Постанова 4807 № 337/1564/22

Дата документу 14.12.2022 Справа № 337/1564/22 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 337/1564/22 Головуючий у 1 інстанції: Сидорова М.В. Провадження № 22-ц/807/1953/22 Суддя-доповідач: Маловічко С.В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 грудня 2022 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Маловічко С.В. суддів: Гончар М.С. Дашковської А.В. за участі секретаря: Камалової В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» в особі представника - адвоката Благодіра Р.В. та Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» у особі представника - адвоката Ніколенка М.М. на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання, В С Т А Н О В И В: У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» про стягнення моральної шкоди, спричиненої внаслідок професійного захворювання. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 13.08.2004р. по 31.01.2018р. він працював на посаді вогнетривника в ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», стаж роботи 13 років 05 місяців. З 01.02.2018р. його переводом прийнято на посаду вогнетривника до ПрАТ «Запоріжвогнетрив», де він працював 03 роки 09 місяців. 10.11.2021р. він звільнився з ПрАТ «Запоріжвогнетрив» за згодою сторін. Робота на посаді вогнетривника пов`язана із шкідливими умовами. За час роботи в таких шкідливих умовах він отримав ряд професійних захворювань: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пилотоксичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легенів першої-другої стадії) група В, ЛН другого ступеня; вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії локальної вібрації з периферичним ангіодистонічним синдромом, частими акроангіспазмами, двобічним плечолопатковим періартрозом (ПФ другого ступеня) у поєднанні з полірадикулярним синдромом (L4, L5, S1, С6, С7), остеоартрозом у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня), деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей; радикулопатія попереково-крижова L5, S1 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями зі стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху), що підтверджується медичним висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 23.11.2021р. Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 24.12.2021р. визнано, що виявлені у нього професійні захворювання виникли внаслідок його тривалої роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» та ПрАТ «Запоріжвогнетрив», перелік яких наведено в п.18 Акту. Відповідно до довідки ОМСЕК № 1 від 17.01.2022р. йому встановлено третю групу інвалідності за професійним захворюванням та встановлено ступень втрати професійної працездатності 65%. Вважає, що внаслідок професійного захворювання йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає в фізичному болю та душевних стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я. На даний час він визнаний інвалідом, ступень втрати його працездатності становить 65%, що є значним. Зазначає, що протягом тривалого часу він проходив стаціонарне та амбулаторне лікування, зазнає фізичного болю, що викликає у нього відчуття неспроможності як хворої людини. Він потребує постійного медикаментозного та іншого лікування. Внаслідок цих обставин істотно змінились його життєві зв`язки, у зв`язку з чим він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя. Завдану йому моральну шкоду оцінює у 80 000,00 грн. та вважає, що саме така сума буде адекватною тій моральній шкоді, яка була спричинена в результаті професійного захворювання, а також достатньою і справедливою для хоча б часткового відновлення фізичного здоров`я і приведення його морального стану в норму. Крім того, зазначає, що заявлена сума моральної шкоди хоч на сьогодні і підлягає оподаткуванню у встановлених законом розмірах, проте вважає виключно за рахунок підприємства, яке спричинило шкоду життю та здоров`ю особі. Просить, з урахуванням часу роботи на підприємствах відповідачів, стягнути з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» 62 720,00грн. без оподаткування, з ПрАТ «Запоріжвогнетрив» 17 280,00 грн. без оподаткува- ння, а також судові витрати на правову допомогу. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «ЗМК «Запоржсталь» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, в розмірі 46 920 грн. без урахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з ПрАТ «Запоріжвогнетрив» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, в розмірі 13080 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 22 серпня 2022р. стягнуто з ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на корсит ОСОБА_1 понесені витрати на правову допомогу в сумі 2 815,20 грн.; стягнуто з ПрАТ «Запоріжвогнетрив» на користь ОСОБА_1 понесені витати на правову допомогу в сумі 784,80 грн. Додаткове рішення сторонами у справі не оскаржено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» у особі представника адвоката Благодіра Р.В. подало апеляційну скаргу. Апеляційну скаргу на вказане рішення суду подано також Приватним акціонерним товариством «Запоріжвогнетрив» у особі представника адвоката Ніколенка М.М. В обґрунтування апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» адвокатом Благодіра Р.В. зазначено, що судом першої інстанції при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права, а також не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Так, суд повинен був з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Вказує, що підставою для допущення або не допущення працівника до роботи є довідка про проходження працівником періодичного медичного огляду, в якій зазначено про придатність або не придатність працівника до виконання певної роботи. Інших підстав для допуску або не допуску до роботи за станом здоров`я чинне законодавство не передбачає. Позивач проходив всі медичні огляди та визнавався комісією придатним для роботи на підприємстві. Тобто протягом роботи на підприємстві у ПАТ «Запоріжсталь» була відсутня інформація щодо наявності у позивача професійного захворювання. Підприємство отримувало відповідні медичні висновки про придатність позивача для виконання дорученої йому роботи і, відповідно, не мало жодних правових підстав для відсторонення позивача від роботи в зв`язку з невідповідністю його виконуваній роботі за станом здоров`я. Зазначає, що позивачем до справи не додано жодного медичного документу, який би свідчив про захворювання позивача під час роботи на підприємстві та після звільнення з роботи. Під час розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання комісії також не було надано жодного медичного документу, з якого можливо б було прослідкувати початок хвороби та її динаміку. Тобто позивач, усвідомлю- ючи наявність на робочому місці шкідливих виробничих факторів, які впливали на стан його здоров`я, не звертався до адміністрації підприємства із заявами про необхідність зміни суттєвих умов праці через наявність проблем зі здоров`ям та не висловлював скарг на стан здоров`я під час проходження періодичних медичних оглядів. Апелянт вважає, що вказані обставини підлягають врахуванню при визначенні ступеню вини відповідача та розміру відшкодування моральної шкоди. Але судом першої інстанції не зазначено, на підставі яких доказів чи обставин судом було встановлено глибину фізичних і моральних страждань, оскільки позивачем не надано відповідні письмові докази та не надані пояснення з цього питання. Також судом не в повному обсязі встановлено обставини щодо істотності вимушених змін у житті позивача, оскільки останній звільнився з місця роботи за згодою сторін, а не у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, та не встановлено, чи працює позивач на теперішній час. Тому вважає, що, виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням обставин, за яких позивачем було отримане професійне захворювання, сума відшкодування моральної шкоди, на думку ПАТ «Запоріжсталь», має бути зменшена принаймні до 30 000 грн. Також в скарзі зазначається, що судом на порушення приписів пп. «а» п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164.2 Податкового кодексу України, згідно з яким моральна шкода підлягає оподаткуванню в розмірі, що перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, у резолютивній частині стягнув її без урахуванням податків та інших обов`язкових платежів. За підсумком вказаних доводів апелянт вважає, що суд першої інстанції прийняв незаконне та необґрунтоване рішення, в якому не виконав вимоги цивільно-процесцуального законодавства щодо надання належної оцінки наявним у справі доказам, судове рішення не містить мотивів, з яких докази та доводи відповідача не приймаються судом. Тому просить рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2022 року в оскаржуваній частині скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» адвокатом Ніколенко М.М. зазначено, що судом не враховано суттєві обставини справи, на які посилалося ПрАТ «Запоріжвогнетрив» у відзиві на позовну заяву, не взято їх до уваги при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди. ПрАТ «Запоріжвогнетрив» зазначає, що за час роботи на підприємстві позивач був забезпечений всіма необхідними засобами індивідуального захисту відповідно до норм діючого законодавства. Матеріали справи не містять доказів того, що позивач коли-небудь заперечував результати періодичних медичних оглядів та повідомляв роботодавця про невідповідність їх результату його дійсному стану здоров`я. Позивач взагалі не повідомляв роботодавця про свій дійсний стан здоров`я, про його погіршення, про те, що продовження роботи на даному робочому місці призведе до подальшого погіршення його здоров`я. Вказує, що виявлене у позивача професійне захворювання не з`являється раптово, воно починається задовго до його встановлення та має тривалий перебіг з наростанням симптомів. Однак позивачем не додано жодного медичного документу, який би свідчив про захворювання позивача під час роботи на ПрАТ «Запоріжвогнетрив». Таким чином, позивач, знаючи про дійсний стан свого здоров`я, свідомо приховав дану інформацію від ПрАТ «Запоріжвогнетрив» та добровільно погодився працювати в шкідливих для здоров`я умовах, чим свідомо погіршував стан свого здоров`я, наслідком чого є часткова втрата позивачем працездатності та його моральні страждання. Отже, вважає, що однією із суттєвих причин втрати працездатності позивачем є і його власні дії чи бездіяльність. Наведені обставини підлягають врахуванню при визначенні ступеню вини ПрАТ «Запоріжвогнетрив» та розміру відшкодування моральної шкоди. Зважаючи, що доказів спричинення ПрАТ «Запоріжвогнетрив» позивачу моральної шкоди останнім не надано, просить рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2022 року в цій частині скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відзиву на апеляційні скарги не надійшло, що не є перешкодою відповідно до ч. 3 статті 360 ЦПК України для апеляційного розгляду справи. Відповідач в особі ПрАТ «Запоріжвогнетрив», отримавши 25.11.2022р. судову повістку в судове засіданні на 14.12.2022р., явку свого представника не забезпечив, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надійшло, тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до приписів ч. 2 статті 372 ЦПК України за його відсутності. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, апелянта в особі адвоката Благодіра Р.В., який підтримав свою апеляційну скаргу, представника позивача адвоката Додонова П.О., який заперечував проти обох апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що обидві скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого. Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 13.08.2004р. по 31.01.2018р. працював на посаді вогнетривника в ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь», з 01.02.2018р. по 10.11.2021р. - на посаді вогнетривника в ПрАТ «Запоріжвогнетрив», звільнився за угодою сторін. 11.11.2021р. позивачу розпочато виплату допомоги по безробіттю (а. с. 17-18, 44-45). Згідно з Медичним висновком ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 23.11.2021р., на підставі протоколу засідання лікарсько- експертної комісії № 2089, ОСОБА_1 встановлені хронічні професійні захворювання за діагнозами: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пилотоксичний бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії) група В, ЛН другого ступеня; вібраційна хвороба першої-другої стадії від дії локальної вібрації з периферичним ангіодистонічним синдромом, частими акроагніоспазмами плечолопатко- вим періартрозом (ПФ другого ступеня) у поєднанні з періартрозом ліктьових суглобів (ПФ першого-другого ступеня), деформуючим артрозом дрібних суглобів кистей; радикулопатія попереково-крижова L5, S1 з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями зі стійким больовим синдромом, нейродистрофією у вигляді остеоартрозу у поєднанні з періартрозом колінних суглобів (ПФ першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху) (а.с. 14-15). Відповідно до Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 24.12.2021р., професійне захворювання у ОСОБА_1 , який на момент розслідування перебуває на амбулаторному лікуванні, виникло внаслідок тривалого стажу роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів на ПАТ «ЗМК» Запоріжсталь» та на ПрАТ «Запоріжвогнетрив» (п. 17). Причина виникнення хронічного професійного захворювання наявність на робочому місці вогнетривника мартенівського цеху ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» шкідливих виробничих факторів: кремнію діоксиду кристалічного ( з вмістом у пилу від 10% до 70%) 64.0-84.6 мг/мЗ при ГДК 2.0 мг/мЗ); кремнію діоксиду кристалічного (з вмістом у пилу від 2% до 10%) 96.2 мг/мЗ при ГДК 4.0 мг/мЗ; ангідриду хромового 0,013-0,014мг/мЗ при ГДК 0,01мг/мЗ; ангідриду сірчистого 5.52мг/мЗ при ГДК 10,0мг/мЗ; азоту діоксиду 1,06-3,06мг/м3 при ГДК 2,0мг/мЗ; вуглецю оксиду 9,6-21,2мг/мЗ при ГДК 20,0мг/мЗ; заліза оксиду 8,45-15,0мг/мЗ при ГДК 6,0мг/мЗ; шуму -87.4-92дБА при ГДР 80дБА; вібрації локальної 116,5 дБ при ГДР 112дБ; статистичного навантаження при утриманні вантажу однією рукою 8051-24416 кг/с при нормі 18001-43000кг/с; статистичного навантаження при утриманні вантажу двома руками 146174-28828 кг/с, при нормі 43000-97000 кг/с; знаходження у вимушеному положенні більш % за зміну - 23,8- 45,2 %; нахилів тулубу 218-443 разів за зміну при нормі до 50-100 разів за зміну. Також наявність на робочому місці вогнетривника Сервісного центру ПрАТ «Запоріжвогнетрив» шкідливих виробничих факторів: кремнію діоксиду кристалічного з вмістом у пилу 50,3мг/ мЗ при ГДК 4,0мг/мЗ; ангідриду сірчистого 6,6мг/м3 при ГДК 10,0мг/мЗ; вуглецю оксиду 9,6мг/мЗ при ГДК 20,0мг/м, хрома оксиду 1,65мг/мЗ при ГДК 1,0мг/мЗ; вібрації локальної 120дБ при ГДР 112дБ; шуму 87 дБ «А» при ГДР -80 дБ «А»; статистичного навантаження при утриманні вантажу однією рукою 8050.8 кг/с при нормі 36000кг/с; статистичного навантаження при утриманні вантажу двома руками 142428 кг/с, при нормі 70000 кг/с; знаходження у вимушеному положенні більш 30 град. % за зміну - 13,3%; нахилів тулубу 174 разів за зміну при нормі до 50-100 разів за зміну (п.18) (а.с. 11-13). Відповідно до Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання, затвердженої заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області 05.11.2021р., ОСОБА_1 має загальний стаж роботи 21 р. 00 міс. 29 дн., за професією - 17 р. 02 міс., з низ: на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» на посаді вогнетривника 13р. 05 міс., на ПрАТ «Запоріжвогнетрив» на посаді вогнетривника 03р. 09 міс. Робота вогнетривника ПАТ «ЗМК» Запоріжсталь» та ПрАТ «Запоріжвогне-трив» пов`язана зі шкідливими факторами. Умови та характер праці відносяться до 3-го ступеню III класу (особливо шкідливі та особливо важкі), що відповідає Списку №1 (а.с. 19-25). Згідно з Картами умов праці, складеними за результатами атестації робочого місця вогнетривника ПАТ «ЗМК» Запоріжсталь», така робота пов`язана з рядом особливо шкідливих та особливо важких умов праці, що відповідає показникам п.1 Списку №1 (а.с. 46-54). Згідно з довідками про проходження періодичного медичного огляду за 2018-2021р. ОСОБА_1 визнаний придатним для роботи за професією вогнетривника ПрАТ «Запоріжвогнетрив» (а.с. 73-76). З довідки МСЕК від 17.01.2022р. вбачається, що позивачу ОСОБА_1 первинно встановлена третя група інвалідності за професійним захворюванням на строк до 01.02.2024р., ступінь втрати професійної працездатності - 65 % зі строком переогляду 01.02.2024р., протипоказана тяжка фізична праця, стато-динамічні навантаження, рекомендовано «Д» нагляд у профпатолога, невролога, сімейного лікаря, пульмонолога, стаціонарне лікування 1, санаторно-курортне лікування (а.с. 10). 17.01.2022р. ОСОБА_1 встановлена Індивідуальна програма реабілітації інваліда №

29. Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції констатував, що він вважає встановленим та довденим, що позивач ОСОБА_1 в період тривалого виконання роботи вогнетривника на підприємствах відповідачів через підвищення впливу шкідливих виробничих факторів отримав ряд професійних захворювань, в результаті чого йому 17.01.2022р. встановлена 3 група інвалідності з втратою працездатності 65 % із датою перегляду 01.02.2024р. Тому є доведеним, що моральна шкода йому була спричинена, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв`язку з ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків, а її відшкодування покладається на відповідачів, якими не було забезпечено позивачу належних умов праці. Визначаючи розмір відшкодування з кожного з відповідачів, суд виходив із стажу його роботи на кожному з підприємств, перевівши його у відсотки та визначивши, що на ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» позивач пропрацював 78,2 % часу від його роботи у шкідливих умовах, та відповідно 21,8 % часу на ПрАТ «Запоріжвогнетрив». Визначивши загальний розмір відшкодування моральної шкоди в розмірі 60 000 грн., суд пропорційного до вказаного стажу розподілив відшкодування між відповідачами: з ПАТ «ЗМК» стягнув 46 920 грн., з ПрАТ «Запоріжвогнетрив» - 13080 грн. Крім того, суд вважав, що суми відшкодування моральної шкоди, яка спричинена ушкодженням здоров`я, мають стягуватись без урахування податків та інших обов`якових платежів. Перевіривши доводи скарг підприємств про необґрунтованість покладення на них відповідальності з відшкодування моральної шкоди у зв`язку з недовденістю вимог позивача про її спричинення, зокрема, внаслідок їх дій чи бездіяльності, колегія зазначає наступне. Спір виник з приводу відшкодування роботодавцем моральної шкоди, завданої працівнику внаслідок отримання ним на виробництві професійного захворювання. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та покладаючи обов`язок з відшкодування моральної шкоди на відповідача, суд першої інстанції керувався ст.ст. 153, 173 КЗпП України й виходив з обов`язку відповідача відшкодувати на користь позивача моральну шкоду у зв`язку з отриманими ним на виробництві професійними захворюваннями. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваний прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Так, відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення, серед інших питань, вирішує які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. У відповідності з вимогами ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Згідно з роз`ясненнями, наданими у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя. Суд на підставі медичних документів позивача, складених у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями, правильно визнав, що позивачу була заподіяна моральна шкода, так як порушено та порушуються надалі (хронічні професійні захворювання тривають) його нормальні життєві зв`язки, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Виходячи із наведених вище обставин, колегія суддів вважає, що позивачу ОСОБА_1 заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування. Відповідно до вищевказаного Акту, причинами виникнення професійних захворювань у позивача є шкідливі виробничі фактори у вигляді перевищення хімічних речовин та перевищення норм фізичного навантаження. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійні захворювання (декілька одразу) позивача, внаслідок наявності яких він зазнає фізичного болю та душевних страждань, виникли з вини підприємств відповідачів, якими було допущено перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу Суд першої інстанції при постановленні рішення встановив обставини справи, дав їм належну оцінку і відповідно до норм процесуального та матеріального закону обґрунтовано дійшов висновку, що позивачу заподіяна моральна шкода, оскільки його професійні захворювання виникли за час його роботи на підприємствах відповідачів у шкідливих умовах, що на теперішній час потягло за собою втрату працездатності та необхідність у подальшому постановленні на диспансерний облік у ряда лікарів та лікува- ння у медичних закладах. Що стосується визначеного судом розміру моральної шкоди, який відповідачі вважають завищеним, то колегія визнає ці ствердження апелянтів неспроможними з огляду на таке. Відповідно до роз`ясень, наданих в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 р. (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Так, висновком МСЕК на час звернення позивача з цим позовом до суду (та на час апеляційного розгляду ці дані не змінились) ОСОБА_1 встановлено 65 % втрати професійної працездатності. Ним заявлено позов з визначеним розміром відшкодування у сумі 80 000 грн., але суд задовольнив позов на суму 60 000 грн., тобто саме у відповідності до ступеню втрати позивачем професійної працездатності, а також відповідним чином розподілив цю суму між відповідачами з урахуванням стажу його роботи у шкідливих умовах праці на кожному з підприємств. Вказані міркування та розрахунки суду колегія визнає обґрунтованими, а визначений розмір відшкодування узгодженим з обставинами цієї справи, відповідаючим принципам розумності і справедливості. Доводи апеляційної скарги відповідача в особі ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» про те, що судом першої інстанції не було враховано при винесенні судового рішення положення Закону України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі - Закон № 466), яким внесено зміни до п.п. 164.2.14 «а» статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб сум відшкодування моральної шкоди (норма набрала чинності з 23.05.2020 року), колегія суддів не бере до уваги, з огляду на наступне. Чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю. Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок ушкодження здоров`я, а отже заподіяння шкоди життю та здоров`ю найвищого ступеня, тому вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих позивачу внаслідок ушкодження його здоров`я на виробництві. Подібні правові висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21 (провадження № 61-18490 св 21). Враховуючи все вище навдене, підстав для скасування рішення в оскаржуваній частині за доводами апеляційних скарг колегія не вбачає. Тому відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення в оскаржуваній частині без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства «Запоріжвогнетрив» у особі представника - адвоката Ніколенка М.М. та Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» у особі представника адвоката Благодіра Р.В. залишити без задоволення. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2022 року у цій справі в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 15 грудня 2022 року. Головуючий: Маловічко С.В. Судді: Гончар М.С. Дашковська А.В.