Постанова 4855 № 640/19552/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19552/21 Головуючий у І інстанції - Добрянська Я.І., Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 грудня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просила: - визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо непризначення їй одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_2 , який помер внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (із захистом Батьківщини), відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»; - скасувати рішення Міністерства оборони України у формі затвердження 22.06.2021 Міністром оборони протоколу Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги то компенсаційних сум, від 17.06.2021 №96 у частині відмови їй у призначенні одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка - ОСОБА_2 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 помер внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (із захистом Батьківщини); - зобов`язати Міністерство оборони України призначити та виплатити їй одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю чоловіка - ОСОБА_2 , який помер внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (із захистом Батьківщини), у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2018 року, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що одноразова грошова допомога виплачується не тільки у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання обов`язків військової служби чи у період її проходження, а й у разі смерті, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби не залежно від часу звільнення з військової служби. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2022 року адміністративний позов задоволено. При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що право на отримання одноразової грошової допомоги членами сім`ї військовослужбовця не залежить від наявності в останнього на момент смерті статусу військовослужбовця, а безпосередньо пов`язане з наявністю зв`язку між смертю особи та захворюванням, отриманим ним під час виконання обов`язків військової служби. Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій, просить рішення суду першої інстанції змінити, додавши пункт п`ятий у наступній редакції «зобов`язати Міністерство оборони України надати до суду звіт про виконання судового рішення протягом двадцяти днів з дня отримання копії судового рішення». В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не врахував системну незаконну поведінку позивача під час виконання рішень у цій категорії справ. Також відповідач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої доводи обґрунтовує тим, що смерть ОСОБА_2 настала понад річний термін після звільнення з військової служби, а відтак позивачка помилково вважає, що має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, чого не врахував суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов. Позивачкою подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому вона просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивачки не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що на підставі довідки від 29.05.1991 №3/199 про проходження ОСОБА_3 військової служби у складі діючої армії у період бойових дій Київським міським військовим комісаріатом Міністерства оборони йому була видана довідка від 09.02.2017 №15 про те, що він проходив військову службу в Збройних Силах з 23.02.1943 по 10.04.1948, у тому числі, у період з 23.02.1943 по 09.05.1945 у складі 325 стрілецької дивізії 34 зенітного артилерійського полку проходив військову службу у складі діючої армії у період бойових дій Великої Вітчизняної війни. Наказом командира військової частини НОМЕР_1 на підставі директиви Збройних Сил СРСР від 09.04.1948 ОСОБА_2 звільнений з військової служби у запас з квітня 1948 року. Згідно з копією свідоцтва про шлюб від 04.06.1949 ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 29.10.2018 серії НОМЕР_2 . Відповідно до витягу з протоколу засідання від 19.11.2018 №3234 Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв причина смерті пов`язана із захистом Батьківщини. Позивачка з метою отримання одноразової грошової допомоги внаслідок смерті чоловіка, згідно з п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 №975 звернулася до відповідача з відповідною заявою. За результатом розгляду заяви позивачки та доданих до неї документів комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум прийняла рішення, оформлене протоколом від 17.06.2021 №96, про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги дружині померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, старшого сержанта у відставці ОСОБА_2 , оскільки смерть його настала понад річний термін після звільнення з військової служби (1948 рік). Вважаючи таке рішення відповідача протиправним, позивачка звернулась з даним позовом до суду. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно. Проте колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, з огляду на наступне. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, статтею 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII; тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Пунктом 2 частини 2 статті 16 Закону №2011-XII визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби. Згідно зі статтею 161 Закону №2011-XII у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста. Члени сім`ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». У відповідності до п. «а» ч. 1 ст. 162 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста у випадках, зазначених у пп. 1 п. 2 ст. 16 цього Закону. Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975; тут і надалі у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). За приписами пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Пунктом 4 Порядку № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається у разі: 1) загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; 2) смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних із проходженням військової служби; 3) загибелі (смерті) військовозобов`язаного або резервіста, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що настала під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві. Отже, Закон №2011-XII та Порядок № 975, у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин - смерті ОСОБА_2 , містять положення про наявність права на отримання одноразової грошової допомоги у разі смерті особи, звільненої з військової служби, яка настала внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, але умови отримання одноразової грошової допомоги з цих підстав законодавцем обмежено певним часом - якщо смерть настала протягом року після звільнення з військової служби, що не було враховано судом першої інстанції. За такого правового регулювання та обставин справи, оскільки з моменту звільнення з військової служби (з квітня 1948 року) і до моменту смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пройшло більше одного року, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття рішення про призначення позивачці одноразової грошової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_1 . Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального права, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позову. З огляду на викладене, не підлягає задоволенню і апеляційна скарга щодо відмови суду першої інстанції у встановлені судового контролю за виконанням судового рішення. Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи. Керуючись ст. ст. 242, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2022 року - скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Епель О.В. Карпушова