Постанова 4856 № 560/1182/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1182/22 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Козачок І.С. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 12 грудня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Гонтарука В. М. Матохнюка Д.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.11.2020 №222550006740 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та рішення №7 від 26.10.2020 року Комісії з питань підтвердження стажу на посадах, що дають права на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи з 29.07.1986 року по 29.07.1988 року, з 22.07.1992 року по 16.07.1999 року та з 15.04.1988 року по 29.07.1988 року водієм великовагового автомобіля у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 29.07.1986 року по 29.07.1988 року, з 22.07.1992 року по 16.07.1999 року та з 15.04.1988 року по 29.07.1988 року з часу звернення, а саме з 12.10.2021 року, та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2022 року позов задоволено частково. А саме, суд визнав протиправними та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.11.2020 №222550006740 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 та рішення №7 від 26.10.2020 про результати розгляду заяви в частині відмови зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи ОСОБА_1 з 15.04.1988 по 29.07.1988 водієм великовагового автомобіля (задіяного у технологічному процесі) в Управлінні виробничо-технологічної комплектації Хмельницького облавтодору та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 15.04.1988 по 29.07.1988 водієм великовагового автомобіля у технологічному процесі в Управлінні виробничо-технологічної комплектації Хмельницького облавтодору. Також, судом зобов`язано пенсійний орган перерахувати ОСОБА_1 наявний у нього пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії. У задоволенні решти вимог позову судом першої інстанції відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції прийняте у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а в матеріалах справи достатньо доказів для прийняття законного і обґрунтованого рішення, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження в ході апеляційного перегляду справи, 12.10.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. При зверненні за призначенням пенсії позивач надав відповідний пакет документів, в тому рахунку, трудову книжку, військовий квиток, архівні копії особових карток, архівні довідки. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 11.11.2020 року №222550006740 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Пенсійним органом вказано, що пільговий стаж за списком № 2 становить 6 років 2 місяці 4 дні. При цьому, позивачу пояснено, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи у Кам`янець-Подільському виробничому об`єднанні вантажного автотранспорту 22661 (згодом Кам`янець-Подільське АТП - 16861, ВАТ «Кам`янець-Подільське АТП 168861) з 29.07.1986 по 14.04.1988 та з 22.07.1992 по 16.07.1999, оскільки відсутні відомості про зайнятість на великовагових автомобілях у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв. Також відповідачем не зарахований період роботи з 15.04.1988 по 29.07.1988 у ВАТ «Кам`янець-Подільське АТП - 16861», оскільки відсутні відомості про роботу на цьому підприємстві. Позивачу повідомлено, що для визначення права на пенсію із зниженням пенсійного віку необхідно надати довідки, підтверджуючі пільговий характер роботи згідно додатку 5 Порядку № 637 від 12.08.1993 року. Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не доведено правомірність прийнятого рішення, останнє підлягає скасуванню, а пільговий стаж позивача підлягає перерахунку з урахуванням того періоду, про який просив позивач. При цьому, суд відзначаючи про неможливість встановлення факту дотримання позивачем всіх умов, необхідних для призначення пенсії, дійшов висновку про передчасність вимоги стосовно зобов`язання відповідача призначити пенсію, а відтак про необхідність здійснити перерахунок пільгового стажу позивача та у разі його достатності, прийняти відповідне рішення про призначення пенсії на пільгових умовах. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною першою статті 46 Конституції України регламентовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим законом визначається Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон № 1058-IV). Пунктом 1 частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку-на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону №1058-ІV). Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV, мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Згідно положень статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Аналогічні положення закріплено у пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) де також зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За правилами пункту 3 Порядку № 637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків. Абзацом першим пункту 17 Порядку № 637 визначено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. У свою чергу, пункт 18 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Як встановлено з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV стала відсутність необхідного пільгового стажу через ненадання позивачем відомостей про зайнятість на великовагових автомобілях у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв та також ненаданні відомостей про роботу у ВАТ "Кам`янець - Подільське АТП - 16861". Поряд з цим, колегією суддів з`ясовано, що відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач у період з 29.07.1986 по 14.04.1988 та з 22.07.1992 по 16.07.1999 працював у ВАТ "Кам`янець-Подільське АТП - 16861". Зокрема, у період з 29.07.1986 по 14.04.1988 позивач працював водієм 2-го класу у автоколоні №5, а у період з 22.07.1992 по 16.07.1999 - водієм 3-го класу у автоколоні № 2 (для роботи на автомашині КрАЗ-256-Б). Також, судова колегія погоджується з оцінкою суду першої інстанції наданих позивачем архівних довідок, з яких судом першої інстанції вірно з`ясовано, що останні дійсно не містять інформації, яка б надала можливість встановити характер виконуваної позивачем у вказані періоди роботи, а також не містять інших відомостей, необхідні для зарахування пільгового стажу, зокрема найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання роботи. А тому, суд першої інстанції вірно відзначив, що оскільки з наданих суду документів неможливо встановити факт зайнятості позивача на великовагових автомобілях у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв у спірний період, тому для підтвердження пільгового стажу потрібно встановити дійсний характер виконуваних робіт у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, що є неможливим через відсутність відповідних відомостей. Що стосується періоду роботи позивача з 15.04.1988 року по 29.07.1988 року, то як вбачається зі змісту довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 27.05.2020 № 48, позивач у період з 15.04.1988 по 09.07.1992 працював в Управлінні виробничо-технологічної комплектації Хмельницького облавтодору водієм автомобіля, був зайнятий на транспортуванні гірської (гірничої) маси в технологічному процесі, що передбачено Списком № 2 розділ 1 Гірничі роботи. Зі змісту ж трудової книжки позивача, вбачається що останній у цей період працював водієм 3 класу Кам`янець-подільського виробництва УПТК Хмельницького облавтодору. Таким чином, робота позивача у виробничій системі Хмельницького облавтодору на роботах, пов`язаних з транспортуванням гірської (гірничої) маси в технологічному процесі, підтверджується сукупністю наявних у справі доказів. Зважаючи на це, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу позивача періоду його роботи з 15.04.1988 по 29.07.1988. При цьому, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно необхідності підрахунку наявного у особи страхового та пільгового стажу саме органом Пенсійного фонду, а відтак відповідач повинен здійснити перерахунок пільгового стажу позивача та у разі його достатності, прийняти відповідне рішення про призначення пенсії на пільгових умовах. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав належну оцінку наявним у справі доказам та зробив вірний висновок щодо часткового задоволення позовних вимог. Колегія суддів не надає оцінку висновкам суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, оскільки останні не є предметом апеляційного оскарження в межах даного провадження. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. При цьому, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, судова колегія враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2022 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Гонтарук В. М. Матохнюк Д.Б.