Постанова 4824 № 755/19256/18

від 21.11.2022 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 листопада 2022 року м. Київ Справа № 755/19256/18 Апеляційне провадження №22-ц/824/3678/2022 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Андрієнко А.М., Поліщук Н.В. за участю секретаря Федорчук Я.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва ухваленого під головуванням судді Виниченко Л.М. 11 листопада 2021 року у м. Києві, повний текст рішення складений 19 листопада 2021 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва ухваленого під головуванням судді Виниченко Л.М. 08 грудня 2021 року у м. Києві, повний текст рішення складений 10 грудня 2021 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва ухваленого під головуванням судді Виниченко Л.М. 11 листопада 2021 року у м. Києві, повний текст рішення складений 19 листопада 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, В С Т А Н О В И В У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому з урахуванням уточнень, просила: визнати недостовірною та такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, поширену відповідачами ІНФОРМАЦІЯ_1 у статті: «ІНФОРМАЦІЯ_2» (мовою оригіналу «ІНФОРМАЦІЯ_3»), розміщену в мережі інтернет на веб-сайті «iDom.ua» ОСББ «Русанівська затока» за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4 у перекладі на державну мову наступного змісту: Інформація №1 «всі члени Правління, за винятком ОСОБА_1 , проголосували за те, щоб відкласти капремонт даху на майбутній період, внести зміну в раніше спланований перелік робіт і коли будуть виділені гроші, то в рамках проекту «Модернізація внутрішньобудинкових мереж» зробити наступне:

1. Обладнати систему центрального опалення будинку 117-ма автоматичними балансуючими клапанами фірми «Данфосс» для регулювання подачі теплоносія в кожну квартиру. (такі клапани «Київміськбуд» повинен був встановити в нашому будинку з проектом будівництва, але заощадив на їх купівлі та встановленні, а «Новобудова» придумала їм заміну у вигляді п`ятачків з отворами).

2. Замінити всі циркулярні насоси внутрішньобудинкових мереж системи центрального опалення, гарячого та холодного водопостачання.

3. Провести ремонтно-профілактичні роботи внутрішньобудинкових мереж (демонтаж, заміну, монтаж запірної арматури).

4. Замінити теплоізоляцію на трубопроводах гарячого водопостачання і центрального опалення по всьому будинку, включаючи підвали і технічний поверх.» Інформація №2 - «Тому, ОСОБА_9 стала перешкоджати реалізації рішення прийнятого Правлінням. Вона стала вести переговори з представниками комунального підприємства по здійсненню енергоефективних проектів, щоб створити у них негативні уявлення про діяльність Правління. І зробила заяву в Фейсбук, що «рішення щодо коригування переліку робіт незаконне, оскільки не передбачає ремонту даху в цьому році, що нібито грубо порушує права мешканців, які голосували на загальних зборах за дах». Інформація №9 - « ОСОБА_9 в силу посади, яку вона обіймала, брала участь в більшості проектів ОСББ. Але особливу активність вона проявляла тоді, коли могла найняти на виконання робіт по будинку свого чоловіка ( ОСОБА_11 ) і без рішення Правління оплатити рахунки за його підрядами. Так сталося, наприклад, в липні 2017 року. Скориставшись періодами літніх відпусток, ОСОБА_1 одноосібно, без прийняття рішення Правлінням, без затвердження кошторису витрат, виплатила своєму чоловікові на ремонт в ліфтовому холі 1-го поверху близько 11,9 тис. грн. (5835 грн. - роботи і 6088 грн. - матеріали). І це далеко не єдиний випадок, коли вона, діючи самовільно, в порушення практики розпорядження грошима ОСББ, заплатила кому хотіла і скільки хотіла без затвердження виплат на Правлінні». Зобов`язано ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 розмістити на інтернет-ресурсі «iDom.ua» ОСББ «Русанівська затока», на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлення з відтворенням резолютивної частини рішення суду у цій справі без публікації відомостей про учасників справи щодо місця проживання та реєстраційних номерів облікових карток платників податків позивача та відповідачів. Стягнуто з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі по 1000, 00 грн з кожного. У іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 604, 11 грн з кожного. Рішення суду мотивовано тим, що у діях відповідачів стосовно спірних інформації № 1, № 2, № 9 наявний юридичний склад правопорушення, який є підставою для покладення на поширювача недостовірної інформації цивільної відповідальності. Стосовно інформації №3, №4, № 5, №6, №7, та №8 суд першої інстанції виходив з того, що вказані висловлювання є оціночними судженнями. Стосовно інформації № 10, суд першої інстанці виходив з того, що ОСОБА_1 не спростовано обставин того, що протягом півтора місяці після відсторонення від посади позивач не передала правлінню ОСББ всіх документів, включаючи протоколи загальних зборів ОСББ, протоколи засідань правління, накази голови правління, а також печатку. Доказів того, що позивача було уповноважено знищувати печатку, у тому числі одноособово, суду не надано. Стягуючи з кожного відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди у розмірі 1000,00 грн, суд першої інстанції виходив із засад розумності, виваженості та справедливості, та вважав що вказана сума є відповідною і достатньою грошовою компенсацією за завдану позивачці моральну шкоду. Додатковим рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі №755/19256/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі по 988, 93 грн з кожного. У іншій частині заявлених вимог відмовлено. Не погодилась із зазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1 , нею подані апеляційні скарги. Апеляційна скарга на рішення суду від 11 листопада 2021 року, в частині відмови в задоволенні позовних вимог, мотивована тим, що вирішуючи спір по суті позовних вимог, суд першої інстанції, не врахував та не звернув належної уваги на наявність фактів, які можна довести наявними в матеріалах справи доказами та показами свідків ОСОБА_12 , Голови правління ОСОБА_13 , колишнього члена ревізійної комісії ОСОБА_14 та члена правління ОСОБА_15 , не врахував, що відповідачі не є окремими звичайними особами, а викладена інформація про позивача вийшла за межі допустимої критики, оскільки поширена, з явним злим умислом, у принизливій, образливій формі, з нехтуванням питання про її правдивість чи неправдивість, чим було порушено особисте немайнове право позивача на недоторканність честі, гідності та ділової репутації. У зв`язку із цим суд дійшов помилкового висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недостовірною (неповною та перекрученою) інформації №3-8 та №10, яка принижує гідність, честь та ділову репутацію. Також судом не враховано, що жодним відповідачем не подано жодного доказу у розумінні ст.ст.76-81 ЦПК України, які б підтверджували ту негативну інформацію, що була поширена ними про позивача, не подано також жодного доказу на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів на позов. Додані до відзивів копії документів у своєї більшості взагалі не стосуються предмету доказування, атому є недостатніми у розумінні ч.ч. 1, 2ст. 80 ЦПК України, та не можуть бути враховані за умовами ст.77 ЦПК України. Крім того, відповідно до вимог ст. 90 ЦПК України, не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Жоден відповідач при допиті у якості свідка не зміг назвати джерело своєї обізнаності щодо обставин, викладених у поширеній статті, а лише повторював викладене у статті, зачитуючи з паперу. Тому відповідно до ст.90 ЦПК України, їх показання у якості свідка також не можуть використовуватися як доказ. Окрім того, їх покази спростовуються наявними в матеріалах справи документами. На підставі викладеного, просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду від 08 грудня 2021 року, мотивована тим, що судові витрати, а саме витрати позивача на професійну правничу допомогу, судом розподілено не вірно чим порушено процесуальні норми права. Зазначає, що за наслідками розгляду справи були наявні всі підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу в повному обсязі, оскільки вони є фактично понесеними. Вказує на те, що головною причиною того, що фактичний розмір витрат на правову допомогу став вищим ніж було заявлено в попередньому (орієнтовному) розрахунку при поданні позову є те, що позивач ніяк не могла передбачити значне збільшення кількості судових засідань у справі, оскільки це об`єктивно передбачити взагалі неможливо. Зокрема, не можливо було передбачити смерть судді ОСОБА_19, яка вже перейшла до розгляду справи по суті 30 вересня 2019 року (т. 2 а.с. 30-31), в результаті чого, розгляд справи фактично було розпочато заново, чим була збільшена кількість судових засідань. Також, зауважує увагу суду на те, що основний розмір гонорару адвоката у справі є участь у судових засіданнях, кількість яких позивач ніяк не могла передбачити. Враховуючи вищевикладене, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідачів солідарно 29500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Також не погодились із рішенням суду в частині задоволених вимог відповідачі, ними подано апеляційну скаргу. Зазначають, що суд, задовольняючи позов вважав, що фактичні твердження в інформації №1, 2 та 10 та інформація №9 можуть бути перевірені судом на предмет їх правдивості або неправдивості, однак цей висновок є хибним, оскільки в даному випадку, вони, як члени правління, оприлюднивши текст протоколу №26 від 05 вересня 2018 року вважали можливим допустити у наданій інформації про причини звільнення ОСОБА_1 власне інтерпретування фактично прийнятого рішення і інтерпретування пропозиції, за яку проголосувала позивач. Зазначають, що позивач, будучи на посаді голови правління керувалася в першу чергу своїми інтересами як мешканки 23-го поверху, коли, обираючи варіант реалізації програми 30/70 проголосувала за першочергове фінансування ремонту даху, при обранні якого фінансування інших робіт з модернізації внутрішньо будинкових робіт стало б неможливим, а інші члени правління проголосували за фінансування інших видів ремонту. Твердження суду відносно того, що відповідачами не було наведено жодних фактів перешкоджання позивачем у реалізації прийнятого правлінням рішення є хибним, оскільки в матеріалах справи наявна копія листа КП ГВП від 07 листопада 2018 року №255-1745 «щодо виконання програми 70/30», з якого вбачається що між КП ГВП і ОСОБА_1 відбувалось листування з питання виконання програми. Даний лист був опублікований ОСОБА_1 , у Фейсбуці 13 листопада 2018 року з коментарями про зрив членами правління виконання програми, що апелянти правомірно розцінили як намагання позивача отримати негативну оцінку діяльності правління і створити перешкоди у реалізації прийнятого рішення. На підставі викладеного, просять рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої апеляційні скарги та просила їх задовольнити, щодо доводів наведених в апеляційній скарзі відповідачів заперечувала. Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу відповідачів та просив її задовольнити, щодо доводів викладених в апеляційних скаргах позивача заперечував. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів виходить з наступного. Судом встановлено, що інформація, яка є предметом позову, була опублікована в статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» (мовою оригіналу «ІНФОРМАЦІЯ_3»), з інтернет-ресурсу «iDom.ua» ОСББ «Русанівська затока», розміщену ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті ІНФОРМАЦІЯ_4. Як повідомляли сторони, цей інтернет-ресурс використовується ОСББ для інформування співвласників будинку щодо питань діяльності ОСББ. У перекладі на державну мову оспорювана інформація є наступного змісту (т.1 а.с.14-18 т.2 а.с.103-105): Інформація №1 «всі члени Правління, за винятком ОСОБА_1 , проголосували за те, щоб відкласти капремонт даху на майбутній період, внести зміну в раніше спланований перелік робіт і коли будуть виділені гроші, то в рамках проекту «Модернізація внутрішньобудинкових мереж» зробити наступне:

4. Замінити теплоізоляцію на трубопроводах гарячого водопостачання і центрального опалення по всьому будинку, включаючи підвали і технічний поверх. Незважаючи на те, що рішення про зміну видів робіт було прийнято більшістю голосів (7 проти 1), ОСОБА_1 виступила проти цього. Чому? Відповідь проста. Їй, що живе на 23 поверсі, дуже хотілося витратити гроші міста на ремонт даху і де-факто на утеплення технічного поверху, який розташований над її квартирою. Простіше кажучи, їй хотілося витратити спільні гроші в першу чергу на своє благо. Роботи з модернізації внутрішньобудинкових мереж вона погоджувалася оплатити тільки в частині…» (далі - інформація № 1). Інформація №2 «Тому, ОСОБА_9 стала перешкоджати реалізації рішення прийнятого Правлінням. Вона стала вести переговори з представниками комунального підприємства по здійсненню енергоефективних проектів, щоб створити у них негативне уявлення про діяльність Правління. І зробила заяву в Фейсбук, що «рішення щодо коригування переліку робіт незаконне, оскільки не передбачає ремонту даху в цьому році, що нібито грубо порушує права мешканців, які голосували на загальних зборах за дах» (далі - інформація № 2). Інформація №3 «…основне, за що голосували люди, було питання: брати чи не брати кредит для участі в програмах з підвищення енергоефективності будинку; що перелік конкретних заходів може коригуватися залежно від ситуації і виділеної кількості грошей; що для зміни видів робіт досить рішення Правління…» (далі - інформація № 3). Інформація №4 «… її інтерес як мешканки 23-го поверху при прийнятті рішень почав явно превалювати над інтересами Об`єднання в цілому» (далі - інформація № 4). Інформація №5 «Слід зазначити, що конфлікт інтересів ОСОБА_1 , як приватної особи і інтересів ОСББ проявлявся і раніше. Вона, наприклад, як могла, була проти ініціативи винести на загальні збори питання про використання поки ще «сплячого», але величезного за потенціалом активу нашого будинку - технічного поверху площею близько 800 м2.» (далі - інформація № 5). Інформація №6 «Для неї нехай краще інші будуть платити більше, зате вона матиме привілей відсутності сусідів зверху, не несучи при цьому власних витрат. У ОСОБА_10 склалося стійке переконання, що тех.поверх, розташований над її квартирою, це «її особиста власність» (далі - інформація № 6). Інформація №7 « ОСОБА_1 визнала вказаний ремонт - підготовкою до здачі тех. поверху в оренду і зазіханням на «її власність», та розгорнула проти стіни зі склоблоків неабияку війну» (далі - інформація № 7). Інформація №8 «Сумнівно також, що на такого роду перебудову потрібен дозвіл від ДАБІ. Але хіба це має значення для ОСОБА_1 , яка робить усе можливе, аби і надалі мати привілей за рахунок інших членів ОСББ?» (далі - інформація № 8). Інформація №9 « ОСОБА_9 в силу посади, яку вона обіймала, брала участь в більшості проектів ОСББ. Але особливу активність вона проявляла тоді, коли могла найняти на виконання робіт по будинку свого чоловіка ( ОСОБА_11 ) і без рішення Правління оплатити рахунки за його підрядами. Так сталося, наприклад, в липні 2017 року. Скориставшись періодом літніх відпусток, ОСОБА_1 одноосібно, без прийняття рішення Правлінням, без затвердження кошторису витрат, виплатила своєму чоловікові на ремонт в ліфтовому холі 1-го поверху близько 11,9 тис. грн (5835 грн - роботи і 6088 грн - матеріали). І це далеко не єдиний випадок, коли вона, діючи самостійно, в порушення практики розпорядження грошима ОСББ, платила кому хотіла і скільки хотіла без затвердження виплат на Правлінні» (далі - інформація № 9). Інформація №10 «Навіть через 1,5 місяці після відсторонення від посади, ця людина з незадоволеними амбіціями і превалюванням особистого інтересу над громадським заважає підготовці робіт за проектом 30/70 на 2019 рік, тим, що не повертає Правлінню документи, що зберігалися у неї (протоколи Загальних зборів та інше), а також утримує стару печатку, намагаючись, ймовірно, заднім числом переробити компрометуючі її папери» (далі - інформація № 10). Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_16 16 вересня 2018 року, 23 вересня 2018 року та 13 листопада 2018 на сайті будинку були опубліковані звернення до співвласників будинку щодо прийнятого правлінням рішення, як вказується нещодавно, наводиться перелік прийнятих рішень і висловлюється позиція щодо незгоди з такими рішеннями. Зокрема, мова йде про модернізацію внутрішньо будинкових інженерних мереж, утеплення та капремонту даху (т.1 а.с.180-184,189-191,199-201). Рішення про яке мова йшла в оспорюваній інформації, приймалося 5 вересня 2018 року на засіданні правління ОСББ «Русанівська затока», яке було оформлене протоколом № 26(т. 1 а.с.19-20). Згідно цього протоколу, всі члени правління, окрім позивача голосували за таку пропозицію: «Пропозиція 1.1. Звернутися до Департаменту ЖКІ КМДА з пропозицією внесення змін у проект, що подано на конкурс, стосовно виконання додаткових робіт за державні кошти, а саме: окрім робіт з модернізації та заміні внутрішньобудинкових інженерних мереж з регуляцією автоматичними балансувальними клапанами, виконати додатково роботи на суму 1 млн. 862 594 грн. з реконструкції теплового пункту та встановлення 3 будинкових приладів обліку теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання (усього за новим проектом 2 млн. 895 000 грн.) та відмови від проведення робіт з теплоізоляції та капітального ремонту даху. Доручити голові правління ОСОБА_1 додати до договору про співпрацю з КП ГВП за програмою 30/70 (2018 рік) супровідний лист стосовно відмови ОСББ «Русанівська затока» від виконання одного із робіт за проектом, що виконуються за бюджетні кошти, а саме - від робіт по утепленню та капітальному ремонту даху. Прийняти участь у конкурсі проектів (30/70) у наступному, 2019 році (у разі його проведення) та виконати утеплення та капітальний ремонт даху, згідно розробленого проекту кошторисом до 5 млн. грн., за рахунок бюджетних коштів за умови: виконання власними силами додаткових робіт з енергоефективних заходів у будинку на суму 2 млн 143 тис у 2018-2019 році; залучення «теплого» кредиту у 2019 році (у разі виділення державних коштів за програмою «теплі кредити» у 2019 році); прийняття рішення співвласниками на загальних зборах стосовно участі у конкурсі та залучення «теплого» кредиту у 2019 році». Згідно цього протоколу, всі члени правління, окрім позивача, голосували проти пропозицій: «Пропозиція 1.3. Виконати усі роботи за проектом, поданим на конкурс, а саме: модернізація та заміна внутрішньо будинкових мереж з регуляцією автоматичними балансувальними клапанами за кошторисом проекту, поданому на конкурс 1044253,62 за державні кошти; виконати роботи з теплоізоляції та капітального ремонту даху в рамках виділених бюджетних коштів за проектом (1862594 грн), а у разі пропорційного до фінансування - з урахуванням до фінансування, за державні кошти. За необхідності внести зміни у проектне рішення по утепленню та капремонту даху; виділити кошти з ремонтного фонду будинку та виконати роботи з реконструкції теплового пункту (автоматичне регулювання роботи ГВС 1 та 2 зони), запропонованим кошторисом на 58025,16 грн, власними силами, та урахувати суму виконаних робіт у листі щодо пропорційного збільшення фінансування робіт, що забезпечується за рахунок коштів бюджету м. Києва пропозиції 1.4. Пропозиція 1.4. Надати до Департаменту Житлово-комунальної інфраструктури КМДА лист з повідомленням про збільшення ОСББ «Русанівська затока» обсягів робіт, що виконувались за проектом, поданому на конкурс за власні кошти у 2017-2018 році, та з проханням вжити заходів та надати відповідне розпорядження щодо збільшення фінансування робіт, що забезпечуються за рахунок коштів бюджету м. Києва за договором про взаємодію, укладеному з КП «Група впровадження проекту з енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва», пропорційно до збільшення частки фактично виконаних робіт ОСББ «Русанівська затока», для повного виконання Комунальним підприємством своїх обов`язків за Договорм, зі зберіганням відсоткового співвідношення фінансування проекту, подану на конкурс у грудні 2017 року». У протоколі засідання правління ОСББ «Русанівська затока» від 17 вересня 2018 року № 27 були розглянуті та прийняті питання про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків Голови правління ОСББ «Русанівська затока», обрання новго голови ОСББ «Русанівська затока», обрання членів правління до складу комісії з прийому-передачі справ від звільненого до новообраного Голови (т.1 а.с.39-40,17-179). Матеріали справи містять копію акту від 25 вересня 2018 року щодо передачі ОСОБА_1 ОСОБА_5 установчих документів у кількості 8 позицій та печатки. Проте даний акт не підписаний ОСОБА_5 (т.1 а.с.241 т.2 а.с.82). Згідно з актом № 1 від 09 жовтня 2018 року представник правління ОСББ «Русанівська затока» ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_5 прийняв оригінали установчих документів у кількості 10 позицій, акт про знищення печатки ОСББ 40 мм старого зразка та гроші у сумі 11500 грн (т.1 ас.28 т.2 а.с.83). Копія акту про знищення печатки також міститься в матеріалах справи, це акт від 26 вересня 2018 року, згідно яким печатку старого зразка діаметром 40 мм, знищено кувалдою 10 кг, а її останки вивезено у невідомому напрямку, наказ виконала член правління ОСББ Уманська (т.1 а.с.195). Згідно з актом №2 від 09 жовтня 2018 року представник правління ОСББ «Русанівська затока» ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_5 прийняв оригінали 36 договорів (т.1 а.с.29 т.2 а.с.84). Згідно з актом № 4 від 08 жовтня 2018 року представник правління ОСББ «Русанівська затока» ОСОБА_1 передала, а представник Ревізійної комісії ОСББ ОСОБА_20 прийняв оригінали: протоколів правління ОСББ за період з 01 листопада 2016 року по 05 вересня 2018 року з додатками (28 шт); накази голови правління ОСББ за 2017-2018 роки (20 шт); протоколи загальних зборів ОСББ з додатками, що біли проведені у період 2016-2017 роки (3 шт); проектну документацію ОСББ з реалізації енергоефективних заходів що була подана на конкурс (т.1 а.с.30,196 т.2 а.с.85). Згідно з актом №1 від 10 жовтня 2018 року представник правління ОСББ «Русанівська затока» ОСОБА_1 передала, а представник Ревізійної комісії ОСББ ОСОБА_20 прийняв оригінали проектної документації ОСББ з реалізації енергоефективних заходів що була подана на конкурс (т.1 а.с.30). Протоколом засідання ревізійної комісії ОСББ «Русанівська затока» від 08 вересня 2018 року № 9/3 вирішено проведення перевірки фінаносово-господарської діяльності правління ОСББ «Русанівська затока» (т.1 а.с.242). З наказу № 1/18 від 21 вересня 2018 року наказано виготовити нову печатку ОСББ «Русанівська затока» з оновленим зображенням і діаметром 50 мм та її використання у роботі Об`єднання (т.1 а.с.31). Щодо ремонтних робіт ліфтового холу матеріали справи місять: копію протоколу засідання ОСББ «Русанівська затока» від 13 липня 2017 року, у п.2.5. якого вказано про прийняття рішення щодо проведення оновлення (фарбування) вхідної групи будинку, продовження вивчення кошторису витрат на ремонт даху та щодо проведення співбесіди з власником кв. НОМЕР_1 ; копію договору на виконання робіт укладеного між ОСББ «Русанівська затока» та ФОП ОСОБА_17 21 липня 2017 року, умовами якого передбачено виконання робіт щодо фарбування вхідної групи будинку з матеріалів замовника; акт здачі-прийняття робіт між ОСББ «Русанівська затока» та ФОП ОСОБА_17 на сму 7623 грн та квитанції про придбання будівельних матеріалів на суму 4067,22 грн (т.1 а.с.32-35,43-47) . У зверненні на сайті ОСББ від ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_18 вказувала про проведені ремонтні роботи ліфтового холу та вказувала про залучення до них свого чоловіка, вказуючи про відсутність у цьому злочину (т.2 а.с.208). Матеріали справи містять і іншу документацію та інформацію з сайту ОСББ щодо діяльності ОСББ «Русанівська затока» у період що передує даті видання оспорюваної інформації, а також після її виходу, проте оцінка діяльності цього об`єднання не є предметом даного розгляду, а тому ці дані дослідженню не підлягають. Судом першої інстанції було допитано ряд свідків їх покази ретельно наведені судом першої інстанції. Кожен має право на свободу вираження поглядів у розумінні ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. У ст.12 Загальної декларації прав людини 1948 року встановлено, що ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла, таємницю його кореспонденції або на його честь і репутацію. Кожна людина має право на захист законом від такого втручання або таких посягань. Міжнародним пактом про громадянські і політичні права 1966 року встановлено, що ніхто не повинен зазнавати свавільного чи незаконного втручання в його особисте і сімейне життя, свавільних чи незаконних посягань на недоторканність його житла або таємницю його кореспонденції чи незаконних посягань на його честь і репутацію (п. 1 ст. 17). Конституцією України в ст. 3 закріплено, що людина, її честь і гідність визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ст. 28 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності. А в силу ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. У відповідності з ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації. В свою чергу ст. 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Разом з тим відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок порушення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування (ч.4 ст. 277 ЦК України). Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (ч.6 ст. 277 ЦК України). Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч.7 ст. 277 ЦК України). Згідно зі ст. 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про інформацію» основними принципами інформаційних відносин є: гарантованість права на інформацію; відкритість, доступність інформації, свобода обміну інформацією; достовірність і повнота інформації; свобода вираження поглядів і переконань; правомірність одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації; захищеність особи від втручання в її особисте та сімейне життя. Статтею 27 Закону України «Про інформацію» передбачено, що порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законами України. Положеннями ст.30 цього Закону визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовностилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень не можна. Що ж стосується оціночних суджень, цю вимогу неможливо виконати, і вона є порушенням самої свободи поглядів, яка є основною складовою права, гарантованого статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії»). У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року в справі «Українська прес-група проти України» (заява № 72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Ляшко проти України» від 10 серпня 2006 року (Заява № 21040/02) зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права. У п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 вказано на те, що при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. З наведених обставин справи вбачається, що обставини оприлюднення і зміст оспорюваної інформації визнається сторонами у справі. Інтернет-ресурс використовується ОСББ для інформування співвласників будинку щодо питань діяльності ОСББ. Таким чином, ця стаття була доступна для ознайомлення великій кількості осіб, у тому числі усіх співвласників будинку, тобто була оприлюднена. Той факт, на якому наголошувала сторона відповідача, що дана інформація на час розгляду справи у суді була видалена з сайту, не заперечує факт оприлюднення цієї інформації раніше. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що поширена інформація стосується напряму діяльності позивача в момент виникнення спірних правовідносин, що випливає із назви самої статті - «ІНФОРМАЦІЯ_2» (мовою оригіналу «ІНФОРМАЦІЯ_3») та із неодноразових зазначень у статті імені та прізвища позивача. Щодо оцінки самої інформації на предмет її недостовірності суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивач займала посаду голови ОСББ, тобто була публічною особою, а публічні особи мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики. Публічна особа, державний службовець чи громадський діяч, повинен бути готовим до підвищеного рівня критики, у тому числі у грубій формі, прискіпливої уваги суспільства і підвищеної зацікавленості суспільства його діяльністю та/або особистим життям тощо, адже вони, обираючи кар'єру публічної особи, погодились на таку увагу. З огляду на це, суд першої інстанції обґрунтовано визнав, що висловлювання, які були поширені у інформації № 4, 5, 6, 7 та 8 є оціночними судженнями. Про оціночний характер цих суджень свідчать використовувані мовні звороти, вживання гіпербол (явного перебільшення), критична форма окремих суджень, яка може бути сприйняти лише з точки зору категорії віри. Такі судження не можуть бути перевірені на предмет їх правдивості чи неправдивості, а тому не можуть бути предметом судового захисту. Інформація №3 також розцінюється судом як оціночне судження, оскільки мовний зворот, який в ньому використаний («основне, за що голосували люди, було питання…») свідчить про те, що йде мова про суб`єктивну оцінку рішення, за яке на думку окремого суб`єкту голосували загальні збори. Правильність або неправильність сприйняття окремих фактів судом не оцінюється. Судження, які висловлені в інформації №1, № 2 та № 10 суд першої інстанції вважав такими, що частково є фактичними твердженнями, а частково - оціночними судженнями. Зокрема оціночними судженнями є: інформація №1 - останній абзац, інформація № 2 - «переговори з метою…. створити …. негативні уявлення про діяльність Правління», інформація № 10 - «людина з незадоволеними амбіціями і превалюванням особистого інтересу над громадським». Оціночні судження в інформації №1, № 2 та № 10 суд не перевіряє на предмет їх правдивості. Суд першої інстанції визнав фактичним твердженням інформацію під №1, так як в ній був наведений конкретний перелік робіт, який на засіданні правління ОСББ «Русанівська затока» 5 вересня 2018 року не обговорювався, рішення з цих питань не приймалося. Однак, у протоколі засідання правління ОСББ «Русанівська затока» наведено стислий виклад питань, які були предметом обговорення, а наведена як стороною відповідачів інформація, так і стороною позивача інформація, свідчить про обговорення одних і тих же питань з висловленням різної позиції та власної оцінки прийнятих рішень. Позивач не заперечувала, і це підтверджується даними з протоколу, що вона дійсно виступала проти такої пропозиції, натомість підтримала пропозицію виконати усі роботи за проектом поданим на конкурс (не відмовлятися від робіт з теплоізоляції та капітального ремонту даху) - пропозиція 1.3. Інформацію №2 має наступний зміст: «Тому, ОСОБА_9 стала перешкоджати реалізації рішення прийнятого Правлінням. Вона стала вести переговори з представниками комунального підприємства по здійсненню енергоефективних проектів, щоб створити у них негативне уявлення про діяльність Правління, і зробила заяву в Фейсбук, що «рішення щодо коригування переліку робіт незаконне, оскільки не передбачає ремонту даху в цьому році, що нібито грубо порушує права мешканців, які голосували на загальних зборах за дах». Початок цього речення також свідчить проте, що її авторами висловлюється оцінка дій позивача, а твердження про здійснення нею заяв в інтренет-ресурсі відповідає обставинам справи, так як такі звернення позивача дійсно мали місце і вони також мали оціночний характер щодо рішень прийнятих правлінням ОСББ. Інформація №9, яка визнана судом недостовірною має такий зміст: « ОСОБА_9 в силу посади, яку вона обіймала брала участь в більшості проектів ОСББ. Але особливу активність вона проявляла тоді, коли могла найняти на виконання робіт по будинку свого чоловіка ( ОСОБА_11 ) і без рішення Правління оплатити рахунки за його підрядами. Так сталося, наприклад, в липні 2017 року. Скориставшись періодом літніх відпусток, ОСОБА_1 одноосібно, без прийняття рішення Правлінням, без затвердження кошторису витрат, виплатила своєму чоловікові на ремонт в ліфтовому холі 1-го поверху близько 11,9 тис грн (5835 грн - роботи і 6088 грн - матеріали). І це далеко не єдиний випадок, коли вона, діючи самовільно, в порушення практики розпорядження грошима ОСББ, платила кому хотіла і скільки хотіла без затвердження виплат на Правлінні». Однак, твердження про те, що позивач «в силу посади, яку вона обіймала брала участь в більшості проектів ОСББ» не є недостовірним, бо позивач займала посаду голови ОСББ і відповіла мала приймати участь у більшості проектів ОСББ. Твердження про її «особливу активність» та «порушення практики розпорядження грошима ОСББ …» носять очевидний оціночний характер дій. Посилання на залучення до на виконання робіт по будинку чоловіка, позивач визнала, зокрема в інформації оприлюдненій ній особисто і в ході судового розгляду справи. Твердження про відсутність затвердження кошторису також не є недостовірними, оскільки в протоколі про прийняття рішення щодо проведення ремонтних робіт ліфтового холу, на який посилається позивач, відсутнє визначення вартості таких робіт, інші дані, крім фактично понесених витрат, в матеріалах справи відсутні. Проте і з матеріалів справи не вбачається обов`язковість чи необов`язковість затвердження такого кошторису, це питання внутрішньої діяльності ОСББ, яке не входить до предмету дослідження в межах даної справи. Інформація під № 10 зі змістом: «Навіть через 1,5 місяці після відсторонення від посади, ця людина з незадоволеними амбіціями і превалюванням особистого інтересу над громадським, заважає підготовці робіт за проектом 30/70 на 2019 рік, тим, що не повертає правлінню документи, що зберігалися у неї (протоколи Загальних зборів та інше), а також утримує стару печатку» суд першої інстанції не визнав недостовірною, так як позивачем її не спростовано, а саме не спростовані обставини того, що на протязі півтора місяці після відсторонення від посади позивачка не передала правлінню ОСББ всіх документів, включаючи протоколи загальних зборів ОСББ, протоколи засідань правління, накази голови правління, а також печатку. Матеріали справи містять декілька актів про передачі певних документів, проте даних про передачу повного обсягу документації матеріали справи не містять. Щодо печатки суд вірно вказав на те, що доказів того, що позивачку було уповноважено знищувати печатку, у тому числі одноособово, суду не надано. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача по суті спору не знайшли свого підтвердження, рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог відповідає обставинам справи та вимогам чинного законодавства, висновки суду є обґрунтованими, а тому підстав для його скасування в цій частині колегія суддів не вбачає. Натомість слід погодитись з доводами апеляційної скарги відповідачів про те, що суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги не достатньо повно з`ясував обставини справи та дав невірну їх правову оцінку, апеляційний суд вважає, що такі твердження хоч і висловлені дещо агресивно, проте не носять характеру образ, є суб`єктивним баченням (оцінкою) відповідачами обставин щодо утримання будинку співвласниками якого вони є. Установивши, що поширена відповідачами інформація є оціночними судженнями щодо позивача, вираженням їх суб`єктивної думки про питання, що становлять суспільний інтерес для мешканців їх будинку, врахувавши, що межа допустимої критики та обсяги поширеної інформації щодо позивача, з огляду на посаду яку вона займала на час виникнення спірних правовідносин, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки такі висловлювання не можуть бути предметом судового захисту. В порядку ч.13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Додатковим рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року задоволено частково заяву ОСОБА_1 про стягнення судових витрат на правничу допомогу у цій справі. Стягнуто з відповідачів на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі по 988, 93 грн з кожного. В іншій частині заявлених вимог відмовлено. Однак, враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи, заявлені позивачем позовні вимоги не знайшли свого підтвердження в цілому, то виходячи з положень ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України відсутні і правові підстави для покладення на відповідачів судових витрат понесених позивачем. А тому додаткове рішення підлягає до скасування. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва ухваленого під головуванням судді Виниченко Л.М. 11 листопада 2021 року та додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - задовольнити. Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 11 листопада 2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про спростування інформації під №1,2,9, зобов`язання відповідачів спростування цієї інформації, стягнення моральної шкоди - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні цих позовних вимог - відмовити. Додаткове рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року - скасувати. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: А.М. Андрієнко Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 14 грудня 2022 року.

релевантний фрагмент

Посилання у тексті:

· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»

Постанова 4824 № 755/19256/18

Дізнатися більше

Дізнатися більше

Дізнатися більше