Постанова 4820 № 686/25454/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2022 року м. Хмельницький Справа № 686/25454/21 Провадження № 22-ц/4820/1540/22 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І., секретар судового засідання Магера О.В. за участю представників учасників справи розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 686/25454/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про визнання права власності на майно в порядку спадкування, за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2022 року (суддя Павловська А.А.). Заслухавши доповідача, пояснення представників учасників справи, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд в с т а н о в и в: У жовтні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до Хмельницької міської ради про визнання права власності на майно в порядку спадкування. В обґрунтування позову зазначали, що вони є спадкоємцями за законом після смерті сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . З 1975 року і до дня смерті ОСОБА_3 проживала у АДРЕСА_1 , загальна площа якої 29,1 кв.м., що підтверджується довідкою № Н-03-49628 від 02.12.2020 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб відділу реєстрації місця проживання Хмельницької міської ради. Вказана квартира перебувала на балансі Хмельницького квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницького. За життя, користуючись правом на приватизацію квартири, ОСОБА_3 разом з сином, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернулись з відповідною заявою до уповноваженого органу про приватизацію квартири. Заява містить резолюції: «БТІ. Прошу оформити документи по приватизації квартири на КЕВ м. Хмельницький» підписано начальником КЕВ м. Хмельницького та начальником БТІ м. Хмельницького і скріплено печатками. Будь-яких перешкод у приватизації квартири у ОСОБА_3 не було. Разом з тим, у зв`язку зі смертю процес приватизації завершений не був, право власності на спірну квартиру не було оформлено за померлою ОСОБА_3 , тому позивачі не можуть оформити свої спадкові права на квартиру і змушені звернутись до суду за захистом своїх прав. А тому, позивачі просили суд визнати в порядку спадкування право власності за кожним з них на 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 . Протокольною ухвалою від 08.02.2022 року у справі замінено первісного відповідача Хмельницьку міську раду на належного відповідача КЕВ м. Хмельницький. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 травня 2022 року позов задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 в рівних частках за кожним право на закінчення приватизації квартири АДРЕСА_3 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування усіх фактичних обставини справи, не надання належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам. Зазначає, що КЕВ не отримало ухвали суду першої інстанції про заміну неналежного відповідача (Хмельницької міської ради) на належного відповідача (Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький) та ухвали суду про відкриття провадження у справі, чим порушив принцип відкритості інформації щодо справи. Вказує, що судом першої інстанції не було враховано той факт, що починаючи з набрання чинності Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», а саме з 01 липня 2015 року, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький не має права розпоряджатись вищевказаною квартирою. Вважає, що КЕВ є неналежним відповідачем у справі. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, зазначає, що доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції. В судовому засіданні представник відповідача КЕВ м. Хмельницький Гаврилюк М.І. підтримала апеляційну скаргу. Представник позивачів ОСОБА_4 в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення. Позивачі в судове засідання не з`явились, про день, місце і час слухання справи повідомлені належним чином. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції правильно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с. 8). Після її смерті спадкоємцями за законом є позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які оформили свої спадкові права на грошові вклади у банківських установах та нерухоме майно гараж, про що отримали відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 113-115). 13.03.1975 начальником КЕВ Хмельницького району прапорщику Бондаренко О.В. та членам його сім`ї ОСОБА_3 , ОСОБА_5 було видано ордер на квартиру АДРЕСА_3 і того часу ОСОБА_3 постійно проживала за вказаною адресою (а.с. 11, 12, 221). Скориставшись своїм правом на приватизацію квартири, відповідно до приписів ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 345 ЦК України, ОСОБА_3 звернулась до органу приватизації з відповідною заявою про приватизацію квартири АДРЕСА_3 . Проте, розпочатий процес приватизації квартири за життя ОСОБА_3 завершений не був (а.с. 9). Дані обставини підтверджуються матеріалами справи. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що за життя ОСОБА_3 розпочала процедуру приватизації житла, доказів, які б свідчили про те, що у неї не виникло право на приватизацію спірного житла, матеріали справи не містять, а тому до спадкоємців перейшло право вимоги у порядку спадкування на завершення приватизації квартири. З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону. За змістом частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України). Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно із статтею 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті. У відповідності до статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Згідно зі статтею 345 ЦК України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності. Приватизація здійснюється у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України. Частиною четвертою статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачено, що право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають у цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону. За змістом статей 3, 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність. У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що у разі непередання квартири (будинку) у власність наймачеві, його спадкоємці вправі вимагати визнання за ними права власності на неї лише в тому разі, коли наймач звертався з належно оформленою заявою про це до відповідного органу приватизації або власника державного чи громадського житлового фонду, однак вона не була розглянута в установлений строк або в її задоволенні було незаконно відмовлено за наявності підстав і відсутності заборон для передачі квартири наймачеві. Таким чином, право на приватизацію квартири, яка належить до державного житлового фонду, мають особи, які постійно проживають у цій квартирі. Для отримання права власності на житло особа повинна звернутись до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою, яка підлягає розгляду названим органом у строк, передбачений чинним законодавством. Обов`язковою умовою переходу права вимоги у порядку спадкування до спадкоємців про визнання за ними права власності на квартиру, в якій проживав спадкодавець, але помер до вирішення питання відповідним державним органом про її приватизацію, є звернення спадкодавця до відповідного органу приватизації з належно оформленою заявою. Для вирішення питання про наявність права вимагати визнання за спадкоємцем права власності на квартиру вирішальне значення може мати встановлення обставин, чи була розглянута в установлений строк заява про приватизацію квартири, чи була відмова відповідного органу приватизації у задоволенні заяви правомірною (чи були наявні заборони для передачі квартири наймачеві). Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частинами першою, третьою статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_3 висловила свою волю на приватизацію займаної нею квартири АДРЕСА_3 та звернулась з відповідною заявою до органу приватизації, така заява була прийнята до розгляду, з огляду на те, що містить резолюцію начальника КЕВ про оформлення документів органами БТІ на приватизацію квартири (а.с. 220). Згідно з інвентарною карткою №1013224249 обліку основних засобів, житловий будинок АДРЕСА_4 , 1970 року забудови, який знаходиться на території військового містечка № НОМЕР_1 , перебуває на балансі КЕВ м. Хмельницький (а.с. 231-232). З урахуванням викладеного вище, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог та визнання за позивачами права в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 на завершення приватизації квартири АДРЕСА_3 . Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем не було отримано ухвали суду про заміну сторони у справі та ухвали про відкриття провадження у справі, оскільки ухвала суду про заміну відповідача від 08.02.2022 є протокольною, крім того, на час відкриття провадження у справі - 01.11.2021 КЕВ м. Хмельницький не був учасником справи, а представник відповідача КЕВ м. Хмельницький Гаврилюк М.І., подаючи 11.04.2022 до суду першої інстанції заяву про ознайомлення з матеріалами справи, не була позбавлена можливості ознайомитись також зі змістом постановленої ухвали про відкриття провадження у справі та отримати її копію. Доводи апеляційної скарги в тій частині, що КЕВ м. Хмельницький не є належним відповідачем у справі спростовуються наявними у справі та оціненими судом письмовими доказами. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції і впливали на їх законність. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Підстави для нового розподілу судових витрат відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 05 липня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 грудня 2022 року. Суддя-доповідач І.В. П`єнта Судді: А.П. Корніюк О.І. Талалай