Постанова Кропивницький апеляційний суд № 387/350/22

ПОСТАНОВА Іменем України 09 грудня 2022 року м. Кропивницький справа № 387/350/22 провадження № 22-ц/4809/967/22 Кропивницький апеляційний суд у складі: головуючого судді - Письменного О.А., суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області у складі судді Майстер І.П. від 05 липня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку, - встановив: У червні 2022 року ОСОБА_2 звернулася в суд з із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 07 вересня 2015 року між нею та ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб у відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Добровеличківського районного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис №

43. Від сумісного проживання мають двох дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказала, що відповідач не виконує належним чином свого обов`язку щодо утримання дітей, а також не надає кошти на її утримання, оскільки з народженням наймолодшої дитини вона не має змоги працювати. Посилаючись на ці обставини, позивач просила стягнути з ОСОБА_1 на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 з усіх видів заробітку, але не менше прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно та на особисте її утримання у розмірі 3000 гривень до досягнення дитиною трьохрічного віку. Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської від 05 липня 2022 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та особисте утримання дружини до досягнення дитиною трьохрічного віку задоволено частково. Суд стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 (однієї/третьої ) частки всіх видів доходів відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Після досягнення найстаршою дитиною повноліття стягнення аліментів здійснюється відповідно до положень ч. 3 ст. 183 СК України. Стягнув з ОСОБА_1 на особисте утримання ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1500 ( тисячу п`ятсот) гривень щомісячно до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьохрічного віку. В решті вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. В апеляційній скарзі позивач скаржник просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років скасувати, з тих підстав, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про його можливість надавати матеріальну допомогу ОСОБА_5 , з огляду на те, що він є молодого віку та працездатний. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував надану ним довідку про відсутність в нього доходів та його пояснення про те, що він позбавлений можливості повноцінно працювати, оскільки знаходиться на території ведення бойових дії, а саме на території Новгород Сіверської територіальної громади Чернігівської області. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом встановлено, що з 07.09.2015 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 07.09.2015, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Добровеличківського районного управління юстиції у Кіровоградській області, актовий запис № 43 ( а.с.7). Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 07.09.2015, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Добровеличківського районного управління юстиції у Кіровоградській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.8 ). ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син - ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом народження серія НОМЕР_3 від 09.06.2020, виданим Добровеличківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (а.с.8 ). Згідно копії довідки №1186 від 08.06.2022, виданої відділом «ЦНАП» виконавчого органу Добровеличківської селищної ради-Апарату ради, до складу сім`ї ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , входить чоловік ОСОБА_1 1989 р.н., син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 - 2015 р.н. (а.с. 10) . Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у добровільному порядку матеріальну допомогу на утримання дітей не надає. Відповідач має молодий вік та є працездатним, тому має реальну можливість надавати матеріальну допомогу на утримання дітей та дружини до досягнення дитиною трьох років. Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення оскаржується лише в частині стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, а тому в інші частині рішення суду не переглядається. Апеляційний сул погоджується з висновками суду в оскаржуваній скаржником частині виходячи з наступного. Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання. Згідно статті 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Частина 4 статті 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу. Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України). Суд не може взяти до уваги надані відповідачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих доходів про відсутність у нього доходів за період з 1 кварталу 2021 року по 1 квартал 2022 року ( а.с.28), оскільки ці відомості не підтверджують факту відсутності в нього доходів на час подання позову про стягнення аліментів. Також не заслуговують на увагу суду доводи скаржника про те, що він позбавлений можливості повноцінно працювати, оскільки знаходиться на території ведення бойових дії, оскільки дана обставина не звільняє чоловіка - батька дитини від обов`язку сплачувати аліменти. Вказана обставина може бути підставою для зменшення розміру аліментів при наданні відповідних доказів. Враховуючи положення статті 84 СК України щодо права дружини на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років, та зважаючи на те, що відповідач є працездатною особою, належними та допустимим доказами не довів відсутності в нього можливості надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, не довів наявність інших істотних обставин, які могли б впливати на виконання ним своїх обов`язків, а отже і можливості сплачувати аліменти. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість відповідача надавати матеріальну допомогу дружині до досягненню дитиною трьох років. Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 05 липня 2022року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Судді: О.А.Письменний О.Л. Дуковський Л.М.Дьомич