LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Тернопільський апеляційний суд606/994/22

від 07.12.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 606/994/22Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В. Провадження № 22-ц/817/969/22 Доповідач - Дикун С.І. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 грудня 2022 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Дикун С.І. суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М., розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін цивільну справу № 606/994/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Головатюк Іван Миколайович, на рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 вересня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини, ухваленого суддею Малярчуком В.В., - В С Т А Н О В И В: У вересні 2022 року ОСОБА_2 подала до суду позов до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на її утримання, в якій просить стягнути з відповідача в її користь аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн., щомісячно, починаючи з 24 червня 2022 року до досягнення дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трьохрічного віку. В обгрунтування вимог посилається на те, що вона після розлучення проживає з дітьми. Рішенням суду з чоловіка стягнуто аліменти на дітей, однак відповідач добровільно не надає їй матеріальної допомоги, вона не може працювати, оскільки доглядає за маленькими дітьми. Інших джерел доходу крім соціальних виплат по догляду за дітьми немає. ОСОБА_1 є молодою працездатною особою, не має інших утриманців, працює за кордоном та отримує немалі заробітки, здає в оренду спільну квартиру АДРЕСА_1 . Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 вересня 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_3 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі в розмірі 2500 грн., щомісячно, починаючи з 27.06.2022 року до досягнення дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , судовий збір в розмірі 908 грн. 80 коп. в дохід держави. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Головатюк І.М. просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12.09.2022 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що оскаржуване рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також судом неповно встановлені обставин, які мають значення для справи. Зазначає, що можливість отримання аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення нею трьох років, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу. У даній справі позивачкою не доведено, що відповідач має фінансову можливість для надання матеріальної допомоги дружині. Окрім того, у мотивувальній частині рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12.09.2022 року зазначена інформація, що взагалі не відповідає обставинам справи, зокрема, «Таким чином, суд приходить до висновку що позивач ОСОБА_5 є такою, що потребує матеріальної допомоги, що на його думку дає підстави вважати, що рішення суду першої інстанції винесене без додержання вимог ч. 2 ст. 263 ЦПК України. Доводи позивачки, що у відповідача є будь-який дохід не підтверджуються належними, допустимими та достовірними доказами, позивачка не надала жодних відомостей, про розмір доходу, який на її думку отримує відповідач, для того щоб суд міг оцінити можливість відповідача сплачувати аліменти на колишню дружину. ОСОБА_1 зазначає, що він є безробітним, не отримує жодної матеріальної допомоги зі сторони держави, сплачує аліменти на дітей відповідно до рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06.10.2021 року по 1500 гривень на кожну дитину та повинен забезпечувати себе в харчуванні, оплачувати комунальні послуги та витрачати кошти на покриття мінімальних потреб першої необхідності. Вважає, що у повній мірі виконує свої обов`язки з утримання та виховання дітей, жодної заборгованості по сплаті аліментів немає, окрім того, здійснює покупку інших додаткових товарів, необхідних для дітей . У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґгрунтованим. Посилається на те, що одна виховує троє дітей, колишній чоловік не виконує свої батьківські обов`язки, діти не відчувають батьків`ської любові, це відображається на їхньому здоров`ї та поведінці. Після подання даного позову до суду лікарі встановили сину ОСОБА_6 діагноз ДЦП, зі стійким вираженим порушенням функцій ходи і самообслуговування, що стверджується медичним висновком про дитину-інваліда віком до 16 років від 25.07.2022 року. Також зазначає, що з червня 2022 року відповідач перестав сплачувати аліменти на дітей та не сплачує додаткових витрат на дітей. Долучені відповідачем до відзиву квитанції про витрати на дітей не мають значення для справи, оскільки у вказаних квитанціях платником є вона та відповідачем не надано жодної квитанції, яка б підтверджувала реальні його витрати на утримання дітей. Окрім того, вказує що в січні 2022 року апелянт виїхав за межі України та знаходиться там до цього часу. Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження можуть бути розглянуті справи про стягнення аліментів. З огляду на викладене, розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції за наявними в справі доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення із наступних мотивів. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи аліменти на утримання дружини у розмірі 2500 грн. щомісячно, суд першої інстанції виходив з того, що неповнолітні діти віком до трьох років проживають з матір`ю, яка здійснює за ними догляд та має право на утримання від відповідача. Вказаним вимогам рішення суду відповідає не в повній мірі. Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Як вбачається із матеріалів справи, між відповідачем ОСОБА_2 та позивачем ОСОБА_1 було укладено шлюб, зареєстрований 26.04.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Теребовлянського районного управління юстиції у Тернопільській області, актовий запис №33. Від спільного подружнього життя сторін народилися діти ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 11.05.2022 року розірвано шлюб між сторонами. Рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06.10.2021 року стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_3 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі по 1500 грн. на кожну дитину, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 12 липня 2021 року до досягнення найстаршою дитиною повнолітнього віку. Відповідно до довідки виданої виконкомом Теребовлянської міської ради від 01.04.2022 року № 02-25/196 ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою АДРЕСА_3 разом із дітьми - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим врахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Відповідно до ч.2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Частинами 4, 6 ст.84 СК України визначено, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Пред`являючи даний позов, позивачка посилалась на те, що вона після розлучення проживає з трьома неповнолітніми дітьми, двом із яких не виповнилося три роки. Відповідач добровільно не надає їй матеріальної допомоги, вона не може працювати, оскільки доглядає за маленькими дітьми, інших джерел доходу, крім соціальних виплат по догляду за дітьми, не має. Разом із тим, відповідач має можливість надавати їй матеріальну допомогу, так як є молодою працездатною особою, не має інших утриманців, працює за кордоном та отримує немалі заробітки, здає в оренду спільну квартиру АДРЕСА_1 , а тому може надавати їй матеріальну допомогу 2500 грн. Матеріалами справи доводиться, що відповідач сплачує аліменти на дітей - станом на 06.06.2022 року є переплата у розмірі 21228,87 грн (а.с.46); відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 20 серпня 2019 року придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с.14). Будь-які інші докази щодо майнового стану відповідача у матеріалах справи відсутні. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення аліментів з відповідача на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку, оскільки діти проживають разом із позивачкою, а відповідач має можливість надавати допомогу колишній дружині, однак, при визначенні розміру такої допомоги судом не у повній мірі виконано вимоги ч.4 ст.84 СК України та не з`ясовано реальної можливості відповідача надавати позивачці допомогу у заявленому розмірі 2500 грн. Визначивши розмір аліментів в сумі 2500 грн. на утримання дружини, суд не навів у рішенні жодних мотивів для такого висновку, а позивачкою не доведено можливості відповідача сплачувати ці аліменти - наявність його роботи за кордоном та відповідного заробітку, отриманих сум за оренду квартири. Тобто, позивачка ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанцій не довела можливість відповідача надавати їй утримання в розмірі 2500 грн., а суд, розглянувши справу, неповно з`ясував обставини, які мають вирішальне значення для даної справи. Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням вищенаведеного та принципів справедливості, добросовісності і розумності, відсутності доказів про реальну можливість відповідача та достатність його заробітку сплачувати позивачці утримання 2500 грн, при наявності обставин сплати відповідачем аліментів на трьох дітей у загальному розмірі 4500 грн. щомісячно, апеляційний суд вважає, що слід змінити рішення суду та зменшити розмір аліментів з відповідача на користь ОСОБА_2 на її утримання із 2500 грн. до 1000 грн. Разом із тим, колегія суддів не може погодитися із доводами відповідача про відсутність підстав для стягнення аліментів на дружину у зв`язку із відсутністю доказів про його доходи та необхідність відмови у позові. Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є особою працездатного віку, будь-яких доказів на обґрунтування своїх доводів про безробіття чи про неможливість працевлаштування ним не подано, відповідач сплачує аліменти на дітей - станом на 06.06.2022 року є переплата у розмірі 21228,87 грн. (а.с.46); відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 20 серпня 2019 року придбав квартиру АДРЕСА_1 (а.с.14). А тому твердження відповідача, що позивачкою не доведено його можливості повністю сплачувати їй аліменти до досягнення дітьми трирічного віку є надуманими. Також не заслуговують на увагу твердження відповідача, що суд прийняв рішення відносно іншої особи, оскільки в мотивувальній частині рішення вказана позивачка ОСОБА_5 . Ухвалою від 31 жовтня 2022 року суд виправив допущену описку в написанні мотивувальної частини, де було помилково вказано ОСОБА_5 замість ОСОБА_2 . Підстав до перерозподілу судових витрат у відповідності до ст.141 ЦПК України не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Головатюк Іван Миколайович, задовольнити частково. Рішення Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 12 вересня 2022 року в частині розміру аліментів змінити, зменшивши стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_3 аліменти на її утримання з 2500 грн. до 1000 грн. у твердій грошовій сумі щомісячно, з 27.06.2022 року до досягнення дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, окрім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України. Постанова складена 7 грудня 2022 року. Головуюча С.І. Дикун Судді: Т.С.Парандюк Н.М. Храпак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»