Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 331/2517/22(2-а/331/32/2022)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 15 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 331/2517/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2022 року (суддя Жукова О.Є.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, Старшого державного інспектора відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченка Владислава Олеговича про визнання протиправною та скасування постанови, - в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ № 00008712 від 21.01.2022, винесену Старшим державним інспектором відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту реалізації державної політики та нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Савченком Владиславом Олеговичем, та закрити провадження справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2022 року позов задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана постанова не містить всі обов`язкові реквізити, передбачені Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27.09.2021, відтак така постанова не дає можливість встановити вину позивача у скоєнні адміністративного правопорушення. Оскільки оскаржувана постанова не відповідає вимогам Додатку № 1 Інструкції, неможливо встановити на підставі чого уповноважена особа прийшла до висновку про перевищення навантаження транспортного засобу. Разом з тим суд апеляційної інстанції вважає такий висновок невірним, адже вимоги до змісту постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності містяться у Кодексі України про адміністративні правопорушення, який має вищу юридичну силу порівняно з наказом Міністерства інфраструктури України. При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувана постанова в повній мірі відповідає вимогам статті 283КУпАП. Більш того, судом першої інстанції не надано належної оцінки тій обставині, що Інструкція № 512 встановлює порядок оформлення матеріалів та розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням законодавства про автомобільний транспорт, зафіксовані не в автоматичному режимі, тоді як у спірних правовідносинах відбулася фіксація правопорушення в автоматичному режимі, внаслідок чого прийнята відповідна постанова, яка є предметом оскарження в даній справі. Надаючи оцінку доводам позовної заяви, колегія суддів встановила, що згідно з постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії ВМ № 00008712 від 21.01.2022 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 17000 грн. згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 21.01.2022 о 10:55 год. транспортний засіб DAF FT 95.430, ДНЗ НОМЕР_1 , рухався за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 81+000, із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме перевищення навантаження на строєні оси транспортного засобу на 9% (6,554 тон). Позивач оскаржив вказану постанову в судовому порядку, в обґрунтування позову зазначив, що описане правопорушення не вчиняв, оскільки перевезення вантажу здійснював спеціалізований вантажний сідловий тягач-Е марки DAF моделі FT 95.430, масою навантаження 7500 кг з загальним напівпричепом бортовим тентованим марки BURG моделі BPDO-1227, реєстраційний номер НОМЕР_2 , масою без навантаження 6600 кг, зі строєними осями. Загальна маса сідлового тягача з напівпричепом та вантажем складала 36690 кг при максимально дозволеній масі 40000 кг. Також відповідачем не забезпечено доступ позивача до доказів правопорушення, оскільки посилання у постанові на веб-ресурс є недоступним. Надаючи оцінку обґрунтованості та правомірності прийнятій постанові, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, 3,75 м), за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 16 т, строєні осі понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі понад 18 т, строєні осі понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення. Згідно з ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%. Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174, передбачено, що автоматичний пункт фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті комплекс технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу в русі, визначених пунктом 12 цього Порядку, з одночасною його фотозйомкою, відеозаписом (за наявністю) та ідентифікацією за державним реєстраційним номером. Відповідно до п. 12 цього Порядку автоматичний пункт може забезпечувати, зокрема: вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; вимірювання загальної маси транспортного засобу; визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу); фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей). Оскаржувана постанова містять фотозображення спереду транспортного засобу та посилання на ідентифікатор доступу для ознайомлення з зображеннями транспортного засобу в момент правопорушення. Суд апеляційної інстанції встановив, що дійсно ідентифікатор доступу для ознайомлення з доказами правопорушення на час розгляду справи не є активним з огляду на термін зберігання відповідної інформації на веб-ресурсі, натомість відповідачем подано до суду першої інстанції додаткові фото транспортного засобу, які дають можливість ідентифікувати цей транспортний засіб з прив`язкою до місця та часу події. Вказані докази доводять встановлене правопорушення та підтверджують, що останнє зафіксовано щодо транспортного засобу DAF FT 95.430, ДНЗ НОМЕР_1 . Судом апеляційної інстанції встановлено, що вказаний транспортний засіб є спеціальним вантажним сідловим тягачем-Е, повна маса якого становить 44000 т, без навантаження 7500 т, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію ТЗ. Відповідач розрахував відсоткове навантаження на вісь транспортного засобу відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, неправильність відповідного розрахунку позивачем не доведена. При цьому суд звертає увагу, що зважування було проведено в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу WIM3, законність використання якого підтверджена Свідоцтвами про повірку № 35-02/6013 від 26.10.2021, № 35-02/6014 від 26.10.2021, № 35-02/6015 від 26.10.2021, № 35-02/6016 від 26.10.2022, Експертним висновком від 16.10.2020 № 1182, Сертифікатом перевірку типу від 17.06.2020. Таким чином суд не ставить під сумнів показники, зафіксовані вищенаведеним вимірювальним пристроєм. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що в силу приписів статті 14-3 КУпАП саме позивач, як власник транспортного засобу, є належним суб`єктом відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті. Суд апеляційної інстанції не знаходить обґрунтованими доводи позивача щодо відсутності правопорушення з огляду на технічні характеристики транспортного засобу, адже пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, у тому числі, заборону руху автомобільними дорогами транспортних засобів та їх составів у разі перевищення навантаження на строєні осі 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т). Тобто у правовідносинах, які стосуються перевезення вантажів, законодавець визначив чіткі обмеження, які є обов`язковими для усіх учасників дорожнього руху. У разі здійснення перевезень вантажів з перевищенням вагових обмежень Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань має право, зокрема, виносити постанову про накладення адміністративних штрафів. При цьому колегія суддів зазначає, що встановлені законодавчі обмеження щодо вагових параметрів вантажів, які перевозяться дорогами України, покладає обов`язок на водія організовувати рух автомобільного транспорту (розміщення вантажу, швидкість руху тощо), не допускаючи зсуву вантажу на одну вісь. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку про правомірність оскаржуваної постанови Укртрансбезпеки. Рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2022 року в адміністративній справі № 331/2517/22 скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду набирає законної сили з 15 грудня 2022 року та оскарженню не підлягає. Повна постанова складена 15 грудня 2022 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров суддя Т.І. Ясенова