Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/2492/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 грудня 2022 року м.Дніпросправа № 160/2492/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі № 160/2492/22 (суддя Маковська О.В., справа розглянута в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу та рішення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати: - вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач-1) від 05.02.2021 № Ф-2267-25/65, № Ф-2267-25/65У; - рішення Державної податкової служби України (далі відповідач-2) від 21.12.2021 №28568/6/99-00-06-02-01-06 про розгляд скарги в частині підтвердження вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.02.2021 № Ф-2267-25/65 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 75411,83грн.. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року позовні вимоги позивача задоволено частково. Суд визнав протиправною та скасував оскаржену позивачем вимогу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.02.2021 № Ф-2267-25/65, № Ф-2267-25/65У, в задоволенні решти позовних вимог суд відмовив. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач-1 подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів у справі, що призвело до неправильного вирішення спірних відносин відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову задоволенні позову. Відповідач стверджує, що згідно баз даних ДПС за позивачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску, а тому подальше його нарахування є обґрунтоване. Вимога, яку оскаржив позивач є правомірною та законною, у суду першої інстанції були відсутні підстави для її скасування. Позивач направив на адресу суду відзив на апеляційну скаргу відповідача-1. У відзиві стверджує, що суд повно встановив обставини справи, дослідив докази та надав їм вірну оцінку, рішення суду є законним і обґрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування. Просить скаргу відповідача-1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі - без змін. Відповідач-2 та третя особа у справі не скористались своїм правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача-1. Позивач рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог до ДПС України не оскаржив. Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ст. 311 КАС України, в порядку письмового провадження. Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років, що підтверджується посвідченням № НОМЕР_1 від 11.09.2007 та одночасно займається адвокатською діяльністю, що підтверджується свідоцтвом НОМЕР_2 від 20.06.2014. Станом на 31.01.2021 у адвоката ОСОБА_1 обліковується заборгованість по єдиному соціальному внеску у сумі 75 411,83 грн., у зв`язку з чим ГУ ДПС сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2021 № Ф-2267-25/65 та надіслано платнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яку отримано особисто 31.03.2021 року. Період нарахування заборгованості становить з 2013 року по 2020 рік. Позивач оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 05.02.2021 № Ф-2267-25/65, оскільки вважає донарахування йому контролюючим органом до сплати єдиного соціального внеску безпідставним. Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги та скасовуючи оскаржену вимогу відповідача-1, виходив з того, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років та одночасно здійснює адвокатську діяльність, а тому в силу Закону він звільняється від сплати єдиного внеску за себе. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: - роботодавці: -підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами; -фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); - фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту); - філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), утворені відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами; - дипломатичні представництва і консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств, установ та організацій (у тому числі міжнародні), розташовані на території України; - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов`язок і військову службу"; патронатних вихователів, батьків-вихователів дитячих будинків сімейного типу, прийомних батьків, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; осіб, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, перебувають у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; осіб, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту; осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини; одного з непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства; інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції (у тому числі постійне представництво інвестора-нерезидента), що використовує працю фізичних осіб, найнятих на роботу в Україні на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем в Україні, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань); - фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; - особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності; - члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах; - особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування; - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - за непрацюючого іншого з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника. Відповідно до частини 4 статті Закону України від 08.07.2010 №2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Разом з тим, пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист, про що зазначено у першому абзаці пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 р. № 8-рп/2005. Аналіз наведених вище норм дає підстави вважати, що "пенсіонер за віком" - це особа, яка набуває право на отримання пенсії не лише після досягнення загально визначеного пенсійного віку, а також після досягнення віку, встановленого спеціальним законодавством, і у разі дострокового виходу на пенсію за певних обставин. Згідно абз.1 та 2 п.16 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Враховуючи те, що позивач є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років та одночасно здійснює адвокатську діяльність, він звільняється від сплати єдиного внеску за себе. Згідно зі статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Отже, у зв`язку з прийняттям нового Закону України від 13.05.2020 № 592-IX «Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників», усунуто дискримінацію зі сплати єдиного внеску пенсіонерами, а згідно статті 58 Конституції України закон може мати зворотню дію в часі у разі, коли пом`якшується або скасовується відповідальність особи. З урахуванням викладеного є вірними висновки суду щодо протиправності вимоги відповідача-1 та необхідності її скасування. В частині відмови в задоволенні позовних вимог позивач рішення суду першої інстанції не оскаржив, а тому колегія суддів не перевіряє обґрунтованість та законність рішення в цій частині. Доводи апеляційної скарги відповідача-1 не спростовують висновків суду першої інстанції в оскарженій частині, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2022 року у справі № 160/2492/22 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак