Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 455/1267/22
від 08.12.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 455/1267/22 пров. № А/857/15990/22 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі : головуючого судді Большакової О.О., суддів Затолочного В.С. Качмара В.Я. з участю секретаря судового засідання Гриньків І.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2022 року (суддя першої інстанції Кушнір А.В., м. Старий Самбір, повний текст складено 27.10.2022) В С Т А Н О В И В : У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради з позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №742898744 від 25.08.2022, а справу про адміністративне правопорушення закрити. Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із рішенням суду, вважаючи таке незаконним, постановленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, його оскаржила ОСОБА_1 . Просить скасувати рішення від 27.10.2022 та ухвалити нове про задоволення позову. В обґрунтування апеляційних вимог зазначила про неможливість застосування норми ст. 14-2 КУпАП, яка визначає правопорушником фізичну особу за якою зареєстровано транспортний засіб у разі порушення правил паркування транспортних засобів, що зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), оскільки ст. 14-2 КУпАП суперечить ч. 2 ст. 61 Конституції України, а суд зобов`язаний застосовувати ту норму права, яка має вищу юридичну силу (ч.3, 4 ст. 7 КАС України), а найвищим нормативно правовим актом в України є саме Конституція, яка містить правові норми прямої найвищої дії. Також стверджує, що до відповідальності може бути притягнуто виключно особу правопорушника, а не особу власника у даному випадку транспортного засобу SKODA SUPERB. Матеріали фотофіксації, які прийняті судом за належний доказ, не доводять факту перебування авто в одному і тому ж місці безперервно більше 10 хвилин. Оскаржена постанова не містить доказів того, що саме позивачем було здійснено дії, які їй інкриміновано, а отже належних та допустимих доказів вчинення нею правопорушення у відповідача не має. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Учасники справи у судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Так, позивач була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання повідомлення на номер телефону, зазначений нею у матеріалах справи, вказане повідомлення прийняте нею 28.11.2022 о 16:40 год, що підтверджено телефонограмою. Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надіслання судової повістки на електронну адресу, зазначену в у відзиві на позовну заяву, судова повістка одержана відповідачем 28.11.2022, що підтверджено звітом про доставку електронного листа. Додатково відповідач був повідомлений шляхом надіслання судової повістки на вказану ним адресу, яка отримана 06.12.2022, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що постановою про накладення адміністративного стягнення про накладення адміністративного стягнення серії РАП №742898744 від 25.08.2022, винесеною провідним спеціалістом - інспектором з паркування сектору контролю майданчиків для платного паркування відділу інспекторів з паркування управління безпеки департаменту мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Дулибою І.І., ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 грн. Згідно вказаної постанови, 10.08.2022 о 17 год. 48 хв водієм транспортного засобу SKODA SUPERB д.н.з. НОМЕР_1 здійснено користування майданчиком для платного користування, що знаходиться за адресою: В2006 вул. Княгині Ольги м. Львів, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного користування, чим порушено вимоги абз 2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 №1342, скоєно адміністративного правопорушення, передбачене ч.1 ст.152-1 КУпАП. Транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення: SKODA SUPERB д.н.з. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 . У постанові зазначено, що фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу Logic Instrument Fieldbook ЕМ19481200662. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що автомобілем Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачці, здійснено користування майданчиком для платного паркуванням В2006, вул.Княгині Ольги, географічні координати: 49.808326, 23.998739, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування. При цьому адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа, а саме фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а не водій, який безпосередньо керував ним в момент вияснення порушення, на що безпідставно посилається позивач. Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 є власником вищевказаного транспортного засобу, тому з врахуванням положень ч.1ст.14-2КУпАП позивачка є особою, яка несе адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в режимі фотозйомки. Разом з тим, відсутні правові підстави для звільнення позивачки від адміністративної відповідальності за порушення правил паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки, з підстав вчинення цього порушення іншою особою. Таким чином, постанова про накладення адміністративного стягнення на позивачку є законною та обґрунтованою. Надаючи правову оцінку такому висновку суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Згідно статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Статтею 53 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України. Відповідно до положень статті 52-2 Закону України «Про дорожній рух» при розміщенні транспортних засобів на майданчику для платного паркування особи, які розміщують транспортні засоби на такому майданчику, оплачують вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу згідно з тарифом, встановленим органом місцевого самоврядування відповідно до порядку формування тарифів на послуги з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Особи, які розміщують транспортні засоби на майданчику для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджено автоматизованої системи контролю оплати паркування, але фіксація обставин порушення правил паркування транспортних засобів здійснюється інспекторами з паркування в режимі фотозйомки (відеозапису), зобов`язані сплачувати вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу та залишати на час паркування під лобовим склом транспортного засобу відповідний документ про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування. Порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки на території України відповідно до статті 41 Закону України «Про дорожній рух» регулюються Правилами дорожнього руху (далі ПДР), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. Згідно пункту 8.4 «ґ» ПДР інформаційно-вказівні знаки - запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об`єктів, територій, де діють спеціальні правила. Пунктом 8.1 ПДР визначено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальникам. Пунктом 33.5.43 ПДР передбачено дорожній знак 5.43 «Зона стоянки», який позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним. Відповідно до пункту 33.7.14 ПДР табличка 7.14 «Платні послуги» застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі. Згідно з пунктом 33.7.6.1 ПДР таблички 7.6.1-7.6.7 «Спосіб поставлення транспортного засобу на стоянку». Застосовуються із знаком 5.43 для позначення способу поставлення транспортного засобу на стоянці біля тротуару або з його використанням. Табличка 7.6.1 позначає, що всі транспортні засоби повинні бути поставлені на стоянку на проїзній частині вздовж тротуару. Правилами паркування транспортних засобів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1342 (далі Правила №1342), регламентовано організацію та порядок паркування транспортних засобів на вулицях і дорогах населених пунктів. Правила поширюються на осіб, які розміщують транспортні засоби на майданчиках для паркування (далі - користувачі), а також на суб`єктів господарювання, які утримують такі майданчики. Пунктом 4 Правил №1342 визначено, що паркування це розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування. Пунктом 5 Правил №1342 передбачено, що паркування може бути платним або безоплатним відповідно до рішення органу місцевого самоврядування або оператора. Відповідно до пункту 6 Правил №1342 контроль за виконанням цих Правил здійснює уповноважений підрозділ Національної поліції у частині забезпечення безпеки дорожнього руху на майданчиках для паркування та посадові особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради у частині контролю за станом благоустрою та утримання майданчиків для паркування (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування). Пунктом 26 Правил №1342 встановлено, що користувач зобов`язаний: поставити транспортний засіб на місце для паркування відповідно до дорожньої розмітки та дорожніх знаків, а також з дотриманням вимог цих Правил і Правил дорожнього руху; сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування; розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки; після закінчення часу паркування, за який сплачено, звільнити місце паркування або сплатити вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування за час фактичного паркування. Допускається безоплатна стоянка транспортного засобу протягом 10 хвилин після закінчення часу паркування, за який сплачено. Відповідно до частини 1 ст. 152-1 КУпАП України порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення. У примітці до вказаної статті зазначено, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика). Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення полягає у порушенні правил паркування транспортних засобів, зокрема, неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування. Суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами першою і другою статті 152-1 КУпАП України, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису). Згідно ч. 3 ст. 219 КУпАП України від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і третьою статті122, частинами першою і другою статті152-1цьогоКодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування. Згідно з ч.1 ст.14-2 КУпАП України адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідно до ч.3 ст. 14-2 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу. Згідно положеньст.279-1 КУпАП України у разі, якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису) інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції, інспекторів з паркування у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманнямЗакону України «Про захист персональних даних». Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першійстатті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Постанова про накладення адміністративного стягнення надсилається відповідальній особі, зазначеній у частині 1статті 14-2 цього Кодексу, протягом трьох днів з дня її винесення рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи). Статтею 251 КУпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. До матеріалів справи додано фотознімки із зазначенням на таких дати та часу здійснення фотофіксації, географічних координат паркувального майданчика та схему майданчика для платного паркування транспортних засобів, які в розумінні ст. 251 КУпАП є належними доказами по справі. При цьому у постанові серії РАП №742898744 від 25.08.2022 зазначено, що фотозйомка та/або відеозапис здійснювався за допомогою технічного засобу Logic Instrument Fieldbook ЕМ19481200662. Так, на наявних у матеріалах справи фотознімках до постанови РАП 742898744 зафіксовано транспортний засіб Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходиться на відведеному майданчику для платного паркування, код майданчика для платного паркування В2006, вул. Княгині Ольги, географічні координати: 49.808326, 23.998739. На фотознімках, зокрема, відображено дату 10 серпня 2022 року і час вчинення порушень. Зокрема, перший знімок фотофіксації зроблений о 17:29:23, а останній о 17:48:20, що підтверджує факт неоплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування. При цьому позивачка не доводить свої вимоги фактом здійснення оплати за паркування належного їй автомобіля та наявністю платіжного документа про сплату послуг за користування майданчиком для платного паркування. Також позивачка належність їй вказаного транспортного засобу не оспорює. Отже, матеріалами справи підтверджено, що автомобілем Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачці, здійснено користування майданчиком для платного паркуванням В2006, вул.Княгині Ольги, географічні координати: 49.808326, 23.998739, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування. При цьому необґрунтованими є доводи ОСОБА_1 про те, що вона не була водієм даного транспортного засобу на момент вчинення правопорушення та відсутність її вини, так як адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа, а саме фізична особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, а не водій, який безпосередньо керував ним в момент вияснення порушення, на що безпідставно посилається позивач. Оскільки матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , тому з врахуванням положень ч.1 ст.14-2 КУпАП України позивачка є особою, яка несе адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в режимі фотозйомки. При цьому процедура та підстави звільнення відповідальної особи від адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки, визначені ч. 1 ст. 279-3 КУпАП, відповідно до якої відповідальна особа, зазначена у частині 1 ст. 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Однак, у матеріалах справи відсутні докази того, що з моменту вчинення правопорушення, викладеного у спірній постанові, будь-хто звертався до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання факту вчинення зазначеного адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності із наданням документу про сплату відповідного штрафу. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивачки від адміністративної відповідальності за порушення правил паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки з підстав вчинення цього порушення іншою особою. При цьому розгляд спірної справи про адміністративне правопорушення за відсутності позивача не є порушенням вимог законодавства та її прав, оскільки така процедура безпосередньо встановлена ч. 1 ст. 268 та ч. 5 ст. 279-1 КУпАП. Фотознімки транспортного засобу Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , що були зроблені інспектором з паркування та надані суду, повністю відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП, оскільки мають географічні координати, які підтверджують знаходження транспортного засобу саме на паркувальному майданчику за адресою: В2006, вул.Княгині Ольги. Про проведення фотозйомки на місті правопорушення зазначено в постанові про накладення адміністративного стягнення, в оскаржуваній постанові є посилання на загальнодоступний веб-сайт в мережі Інтернетhttps://inspector.lviv.ua., а отже, надані відповідачем до матеріалів справи фотознімки суд визнає належними доказами і такі докази, відповідають вимогамст.251 КУпАП. Із наявних в матеріалах справи фототаблиць видно, що автомобіль Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , знаходиться на кожному фотознімку в однаковому місці на майданчику для платного паркування, розташування транспортного засобу на зображеннях однакове (тобто не змінювалось), він припаркований на тому ж паркувальному місці та розміщений однаково по відношенню до паркувального майданчика, нерухомих об`єктів та прилеглої території, що свідчить про постійне знаходження транспортного засобу на майданчику у зазначений в постанові проміжок часу, тобто більше 10 хвилин. Отже, відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Відтак, відсутні підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що суд першої інстанції вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, при цьому судом були повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують. Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Керуючись ст.ст. 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 27 жовтня 2022 року без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. О. Большакова судді В. С. Затолочний В. Я. Качмар