміщення від 20.03.2019 складений заінтересованими особами, а саме працівниками Вижницької міської ради, наголошує на тому, що самого Паламарюка М.Г. , при складанні акту не було. Також у своїй апеляційній скарзі Паламарюк М.Г. стверджує, що здійснив реконструкцію незавершеного будівництва магазину-бару та згідно Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта № 25 від 21.04.2006 здав його в експлуатацію загальною площею 285, 16 м. кв. за адресою АДРЕСА_3 . Окрім того, зазначає апелянт, ним придбана у Багнянської сільської ради у власність земельна ділянка несільськогосподарського призначення площею 700 м. кв. з цільвоим призначенням для обслуговування магазину та бару. При цьому ФОП Паламарюк М.Г. стверджує, що в матеріалах інвентарної справи на майно по АДРЕСА_3 не вбачається даних про наявність належного акту приймання-передачі частки майна, розрахунок долей співвласників у вказаному майні та відсутні документи, які б свідчили про про передачу в натурі, в рахунок 34/100 ідеальної частки в цьому майні, конкретно визначеного майна -приміщення, частини приміщення, його місцезнаходження, площу, тощо, власнику Багняській сільській раді, чи/або Вижницькій міській раді, як то вимагається згідно Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна від 18.06.2007 року №55, за ресстр. в Міністерстві юстиції 06.07.2007 року за №774/14041. Також на думку апелянта частка 34/100 з загальної площі будинку 70,9 м. кв. в АДРЕСА_2 становить 23,3 м. кв., які не дають підстав для порушення його права власності на нерухоме майно за індексним номером 191435609 від 04.12.2019, за номером запису 34452685 від 29.11.2019, як його приватна власність на будівлю загальною площею 285,2 м.кв. за ціє ю ж адресою. Окрім того, ФОП Паламарюк М.Г. заперечує щодо можливості звернення з позовом прокурора у даній справі, оскільки такий не є учасником спірних матеріально-правових відносин. На думку скаржника, оскільки позов у справі 926/1755/20 було подано міською радою без залучення прокурора до справи, то і справа № 926/1455/19 має розглядатися без прокуратури, а відсутність у Вижницької міської ради коштів на сплату судового збору не може бути причиною звернення прокурора з позовом у даній справі. У відзиві на апеляційну скаргу прокурор не погоджується з доводами апеляційної скарги ФОП Паламарюка М.Г., зокрема з його твердженнями, що йому на праві власності належить ціла нежитлова будівля, розташована в АДРЕСА_3 . Прокурор вказує, що згідно з інформацією, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Вижницькій міській раді на праві комунальної власності (спільна часткова) належить 34/100 будинку по АДРЕСА_2 загальною площею 70,9 кв. м., право власності на вказане мано підтверджується також свідоцтвом про право власності від 13.02.2002. В той же час, зазначає прокурор, у Державному реєстру речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно по АДРЕСА_2 (АДРЕСА_2) у с. Багна Вижницького району. Разом з тим, під час розгляду даного спору судом відповідач Паламарюк М.Г зареєстрував право приватної власності на майно у АДРЕСА_3 (інформація про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 04.12.2019) площею 285,2 кв. м., які включають в себе 11 приміщень 1 поверху будинку по вул. Головній 188 (АДРЕСА_2). Як вбачається з план-схеми складеної до протоколу огляду місця події -приміщень І поверху будинку по АДРЕСА_2 (АДРЕСА_2 ) у с. Багна, загальна площа І поверху становить 370,5 кв. м. і складається з 12 приміщень. Таким чином, відповідачу у справі належить на праві приватної власності 11 приміщень у будинку по АДРЕСА_2 (АДРЕСА_2 ), а не весь будинок . З врахуванням акту обстеження акт обстеження приміщення від 20.03.2019, який складений про наявність речей відповідача у приміщенні загальною площею 70,9 кв. м по АДРЕСА_2 (АДРЕСА_2) у с. Багна Вижницького району, що не заперечується відповідачем та беручи до уваги те, що це приміщення належить позивачу у справі, прокурор вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, наявність підстав для задоволення позову в частині усунення перешкод у користуванні майном. Щодо можливості звернення прокурора з даним позовом до суду, прокурор зазначає, що ним дотримано всіх вимог, визначених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відтак необгрунтованими є посилання ФОП Паламарюк М.Г. про неможливість його звернення з позовом до суду. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2022 та протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.09.2022 вказану справу передано на розгляд колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Марка Р.І., суддів Матущака О.І. та Скрипчук О.С. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 28.09.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника Чернівецької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.08.2022 у справі № 926/1455/19 та призначено її розгляд на 10.10.2022. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Паламарюка Миколи Георгійовича, об`єднано розгляд його апеляційної скарги з апеляційною скаргою Заступника Чернівецької обласної прокуратури на рішення Господарського суду Чернівецької області від 23.08.2022 у справі № 926/1455/19 та призначено їх розгляд на 10.10.2022. 10.10.2022 розгляд даної справи не відбувся через оголошену тривалу повітряну тривогу на території України, в тому числі у Львівській області, внаслідок ракетних ударів з боку російської федерації. Ухвалою суду від 11.10.2022 розгляд даної справи призначено на 07.11.2022. 07.11.2022 судове засідання не відбулося у зв`язку із участю члена колегії даної справи судді Матущака О.І. у онлайн-підготовці суддів апеляційних судів, разом з тим, 07.11.2022 сторони у справі були повідомлені про те, що наступне судове засідання у справі відбудеться 21.11.2022. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 відкладено розгляд справи на 06.12.2022. В судовому засіданні 06.12.2022 прокурор підтримав доводи своєї апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив суд задоволити її, скасувати судове рішення в оскаржуваній частині та прийняти нове, яким позов задоволити повністю. Доводи апеляційної скарги ФОП Паламарюка прокурор заперечив. Представник позивача підтримав апеляційну скаргу прокурора та просив рішення суду першої інстанції скасувати в частині, якій суд відмовив у позові та задоволити позовні вимоги повністю. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги ФОП Паламарюка М.Г. та заперечив доводи апеляційної скарги прокуратури, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і відмовити в позові повністю. Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційним господарським судом встановлено наступне. 30.03.2001 продавець (Багнянська сільська рада) зобов`язався продати Паламарюк Діані Петрівні на умовах товарного кредиту 66/100 ідеальної частини незавершеної будови цегляного магазину, який знаходиться в с. Багна, Вижницького району, Чернівецької області, а покупець зобов`язується прийняти незавершену будову магазину в с. Багна, завершити будівництво цілого приміщення за свій власний рахунок і таким чином розрахуватись з Продавцем за наданий товар та кредит за нього виконанням будівельно-монтажних опоряджувальних робіт на частині будови, яка належатиме Багнянській сільській раді (на 34/100 ідеальної частки). Відповідно до п. 2.1. - 2.4. вказаного договору, покупець зобов`язаний завершити будівництво купленої частини цегляного магазину в с. Багна до повного вводу його в експлуатацію і в рахунок плати за придбану частину будівлі та процентів за користування наданим товарним кредитом одночасно завершити за власні кошти будівництво тієї частини будови, яка залишається власністю Багнянської сільської ради і становить 34/100 ідеальної частини. Будівництво повинно бути завершене протягом 270 календарних днів з моменту укладання цього договору. Розрахунок за придбану частину будівлі вважається здійсненим з часу підписання акту вводу в експлуатацію завершеного будівництва цегляного магазину. Продавець з моменту підписання цього договору передає покупцеві по акту прийому-передачі незавершену будову цегляного магазину в с. Багна, із них 66/100 - в приватну власність з розстрочкою платежу (виконанням обумовлених робіт) на 270 календарних днів. Покупець завершує будівництво цілісного комплексу за власні кошти в вищеназваний термін. Після завершення будівництва Багнянська сільська Рада видає свідоцтво на право власності 66/100 ідеальної частини магазину ОСОБА_1 , 34/100 - на право власності Багнянської сільської Ради. 13.02.2002 Виконавчим комітетом Багнянської сільської ради видано: - свідоцтво про право власності на 66/100 ідеальної частки будинку, розташованого в АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності та складається з двох приміщень загальною площею 137,50 кв.м. - свідоцтво про право власності на 34/100 ідеальної частки будинку, розташованого в АДРЕСА_3 , що належить територіальній громаді Багнянської сільської ради на праві комунальної власності та складається з одного приміщення загальною площею 70,90 кв.м. Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого об`єкта від 23.03.2006 Паламарюком М.Г. на підставі рішення Багнянської сільської ради 06-ї сесії 04 - скликання від 05.05.2003 здійснено будівництво за адресою: АДРЕСА_3 , - будівельні роботи по реконструкції незавершеного будівництвом магазину під магазин-бар. Відповідно до пункту 8 вказаного вище акту, на об`єкті виконані згідно з державними будівельними нормами всі роботи, передбачені проектною документацією, змонтоване і випробуване обладнання, проведені пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічними регламентами, створені безпечні умови для праці виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативів правових актів з охорони праці, пожежної безпеки, екологічних та санітарних норм. 21.04.2006 державною приймальною комісією вирішено прийняти в експлуатацію пред`явлений державній приймальній комісії магазин-бар за адресою: АДРЕСА_3 , вказаний акт підписано та затверджено без зауважень головою державної приймальної комісії - Багнянським сільським головою В. Бізінським та членами державної приймальної комісії. 17.12.2008 між Паламарюком М.Г. та Багнянською сільською радою Вижницького району Чернівецької області укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, загальною площею 700 кв.м. (кадастровий номер 7320580300:01:001:0096) за адресою: АДРЕСА_3 . Згідно пункту 1.2. договору, земельна ділянка продається для обслуговування магазину та бару. 18.05.2009, Паламарюк М.Г. на підставі вказаного договору отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, будівля магазину-бару, загальною площею 285,2 кв.м., розташована на земельній ділянці загальною площею 0,07 га. з кадастровим номером: 7320580300:01:001:0096 за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності Паламарюку Миколі Георгійовичу . Як вірно встановлено судом першої інстанції, питання правомірності державної реєстрації права власності Паламарюка М.Г. на об`єкт нерухомого майна - будівлі магазину-бару було предметом розгляду судової справи № 926/1755/20 за позовом Вижницької міської ради до відповідачів: 1) Державного реєстратора відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, інфраструктури, енергетики Вижницької районної державної адміністрації Шутак Параска Юріївна; 2) Фізичної особи-підприємця Паламарюка Миколи Георгійовича про визнання дій протиправними та скасування державної реєстрації права власності (запису про право власності №34452685 і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) за індексним номером 50010048 від 04 грудня 2019). Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.11.2020 у справі № 926/1755/20 (яке залишене без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2021), у задоволенні позову відмовлено. Рішенням виконкому Багнянської сільської ради № 3 від 11.01.2012 змінено нумерацію вулиці зазначеного вище майна, зокрема, АДРЕСА_2 змінено на АДРЕСА_2. Відповідно до рішення першої сесії VIII-го скликання Вижницької міської ради від 26.12.2016 №18-1/16 Вижницька міська рада є правонаступником Багнянської сільської ради і представляє інтереси Вижницької міської територіальної громади Вижницького району Чернівецької області. 20.03.2019 комісією у складі: голови (заступник міського голови Колотило С.О.), спеціаліста 1 категорії відділу правового забезпечення, організаційно-кадрової роботи та зв`язків з громадськістю ( ОСОБА_4 ), депутата Вижницької міської ради (Ткачук С.М.), головного спеціаліста відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва (Кисилиця Г.М.), в.о начальника відділу житлово-комунального господарства, благоустрою, транспорту, інфраструктури та комунальної власності (Гакман Ю.В.), в. о. старости (Прощук В.М.) проведено обстеження приміщення комунальної власності Вижницької міської ради, що знаходиться в АДРЕСА_2 . Дана комісія затверджена розпорядженням Вижницькою міською радою розпорядженням № 02-05/63 від 20.03.2019. Відповідно до зазначеного акту комісією проведено обстеження приміщення комунальної власності в АДРЕСА_2 , а саме приміщення першого поверху, яке складається з однієї кімнати площею 70,9 кв.м. та належить Вижницькій міській раді на праві власності. Крім того, комісією встановлено, що у середині приміщення знаходиться 16 торгівельних прилавків, 8 пристінних прилавків, 1 холодильник, 1 морозильна камера, 1 піч кахельна та продукція продовольчої і промислової групи. На торговельних прилавках розміщені товари продовольчої групи та промислової групи. Під час обстеження достеменно встановлено, що у ньому здійснюється торгівельна діяльність. За торгівельним прилавком знаходиться продавець ОСОБА_2 . Згідно листа - відповіді Головного управління ДФС у Чернівецькій області вих.№ 3380/9/24-13-13-06 від 05.04.2019 Бучек К.С. перебуває в трудових відносинах з відповідачем - ФОП Паламарюком М.Г., починаючи з вересня 2013 року по час надання вказаної відповіді. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, судова колегія вважає , що апеляційні скарги Прокуратури Львівської області та ФОП ПаламарюкМ.Г. не підлягають до задоволення, з огляду на наступне. Щодо можливості участі прокурора у даній справі При зверненні з позовом до суду прокурора в інтересах держави суд обов`язково повинен перевірити наявність підстав для звернення з таким позовом. Закон України "Про прокуратуру" і ГПК України визначають, що прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді, виключно після підтвердження судом підстав для його здійснення. Велика Палата Верховного Суду в постанові ВП ВС від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27). Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень для захисту інтересів держави. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Позов у справі, що розглядається, подано прокурором в інтересах держави в особі Вижницької міської ради. В обґрунтування підстав подання позову прокурором, останній зазначив, що Вижницька міська рада, жодних заходів, щодо захисту свого права, як власника спірного приміщення упродовж тривалого часу не вживала та фактично самоусунулась від своїх повноважень, у зв`язку з чим цей позов заявляє в інтересах держави саме прокурор. Про завчасне повідомлення в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурором Вижницьку міську раду щодо наміру звернутися до суду з даним позовом свідчать наявні у справі листи, зокрема, лист № 94/3-516 вих-19 від 09.04.2019 (а. с. 79, т. 1), лист № 86-216-16 від 29.09.2018 (а. с. 92, т. 1),лист № 86-2161-16 від 29.12.2018 (а. с. 94, т. 1); лист № 94/3-338 вих-19 від 21.03.2019 (а. с. 96, т. 1) та лист № 94/3-818 вих19 від 20.06.2019 (а. с. 97, т. 1). З врахуванням наведеного, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про дотримання Вижницькою окружною прокуратурою порядку, визначеного ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», звернення з даним позовом до суду в інтересах держави в особі Вижницької міської ради. По суті спору. Відповідно до ч. 1 ст. 317 та ч. 1 ст. 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Положенням ч. 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно ч. 1 ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Дослідивши обставини справи судова колегія вважає за необхідне зазначити, що з плану-схеми складеної до протоколу огляду місця події вбачається наступне: приміщень І поверху будинку по АДРЕСА_2 (АДРЕСА_2 )у с. Багна, загальна площа І поверху становить 370,5 кв. м. і складається з 12 приміщень. Таким чином, твердження відповідача про наявність у нього права власності на нерухоме майно (будівлю магазину-бару, загальною площею 285,2 кв.м., розташована на земельній ділянці загальною площею 0,07 га. з кадастровим номером: 7320580300:01:001:0096 за адресою: Чернівецька обл., Вижницький р-н., с. Багна, АДРЕСА_2) не суперечить тому, що він використовував нежитлові приміщення . загальною площею 70,90 кв.м. по вул. Головній 188 у с. Багна, які належать територіальній громаді Багнянської сільської ради згідно свідоцтва про право власності від 13.02.2002. Окрім того, як зазначено вище, поділ будинку по АДРЕСА_2 (АДРЕСА_2) у с. Багна Вижницького району на частки відбувся ще у 2002 році (13.02.2002) при оформленні та видачі документів на будинок, а тому частина приміщення 34/100 будинку по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2) площею 70,90 кв. м. належить міській раді на праві комунальної власності. Також судова колегія звертає увагу на те, що згідно інвентаризаційної справи, яка міститься у матеріалах даної справи приміщення на першому поверсі під літерою «А» площею 70,90 кв. м. по АДРЕСА_2 ( АДРЕСА_2) в с. Багна належить Багрянській сільській раді. Додані ж до матеріалів справи ФОП Паламарюк М.Г. робочий проект з додатками (на якому простежується розташування будинку по АДРЕСА_2 та приміщень у ньому) стосується реконструкції незавершеного будівництва під магазин та бар по АДРЕСА_2, яке мало здійснюватися з врахуванням права територіальної громади села на вже збудоване приміщення і його частку площею 70,90 кв. м. за цією ж адресою. Також з доданих відповідачем до матеріалів справи доказів не вбачається, що добудовані ним приміщення до нерухомого майна по АДРЕСА_2 Вижницького району містить приміщення такого ж розміру, яке належить територіальній громаді села. З наведеного слідує, що розмір приміщення в будинку по АДРЕСА_2 , яке належить на праві комунальної власності Вижницькій міській раді, незалежно від здійсненої відповідачем у справі прибудови залишається незмінним (70,90 кв.м.) і продовжує належати територіальній громаді в особі Вижницької міської ради. Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що починаючи з 2017 по 2018 Вижницька міська рада неодноразово зверталася до Паламарюка М.Г. з пропозицією укласти договір оренди нерухомого майна площею 70, 9 кв.м. по АДРЕСА_2 , оскільки він використовував належне територіальній громаді майно з метою ведення підприємницької діяльності. Відсутність відповіді на таку пропозицію і зумовила обстеження приміщення комунальної власності Вижницької міської ради. З урахуванням того, що акт обстеження саме приміщення площею 70,90 кв. м. підтверджує обставини викладені в позові, а саме, щодо знаходження у цьому приміщенні торговельного обладнання належного Паламарюку М.Г. та здійснення торгівельної діяльності у ньому (про що зазначено ним також у судовому засіданні в суді першої інстанції) беручи до уваги відсутність у матеріалах справи доказів наявності за вказаною адресою інших приміщень такого ж розміру (70,90 м. кв.), судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог прокурора в частині усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення цього майна від належного відповідачу майна. У позовній заяві та апеляційній скарзі прокурор вказує також на те, що орендар використовував належне йому майно без достатньої правової підстави і якщо би ним це майно не використовувалось, Вижницька міська рада мала реальну можливість передати вказане приміщення в оренду та отримувати орендну плату, у зв`язку із чим вважає що позовна вимога про стягнення коштів з відповідача за користування майном без належної на це правової підстави також підлягає до задоволення. Згідно ч.1 ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст. 1212 ЦК України). Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17). Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України) Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Судова колегія звертає увагу на те, що у матеріалах даної справи відсутні докази, які би дали змогу встановити який саме період нерухоме мано (приміщення площею 70, 90 м.кв. по АДРЕСА_2 ) перебувало у користуванні ФОП Паламарюка М.Г., відтак судова колегія вважає, що недоведеними і такими що не підлягають до задоволення є позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача 55 127,56 грн безпідставно збережених коштів за період з липня 2017 по 31.03.2019. Складений ж акт обстеження приміщення комунальної власності Вижницької міської ради, що знаходиться в с. Багна, вул. Головна 114 Вижницького району фіксує наявність майна ФОП Паламарюк М.Г. у приміщенні, що належить на праві власності Вижницькій міській раді, однак, з наявних у суду матеріалів справи не можливо встановити з якого саме моменту (дати) майно відповідача перебувало у зазначеному приміщенні і він здійснював у цьому приміщенні господарську діяльність, також незрозумілим залишається чи в зазначений прокурором період майно ФОП Паламарюк М.Г. дійсно перебувало постійно. За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (с. 280 ГПК України). Колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржниками не доведено наявності підстав, визначених ст.280 ГПК України, для скасування рішення та для задоволення апеляційної скарги. Таких підстав апеляційним судом також не встановлено. Отже, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційні скарги прокуратури та позивача без задоволення. В силу положень ст. 129, 130 ГПК України судовий збір покладається на апелянтів. Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Львівської обласної прокуратури та Львівської міської ради залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Львівської області від 11.10.2021 у справі № 914/2951/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України. Повний текст постанови складено 16.12.2022. Головуючий -суддя Марко Р.І. Суддя Матущак О.І. Суддя Скрипчук О.С.