Постанова 4857 № 260/6711/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/6711/21 пров. № А/857/9973/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В., суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я., з участю секретаря судового засідання Приступи Р.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року у справі № 260/6711/21 (головуючий суддя Іванчулинець Д.В., час ухвалення 14 год. 30 хв., м. Ужгород, повний текст рішення складений 02 червня 2022 року) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В : 18 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Прокуратури Закарпатської області в якому просив: а) визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора, дії та рішення П`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) щодо ОСОБА_1 з питань проведення другого етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; б) скасувати рішення П`ятнадцятої кадрової комісії від 13 вересня 2021 року за № 295 ,,Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; в) визнати протиправним та скасувати наказ керівника Закарпатської обласної прокуратури від 21 жовтня 2021 року за № 608к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Іршавського відділу Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області та з органів прокуратури Закарпатської області із посиланням на підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ ,,Прикінцеві і перехідні положення Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури з 22 жовтня 2021 року; ґ) поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури Закарпатської області на посаді прокурора Іршавського відділу Хустської окружної прокуратури Закарпатської області або на рівнозначній посаді, яку він займав станом на 22 жовтня 2021 року; г) стягнути з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 22 жовтня 2021 року по дату винесення судового рішення; д) допустити до негайного виконання рішення в частині стягнення з Закарпатської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць. Рішенням від 23 травня 2022 року Закарпатський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що оскаржене рішення є незаконним та немотивованим, прийняте з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. В апеляційній скарзі позивач зазначає, що згідно протоколу № 14 від 19 листопада 2020 року Друга кадрова комісія з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) вирішила: на підставі п.11 Розділу І Порядку за результатами розгляду заяв (в тому числі ОСОБА_1 ) визнати причини поважними. Визнати недійсними результати іспиту вищезазначених осіб 5 листопада 2020 року та виключити їх (в тому числі ОСОБА_1 ) зі списку осіб, які під час здачі іспиту 5 листопада 2020 року у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки, набрали менше 93 балів. Проходження анонімного тестування вищезазначеними особами (в тому числі ОСОБА_1 ) на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки призначити на іншу дату, визначену кадровими комісіями, включивши їх до відповідного графіку. П`ятнадцята кадрова комісія (створена наказом Генерального прокурора № 239 від 22.07.2021), отримавши з кадрового підрозділу Офісу Генерального прокурора матеріали атестації, в тому числі і протокол № 14 від 19.11.2020, в якому зафіксоване процедурне рішення Другої кадрової комісії щодо внесення його ( ОСОБА_1 ) до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки, 26.08.2021 повторно внесла на розгляд комісії питання про включення його до графіку зазначеного іспиту. В подальшому, 13 вересня 2021 року згідно Протоколу № 11 засідання П`ятнадцятої кадрової комісії кадрова комісія прийняла рішення за № 295 про неуспішне проходження прокурором ОСОБА_1 атестації. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував, що Закон № 113-IX, Порядок № 221 та Порядок № 233 не наділяють кадрову комісію повноваженнями за тими ж обставинами ревізувати (переглядати) власне рішення іншої ( попередньої) кадрової комісії щодо призначення прокурору нового часу (дати) складання іспиту чи проведення співбесіди, як не передбачають і права комісії або дій по вирішенню питання, чи включати до графіку складання іспитів прокурора, щодо якого вже прийняте рішення про призначення йому нової дати складання іспиту. У цьому спірному випадку, на думку позивача, єдиним можливим правомірним варіантом дій П`ятнадцятої кадрової комісії було прийняття рішення про включення його ( ОСОБА_1 ) на підставі рішення Другої кадрової комісії, оформленого протоколом № 14 від 19.11.2020, до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки. Окрім того, відповідачі не надали суду доказів скасування чи визнання нечинним рішення Другої кадрової комісії, викладеного у протоколі № 14 від 19.11.2020. За таких обставин позивач вважає, що рішенням П`ятнадцятої кадрової комісії порушене його право на можливість проходження атестації відповідно до порядку, встановленого Законом № 113-IX та Порядком проходження прокурорами атестації. З огляду на викладене, позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Офіс Генерального прокурора та Закарпатська обласна прокуратура подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких спростовують доводи позивача про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права. Представник відповідачів в судовому засіданні апеляційного суду заперечив вимоги апеляційної скарги та просить їх відхилити. Позивач в судове засідання не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням на амбулаторному лікуванні. Враховуючи, що позивач в попередніх судових засіданнях давав пояснення по суті справи, висловлював свою позицію щодо обґрунтованості позовних вимог, подавав заперечення щодо доводів відповідачів, а також враховуючи закінчення строків розгляду справи, колегія суддів визнає можливим завершення розгляду справи за відсутності позивача. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належать до задоволення з таких підстав. З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що ОСОБА_1 в період з 21.06.2013 до 22.10.2021 працював в органах прокуратури України, а з 15.12.2015- на посаді прокурора Іршавського відділу Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області. У зв`язку із набранням чинності Законом України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури № 113-ІХ, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури розпочалася атестація, яка проводиться у порядку, передбаченому законодавством. 08.10.2019 позивач на ім`я Генерального прокурора подав заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Відповідно до змісту цієї заяви ОСОБА_1 підтвердив, що усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ ,,Прикінцеві і перехідні положення Закону №113, він буде звільнений з посади прокурора. 26.10.2020 ОСОБА_1 склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. За результатом складення зазначеного іспиту позивач набрав 86 балів, що є більшим прохідного балу 70, а відтак був допущений до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. 05.11.2020 за наслідками проходження ІІ етапу атестації - складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 набрав 88 балів, що з урахуванням наказу виконувача обов`язків Генерального прокурора від 07.10.2020 є меншим прохідного балу 93 для успішного складання іспиту. 06.11.2020 позивач подав до Офісу Генерального прокурора заяву з проханням надати можливість повторно скласти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, у зв`язку з незадовільним станом здоров`я та неналежного функціонування комп`ютерної техніки. Згідно Протоколу №14 засідання Другої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) від 19.11.2020 кадрова прийняла рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про перездачу іспиту та позивач внесений до графіку для складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (т.1 а.с. 91-96). При цьому Друга кадрова комісія вирішила визнати недійсними результати іспиту вищезазначених осіб 5 листопада 2020 року та виключити їх (в тому числі ОСОБА_1 ) зі списку осіб, які під час здачі іспиту 5 листопада 2020 року у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки, набрали менше 93 балів. Проходження анонімного тестування вищезазначеними особами (в тому числі ОСОБА_1 ) на загальні здібності та навички із використанням комп`ютерної техніки призначити на іншу дату, визначену кадровими комісіями, включивши їх до відповідного графіку. Наказом Генерального прокурора №239 від 22.07.2021 створена П`ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих). Протоколом №7 від 26.08.2021 оформлене засідання П`ятнадцятої кадрової комісії, на якому розглядалось питання про включення ОСОБА_1 до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Рішення про включення позивача до плану графіку не прийняте, оскільки проти проголосувало 4 особи (т.1 а.с.140-143). 13.09.2021 П`ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів прийняла рішення за № 295 про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. На підставі рішення П`ятнадцятої кадрової комісії №295 від 13.09.2021, наказом керівника Закарпатської обласної прокуратури № 608к від 21.10.2021 ОСОБА_1 звільнений з посади прокурора Іршавського відділу Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області та з органів прокуратури Закарпатської області на підставі підпункту 2 пункту 19 розділу II ,,Прикінцеві та Перехідні положення Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури з 22 жовтня 2021 року. Вважаючи рішення кадрової комісії №295 від 13.09.2021 необґрунтованим, протиправним, дискримінаційним та таким що не відповідає вимогами законодавства зокрема Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого Наказом Генерального прокурора 03.10.2019 №221, та Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Наказом Генерального прокурора 17.10.2019 №233, позивач звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що наявність підстав для звільнення прокурора передбачених п. 19 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону № 113-ІХ (в тому числі наявність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури) є безумовною підставою для звільнення такого прокурора. П`ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, відповідно до вимог пунктів 13, 16, 17 розділу II Закону № 113-IX, пункту 6 розділу І, пунктів 5, 6 розділу III Порядку № 221, прийняла рішення від 13.09.2021 № 295 про неуспішне проходження позивачем атестації. Отже, юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, що спростовує доводи позивача про непослідовність дій атестаційних комісій. Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що предметом даного позову є вимоги пов`язані з поновленням на роботі за результатом юридичного факту встановленого рішенням П`ятнадцятої кадрової комісії про неуспішне проходження атестації. Разом з тим, позивач обрав спосіб захисту свої прав у відносинах припинення публічної служби, а не вимоги пов`язані із зобов`язанням виконати рішення Другої кадрової комісії. Відтак, у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та рішенню суду першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного. Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України ,,Про прокуратуру від 14.10.2014 № 1697-VII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1697-VII), відповідно до статті 1 якого прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави. 25 вересня 2019 року набрав чинності Закон України №113-ІХ ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури (далі - Закон №113-ІХ), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури. Згідно з пунктом 6 розділу II ,,Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України ,,Про прокуратуру. Відповідно до пункту 7 розділу II ,,Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Як встановлено у пунктах 10-14 розділу ІІ ,,Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-ІХ, прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації. Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора. Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор. Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису. З матеріалів справи суд першої інстанції встановив, що позивач на виконання наведених вимог законодавства 08.10.2019 подав Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в окружних прокуратурах та про намір пройти атестацію, зазначивши, що з умовами та процедурами проведення атестації, визначеному у Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженому наказом Генерального прокурора, ознайомлений та погоджується. Пунктом 9 розділу II ,,Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Відповідно до пунктів 7-17 розділу II ,,Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-ІХ Наказом Генеральної прокуратури України від 03.10.2019 №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221), в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин. Пунктом 1 розділу І Порядку №221 встановлено, що атестація прокурорів - це встановлена розділом II Прикінцеві і перехідні положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури (далі - Закон) та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур. Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур (пункт 2 розділу І Порядку №221). Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями прозоро та публічно у присутності прокурора, який проходить атестацію. Згідно з пунктом 6 розділу І Порядку №221 атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання. Положеннями Розділу ІІІ Порядку №221 складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки встановлено, що у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Наказом Генерального прокурора від 21.02.2020 №105 встановлено прохідний бал (мінімально допустиму кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів регіональних прокуратур - 93 бали. Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку №221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. 26.10.2020 ОСОБА_1 склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. За результатом складення зазначеного іспиту позивач набрав 86 балів, що є більшим прохідного балу 70, а відтак був допущений до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, за результатами якого 05.11.2020 набрав 88 балів при прохідній кількості балів -

93. Відповідно до пункту 16 розділу ІІ ,,Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-ІХ за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Згідно з пунктом 17 розділу ІІ ,,Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-ІХ кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації визначено Законом №113-ІХ як самостійна підстава звільнення працівника прокуратури, не пов`язана з ліквідацією або реорганізацією обласної прокуратури як юридичної особи. Відповідно до пункту 7 розділу І Порядку №221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Таким чином, повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. З матеріалів справи суд апеляційної інстанції встановив, що після проходження другого етапу тестування 06.11.2020 позивач подав до Офісу Генерального прокурора заяву з проханням надати можливість повторно скласти іспит у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, у зв`язку з некоректною роботою комп`ютерної техніки та погане самопочуття під час проходження ним тестування. Крім цього в заяві зазначив, що під час складання даного іспиту програмне забезпечення не вірно оцінювало його відповіді. 25 листопада 2020 року, на електронну адресу ОСОБА_1 . Друга кадрова комісія обласних прокуратур з атестації, прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) надіслала відповідь, якою повідомила позивача, що його заява розглянута, визнані причини поважними (протокол №14 засідання Другої кадрової комісії від 19.11.2020 року). Також визнані недійсними результати іспиту 5 листопада 2020 року та він виключений зі списку осіб, які під час здачі іспиту не набрали прохідний бал. Проходження анонімного тестування на загальні здібності на навички з використанням комп`ютерної техніки буде призначене на іншу дату, визначену кадровими комісіями, згідно з відповідним графіком. 16 липня 2021 року Генеральний прокурор видав наказ № 236 ,,Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Генерального прокурора про створення кадрових комісій обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих). Наказом Генерального прокурора від 22 липня 2021 року №239 ,,Про створення п`ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) з метою здійснення атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) створена П`ятнадцята кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) (далі - П`ятнадцята кадрова комісія). П`ятнадцята кадрова комісія з часу її створення не призначила позивачу нової дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки. Натомість, на засіданні 26.08.2021 П`ятнадцята кадрова комісія розглянула питання про включення до графіку складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки ОСОБА_1 , за включення до графіку проголосувало «за» - 0, «проти» -

4. За наслідками голосування П`ятнадцята кадрова комісія прийняла рішення № 295 від 13.09.2021 ,,Про неуспішне проходження прокурором атестації, відповідно до якого, прокурор Іршавського відділу Хустської місцевої прокуратури Закарпатської області ОСОБА_1 неуспішно пройшов атестацію. В постанові від 30 листопада 2022 року у справі №600/6322/21-а (провадження № К/990/13618/22, № К/990/16921/22) Верховний Суд зазначив, що аналізуючи наведені положення законодавства у системному зв`язку колегія суддів вважає, що після кожного етапу атестації кадрова комісія приймає рішення. Зокрема щодо другого етапу атестації (складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки), то кадрова комісія (у цій справі такою була Перша кадрова комісія) має ухвалити рішення: або про успішне проходження прокурором атестації або про неуспішне проходження прокурором атестації. Перша кадрова комісія такого рішення (щодо позивача) не ухвалила. Натомість ця [Перша] кадрова комісія ухвалила рішення за заявою прокурора від 04 листопада 2020 року, яке, на думку колегії суддів, суперечило Порядку № 221, тому що повторне складення іспиту можливе, коли про обставини, які впливають на його проходження, повідомлено до його початку або коли прокурор повідомив про них під час проходження іспиту (до його завершення). У цій справі таких обставин не було. Тому протокольне рішення Першої кадрової комісії від 20 листопада 2020 року № 12 (щодо позивача) було свавільне і протиправне. З метою продовження проходження атестації Перша-Четверта кадрові комісії були ліквідовані і утворена П`ятнадцята кадрова комісія, яка за своїми функціональним повноваженнями є правонаступником ліквідованих кадрових комісій. З урахуванням того, що Перша кадрова комісія за результатами іспиту позивача не ухвалила рішення відповідно до пункту 8 розділу І Порядку № 221 (тобто про успішне або неуспішне проходження прокурором атестації), таке рішення ухвалила П`ятнадцята кадрова комісія, яке, на думку колегії суддів, відповідає вимогам Порядку № 221 і є правомірне. Що стосується протокольного рішення Першої кадрової комісії від 20 листопада 2020 року № 12 за наслідками розгляду заяви позивача від 04 листопада 2020 року, то воно є процедурне, суперечило Порядку № 221 і є свавільним. Тому колегія суддів не бере його до уваги і вважає, що це рішення не є обов`язковим для П`ятнадцятої кадрової комісії. Крім того, доводи позивача, викладені в заяві про допуск до повторного складення іспиту не є поважними і надуманими, а доводи в частині роботи комп`ютерної техніки з перебоями не підтверджені жодними доказами. Колегія суддів вважає, що правова визначеність не може ґрунтуватися на нелегальному рішенні Першої кадрової комісії, яке, окрім того, є процедурним. Неправильними є також висновки судів попередніх інстанцій щодо розуміння правомірних очікувань, оскільки вони можуть ґрунтуватися лише на законі, тобто бути правомірними, а в цій справі очікування суперечать законодавству і обставинам справи. Зважаючи на наведене, позаяк позивач за наслідками складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички набрав 87 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, П`ятнадцята кадрова комісія, ухваливши спірне рішення, яке є предметом позову, діяла відповідно до наведених приписів Закону № 113-IX і Порядку №

221. В силу приписів ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення даного позову ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права, а тому оскаржене рішення суду є законними та обґрунтованими і скасуванню не підлягає. Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Інші, зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційних скарг їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 травня 2022 року у справі № 260/6711/21 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 16.12.2022.