Постанова 4808 № 342/129/21

Справа № 342/129/21 Провадження № 22-ц/4808/1245/22 Головуючий у 1 інстанції Гайдич Р. М. Суддя-доповідач Бойчук ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Бойчука І.В., суддів Пнівчук О.В., Девляшевського В.А., секретаря Мельник О.В., з участю представника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом ОСОБА_1 до Ясеневопільнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городенківської районної ради Івано-Франківської області (зараз - Ясеневопільнівський ліцей Городенківської міської ради), Відділу освіти Городенківської міської ради, Городенківської міської ради про стягнення не нарахованої та невиплаченої заробітної плати вчителя, фактичне поновлення на роботі та посаді, на якій позивач юридично працює, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Городенківського районного суду від 12 жовтня 2022 року під головуванням судді Гайдича Р.М. у м. Городенка, в с т а н о в и в: У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до Ясеневопільнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Городенківської районної ради Івано-Франківської області та просила: стягнути з відповідача на її користь не нараховану і невиплачену з 01.09.2005 по 31.12.2020 заробітну плату вчителя української мови і літератури вищої категорії, тобто за переробку годин педагогічного навантаження від 18 годин, що в загальному розмірі становить 1 720 000 грн; зобов`язати відповідача фактично поновити її на роботі та посаді, на якій вона юридично працює - вчителя української мови і літератури вищої категорії. Ухвалою Городенківського районного суду від 05 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 04.03.2021. ОСОБА_1 04.03.2021 подано заяву про уточнення позовної вимоги, згідно якої просила стягнути з відповідача на її користь не нараховану і невиплачену з 01.09.2000 по 31.12.2020 заробітну плату вчителя української мови і літератури вищої категорії, тобто за переробку годин педагогічного навантаження від 18 годин, що в загальному розмірі становить 1 720 000 грн; зобов`язати відповідача фактично поновити її на роботі та посаді, на якій вона юридично працює - вчителя української мови і літератури вищої категорії. Ухвалою Городенківського районного суду від 11 травня 2021 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача Відділ освіти Городенківської міської ради. Ухвалою Городенківського районного суду від 09 червня 2021 року до участі у справі залучено в якості співвідповідача Городенківську міську раду. Представником позивача ОСОБА_2 з використанням системи «Електронний суд» 11.10.2022 подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просив: наказ від 07.06.2022 № 07К Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи 23924132, про звільнення ОСОБА_1 за ст. 40 КЗпП України - за прогул з посади педагога організатора змінити та постановити, що ОСОБА_1 звільнена з 28.11.2021 з посади вчителя української мови і літератури Ясеневопільнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступнів Городенківської міської ради за ч. 3 ст.38 КЗпП України - з підстав невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору; зобов`язати правонаступника відповідача - Ясеневопільнівський ліцей Городенківської міської ради ідентифікаційний код юридичної особи 23924132, видати ОСОБА_1 трудову книжку з відповідним записом про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (через її представника). Адвокат Малетин А.Я. який представляв позивача, з використанням системи «Електронний суд» 12.10.2022 подав суду заяву про збільшення позовних вимог і у заяві просив: змінити наказ від 07.06.2022 № 07К Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради про звільнення ОСОБА_1 за ст. 40 КЗпП України - за прогул з посади педагога організатора і постановити рішення, що ОСОБА_1 звільнена з 28.11.2021 з посади вчителя української мови і літератури Ясеневопільнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступнів Городенківської міської ради за ч. 3 ст. 38 КЗпП України - з підстав невиконання роботодавцем законодавства про працю і умов колективного договору. Ухвалою Городенківського районного суду від 12 жовтня 2022 року залишено без розгляду заяви представників позивача ОСОБА_2 та Малетина А.Я. про збільшення позовних вимог. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, по якій 08.04.2021, 11.05.2021 та 09.06.2021 було відкриття та проведення судового засідання без участі учасників справи для вирішення їх клопотань, а 16.11.2021 та 15.06.2022 було продовжено судове засіданні за участю учасників справи, зважаючи, що клопотання/заява представників позивача ОСОБА_2 та Малетина А.Я. , якими вони збільшили позовні вимоги, поступили до суду 12.10.2022, тобто вже після початку першого судового засідання, відтак строк на вчинення такої процесуальної дії позивачем пропущено, клопотання про поновлення пропуску строку для вчинення такої процесуальної дії з належним обґрунтуванням причин пропуску не подано. У апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду. Зазначає, що представником відповідача у справі суду заявлялося, що вона керівник Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради, який не є правонаступником школи, тому оскільки позивач звільнена, справа підлягає закриттю. У зв`язку з цим представником позивача ОСОБА_2 в системі «Електронний суд» 11.10.2022 було подано до суду заяву, яка поступила до суду 12.10.2022, про збільшення позовних вимог. Аналогічну заяву в системі «Електронний суд» подав і адвокат Малетин А.Я. Залишаючи такі заяви без розгляду, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки розгляд справи по суті не відбувається. Позивач у первісній редакції позовної заяви обставину (підставу позову) обґрунтував позов тим, що з 01.09.1995 згідно поданої заяви мав бути у первісно заявленого відповідача на роботі на посаді вчителя української мови і літератури, жодних змін умов праці роботодавець не робив, в т.ч. позивач атестувалася за названим профілем роботи у первісно заявленого відповідача, отримала найвищу категорію учителя цього профілю. Тому представники позивача, подавши заяву про збільшення позовних вимог, доповнили підстави первісного позову іншими обставинами, не змінюючи їх. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він обґрунтовував перші позовні вимоги. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, а відповідно до ч.2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За змістом ст. 217 ЦПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті. Жодного разу, коли судові засідання в справі відбувалися, головуючим судове засідання по суті спору відкритим не оголошувалося, позовна заява позивача судом також ні разу не оголошувалася, що й дає підставу стверджувати, що розгляд справи по суті не розпочинався. Тому суд першої інстанції безпідставно стверджує, що розпочався розгляд справи по суті. Стаття 174 ЦПК України зазначає, що заявами по суті справи є: позовна заява, відзив на позовну заяву (відзив), відповідь на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Однак ця стаття обмежує дію принципу верховенства права, адже, якщо процесуальний закон дозволяє зміну підстав чи предмету позову, то у випадку прийняття судом заяви про зміну підстав або предмету позову першою заявою по суті справи не може бути визнана первісна позовна заява. Першого судового засідання у справі все ще не було, в т.ч. позивач підстав первісного позову не змінював, а доповнив їх новими підставами, що виникли в правовідношенні начебто 07.06.2022 з первісним відповідачем, який змінив назву, про які дізнався лише представник позивача в вересні 2022 року і про що позивач не знає досі. В спрощених позовних провадженнях підготовче засідання не передбачене, однак підготовче провадження є, тому підготовче провадження за своєю суттю таке ж саме як і підготовче засідання, проте з відмінністю щодо строків вчинення процесуальних дій і без закриття підготовчого засідання. Суд першої інстанції не визначився, чи в справі правонаступником первісного відповідача є Ясеневопільнівський ліцей Городенківської міської ради, чи додатково - Городенківської міської ради та/або відділ освіти цієї ради, не став вимагати виконання власних ухвал щодо надання доказів. Позивач була звільнена за прогул з Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради, в ньому жодного дня не працювала, суд першої інстанції відмовився вирішити виниклі нові обставини в правовідношенні та вирішити чи в такому разі позивач законно звільнена за прогул ліцеєм, в якому жодного дня не працювала. Просить ухвалу суду скасувати, при цьому провадження в справі закрити. Учасники справи правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_1 , який приймав участь в режимі відеоконференції, вимоги апеляційної скарги підтримав з мотивів, наведених у ній. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про місце і час розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи, з наведенням поважних причин неявки в судове засідання, не надходило. З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив про розгляд справи за їх відсутності. Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав. Залишаючи заяви представників позивача про збільшення позовних вимог без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, по якій було відкриття та проведення судового засідання без участі учасників справи для вирішення їх клопотань, було продовжено судове засіданні за участю учасників справи, та заяви представників позивача, якими вони збільшили позовні вимоги, поступили до суду вже після початку першого судового засідання, відтак строк на вчинення такої процесуальної дії позивачем пропущено та не подано клопотання про поновлення пропуску строку для вчинення такої процесуальної дії з належним обґрунтуванням причин пропуску. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції та вважає їх такими, що відповідають нормам процесуального права. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatismutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року). Виходячи з приписів ст. 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону. Згідно ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Відповідно до ч.1, 2 та 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно ч 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 листопада 2021 року № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21) вказав, що за змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі. У пунктах 6, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує його вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц). У вказаній постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначив, що Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України. При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Отже, цивільне процесуальне законодавство гарантує позивачу право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог, змінити предмет або підстави позову. Водночас право на збільшення або зменшення розміру позовних вимог, зміну предмету або підстав позову не є абсолютним, подаючи такі письмові заяви заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо їх подання. Статтею 189 ЦПК України передбачено, що завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмету спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у справі №910/18389/20 вказав, що зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 ЦК України, статті 20 ГК України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин. При цьому Верховний Суд зазначив про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Заміна позовних вимог іншими вимогами та / або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і у разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог. Заяву позивача про зміну предмету або підстав позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Таким чином, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що збільшення розміру позовних вимог не може бути пов`язано з пред`явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Верховний Суд у постанові від 30 жовтня 2019 року у справі №370/2201/15-ц звернув увагу на те, що доповнення позовних вимог новими вимогами та новими обставинами по своїй суті є новим позовом. У постанові від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19 Верховний Суд вказав на неправомірність під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи, що виникають з трудових відносин. Згідно ч. 2 ст.279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Ухвалою Городенківського районного суду від 05 лютого 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено судове засідання на 04.03.2021 ОСОБА_1 04.03.2021 подано заяву про уточнення позовної вимоги. Ухвалою Городенківського районного суду від 08 квітня 2021 року справу прийнято до провадження суддею Гайдичем Р.М. та повторно розпочато розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання призначено на 09 год. 30 хв. 11 травня 2021 року. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за номером 7810301280430 копію ухвали від 08 квітня 2021 року та судову повістку на 11.05.2021 ОСОБА_1 отримала 20 квітня 2021 року (а.с. 90). Відповідно до ч. 3 ст.217 ЦПК України з оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті. Судове засідання по справі 11.05.2021 було відкритим і без участі учасників справи розглянуто клопотання позивача, яким до участі у справі залучено в якості співвідповідача Відділ освіти Городенківської міської ради (т.1 а.с.93-96). В судовому засіданні 09.06.2021 без участі учасників справи було розглянуто заяву позивачки про залучення додаткового відповідача та ухвалою суду залучено до участі в справі, як співвідповідача Городенківську міську раду (т.1 а.с.169-171). В судовому засіданні 16.06.2021 за участю учасників справи, зокрема позивачки та ОСОБА_2 посвідчено довіреність представника позивача ОСОБА_2 (т.1 а.с.179-180). Судове засідання по справі 10.08.2021 було відкладено за клопотанням представника відповідача. Судове засідання призначене по справі на 08.09.2021 відкладено за клопотанням представника позивача - адвоката Малетина А.Я. Судове засідання призначене на 30.09.2021 відкладено за клопотанням представника відповідача - адвоката Тинів І.Д. 16 листопада 2021 року продовжено судове засідання за участю учасників справи та оголошено перерву до 16.12.2021 (т.1 а.с.237-242). За клопотання представника позивача - адвоката Малетина А.Я. судове засідання 16.12.2021 було відкладено (т.1 а.с.247-248). Судові засідання 23.12.2021 та 25.01.2022 були відкладені за клопотанням представників відповідача (т.2 а.с.1-2, 6-21) В судове засідання 11.02.2022 не прибув представник позивача ОСОБА_2, подав клопотання про проведення судового засідання без його участі. Відеоконференція поза межами приміщення суду з представником позивача - адвокатом Малетином А.Я. за допомогою онлайн-сервісу зв`язку EasyСon перервалася, в судовому засіданні представник відповідача - адвокат Тинів І.Д. просив відкласти судове засідання у зв`язку з чим головуючим було оголошено перерву (т.2 а.с.35). Сторони, їх представники в судове засідання 03.03.2022 не прибули, у зв`язку з їх неявкою та введенням 24.02.2022 воєнного стану на території України, розгляд справи було відкладено ( т.2 а.с.37). Сторони, їх представники не прибули в судове засідання 18.04.2022, від адвоката Тинів І.Д. поступило клопотання про відкладення судового засідання (т.2 а.с.48). Судове засідання призначене по справі на 12.05.2022 було відкладено у зв`язку з не прибуттям сторін, їх представників та поданням представником відповідача - адвокатом Тинів І.Д. клопотання про відкладення (т.2 а.с.58). В судовому засіданні 15.06.2022 за участю представників позивача ОСОБА_2 Малетина А.Я. та представника відповідача Тинів І.Д. було оголошено перерву у зв`язку з неявкою представника відповідача ОСОБА_5 та подачею нею клопотання про відкладення судового засідання (т.2 а.с.69-72). У зв`язку з неявкою сторін, їх представників та подачею представником відповідача Тинів І.Д. клопотання про відкладення судового засідання 13.07.2022 судове засідання було відкладено (т.2 а.с. 77-78). В судовому засіданні 06.09.2022 було оголошено перерву для надання можливості стороні позивача ознайомитися з поданими представником відповідача документами (т.2 а.с.125-127). В судовому засіданні 19.09.2022 оголошено перерву за клопотанням представника позивача Малетина А.Я. ( т.2 а.с.144-145). У заявах представників позивача про збільшення позовних вимог, попередньо заявлені майнова вимога про стягнення з відповідача на користь позивача не нараховану і невиплачену заробітну плату в загальному розмірі 1 720 000 грн та немайнова вимога про зобов`язання відповідача фактично поновити позивача на роботі та посаді, на якій вона юридично працює - вчителя української мови і літератури вищої категорії, доповнені додатковими позовними вимогами про зміну наказу від 07.06.2022 № 07К Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради про звільнення ОСОБА_1 за ст. 40 КЗпП України - за прогул з посади педагога організатора та постановлення, що ОСОБА_1 звільнена з 28.11.2021 з посади вчителя української мови і літератури Ясеневопільнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступнів Городенківської міської ради за ч. 3 ст.38 КЗпП України - з підстав невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору, а також у заяві представника ОСОБА_2 - про зобов`язання правонаступника цього відповідача - Ясеневопільнівський ліцей Городенківської міської ради видати ОСОБА_1 трудову книжку з відповідним записом про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (через її представника). Згідно ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ст. 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом Згідно ч. 1, 4 ст. 127ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. З огляду на викладене, апеляційний суд вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що представники позивача ОСОБА_2 та Малетин А.Я. подали заяви про збільшення позовних вимог з пропуском визначеного законом строку на вчинення такої процесуальної дії за відсутності клопотання про поновлення такого пропущеного строку з належним обґрунтуванням причин такого пропуску, тому заяви про збільшення позовних вимог представників позивача потрібно залишити без розгляду, відповідно до вимог ст. 126 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги про те, що представники позивача, подавши заяву про збільшення позовних вимог, доповнили підстави первісного позову іншими обставинами, не змінювали їх, висновків суд першої інстанції не спростовують. У заявах представники позивача заявляли вимоги немайнового характеру, які є додатковими і попередньо не заявлялися, що не є збільшенням розміру позовних вимог та суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України. В доповнення до поданого позову з вимогою, яка виражена у грошовому розмірі у сумі 1 720 000 грн, та вимогою про зобов`язання відповідача фактично поновити позивача на роботі, додатково порушуються питання стосовно: зміни наказу від 07.06.2022 № 07К Ясеневопільнівського ліцею Городенківської міської ради про звільнення ОСОБА_1 за ст. 40 КЗпП України - за прогул з посади педагога організатора; постановлення рішення, що ОСОБА_1 звільнена з 28.11.2021 з посади вчителя української мови і літератури Ясеневопільнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступнів Городенківської міської ради за ч. 3 ст.38 КЗпП України - з підстав невиконання роботодавцем законодавства про працю, умов колективного договору; зобов`язання правонаступника відповідача - Ясеневопільнівський ліцей Городенківської міської ради видати ОСОБА_1 трудову книжку з відповідним записом про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (через її представника), які не були предметом позову. Встановлено, що первісна вимога, яка заявлена у грошовому виразі, будь-яким чином не змінювалася у бік її збільшення. Враховуючи наведене, заяви представників позивача про збільшення позовних вимог, що подані суду першої інстанції 12.10.2022, є фактично заявами про зміну предмета позову, а відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі, про яке позивач була завчасно належним чином повідомлена. З цих підстав є необґрунтованими посилання апелянта як на підставу скасування оскаржуваної ухвали на те, що першого судового засідання по суті справи не було, позивач підстав первісного позову не змінював, а доповнив їх новими підставами, що виникли в правовідношенні з первісним відповідачем. Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що суд першої інстанції відмовився вирішити виниклі нові обставини в правовідношенні та вирішити чи позивач законно звільнена за прогул ліцеєм, оскільки відповідно до Конституції України застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом. Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що підстави для скасування ухвали суду першої інстанції з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, відсутні. А отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судове рішення - без змін. Керуючись ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Городенківського районного суду від 12 жовтня 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складений 09 грудня 2022 року. Суддя-доповідач: І.В. Бойчук Судді: О.В. Пнівчук В.А. Девляшевський