Постанова 4808 № 346/744/19

Справа № 346/744/19 Провадження № 22-ц/4808/1276/22 Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б. Б. Суддя-доповідач Василишин Л. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 грудня 2022 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: судді-доповідача Василишин Л.В., суддів: Фединяка В.Д., Максюти І.О., секретаря Шандалович В.В., за участю апелянта ОСОБА_1 , адвоката Вінтоняка Н.М., представника позивача Юрчишиної О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вінтоняка Назарія Михайловича на рішення Коломийського міськрайонного суду від 22 вересня 2022 року, ухвалене у складі судді Беркещук Б.Б. в м. Коломия, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в с т а н о в и в: У лютому 2019 року ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Івано-Франківського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивовано тим, що 06 серпня 2015 року між ТВБВ № 10008/0129 та відповідачем укладено договір № 52877910 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки MasterCart Debit Platinum PP 3000. Для користування картрахунком банк оформив та видав відповідачу (клієнту) платіжну картку на умовах цього договору. Як клієнт АТ «Ощадбанк» та держатель банківської платіжної картки, ОСОБА_1 мав можливість отримувати гроші у готівковій формі як у касах установ банку, так і через банківські автомати самообслуговування (банкомати), а також здійснювати інші операції, передбачені договором. 24 липня 2018 року відповідач за допомогою картки ПАТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_1 MasterCart Debit Platinum через мережу Інтернет скористався туристичними послугами, а саме оплатив готель через компанію «Booking.com», у зв`язку з чим станом на 21 січня 2019 року заборгував АТ «Ощадбанк» за несанкціонованим овердрафтом 127 175,63 грн, з яких: 116 103,07 грн - заборгованість за несанкціонованим овердрафтом; 11 069,56 грн - заборгованість за процентами за несанкціонованим овердрафтом; 3,00 грн - заборгованість за РКО. Посилаючись на наведені обставини, позивач просив стягнути з відповідача вищевказану заборгованість та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921,00 грн. Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 22 вересня 2022 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії Івано-Франківського обласного управління заборгованість за договором № 52877910 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки MasterCart Debit Platinum PP 3000 від 06 серпня 2015 року, що виникла станом на 21 січня 2019 року в сумі 127 175,63 грн, яка складається з наступного: 116 103,07 грн - заборгованість за несанкціонованим овердрафтом; 11 069,56 грн - заборгованість за процентами за несанкціонованим овердрафтом; 3,00 грн - заборгованість за РКО, а також судовий збір у розмірі 1 921 грн. Представник ОСОБА_1 - адвокат Вінтоняк Н.М. на зазначене рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права. Зокрема представник апелянта вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що між банком та відповідачем був укладений договір № 52877910 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки від 06 серпня 2015 року, оскільки за цим договором відповідач і отримав платіжну картку. Так, відповідач заявляв та заявляє, що між ним та позивачем вказаний договір не укладався. Як вбачається із долученої до позовної заяви копії договору з додатками, такий містить підписи від імені відповідача виключно на останньому аркуші, що суперечить загальновідомій поведінці діловодства банків України. Більше того, підписи від його імені, які містяться на наданих банком копіях документів, виконані не ним та є підробленими. З метою підтвердження або спростування вказаних обставин судом за клопотанням представника відповідача була призначена судово-почеркознавча експертиза. Однак, така не була проведена у зв`язку із ненаданням банком оригіналу договору № 52877910 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки від 06 серпня 2015 року. Отже, суд повинен був застосувати положення ст. 109 ЦПК України та визнати позицію відповідача щодо не підписання та не укладення ним вказаного договору. Крім того, відповідач заявляв клопотання про витребування оригіналу договору для його огляду в судовому засіданні. Таке клопотання було задоволено судом, однак позивач всупереч вимог ст. 95 ЦПК України оригінал договору не надав, вказавши, що він втрачений. Отже, відповідно до ч. 6 ст. 95 ЦПК України суд не повинен був брати до уваги копію вказаного договору. Відповідач не заперечує ту обставину, що йому було надано для користування дебетову картку MasterCart Debit Platinum. Однак, така картка була надана без підписання договору, а відтак, відповідач не надавав позивачу право на списання будь-яких коштів з його карткового рахунку, в тому числі за зверненням третіх осіб. Отже, дії позивача щодо виконання несанкціонованого овердрафту з відповідної дебетової картки відповідача є незаконними. Представник апелянта зауважує, що відповідач користувався дебетовою карткою для власних цілей і вчиняв покупки товарів та послуг на суму, яка була наявною на його дебетовій картці, тобто розпоряджався власними коштами. Водночас позивач не надав жодних належних, достатніх та допустимих доказів того, що саме відповідач використав дебетову картку для купівлі певної послуги, а також уклав відповідний договір з надавачем послуг та завершив в повному обсязі бронювання послуги. З наведених мотивів, представник апелянта просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову АТ «Ощадбанк» відмовити у зв`язку з недоведеністю та безпідставністю позовних вимог. Представник АТ «Ощадбанк» подала відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скарги заперечила. Зазначила, що з серпня 2015 року і до моменту виникнення несанкціонованого овердрафту (липень 2018 року) з боку відповідача жодних претензій чи зауважень щодо неналежного підписання ним договору № 52877910 про відкриття та обслуговування рахунку не виникало. У ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину і відповідачем вказану презумпцію не спростовано. Отже, між банком та апелянтом існують договірні правовідносини щодо відкриття та обслуговування банківського рахунку. Банк свої зобов`язання за договором виконував та виконує належним чином. Водночас відповідач порушив зобов`язання, встановлені договором, та вчинив дії, що призвели до утворення несанкціонованого овердрафту в розмірі 127 175,63 грн, а саме 24 липня 2018 року через компанію «Booking.com» здійснив операцію попереднього бронювання готелю, в підтвердження чого надав карткові реквізити для утримання коштів у розмірі вартості бронювання. Відповідачем не надано доказів відмови від трансакції, яка була проведена ним власноручно для бронювання готелю, а тому факт відмови від бронювання ним не доведений. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що між сторонами виникли договірні правовідносини щодо відкриття та обслуговування банківського рахунку, а також виникла заборгованість за несанкціонованим овердрафтом, яка підлягає стягненню з відповідача. У зв`язку з наведеним, представник позивача просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. У засіданні апеляційного суду апелянт та його представник скаргу підтримали, просили її задоволити. Представник позивача скаргу заперечила, просила залишити її без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з таких підстав. Статтею 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 06 серпня 2015 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі ТВБВ № 10008/0129 та ОСОБА_1 укладено договір № 52877910 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки MasterCart Debit Platinum PP 3000 (далі - Договір) (т. 1 а.с. 5-6). Відповідно до п. 1.7 Договору клієнт доручає банку в порядку договірного списання списувати з рахунку (в тому числі за рахунок незнижувального залишку): вартість послуг, що наведені в Тарифах, у випадку користування держателями цими послугами (в т.ч. у разі користування системами WEB-банкінг «Ощад 24/7» та/або Mobile - банкінг «Ощад 24/7»); нараховані проценти за кредитом/несанкціонованим овердрафтом; кредит/несанкціонований овердрафт; курсові різниці за операціями у валюті, що є відмінною від валюти рахунку; платежі, які пред`явлені міжнародними платіжними системами на підставі платіжних повідомлень еквайрів; помилково зараховані на рахунок платежі; сум пені за цим договором, а також іншими договорами, що укладені між клієнтом та банком. Банк є отримувачем коштів по вказаному договірному списанню. Клієнт доручає, а банк зобов`язується проводити інші договірні списання коштів у сумі, строки та у порядку, визначеному Правилами та Тарифами. Договірне списання може здійснюватися з будь-якого рахунку клієнта, відкритого в банку, реквізити якого відомі сторонам. Списання комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування здійснюється банком 1 числа місяця шляхом договірного списання коштів з рахунку. Згідно з п. 1.8 Договору клієнт надає банку право договірного списання з рахунків відкритих в доларах США та/або євро вартості послуг, що наведені в Тарифах та сум пені. Також клієнт доручає банку здійснити від свого імені продаж списаних коштів в іноземній валюті на міжбанківському валютному ринку України за курсом продажу в гривнях - «за курсом уповноваженого банку», що визначається банком (списання здійснюється банком в розмірі, еквівалентному сумі зобов`язань клієнта з урахуванням витрат банку, пов`язаних з продажем іноземної валюти на дату здійснення операцій за рахунком). 24 липня 2018 року відповідач за допомогою картки ПАТ «Державний ощадний банк України» НОМЕР_1 MasterCart Debit Platinum через мережу Інтернет скористався туристичними послугами, а саме оплатив готель через компанію «Booking.com», у зв`язку з чим утворився несанкціонований овердрафт. Факт виникнення несанкціонованого овердрафту підтверджується електронним повідомленням директора департаменту електронної комерції та платіжних засобів АТ «Ощадбанк» Москаленка В.М. від 21 серпня 2018 року, письмовими поясненнями відповідача від 28 серпня 2018 року, довідкою перевірки по факту несанкціонованого овердрафту по картковому рахунку клієнта ОСОБА_1 від 14 грудня 2018 року, виписками по картковому рахунку відповідача (т. 1 а.с. 79-80, 81, 151, 190-199). Згідно наданого позивачем розрахунку, відповідач станом на 21 січня 2019 року заборгував АТ «Ощадбанк» за несанкціонованим овердрафтом 127 175,63 грн, з яких: 116 103,07 грн - заборгованість за несанкціонованим овердрафтом; 11 069,56 грн - заборгованість за процентами за несанкціонованим овердрафтом; 3,00 грн - заборгованість за РКО (т. 1 а.с. 14). Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_1 були вчинені дії, які призвели до утворення несанкціонованого овердрафту, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яку він не погасив і яка підлягає стягненню. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема договорів (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України). Згідно з ч. 1, 3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1067 ЦК України договір банківського рахунку укладається в письмовій формі для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Частинами 1 та 2 ст. 1069 ЦК України передбачено, що якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України). Встановивши, що відповідач вчинив дії, які призвели до утворення на його поточному рахунку № НОМЕР_2 в ПАТ «Державний ощадний банк України» несанкціонованого овердрафту, який ним своєчасно не погашено, у зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 127 175,63 грн, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення такої заборгованості з відповідача на користь позивача. Доводи апеляційної скарги про те, що між ОСОБА_1 та банком не укладався договір № 52877910 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки від 06 серпня 2015 року, а також, що його підписи в договорі є підробленими, колегія суддів не приймає до уваги. Належних доказів щодо підробки підпису на спірному договорі сторона відповідача не надала. Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину і відповідачем таку презумпцію не спростовано. Більше того, матеріалами справи, зокрема виписками по картковому рахунку відповідача (т. 1 а.с. 190-199) підтверджується, що відповідач користувався послугами банку з 06 серпня 2015 року, що узгоджується з датою укладення вказаного договору. Факт користування карткою не заперечив і сам відповідач у судовому засіданні. Не проведення експертизи в даному випадку, не є достатньою підставою вважати, що підпис на договорі вчинено не ОСОБА_1 , оскільки судом першої інстанції не встановлено обставин для застосування норми ст. 109 ЦПК України щодо ухилення учасника процесу від її проведення. Крім того, висновок експерта є лише одним із доказів у справі і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 89 ЦПК України. При цьому, матеріали справи містять достатньо доказів і сам відповідач не заперечив ту обставину, що 24липня 2018 року ним дійсно за допомогою картки ПАТ «Державний ощадний банк України» MasterCart Debit Platinum вчинялися дії щодо бронювання готелю через компанію «Booking.com», у зв`язку з чим і утворився несанкціонований овердрафт. Пунктом п. 1.6 Правил користування платіжними картками, емітованими АТ «Ощадбанк», які є Додатком 2 до Договору № 52877910 від 06 серпня 2015 року (т. 1 а.с. 8), передбачено, що у разі, якщо клієнт замовляє товар, роботи або послуги по телефону чи поштою, то необхідно уважно ознайомитись з умовами відмови від замовлення. При відмові від бронювання будь-яких видів послуг (при сплаті платіжною карткою) рекомендовано одержати письмове підтвердження, що відмову клієнта прийнято. Відповідачем не надано доказів того, що він відмовився від послуги бронювання і така відмова прийнята надавачем послуги, а тому його доводи щодо безпідставності позовних вимог банку є неспроможними. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду першої інстанції та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення. З огляду на вищевикладене та з урахуванням положень ст. 375 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами. Оскільки ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, то вона відноситься до малозначних справ. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Керуючись ст. 374, 375, 381 - 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вінтоняка Назарія Михайловича залишити без задоволення. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 22 вересня 2022 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 08 грудня 2022 року. Суддя-доповідач Л.В. Василишин Судді: В.Д. Фединяк І.О. Максюта