Постанова 4856 № 240/5455/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/5455/22 Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю. Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П. 06 грудня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С. за участю: секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П., позивача: ОСОБА_1 , представника позивача: Ковальової Я.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуя Ігоря Васильовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуя Ігоря Васильовича, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення, винесене Державним кадастровим реєстратором міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуєм Ігорем Васильовичем від 29.11.2021 № РВ-1801858472021 про відмову у виправленні помилок у Державному земельному кадастрі; - зобов"язати Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуя Ігоря Васильовича внести виправлення до Державного земельного кадастру в опис меж земельної ділянки загальною площею 0,0600 га з кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі поданої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.09.2022 закрито провадження в адміністративній справі № 240/5455/22 за позовом ОСОБА_1 до Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуя Ігоря Васильовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії. Роз`яснено ОСОБА_1 право звернення до відповідного місцевого загального суду відповідно до Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням правил підсудності. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. В судовому засідання позивач та його представник підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд задовольнити її у повному обсязі. Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 01.12.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, перевіривши ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивач являється власником земельної ділянки загальною площею 0,0600 га з кадастровим 1822082500:02:001:1563, цільове призначення - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 на якій розташований його житловий будинок з господарською будівлею. Державна реєстрація земельної ділянки загальною площею 0,06 га з кадастровим 1822082500:02:001:1563 з цільовий призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована в с. Зарічани, Житомирського району Житомирської області здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення ) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості) від 25.11.2015 року, яка виготовлена ФОП ОСОБА_2 (арк. справи 15). У вказаній технічній документації, яка була долучена до матеріалів справи, міститься кадастровий план земельної ділянки земельної ділянки загальною площею 0,06 га з кадастровим 1822082500:02:001:1563, де межа від Г до Д значиться як межі загального користування, проїзд. В процесі користування власною земельною ділянкою, позивач виявив технічну помилку у витязі з Державного земельного кадастру щодо опису меж в кадастровому плані земельної ділянки від точки Г до Д, який не відповідає опису меж зазначеному у генеральному плані с. Зарічани Житомирського району Житомирської області. Так, згідно відомостей державного акта на земельну ділянку, що належить ОСОБА_1 , суміжна земельна ділянка площею 0,0100 га (межа від точки Г до Д) була визначена проїздом, в той час як згідно даних генерального плану вказана земельна ділянка значиться як "город". З метою усунення виявленої технічної помилки в описі меж земельної ділянки з кадастровим номером 1822082500:02:001:1563, позивач звернувся до Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Житомирському районі та м. Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Будуя Ігоря Васильовича з відповідною заявою, однак у внесенні таких виправлень кадастровим реєстратором було відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням Державного кадастрового реєстратора, позивач звернувся до суду із даним позовом. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції дійшов висновку, що вказаний спір не належить до юрисдикції адміністративних судів. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно із частиною 1 статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами. Отже, підставою для звернення до суду в порядку цивільного судочинства є наявність порушеного права і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді. Натомість, відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Ужитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Аналогічна права позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 243/4405/17, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Предметом спору є визнання протиправним та скасування рішення Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Житомирському районі та м.Житомирі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Булуя Ігоря Васильовича від 29.11.2021 № РВ-1801858472021 про відмову у виправленні помилок у Державному земельному кадастрі в частині опису меж земельної ділянки за кадастровим номером 1822082500:02:001:1563. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що вказаний спір стосується саме визнання незаконним рішення державного кадастрового реєстратора та зобов"язання останнього на підставі виправленої технічної документації внести зміни до Держземкадастру, а тому його не належить до юрисдикції адміністративних судів. При цьому суд першої інстанції посилається на позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.12.2019 справа №128/3751/14-а, в якій суд дійшов висновку, що спір у частині позовних вимог про визнання незаконним рішення державного кадастрового реєстратора щодо реєстрації земельної ділянки, а також зобов`язання відповідача на підставі виправленої технічної документації внести зміни до Держземкадастру щодо вказаної земельної ділянки не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки спрямований на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин (щодо встановлення/відновлення/зміни меж земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян), а тому має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства. Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції та зазначає, що до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18). Якщо ж позивачем оскаржуються дії державного реєстратора щодо вчинення їх за заявами третьої особи, тобто стосуються правовідносин, які виникли чи виникають між державним реєстратором і іншою, відмінною від позивача, особою, вбачається спір про право між позивачем та іншою особою щодо нерухомого майна, який повинен розглядатися у порядку цивільного чи господарського судочинства, залежно від суб`єктного складу сторін, та є за своєю природою приватноправовим спором. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 №490/5986/17-ц. В межах справи, яка розглядається, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження права власності інших осіб на земельну ділянку щодо реєстраційних дій на яку виник спір. Водночас будь-які треті особи до розгляду справи не залучалися. Колегія суддів зазначає, що даний спір не спрямований на поновлення прав позивача у сфері земельних відносин (щодо встановлення/відновлення/зміни меж земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян). Позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані виключно на виправлення описки в описі меж земельної ділянки, що вже перебуває у приватній власності позивача. Зміни фізичних параметрів меж земельної ділянки позивача, які вже внесені до Державного земельного кадастру, не здійснюється, а отже внесення змін (виправлення описки) до опису меж ніяким чином не пов`язані з порушенням (поновленням) прав позивача та користувачів суміжних земельних ділянок у сфері земельних відносин, зокрема права володіння та розпорядження земельними ділянками. У позовній заяві та доданих до неї матеріалів відсутні будь-які посилання на порушення прав позивача, які мають майновий характер або пов`язані з реалізацією його майнових або особистих немайнових інтересів, внаслідок неправомірних дій суб`єкта владних повноважень - Державного кадастрового реєстратора. Тобто звернення позивача до суду із цим позовом пов`язане з необхідністю захисту його прав у сфері публічно-правових відносин, а не у приватноправових відносинах. За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи. Отже, оскільки спір стосується реалізації відповідачем як суб`єктом владних повноважень наданих йому управлінських функцій, такий є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Таким чином, з урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що закриття провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України є передчасним. Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі. Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (ст. 320 КАС України). Ураховуючи, що доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року скасувати. Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 09 грудня 2022 року. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.