Постанова 4857 № 380/6739/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/6739/22 пров. № А/857/14371/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді: Гудима Л.Я., суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року, головуючий суддя Желік О.М., ухвалене у м. Львові, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В: В квітні 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ГУПФУ у Львівській області, в якому просив визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 133950008750 від 29.03.2022 року про відмову у призначенні пенсії за віком згідно з статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком згідно з пунктом 3 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення із заявою; зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період проходження військової служби з 28.11.1986 року по 01.12.1988 року; зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до страхового та спеціального (пільгового) страхового стажу за списком період роботи з 27.05.1985 року по 05.07.1985 року, з 01.09.1985 року по 23.11.1985 року, з 10.04.1986 року по 03.05.1986 року, з 01.08.1986 року по 21.11.1986 року, з 22.02.1989 року по 30.07.1991 року. В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що у позивача наявний достатній пільговий стаж для призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону №1058, однак відповідачем протиправно такий не зараховано та не призначено пенсію на пільгових умовах. Також зазначив, що підстави відмови у зарахуванні періоду проходження військової служби є необґрунтованими. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду попередньої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що період проходження військової служби та період роботи з 27.05.1985 року по 05.07.1985 року, з 01.09.1985 року по 23.11.1985 року, з 10.04.1986 року по 03.05.1986 року, з 01.08.1986 року по 21.11.1986 року, з 22.02.1989 року по 30.07.1991 року підлягають зарахуванню до його страхового стажу, відтак наявні підстави для призначення пенсії за віком, згідно з пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, згідно з воєнним білетом серії НК № 5425288 від 21.11.1986 року, позивач проходив військову службу з 23.11.1986 року по 01.12.1988 року. Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 від 27.05.1985 року, позивач у спірний період працював у Виробничому об`єднанні «Укрзахідвугілля»: - з 27.05.1985 року по 05.07.1985 року підземним учнем електрослюсаря на період проходження виробничої практики, з повним робочим днем під землею; - з 01.09.1985 року по 23.11.1985 року підземним електрослюсарем на період проходження виробничої практики, з повним робочим днем під землею; - з 10.04.1986 року по 03.05.1986 року проходження виробничої практики підземним електрослюсарем по 3-му розряду на дільниці ЕМС; - з 01.08.1986 року по 21.11.1986 року підземним електрослюсарем по 3-му розряду на дільницю ЕМС, з повним робочим днем під землею; - з 22.02.1989 року по 30.07.1991 року підземним електрослюсарем по 3-му розряду на дільницю ЕМС, з повним робочим днем під землею. Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №133950008750 від 29.03.2022 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії з огляду на відсутність необхідного пільгового стажу. Крім того, позивачу не зараховано періоду проходження військової служби до страхового стажу, оскільки у військовому квитку зроблено один із записів іншим (відмінним) чорнилом. Не зараховано також періоди роботи позивача з 27.05.1985 року по 05.07.1985 року, з 01.09.1985 року по 23.11.1985 року, з 10.04.1986 року по 03.05.1986 року, з 01.08.1986 року по 21.11.1986 року, з 22.02.1989 року по 30.07.1991 року до пільгового стажу, оскільки відсутні уточнюючі довідки, що передбачені додатком № 5 до Порядку №

637. Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що у спірному рішенні не встановлено наявності пільгового стажу в позивача, а спірними періодами є з 27.05.1985 року по 05.07.1985 року, з 01.09.1985 року по 23.11.1985 року, з 10.04.1986 року по 03.05.1986 року, з 01.08.1986 року по 21.11.1986 року, з 22.02.1989 року по 30.07.1991 року, а також період проходження військової служби з 28.11.1986 року по 01.12.1988 зазначеного стажу недостатньо для призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV. Такі висновки суду першої інстанції частково відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного. Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. У відповідності до ч. 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. При цьому, частиною 2 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що за наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті. Відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Згідно із пунктом 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637. Також пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Отже, підтвердження стажу роботи для призначення пенсії здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа. Матеріалами справи підтверджується, що згідно запису у трудовій книжці позивача Довідками № 1046 від 01.10.2021 року, № 1047 від 01.10.2021 року, № 1048 від 01.10.2021 року, № 1049 від 01.10.2021 року, підтверджено пільговий характер роботи позивача у спірний період. Відповідні записи про виконання робіт, які дають право на призначення пенсії на пільгових умовах здійснено і в трудовій книжці позивача. Також, колегія суддів звертає увагу, що записи різними чорнилами у воєнному білеті позивача не може слугувати підставою для відмови в зарахуванні періоду проходження ним військової служби. Так, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про те, що зарахування періодів з 27.05.1985 року по 05.07.1985 року, з 01.09.1985 року по 23.11.1985 року, з 10.04.1986 року по 03.05.1986 року, з 01.08.1986 року по 21.11.1986 року, з 22.02.1989 року по 30.07.1991 року, а також період проходження військової служби з 28.11.1986 року по 01.12.1988 недостатньо для призначення ОСОБА_1 пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV. Проте, зарахування зазначених періодів до страхового стажу та спеціального (пільгового) страхового стажу позивача, у відповідності до ч. 2 ст. ст. 114 Закону № 1058-IV буде підставою для зменшення пенсійного віку позивача на один рік за кожний повний рік зазначених робіт, позовні вимоги в цій частині колегія суддів вважає підставними та обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального і процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції частково відповідають обставинам справи, через що судове рішення підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового, яким позовні вимоги слід задовольнити частково. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року у справі №380/6739/22 в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового та спеціального (пільгового) страхового стажу за списком період роботи скасувати та прийняти нову постанову в цій частині, якою позовні вимоги задовольнити частково. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період проходження військової служби з 28.11.1986 року по 01.12.1988 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового та спеціального (пільгового) страхового стажу ОСОБА_1 за списком періоди роботи з 27.05.1985 року по 05.07.1985 року, з 01.09.1985 року по 23.11.1985 року, з 10.04.1986 року по 03.05.1986 року, з 01.08.1986 року по 21.11.1986 року, з 22.02.1989 року по 30.07.1991 року. В решті рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов В. В. Святецький