Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/1389/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 грудня 2022 року м. Дніпросправа № 280/1389/22 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання: Ліненко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року (суддя Чернова Ж.М., м. Запоріжжя, повний текст рішення складено 18.07.2022 року) у справі № 280/1389/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Телфорд Трейд» до Запорізької митниці, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, - в с т а н о в и в: 26.01.2022 року ТОВ «Телфорд Трейд» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці (далі по тексту відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2021/000078/2 від 15.12.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA112080/2021/000438. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2022 року позовні вимоги ТОВ «Телфорд Трейд» задоволено. Запорізька митниця не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подала до суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт зазначив, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митних декларацій він керувався вимогами Митного кодексу України правилом визначення митної вартості переміщених товарів, де визначено, що якщо з наданих декларантом митної вартості товарів не можливо встановити дійсність задекларованої митної вартості, то митний орган вправі застосувати інші методи визначення митної вартості, окрім методу за прописаною вартістю у контракті або договорі. Апелянт вказував, що ним при митному оформленні товарів виявлено розбіжності у поданих до оформлення документів, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару всіх складових митної вартості, необхідних при їх обчисленні відповідно до умов поставки, декларанта було повідомлено про виявлені розбіжності, однак у відповіді на запит ним недоліки не усунуто. Наявні розбіжності у частині оплати за заявлений до митного оформлення товар, до митного оформлення не надано докази оплати за поставлений товар. Позивачем, не було надано необхідних документів для підтвердження заявленої у митній декларації митної вартості та в поданих документах були розбіжності у даних щодо розрахунку ціни, різні умови формування ціни товару, тому митницею було вирішено застосувати інший метод визначення митної вартості ніж був застосований декларантом. Апелянт зазначив, що він своїм рішенням правомірно визначив митну вартість товарів, оскільки заявлена позивачем митна вартість по відпрацюванню бази даних була нижча, ніж митна вартість подібних товарів, оформлених митними органами України у попередні періоди на митну територію України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Телфорд Трейд» при поданні до митного органу митної декларації, обґрунтовано застосовано перший метод, як основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору. Суд першої інстанції зазначив, що Запорізька митниця не мала підстав змінювати митну вартість імпортованих товарів, оскільки позивачем було надано повний пакет документів на підтвердження визначеної ним у митній декларації вартості товарів, розбіжності не перешкоджають встановити справжню вартість товарів, документи дають змогу ідентифікувати товар та об`єктивно визначити його ціну по договору. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості товару, що між позивачем та митницею не відбувалось. Суд першої інстанції зазначав, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товарів за першим методом визначення його митної вартості. Суд першої інстанції вказував, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, тобто, можливість надання додаткових документів передбачена законом. Умови оплати визначені у контракті, як оплата в розмірі 100% від суми зазначеної в проформі інвойсі, в наданому до митного оформлення платіжному дорученні від 07.12.2021 року №6 сума в графі 32 не відповідає розрахунку 100% від вартості, зазначеної в проформі інвойсі на передплату від 15.11.2021 року. Під час першого платежу по контракту від 01.11.2021 року №52011, позивачем сплачено 07.12.2021 року не 14873,70 євро, а 7400,00 євро. Та 14.12.2021 року декларантом було надане платіжне доручення від 13.12.2021 року №7 на суму 7473,70 євро. Таким чином було сплачено 14873,70 євро двома платежами. Оплата за товар не підтверджує неможливість визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття оскаржуваного рішення. Надані до митного оформлення зовнішньоекономічний контракт №52011 від 01.11.2021 року з додатком №1 до контракту, рахунок-проформа (інвойс) №0000001379 від 15.11.2021 року, рахунок (інвойс) №0000000530 від 10.12.2021 року містять однакову вартість товару 14873,70 євро, що є єдиним визначальним в цих документах показником для обчислення митної вартості товару, в той час як порядок оплати вартості товару та строк оплати вартості товару на визначення числового показника митної вартості товару не впливають. Суд першої інстанції зазначав, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару. Передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, зокрема, основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, на основі додавання вартості (обчислена вартість), резервний. Відповідно до матеріалів справи, 01.11.2021 року між ТОВ «Телфорд Трейд» (покупець) та ЕООД «Unimet» (Республіка Болгарія) (постачальник) укладено зовнішньоекономічний контракт №52011, за умовами якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом, найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у додатках до договору (специфікаціях) на кожну окрему партію товару, який є невід`ємною частиною даного контракту. Сторонами контракту узгоджено додаток № 1 від 15.11.2021 року до вказаного контракту за яким постачальник передає покупцю товар: круг сталевий 42CrMo4+QT кований з механічною обробкою та УЗК EN10250-3 685(0/+3,0 mm L=1860 mm в кількості 5,375 тон, вартістю 6933,75 євро; круг сталевий 42CrMo4+QT кований з механічною обробкою та УЗК EN10250-3 685 (0/+3,0 mm L=2122 mm в кількості 6,155 тон, вартістю 7939,95 євро. Загальною вартістю 14873,70 євро. Узгоджено терміни поставки: не пізніше 15.12.2021 року на умовах DAP м. Запоріжжя Incoterms 2010. На виконання умов контракту сторонами було підписано інвойс проформу та інвойс про постачання товару згідно додатку до контракту № 1 від 15.11.2021 року: кругу сталевого 42CrMo4+QT кований з механічною обробкою та УЗК EN10250-3 685(0/+3,0 mm L=1860 mm в кількості 5,375 тон, вартістю 6933,75 євро; кругу сталевого 42CrMo4+QT кований з механічною обробкою та УЗК EN10250-3 685 (0/+3,0 mm L=2122 mm в кількості 6,155 тон, вартістю 7939,95 євро, загальна вартість 14873,70 євро. 14.12.2021 року ТОВ «Телфорд Трейд» було задекларовано до митного органу в`їзду Одеської митниці товар: круг сталевий 42CrMo4+QT кований з механічною обробкою та УЗК EN10250-3 685(0/+3,0 mm L=1860 mm в кількості 5,375 тон, та круг сталевий 42CrMo4+QT кований з механічною обробкою та УЗК EN10250-3 685 (0/+3,0 mm L=2122 mm в кількості 6,155 тон, виробник Shenzhen Neworingin Special Steel Coю., LTD, торгівельна марка: Shenzhen Neworingin Special Steel, країна походження: СN, відправник: «Unimet» EOOD, шляхом подання електронної митної декларації №UA112080/2021/014590. Разом з митною декларацією подано до митного оформлення: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №52011 від 01.11.2021 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 15.11.2021 року, сертифікат якості №W738-1911-1121 від 28.07.2020 року, пакувальний лист б/н від 10.12.2021 року, рахунок-проформу (інвойс) № 0000001379 від 15.11.2021 року, рахунок-фактуру (інвойс) №0000000530 від 10.12.2021 року, автотранспортну накладну №520816 від 10.12.2021 року, декларацію походження товару №0000000530 від 10.12.2021 року, банківській платіжний документ №6 від 07.12.2021 року, договір про надання послуг митного брокера №161 від 05.04.2019 року, некласифіковані документи лист опис №1012/21 від 10.12.2021 року, копія митної декларації країни відправлення №21BG003001AA329600 від 10.12.2021 року. Митна вартість товару заявлена за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України. Запорізькою митницею в ході контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Керуючись вимогами статті 53 Митного кодексу України митницею були додатково витребувані у позивача додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Запорізька митниця витребуючи додаткові документи для підтвердження митної вартості вказувала, що умовами контракту передбачено повну оплату, однак до митного оформлення надано платіжне доручення від 07.12.2021 року № 6 на суму 7400 євро. Хоча сума партії товару складає 14873,70 євро. Надане до митного оформлення платіжне доручення суперечить умовам контракту, щодо терміну здійснення оплати та визначеного розміру (100%). Також, платіжне доручення разом з митною декларацією не містять реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару. Декларантом ТОВ «Телфорд Трейд» повідомлено митницю про відсутність додаткових документів та пояснень. Згідно матеріалів справи, Запорізькою митницею винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 15.12.2021 року № UA112080/2021/000078/2 із застосуванням резервного методу у відповідності до статті 64 Митного кодексу України. Приймаючи оскаржуване рішення та коригуючи митну вартість товару, який ввозився на митну територію України, відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаної/визначеної митної вартості, згідно подібних поставок ВМД від 01.12.2021 року № UA112080/2021/013549 з розрахунку 1,96 євро за 1 кг, вартість за одиницю 1,7449 євро, загальна сума за партію товару 20118,70 євро. На підставі рішення, відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA12080/2021/00438 від 15.12.2021 року. Відповідно до матеріалів справи, встановлено, що для випуску товару у вільний обіг, позивачем до митного підрозділу було подано митну декларацію № UA112080/2021/014765 від 15.12.2021 року де ціну товару визначено за резервним 6 методом на виконання рішення про коригування митної вартості товарів від 15.12.2021 року № UA112080/2021/000078/2. Відповідно до ст. 49, ч. 1, ч. 3 ст. 51, ч. 2 ст. 52 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Згідно ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Отже, передбачений перелік документів, які подаються разом з митної декларацію, які мають на меті встановити товар та визначити його вартість, вартість страхування, транспортування, упаковки, є вичерпним. У разі, коли декларантом надано повний перелік документів передбачених частиною 2 ст. 53 МК України, та можливо встановити повну, вірну ціну товару, складники, що впливають на формування його вартості, вимагати додаткові документи заборонено. Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з ч. 2-4 ст. 57, ч. 1-2 ст. 58 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що митниця, окрім поданих документів до митної декларації просила позивача надати додаткові підтвердження заявленої митної вартості. Отже, митний орган мав нарікання щодо вартості заявленої партії товару. Вказував, що надане до митного оформлення платіжне доручення від 07.12.2021 року суперечить умовам контракту, щодо терміну здійснення оплати та визначеного розміру (100%). Декларантом не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, оскільки не сплачено за його поставку 100% а тільки частину. У відповідності до п. 4.1 контракту від 01.11.2021 року №52011, умови оплати визначені як оплата в розмірі 100% від суми зазначеної в проформі інвойсі. До митного оформлення надано платіжному дорученні від 07.12.2021 року №6 на суму 7400,00 євро. 14.12.2021 року платіжним дорученням від 13.12.2021 року №7 сплачено іншу частину суми по контракту на суму 7473,70 євро. Тобто відсутня часткова оплата як у своїх доводах вказує Запорізька митниця, ТОВ «Телфорд Трейд» сплатило 100% вартості імпортованого товару двома платежами 06.12.2021 року у сумі 7400,00 євро та 14.12.2021 року у сумі 7473,70 євро. До митного оформлення 14.12.2021 року ТОВ «Телфорд Трейд» здійснило повну оплату вартості імпортованого товару. Встановлено, що Запорізькою митницею при коригуванні митної вартості товарів, було використано інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за першим методом згідно за оформленням подібного товару, за раніше поданими ВМД, зокрема від 01.12.2021 року № UA112080/2021/013549. В матеріалах справи наявна копія вантажно-митної декларації від 01.12.2021 року № UA112080/2021/013549, яка була взята митним органом для коригування митної вартості товару: круг сталевий 42CrMo4+QT кований з механічною обробкою, круг сталевий 42CrMo4+QT кований з механічною обробкою, виробник Shenzhen Neworingin Special Steel Coю., LTD, торгівельна марка: Shenzhen Neworingin Special Steel, країна походження: СN. Натомість, декларацією взятою для коригування вартості товару підтверджується, що на територію України на умовах поставки FCA DE Unna, ввезено товар сталь 42CrMo4+QT Круги 410 кований з механічною обробкою плавка, торгівельна марка XINFU Transmission Component, виробник XINFU Transmission Component Co., LTD, країна виробництва CN. Натомість за умовами поставки FCA Інкотермс 2020 продавець доставляє вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Вибір місця постачання вплине на зобов`язання зі завантаження і розвантаження товару у даному місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Порівнюючи умови ввезення та характеристики товару за декларацією від 14.12.2021 року № UA112080/2021/014590, та декларації, яка була використана митницею від 01.12.2021 року № UA112080/2021/013549, колегія суддів зазначає, що різними є умови транспортування, товар, який береться для порівняння, торговельна марка та виробник. Тобто Запорізька митниця неправомірно використала декларацію від 01.12.2021 року № UA112080/2021/013549 для співставлення характеристик товару 1 та умов поставки та для коригування митної вартості. Поряд з тим, частинами 1, 2, 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, митниця не довела правомірність свого рішення, не обґрунтувала в чому саме, на її думку, розбіжності в документах поданих позивачем, не дають змогу визначити митну вартість товару за основним методом за ціною товару, визначеною позивачем у інвойсі до контракту. Суд вказує, що частиною 7 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. На думку суду, позивачем було вірно проведено розрахунок митної вартості, відповідно до контракту, подано документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Митного кодексу України, вірно обрано метод визначення митної вартості товару. При вирішенні спору, суд апеляційної інстанції враховує позиції Верховного Суду, зокрема, викладені у постановах від 14.11.2019 року у справі № 809/33/17, від 25.02.2021 року у справі № 815/6799/17, від 02.03.2021 року у справі № 809/857/17, від 12.03.2021 року у справі № 826/16699/16, 05.03.2021 року у справі № 823/1461/17, від 17.05.2022 року у справі № 814/1916/17, від 29.06.2022 року у справі № 1.380.2019.001524, від 21.06.2022 року у справі № 820/6811/16, від 08.06.2022 року у справі № 380/1197/20. Згідно ч. 1, ч. 6 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Новий розподіл судових витрат здійснюється у разі задоволення апеляційної скарги. Не передбачено повернення судових витрат здійснених суб`єктом владних повноважень, крім пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Запорізької митниці залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 липня 2022 року у справі № 280/1389/22 залишити без змін. Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку ст.ст. 328 329 КАС України. Головуючий - суддя О.М. Лукманова суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова