Ухвала КЦС ВС № 759/18960/19

Ухвала 14 грудня 2022 року м. Київ справа № 759/18960/19 провадження № 61-12417ск22 Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє через законного представника ОСОБА_2 , на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Суворовської районної у місті Херсоні ради, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та її вихованні, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Суворовської районної у місті Херсоні ради, про встановлення способу спілкування та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: 07 грудня 2022 року ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року у вказаній вище справі. Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що заявник отримав оскаржувану постанову апеляційного суду 08 листопада 2022 року. На підтвердження надано докази. Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень постанову Київського апеляційного суду прийнято 07 вересня 2022 року та оприлюднено 02 листопада 2022 року. Оскільки повний текст судового рішення не було вручено у день його проголошення або складення, заявник має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, як такого, що пропущений з поважних причин відповідно до статті 390 ЦПК України. Зважаючи на те, що строк на касаційне оскарження заявником пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню. У касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження судових рішень посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог щодо її форми і змісту. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження. За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити. Керуючись статтями 389, 390, 394, 395 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 , яка діє через законного представника ОСОБА_2 , про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити. Поновити ОСОБА_1 , яка діє через законного представника ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 23 вересня 2021 року та постанови Київського апеляційного суду від 07 вересня 2022 року. Відкрити касаційне провадження у даній справі. Витребувати із Святошинського районного суду міста Києва цивільну справу № 759/18960/19 за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Суворовської районної у місті Херсоні ради, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та її вихованні, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, орган опіки та піклування Суворовської районної у місті Херсоні ради, про встановлення способу спілкування та зобов`язання вчинити дії. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 17 січня 2023 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. І. Грушицький І. В. Литвиненко Є. В. Петров