LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Запорізький апеляційний суд0807/4133/2012

від 13.12.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» яке є правонаступником Акціонерного товариства «Сбербанк», задовольнити.

Дата документу 13.12.2022 Справа № 0807/4133/2012 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №0807/4133/2012 Головуючий у 1 інстанції: Куценко М.О. Провадження № 22-ц/807/949/22 Суддя-доповідач: Дашковська А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «13» грудня 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Дашковської А.В., суддів: Кримської О.М., Кочеткової І.В., секретар: Рикун А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» на ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 20 грудня 2021 року за заявою Акціонерного товариства «Сбербанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» про видачу дубліката виконавчого листа, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Енергодарський відділ державної виконавчої служби у Василівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 листопада 2014 року позов ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» заборгованості за кредитним договором у розмірі 244 999,89 грн. та судовий збір в розмірі 2450 грн. В серпні 2021 року АТ «Сбербанк» звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчих документів. В обґрунтування вимог зазначило, що 21 листопада 2014 року на виконання рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 листопада 2014 року був виданий виконавчий лист. 13 березня 2015 року відкрито виконавче провадження ВП №46834366 відносно ОСОБА_2 . Постановою від 08 вересня 2020 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п. 2 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», яку АТ «Сбербанк» отримано не було. У зв`язку з неотриманням вказаної постанови стягувачем було направлено повідомлення на офіційну електронну адресу відділу Енергодарського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). У відповідь на повідомлення відділом державної виконавчої служби 01 грудня 2020 року на електронну адресу заявника було направлено копію списку №144 рекомендованих листів, згідно з яким заявнику було надіслані документи. За змістом довідки відділу діловодства заявника №15081/5/08-1 від 02 грудня 2020 року документи відносно боржника ОСОБА_2 до банку не надходили. Листом №15159/4/06-2 від 03 грудня 2020 року стягувачем повідомлено відділ державної виконавчої служби про неотримання постанови державного виконавця та виконавчого листа з проханням перевірити наявність у відділі постанови від 08 вересня 2020 року ВП № 46834366 про повернення виконавчого документа та оригіналу виконавчого листа та у випадку помилкового не надіслання надіслати відповідні документи, проте виконавчий документ надіслано не було. Вважало, що втрата виконавчого листа по боржнику ОСОБА_2 відбулась під час пересилання з незалежних від банку причин. Строк на пред`явлення виконавчого листа не сплинув. На підставі зазначеного просило видати дублікат виконавчого листа у цивільній справі №0807/4133/2012 по боржнику ОСОБА_2 на користь АТ «Сбербанк» на підставі рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 10 листопада 2014 року №0807/4133/2012. Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 20 грудня 2021 року в задоволенні заяви відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, АТ «Міжнародний резервний банк», подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на зміну найменування АТ «Сбербанк» на АТ «Міжнародний резервний банк», неотримання копії постанови державного виконавця про повернення виконавчого листа, про що надано докази, втрату виконавчого листа з незалежних від заявника причин, просило скасувати ухвалу суду та задовольнити заяву про видачу дублікату виконавчого листа по ОСОБА_2 . Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 10.11.2014 року, ухваленим у справі №0807/4133/2012, позов ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» заборгованість за кредитним договором у розмірі 244 999 грн. 89 коп. та судовий збір 2450 грн. (т.2, а.с.9). Енергодарським міським судом Запорізької області за заявою ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» на адресу стягувача направлені два виконавчих листа (т.2, а.с.18). Відповідно до постанови головного державного виконавця відділу ДВС Енергодарського МУЮ про відкриття виконавчого провадження №46834366 13.03.2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №0807/4133/2012, виданого 21.11.2014 року, про стягнення (солідарно) з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» заборгованості за кредитним договором у розмірі 244 999,89 грн. та судового збору 2450 грн., боржником за яким вказано: ОСОБА_2 , стягувач: ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» (т.2, а.с.27). Матеріалами справи підтверджено, що згідно з рішенням єдиного акціонера Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» (рішення №3 від 19 жовтня 2015 року) змінено найменування банку з Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» на Публічне акціонерне товариство «Сбербанк». Згідно з рішенням єдиного акціонера Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (рішення №1 від 10 квітня 2018 року) змінено найменування банку з Публічного акціонерного товариства «Сбербанк » на Акціонерне товариство «Сбербанк». Згідно з рішенням єдиного акціонера Акціонерного товариства «Сбербанк» (рішення №8 від 27 вересня 2021 року) змінено найменування банку з Акціонерного товариства «Сбербанк» на Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк». Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк» є правонаступником всього майна, прав та обов`язків акціонерного товариства «Сбербанк», Публічного акціонерного товариства «Сбербанк» (пункти 1.2, 1.3 Статуту Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» (нова редакція) (т.2, а.с.99-101). 08.09.2020 року заступником начальника Енергодарського МВ ДВС ПСМУ Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено постанову у виконавчому провадженні ВП №4683436 про повернення виконавчого документу стягувачу: ПАТ «Сбербанк Росії», Боржник: ОСОБА_2 на підставі п.2 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» та роз`яснено право повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання у строк до 08.09.2023 року (т.2, а.с.28, 57). Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»). Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Згідно з пунктом 17.4 розділу VІІІ Перехідні положення ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV, яка діяла на час видачі виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Стаття 24 вказаного Закону передбачає, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання. Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Проте, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви. Виконавчий лист ПАТ «Дочірній банк Сбербанк Росії» був пред`явлений до виконання й 13.03.2015 року постановою головного державного виконавця відкрито виконавче провадження №46834366, з примусового виконання виконавчого листа №0807/4133/2012, а постановою від 08.09.2020 року - повернуто вказаний виконавчий документ банку, однак на адресу банку цей документ не надійшов. З огляду на викладене, строк потрібно відраховувати саме з дати винесення постанови про повернення виконавчого документа. Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 464/10793/13-ц (провадження № 61-19536св19). 05 жовтня 2016 року набув чинності новий Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ, відповідно до статті 12 якого виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Згідно частини п`ятої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Відповідно до пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. На момент подачі заяви про видачу дубліката виконавчого листа, строк для його пред`явлення не минув, оскільки його повернуто 08.09.2020 року, а строк пред`явлення його до виконання закінчується 08.09.2023 року. Банк звернувся до суду у липні 2021 року. Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив, є правильним. Проте, суд першої інстанції не звернув увагу на таке. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, надавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18). Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має обов`язково перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили. За правилами частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов`язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 37 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. З огляду на викладене, належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. Вищевикладене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 757/23492/13-ц (провадження № 61-15062св20). Отже, відмовляючи в задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа, суд повинен пересвідчитись у виконанні вищенаведених положень Закону України «Про виконавче провадження», зокрема щодо обов`язковості направлення постанови про повернення оригіналу виконавчого документа стягувачу рекомендованим з повідомленням про вручення поштового відправлення. Листом вих.№20247 від 17.09.2021 року Енергодарський ВДВС у Василівському районі Запорізької області повідомив суд про повернення оригінала виконавчого листа №0807/4133/2012 у виконавчому провадженні №46834366 рекомендованою кореспонденцією 08 вересня 2020 року (т.2, а.с.56). Відповідно до даних супровідного листа від 08.09.2020 року №25362 Енергодарського ВДВС у Василівському районі Запорізької області виконавчий лист №0807/4133/2012 від 21.11.2014 року, виданий Енергодарським міським судом Запорізької області, повернуто ПАТ «Сбербанк Росії» (т.2, а.с.58), на підтвердження чого надано Список рекомендованих листів, у графі 19 якого міститься адреса заявника - АТ «Сбербанк», а у рядку 5 - №25362 від 08.09.2020 року (т.2, а.с.59-59 зворот.) та Список згрупованих відправлень рекомендованих листів, у графі 19 якого міститься адреса заявника - АТ «Сбербанк» (т.2, а.с.60). Проте, до листа Енергодарського відділу ДВС у Василівському районі Запорізької області вих.№20247 від 17.09.2021 року, направленого на адресу суду не долучено рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. А отже докази отримання стягувачем оригінала виконавчого листа №0807/4133/2012 в матеріалах справи відсутні та Енергодарським ВДВС у Василівському районі Запорізької області суду не надано. Враховуючи вимоги ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», а також правову позицією Верховного Суду, викладену у постанові від 10 лютого 2021 року у справі № 757/23492/13-ц (провадження № 61-15062св20), висновок суду першої інстанції про те, що саме стягувач повинен доводити той факт, що оригінал виконавчого листа №0807/4133/2012 ним не отриманий та повернутий до відділу виконавчої служби. Не заслуговує на увагу посилання суду на те, що до заяви про видачу дублікату виконавчого листа №0807/4133/2012 представник долучив копію виконавчого листа, засвідчену підписом від імені представника заявника АТ «СБЕРБАНК» Кирийчук І.М., оскільки зазначений документ навіть не містить звороту виконавчого листа з відмітками державного виконавця щодо пред`явлення виконавчого листа до виконання та його повернення. За приписами ч.5 ст. 411 ЦПК України висновки суду касаційної інстанції, в зв`язку з якими скасовані судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. Відповідно до ч.1 ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Ураховуючи викладене, ухвала Енергодарського міського суду від 20 грудня 2021 року згідно зі ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про задоволення заяви Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» про видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі №0807/4133/2012 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний резервний банк» яке є правонаступником Акціонерного товариства «Сбербанк», задовольнити. Ухвалу Енергодарського міського суду Запорізької області від 20 грудня 2021 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту. Заяву Акціонерного товариства «Сбербанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Міжнародний резервний банк», про видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі №0807/4133/2012 задовольнити. Видати Акціонерному товариству «Міжнародний резервний банк», яке є правонаступником Акціонерного товариства «Сбербанк», дублікат виконавчого листа у цивільній справі №0807/4133/2012 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанк Росії» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, по боржнику ОСОБА_2 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 16 грудня 2022 року. Головуючий А.В. Дашковська Судді: О.М. Кримська І.В. Кочеткова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»